Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №156/963/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/963/26

Провадження № 2/156/686/26

Рядок статзвіту № 40

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючої судді Малюшевської І.Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л.Ф.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду у сел. Іваничі цивільну справу № 156/963/26 за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

І. Зміст спору

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 503038-КС-001 про надання кредиту від 21.06.2024 року, що становить 10 824,22 грн, а також судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 21.06.2024 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 503038-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 21.06.2024 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 503038-КС-001 про надання кредиту. 21.06.2024 року ОСОБА_1 прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) щодо укладення договору про надання кредиту, на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-8479 на номер телефону НОМЕР_1 , який боржником було введено/відправлено. ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 3 000,00 гривень шляхом перерахування коштів на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 . До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за кредитним договором № 503038-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, кошти не повернула, що підтверджується розрахунком заборгованості. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 23.07.2026 утворилась заборгованість за Договором № 503038-КС-001 про надання кредиту в розмірі 10 824,22 грн, що складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 3 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 7 374,22 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 450,00 грн. З урахуванням вищенаведеного позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області від 06.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятиденний строк на подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, та п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву. Цією ж ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» докази у справі.

Судом вжито заходів щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи, зокрема, ухвалу суду про відкриття провадження у справі скеровано сторонам, відповідачу за місцем його реєстрації. Конверт із вкладенням, який надсиласвся на адресу зареєстрованого місця проживання вручено 13.08.2026 особисто ОСОБА_1 (а.с. 160).

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подала.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

01.09.2026 року на виконання вимог ухвали Іваничівського районного суду Волинської області від 11.08.2026 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано витребувану судом інформацію.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 21.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 503038-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», через Особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця.

Відповідно до п. 2.1, п. 2.3, п. 2.7 договору кредитодавець надав позичальникові споживчий кредит у розмірі 3 000,00 гривень строком на 24 тижнів (169 днів), термін дії договору до 06.12.2024 року. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1,50000000, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15016667, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Комісія за надання кредиту: 450,00 гривень (п. 2.5 Договору). Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 8 892,49 гривень. Орієнтована реальна річна процентна ставка 19 670,65 процентів. Кредит надається на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за наданий кредит у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Дата видачі кредиту 21.06.2024 року; дата повернення кредиту 06.12.2024 року.

Пунктом 3.2.3 кредитного договору встановлений графік платежів, які повинен був здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

Згідно з п. 7.3.1 договору підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що до укладання Договору отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено законодавством України, зокрема передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також примірник Правил (у формі електронного документа), що розміщені на сайті Кредитодавця.

На підтвердження укладення договору № 503038-КС-001 від 21.06.2024 позивачем надано послідовність дій відповідача спрямованих на укладення цього договору.

З паспорта споживчого кредиту слідує, що сума/ліміт кредиту за договором становить 3 000 грн, строк кредиту 24 тижнів (169 днів), комісія за надання кредиту - 450 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту 8 892,49 грн. Відповідно до графіку платежів загальна сума кредиту поділена на 12 періодичних платежів.

Паспорт споживчого кредиту підписаний електронним підписом відповідача шляхом використання одноразового ідентифікатора UA-8877. Договір № 503038-КС-001 від 21.06.2024 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) підписаний електронним підписом відповідача шляхом використання одноразового ідентифікатора UA-8479.

Відповідно до підтвердження ТОВ «ПРОФІТГІД» на підставі договору № 503038-КС-001 від 21.06.2024, 21.06.2024 року ТОВ «Бізнес Позика» перераховано 3 000,00 гривень на платіжну карту відповідача № НОМЕР_2 (призначення переказу: Перерах. коштiв Коблян О. М. ІПН НОМЕР_4 зг. до кредитного дог. №503038-КС-001 від 21.06.2024 Без ПДВ).

З відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 21.08.2026 року слідує, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . З виписки про рух коштів по картці ОСОБА_1 слідує, що 21.06.2024 року на банківську карту, відкриту на ім`я відповідача, зараховано кошти у сумі 3 000 гривень. Також випискою підтверджено, що відповідачка користувалася кредитними коштами.

Відповідно до здійсненого позивачем розрахунку нарахування ОСОБА_1 за кредитним договором № 503038-КС-001 від 21.06.2024 здійснювалося з 21.06.2024 по 06.12.2024 року включно. З 07.12.2024 сума кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії не змінювалася.

Згідно з копією довідки про стан заборгованості ОСОБА_1 станом на 23.07.2026 загальна заборгованість по кредиту становить 10 824,22 грн, та складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 3 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 7 374,22 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 450,00 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань позивач змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Відповідачка відзиву на позовну заяву не надала. Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором або контррозрахунок, відповідачкою не надано. Також на час розгляду справи судом відповідачкою не надано жодних даних, які б свідчили про погашення заборгованості у добровільному порядку.

ІV. Застосоване судом законодавство

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання ним умов договору, наявність заборгованості за цим договором, а також її розмір.

V. Висновки суду

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив, що між кредитором та відповідачем виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням кредитного договору № 503038-КС-001 від 21.06.2024 року.

Відповідач, будучи вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав кредитні документи. Отже, сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом. Кредитодавець за вказаним договором виконав взяті на себе зобов`язання, натомість відповідач умови кредитного договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість.

Суд дослідив і проаналізував докази у справі, та керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що відповідач отримала кредитні кошти та користувалася ними, однак істотно порушила умови кредитного договору, ст. ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України та не повернула суму простроченого кредиту у зв`язку з чим утворилась заборгованість, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів (частини коштів) на рахунок ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» відповідач не надала, дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 503038-КС-001 від 21.06.2024 в частині стягнення тіла кредиту у розмірі 3 000,00 гривень слід задовольнити.

Крім тіла кредиту в розмірі 3 000,00 гривень, позивач просив стягнути прострочену заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитними коштами в розмірі 7 374,22 гривень.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів саме за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. А саме - протягом строку кредитування, визначеному в кредитному договорі.

Як слідує з розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором станом на 23.07.2026 року, загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить 10 824,22 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 3 000,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 7 374,22 гривень та прострочена заборгованість по комісії за надання кредиту 450,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом, у період з 21.06.2024 по 12.07.2024 року кредитодавець застосовував знижену процентну ставку в розмірі 1,15016667 % в день, а в період з 13.07.2024 по 06.12.2024 року - стандартну процентну ставку в розмірі 1,50000000 % в день. Після 06.12.2024 року позивачем не здійснювалось нарахування відсотків за кредитним договором. Судом встановлено, що 169 днів становить саме період з 21.06.2024 до 06.12.2024. Строк кредитування сторони не продовжували.

Проте, умови Договору в частині нарахування процентів за стандартною процентною ставкою 1,50000000 % в день та зниженою процентною ставкою 1,15016667 % в день не можуть бути застосовані, оскільки такі є нікчемними.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про споживче кредитування» законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.

Згідно з частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до вказаної статті набули чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Натомість відповідачу, всупереч вищенаведених норм права, нараховувалися проценти за користування кредитом понад 1,00% в день.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Частиною 2 ст. 627 ЦК України також передбачено, що у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Укладений 21.06.2024 кредитний договір за своєю суттю є договором споживчого кредитування, тому ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» не мало права визначати процентну ставку у розмірі, що перевищує максимальну величину, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день.

Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Кредитний договір № 503038-КС-001 укладено 21.06.2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умови договору щодо встановлення процентних ставок на рівні 1,50000000 % та 1,15016667 % є нікчемними в силу положень частини п`ятої статті 8 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Оскільки такий договір укладений після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», тому в даному випадку відсотки не можуть перевищувати 1%.

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19 Верховний Суд зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

У зв`язку з цим заборгованість за процентами за користування кредитними коштами суд перераховує.

За період з 21.06.2024 по 06.12.2024 року становить 169 днів, а тому розмір заборгованості за цей період становить 5 070,00 гривень (3 000,00 гривень (тіло кредиту) * 1% * 169 днів = 5 070,00 гривень). Таким чином, розмір заборгованості відповідача перед позивачем за відсотками за період користування кредитом з 21.06.2024 по 06.12.2024 року становить 5 070,00 гривень.

Рішення про застосування будь-яких знижок чи програм лояльності до відповідача позивачем не приймалося, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за відсотками в розмірі 5 070,00 гривень, а позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню (в межах перерахованої суми).

Аналізуючи умови кредитного договору № 503038-КС-001 від 21.06.2024 року та Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) ТОВ «БІЗПОЗИКА», суд дійшов висновку про правомірність дій товариства щодо нарахування комісії за надання кредиту, оскільки пунктом 2.5 укладеного між сторонами кредитного договору передбачено нарахування одноразової комісії за надання кредиту у розмірі 450,00 гривень та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами передбачено, що до складу заборгованості включається плата за надання кредиту у вигляді комісії. Крім того, правомірність встановлення та нарахування такої комісії узгоджується із Законом України «Про споживче кредитування» та правовими висновками Великої Палати Верховного Суду. Таким чином, вимога позивача про стягнення суми простроченої заборгованості за комісією у розмірі 450,00 гривень підлягає задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 3 000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 5 070,00 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками, та 450,00 гривень - заборгованість за комісією за надання кредиту, а всього - 8 520,00 гривень.

Отже, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити частково у розмірі 8 520,00 гривень.

VІ. Судові витрати

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у справі, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 гривні, що підтверджується платіжною інструкцією № 23476 від 31.07.2026 року. Зазначена сума судового збору була сплачена враховуючи те, що позовна заява позивачем була подана до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», тому відповідно до Закону України «Про судовий збір» застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково (78,71%), з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2 095,57 грн. (2662,40 ? 78,71 / 100 = 2 095,57).

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 гривень. На підтвердження зазначених витрат позивачем надано копію договору про надання професійної правничої допомоги від 15.05.2026 року, копію рахунку-фактури № 05-503038-КС-001 від 15.05.2026 року на суму 10 000,00 грн за підготовку позовної заяви, а також свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та витяг з Єдиного реєстру адвокатів України на ім`я адвоката Глуховецького О. С., який представляє інтереси позивача у складі Адвокатського об`єднання «Правовий баланс».

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критеріїв реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи. Враховуючи характер спору, складність справи та співмірність витрат, те, що спір є малозначним та не становить складності для позивача, оскільки стягнення заборгованості із позичальників є одним із видів діяльності позивача, судова практика у даній категорії справ є сталою, а суд розглянув справу у спрощеному провадженні без виклику сторін, суд, з урахуванням основоположних засад справедливості, виваженості та розумності, вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає под критерій розумності, розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 4 000,00 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково (78,71%), з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 3 148,40 грн. (4000,00 ? 78,71 / 100 = 3 148,40).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 203, 526, 530, 599, 610, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 137, 141, 187, 211, 247, 263-265, 273, 274-279, 353-355 ЦПК України, Законом України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», Законом України «Про судовий збір», суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 503038-КС-001 від 21.06.2024 року в розмірі 8 520 (вісім тисяч п`ятсот двадцять) гривень 00 коп., яка складається із: 3 000,00 гривень - заборгованості за тілом кредиту, 5 070,00 гривень - заборгованості за нарахованими відсотками, та 450,00 гривень - заборгованості за комісією за надання кредиту.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 095 (дві тисячі дев`яносто п`ять) гривень 57 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 148 (три тисячі сто сорок вісім) гривень 40 коп.

В задоволенні решти частини вимог про стягнення судових витрат - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, м. Київ, 01133; найменування банку (у якому у ТОВ «БІЗПОЗИКА» відкритий банківський рахунок): акціонерне товариство «ОТП БАНК»; Код ЄДРПОУ банку: 21685166; код МФО банку: 300528; номер банківського рахунку у форматі IBAN: НОМЕР_5 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. Є. Малюшевська