Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №280/9659/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 280/9659/25

адміністративне провадження № К/990/23058/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бевзенка В.М. та Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.Д.»

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Запорізька міська рада,

про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування витягу, зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду (у складі судді Сацького Р.В.) від 26 січня 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Божко Л.А., Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.) від 16 квітня 2026 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «В.І.Д.» (далі - ТОВ «В.І.Д.») звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, відповідач), у якому просило:

- визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області щодо незастосування у витязі № НВ-2300010602024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, дата формування витягу: 25 січня 2024 року, для земельної ділянки площею 14990 кв. м, кадастровий номер 2310100000:06:009:0004, за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Василя Сергієнка, 31, локальних коефіцієнтів за локальними факторами: земельна ділянка розташована в зоні небезпечних геологічних процесів (зсуви, карст, яружна ерозія, яри понад 10 м, штучні підземні виробки, катакомби, підроблені території, провали та значні тріщини у земній корі, у тому числі з виходом метану на поверхню) 0,75; земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні 0,80;

- визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області щодо незастосування у витязі № НВ-2300339782025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, дата формування витягу: 06 травня 2025 року, для земельної ділянки площею 14990 кв. м, кадастровий номер 2310100000:06:009:0004, за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Василя Сергієнка, 31, локальних коефіцієнтів за локальними факторами: земельна ділянка розташована в зоні небезпечних геологічних процесів (зсуви, карст, яружна ерозія, яри понад 10 м, штучні підземні виробки, катакомби, підроблені території, провали та значні тріщини у земній корі, у тому числі з виходом метану на поверхню) 0,75; земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні 0,80;

- визнати протиправним та скасувати витяг № НВ-2300010602024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:009:0004, сформований ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області 25 січня 2024 року;

- визнати протиправним та скасувати витяг № НВ-2300339782025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:009:0004, сформований ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області 06 травня 2025 року;

- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області сформувати та надати ТОВ «В.І.Д.» в установленому чинним законодавством порядку витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:009:0004 із застосуванням сукупних локальних коефіцієнтів Км3 з урахуванням, у тому числі, локальних коефіцієнтів за локальними факторами: земельна ділянка розташована в зоні небезпечних геологічних процесів (зсуви, карст, яружна ерозія, яри понад 10 м, штучні підземні виробки, катакомби, підроблені території, провали та значні тріщини у земній корі, у тому числі з виходом метану на поверхню) 0,75; земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні 0,80.

2. На обґрунтування позовних вимог ТОВ «В.І.Д.» зазначало, що відповідач під час формування оскаржуваних витягів не застосував понижувальні локальні коефіцієнти, передбачені додатком № 2 до рішення Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» (далі - Рішення № 7), а саме: земельна ділянка розташована в зоні небезпечних геологічних процесів (зсуви, карст, яружна ерозія, яри понад 10 м, штучні підземні виробки, катакомби, підроблені території, провали та значні тріщини у земній корі, у тому числі з виходом метану на поверхню) 0,75; земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні 0,80.

Позивач указував, що 28 грудня 2009 року Запорізька міська рада як орендодавець і ТОВ «В.І.Д.» як орендар уклали договір оренди земельної ділянки комунальної власності площею 1,4990 га з кадастровим номером 2310100000:06:009:0004, розташованої за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Василя Сергієнка, 31, строком на дев`ятнадцять років. Договір 10 лютого 2010 року зареєстрували за № 041026100292. Заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя звернувся в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до Господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ «В.І.Д.» про стягнення 7 325 909,72 грн (справа № 908/2942/25). Запорізька міська рада розрахувала несплачену орендну плату за період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2025 року на підставі витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 25 січня 2024 року № НВ-2300010602024 та від 06 травня 2025 року № НВ-2300339782025. У цих витягах відповідач визначив нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 54 843 313,40 грн та 61 413 730,20 грн відповідно.

Відповідач сформував витяги за формою, визначеною додатком 17 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 (далі - Методика № 1147). Зазначені витяги містять лише кадастровий номер та розмір нормативної грошової оцінки без зазначення застосованих коефіцієнтів, тому позивач не мав можливості перевірити правильність розрахунку. ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області у відповідь на адвокатський запит листом від 10 жовтня 2025 року № 29-8-0.37.1-3951/2-25 повідомило, що земельна ділянка розташована в межах 216 економіко-планувальної зони (Км2 = 2,99). Під час розрахунку сукупного коефіцієнта впливу локальних факторів (Км3 = 0,81) відповідач урахував лише чотири локальні фактори: розташування земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів (1,05); земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим газопостачанням (0,95); земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим теплопостачанням (0,95); земельна ділянка розташована на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв. см при потужності понад 2 м (0,85).

На думку позивача, незастосування спірних коефіцієнтів призвело до завищення сукупного коефіцієнта Км3, нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати, що порушує його права. Оскаржувані витяги є індивідуальними актами суб`єкта владних повноважень, а визначення коефіцієнта Км3 відповідно до додатка № 2 до Рішення № 7 не передбачає дискреції відповідача. Тому ТОВ «В.І.Д.» вважає, що належним способом захисту є скасування цих витягів і зобов`язання відповідача сформувати новий витяг із застосуванням зазначених локальних коефіцієнтів.

3. ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області позову не визнало; у відзиві на позовну заяву зазначало, що відомості про нормативну грошову оцінку земель міста Запоріжжя до Державного земельного кадастру не вносили. Тому відповідач оформив оскаржувані витяги відповідно до абзацу четвертого пункту 20 Методики № 1147 на підставі наявної технічної документації, затвердженої Рішенням № 7, і не мав права використовувати інші відомості. Спірна земельна ділянка не розташована в санітарно-захисній зоні чи в зоні небезпечних геологічних процесів, а Схема існуючих планувальних обмежень міста Запоріжжя, яку Запорізька міська рада затвердила 27 вересня 2017 року у складі змін до Генерального плану міста Запоріжжя, на думку відповідача, не є належним і допустимим доказом, оскільки цю містобудівну документацію рада затвердила пізніше за технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель, і вона не є складовою технічної документації.

Відповідач також наголошував, що оскаржувані витяги сформовані за заявами ТОВ «В.І.Д.» від 22 січня 2024 року та органу прокуратури, відповідають формі, визначеній додатком 17 до Методики № 1147, яка не передбачає зазначення коефіцієнтів. Підстав для задоволення вимоги про зобов`язання сформувати новий витяг, на думку ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, немає, оскільки видача витягу є адміністративною послугою, яку надають за заявою суб`єкта звернення. Крім того, відповідач уважав, що позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки отримав витяг від 25 січня 2024 року в електронній формі того ж дня, а з позовом звернувся лише в листопаді 2025 року.

4. Запорізька міська рада заперечувала проти задоволення позову; у письмових поясненнях зазначала, що оскаржувані витяги мають інформаційний характер, не породжують прав і обов`язків для осіб і тому не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, які суд може визнати протиправними та скасувати. Відповідач формує такі витяги автоматично, за допомогою програмного забезпечення, на підставі даних Державного земельного кадастру та затвердженої технічної документації. ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області лише надає адміністративну послугу з видачі витягу і не має повноважень самостійно змінювати чи застосовувати коефіцієнти. Рада також уважала, що позивач пропустив строк звернення до суду.

5. ТОВ «В.І.Д.» у відповіді на відзив зазначало, що відповідач зобов`язаний перевірити правомірність та обґрунтованість відображених у витязі даних, а формування витягу в автоматичному режимі не звільняє його від цього обов`язку. Відповідач не надав доказів відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Натомість його доповідна записка від 21 листопада 2025 року свідчить, що відомості про земельну ділянку перенесли з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру, а технічна документація із землеустрою щодо неї зберігається в місцевому фонді документації із землеустрою. Внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру, за твердженням позивача, належить до компетенції державного кадастрового реєстратора відповідно до пункту 5 та підпункту 1 пункту 6 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок № 1051). Позивач не брав участі у справі № 280/433/25, тому правова оцінка, яку надав суд у тій справі, для цієї справи не є обов`язковою.

Відповідач у відзиві підтвердив, що у межах 216 економіко-планувальної зони є зони небезпечних геологічних процесів і санітарно-захисних зон, проте не навів норми, на підставі якої не застосував відповідні локальні коефіцієнти. На думку ТОВ «В.І.Д.», такі коефіцієнти підлягають застосуванню з огляду на наявність відповідних факторів саме в межах економіко-планувальної зони, а не земельної ділянки. Витяг з Генерального плану міста Запоріжжя надав розпорядник цієї інформації - Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради, тому відповідач під час формування оскаржуваних витягів мав перевірити розташування земельної ділянки на зсувонебезпечних територіях. Закон України від 06 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» не виключає можливості зобов`язати суб`єкта владних повноважень у судовому порядку вчинити дії чи прийняти рішення. Оскаржувані витяги не містять коефіцієнтів, тому про порушення своїх прав позивач дізнався лише в жовтні 2025 року, коли отримав і перевірив відповідь на адвокатський запит. Саме з цього моменту, на думку позивача, слід обчислювати строк, установлений статтею 122 КАС України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 26 січня 2026 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року, задовольнив позов.

7. Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що оскаржувані витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є індивідуальними актами суб`єкта владних повноважень, які впливають на розмір орендної плати, а отже, стосуються прав ТОВ «В.І.Д.» як користувача земельної ділянки. Суд установив, що в межах 216 економіко-планувальної зони наявні зона небезпечних геологічних процесів і санітарно-захисна зона, що відображено на схемах прояву локальних факторів оцінки та в Генеральному плані міста Запоріжжя, і відповідач цього не заперечував. Суд дійшов висновку, що ці фактори стосуються всієї економіко-планувальної зони, тому ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області мало застосувати відповідні локальні коефіцієнти 0,75 і 0,80. Такий висновок суд першої інстанції обґрунтував, зокрема, пунктом 9 Методики № 1147. Відповідач зобов`язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість відображених у витягах даних, а формування витягу в автоматичному режимі не звільняло його від цього обов`язку. Незастосування цих коефіцієнтів призвело до завищення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати, яку сплачує позивач.

Доводи відповідача про відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земель міста Запоріжжя суд першої інстанції визнав недоведеними та дійшов висновку, що відповідач не має дискреції під час видачі витягу, оскільки зазначення в ньому коефіцієнта Км3 є обов`язковим, а його розмір має відповідати додатку № 2 до Рішення № 7. Тому належним та ефективним способом захисту прав ТОВ «В.І.Д.» є скасування оскаржуваних витягів і зобов`язання відповідача сформувати та надати новий витяг із застосуванням коефіцієнтів 0,75 і 0,80.

Суд першої інстанції також дійшов висновку, що позивач не пропустив строк звернення до суду, оскільки наданий відповідачем скріншот з Державного земельного кадастру не підтверджує, що заяву про формування витягу від 25 січня 2024 року подало і витяг отримало саме ТОВ «В.І.Д.»; спір виник у жовтні 2025 року, коли позивач отримав і перевірив інформацію про застосовані коефіцієнти.

8. Суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, виходив з того, що на час видачі спірних витягів відомостей про нормативну грошову оцінку земель міста Запоріжжя в Державному земельному кадастрі не було. Проте ця обставина не звільняла відповідача від обов`язку перевірити дані, оскільки внесення змін до кадастру належить до повноважень державного кадастрового реєстратора. Суд апеляційної інстанції не пов`язував застосування спірних локальних коефіцієнтів з наявністю зон у межах економіко-планувальної зони, а визнав установленим, що земельна ділянка ТОВ «В.І.Д.» розташована в зоні небезпечних геологічних процесів і в санітарно-захисній зоні. Такий висновок суд апеляційної інстанції обґрунтував, зокрема, витягом з Генерального плану міста Запоріжжя та пунктом 10 Методики № 1147.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

9. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

10. На обґрунтування касаційної скарги ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення підпункту 8 пункту 22, пунктів 96, 97 Порядку № 1051, абзаців третього і четвертого пункту 20 Методики № 1147, та порушили положення статей 73, 74, 90 КАС України. Скаржник зазначає, що Верховний Суд не викладав висновку щодо застосування абзаців третього та четвертого пункту 20 Методики № 1147 у подібних правовідносинах.

Скаржник уважає, що суди попередніх інстанцій помилково одночасно застосували взаємовиключні абзаци третій та четвертий пункту 20 Методики № 1147. Суди не врахували, що ці норми передбачають різні джерела відомостей для формування витягу: абзац третій - відомості Державного земельного кадастру, абзац четвертий - наявну технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель. Тому за відсутності відомостей у кадастрі територіальний орган Держгеокадастру формує витяг виключно на підставі наявної технічної документації.

ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області стверджує, що суди попередніх інстанцій не встановили, чи містить Державний земельний кадастр відомості про нормативну грошову оцінку земель міста Запоріжжя; не дослідили доповідну записку від 23 вересня 2025 року № 336/3-25, яка, зі слів відповідача, підтверджує відсутність таких відомостей; не надали належної оцінки схемам прояву локальних факторів оцінки «Санітарно-гігієнічні фактори» та «Інженерно-геологічні фактори», які входять до складу технічної документації і які надав відповідач; ототожнили наявність цих зон у межах 216 економіко-планувальної зони з розташуванням у них земельної ділянки, що й призвело до помилкового висновку про протиправність незастосування відповідачем понижувальних коефіцієнтів 0,75 і 0,80.

Також не застосували положення Порядку № 1051, які визначають механізм внесення до Державного земельного кадастру відомостей про нормативну грошову оцінку земель.

На думку скаржника, суди попередніх інстанцій безпідставно визнали належним і допустимим доказом витяг з Генерального плану міста Запоріжжя (схему планувальних обмежень), який не входить до складу технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя. Запорізька міська рада не вносила змін до технічної документації на підставі цієї містобудівної документації.

11. ТОВ «В.І.Д.» подало відзив, у якому просить залишити касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року без змін. На думку позивача, суди попередніх інстанцій правильно застосували абзац четвертий пункту 20 Методики № 1147; відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку лише унеможливлює автоматичну видачу витягу; у такому разі витяг формує не програмне забезпечення, а працівник територіального органу Держгеокадастру. Зазначена норма не обмежує джерела відомостей виключно наявною технічною документацією і не забороняє відповідачу використовувати інші відомості, зокрема дані Державного земельного кадастру та чинного генерального плану населеного пункту.

Також ТОВ «В.І.Д.» посилається на те, що Верховний Суд викладав у постановах від 30 січня 2020 року у справі № 820/1804/16, від 03 червня 2022 року у справі № 160/12709/19, від 05 вересня 2023 року у справі № 520/9277/2020 та від 20 березня 2026 року у справі № 160/15957/24 висновки щодо обов`язку територіального органу Держгеокадастру перевіряти обґрунтованість даних, які впливають на розмір нормативної грошової оцінки, незалежно від автоматичного формування витягу, а скаржник не навів підстав для відступу від цих висновків.

Позивач також зазначає, що технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя розробили у 2014 році з використанням генерального плану, затвердженого у 2004 році; нормативна грошова оцінка, визначена лише на підставі цієї документації без урахування змін до генерального плану 2017 року, не може вважатися актуальною. Генеральний план є загальнодоступним, тому відповідач мав використати його під час формування витягів, а суди попередніх інстанцій правильно визнали витяг з нього належним і допустимим доказом.

12. Запорізька міська рада у відзиві на касаційну скаргу підтримує доводи скаржника і просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Рада зазначає, що відомості про нормативну грошову оцінку земель міста Запоріжжя до Державного земельного кадастру не вносили, тому відповідач сформував оскаржувані витяги відповідно до абзацу четвертого пункту 20 Методики № 1147 на підставі технічної документації, затвердженої Рішенням № 7, і, надаючи адміністративну послугу, не втручався у визначення нормативної грошової оцінки. На думку третьої особи, суди попередніх інстанцій фактично одночасно застосували дві взаємовиключні процедури видачі витягу, передбачені абзацами третім і четвертим пункту 20 Методики № 1147, і не встановили відсутності відомостей у Державному земельному кадастрі, хоча від цієї обставини залежить вибір процедури. Суди не дослідили доповідну записку від 23 вересня 2025 року № 336/3-25 і не врахували, що цю обставину щодо того самого відповідача встановив Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 09 жовтня 2025 року у справі № 280/433/25. Крім того, Запорізька міська рада вважає, що витяг з Генерального плану міста Запоріжжя не входить до складу технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, а тому не є належним і допустимим доказом.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

13. 20 травня 2026 року ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області подало до Верховного Суду касаційну скаргу.

14. Верховний Суд ухвалою від 07 липня 2026 року відкрив касаційне провадження з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

15. 20 та 21 липня 2026 року ТОВ «В.І.Д.» та Запорізька міська рада відповідно подали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу.

16. Верховний Суд ухвалою від 05 жовтня 2026 року призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 06 жовтня 2026 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів установили, що 30 вересня 2009 року Запорізька міська рада рішенням № 76/59 поновила ТОВ «В.І.Д.» договір оренди земельної ділянки. Цим самим рішенням рада затвердила технічну документацію із землеустрою щодо поновлення договору оренди землі, розроблену ТОВ «Синергія». Відповідач обліковує та зберігає цю документацію в місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель за № 2009МФ233ПЗМ000461.

18. 28 грудня 2009 року Запорізька міська рада як орендодавець і ТОВ «В.І.Д.» як орендар уклали договір оренди земельної ділянки комунальної власності площею 1,4990 га з кадастровим номером 2310100000:06:009:0004. Пунктом 5 договору сторони визначили нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 20 013 598,70 грн у цінах 2009 року, а пунктом 8 - строк дії договору дев`ятнадцять років. За актом приймання-передачі орендодавець передав орендареві земельну ділянку площею 1,4990 га; договір оренди 10 лютого 2010 року зареєстрували в Державному реєстрі земель за № 041026100292.

19. 30 червня 2015 року Запорізька міська рада Рішенням № 7 затвердила технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя». Цим рішенням Запорізька міська рада також затвердила: схему основних агровиробничих груп ґрунтів; базову вартість одного квадратного метра земель міста станом на 01 січня 2013 року в розмірі 239,50 грн, а з урахуванням коефіцієнта індексації за 2014 рік - 299,14 грн; економіко-планувальне зонування території міста (371 економіко-планувальна зона); значення коефіцієнтів місця розташування Км2 згідно з додатком 1; значення коефіцієнтів впливу локальних факторів Км3 згідно з додатком 2. Запорізька міська рада ввела нормативну грошову оцінку земель міста в дію з 01 січня 2016 року, а оформлення та видачу витягів з технічної документації доручила Головному управлінню Держземагентства у Запорізькій області.

20. Додаток № 2 до Рішення № 7 містить перелік двадцяти восьми локальних факторів, серед яких: «Земельна ділянка розташована в зоні небезпечних геологічних процесів (зсуви, карст, яружна ерозія - яри понад 10 м, штучні підземні виробки - катакомби, підроблені території, провали та значні тріщини у земній корі, у тому числі з виходом метану на поверхню)» зі значенням коефіцієнта 0,75 (рядок 16) та «Земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні» зі значенням 0,80 (рядок 25). До складу затвердженої технічної документації входять схеми прояву локальних факторів оцінки «Інженерно-геологічні фактори» та «Санітарно-гігієнічні фактори». Згідно з ними в межах 216 економіко-планувальної зони наявні зона небезпечних геологічних процесів (0,75) та санітарно-захисна зона (0,80).

21. 27 вересня 2017 року Запорізька міська рада рішенням № 31 внесла зміни до Генерального плану міста Запоріжжя, затвердженого рішенням від 15 вересня 2004 року № 4. Згідно з витягом з Генерального плану (схема планувальних обмежень), який надав Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:06:009:0004 розташована на зсувонебезпечних територіях.

22. 25 січня 2024 року ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області сформувало витяг № НВ-2300010602024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, у якому визначило нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 54 843 313,40 грн.

23. 06 травня 2025 року відповідач сформував витяг № НВ-2300339782025, у якому визначив нормативну грошову оцінку тієї самої земельної ділянки в розмірі 61 413 730,20 грн.

24. 24 вересня 2025 року Господарський суд Запорізької області ухвалою відкрив провадження у справі № 908/2942/25 за позовом заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до ТОВ «В.І.Д.» про стягнення 7 325 909,72 грн. Запорізька міська рада розрахувала заборгованість з орендної плати на підставі витягів від 25 січня 2024 року № НВ-2300010602024 та від 06 травня 2025 року № НВ-2300339782025.

25. 10 жовтня 2025 року ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області листом № 29-8-0.37.1-3951/2-25 у відповідь на адвокатський запит представника ТОВ «В.І.Д.» повідомило, що визначає нормативну грошову оцінку одного квадратного метра земельної ділянки за формулою: Цн = Цнз Ч Км3 Ч Кцп, де Цнз = Цнм Ч Км2. Згідно зі схемою економіко-планувального зонування земельна ділянка розташована в межах 216 економіко-планувальної зони із зональним коефіцієнтом Км2 = 2,99. Для земельної ділянки відповідач застосував чотири локальні фактори: розташування в зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів (1,05); незабезпеченість централізованим газопостачанням (0,95); незабезпеченість централізованим теплопостачанням (0,95); розташування на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв. см при потужності понад 2 м (0,85). Сукупний коефіцієнт Км3 відповідач визначив у розмірі 0,81. Цільове призначення земельної ділянки - 03.10 «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку», коефіцієнт цільового призначення Кцп - 2,50.

26. 21 листопада 2025 року начальник відділу № 1 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області склав доповідну записку № 36/3-25-0.37.1 про те, що відомості про земельну ділянку перенесли з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

27. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також враховуючи межі касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 КАС України, Верховний Суд виходить з такого.

28. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

29. Відповідно до частин першої, другої і третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

30. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

31. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

32. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року не відповідають, а доводи касаційної скарги ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області частково є обґрунтованими.

33. Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

34. Частиною другою статті 3 Закону України від 06 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» (у редакції Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX) передбачено, що надання адміністративних послуг здійснюється відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами, які регулюють суспільні відносини у відповідних сферах.

35. Закон України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073-IX) набрав чинності 15 грудня 2023 року, тобто до формування оскаржуваних витягів.

36. Отже, оформлюючи оскаржувані витяги, відповідач мав дотримуватися не лише пункту 20 Методики № 1147, а й принципів та загальних вимог Закону № 2073-IX.

37. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

(І) Щодо правової природи витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок

38. Згідно з частиною другою статті 20 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» (далі - Закон № 1378-IV, тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин і до 08 серпня 2025 року) дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

39. Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

40. Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

41. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 24 листопада 2021 року у справі № 817/1780/17 дійшла висновку, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав, і відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 817/1819/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 817/1814/17, від 28 липня 2020 року у справі № 817/1783/17, від 10 вересня 2020 року у справі № 817/1793/17, від 04 лютого 2021 року у справі № 817/1809/17, від 15 червня 2021 року у справі № 817/1802/17, від 15 липня 2021 року у справі № 817/1800/17.

42. Тобто адміністративний суд здійснює перевірку законності дій (бездіяльності), рішень органів Держгеокадастру, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, а також оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

43. Верховний Суд у постановах від 03 червня 2022 року у справі № 160/12709/19 (пункт 40) та від 05 вересня 2023 року у справі № 520/9277/2020 (пункт 38) зазначив, що рішення та дії суб`єкта владних повноважень під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель підлягають перевірці адміністративним судом на відповідність їх частині другій статті 2 КАС України.

44. Тому суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи Запорізької міської ради про інформаційний характер витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

45. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 2073-IX адміністративний акт - це рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб).

46. Витяг оформлюють щодо конкретної земельної ділянки, а визначений у ньому розмір нормативної грошової оцінки є базою для обчислення орендної плати її користувача, а отже, безпосередньо впливає на реалізацію його майнових прав та обов`язків.

47. Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідає ознакам адміністративного акта в розумінні Закону № 2073-IX.

48. Порядок оформлення витягу визначено пунктом 20 Методики № 1147 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01 липня 2022 року № 753).

49. Відповідно до абзацу першого цього пункту дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17.

50. Абзацом третім пункту 20 Методики № 1147 передбачено, що витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

51. Згідно з пунктом 24 Порядку № 1051 до Державного земельного кадастру вносяться відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, зокрема значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку.

52. Відповідно до абзацу четвертого пункту 20 Методики № 1147 у разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що унеможливлює автоматичну видачу витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, такий витяг оформляється протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви із наявної технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за підписом працівника відповідного територіального органу Держгеокадастру, до посадових обов`язків якого належить надання зазначених витягів.

53. Отже, пункт 20 Методики № 1147 передбачає автоматичне формування витягу з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру та його оформлення працівником територіального органу Держгеокадастру з наявної технічної документації, якщо відомостей про нормативну грошову оцінку у Державному земельному кадастрі немає.

54. Верховний Суд у постанові від 20 червня 2023 року у справі № 804/6692/17 (пункт 48) зазначив, що відповідач безпосередньо не проводить розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а лише формує та надає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, які на момент видачі витягу вже внесені до Державного земельного кадастру.

55. У постанові від 10 березня 2025 року у справі № 320/10183/22 (пункт 105) Верховний Суд дійшов висновку, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формується Держгеокадастром за заявою зацікавленої особи на підставі відомостей, внесених до Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земель в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що затверджена відповідним рішенням органу місцевого самоврядування. Вказане свідчить про те, що витяг не є самостійним юридичним документом, який містить нову інформацію або створює її. Його функція полягає лише у фіксації та наданні інформації - в контексті спірних правовідносин - з відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

56. Водночас, пославшись на висновок судової палати у справі № 817/1780/17, Верховний Суд у зазначеній постанові дійшов висновку, що витяги як похідні від нечинного рішення органу місцевого самоврядування можуть бути скасовані у судовому порядку.

57. Тобто правомірність витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки залежить від його відповідності відомостям технічної документації, затвердженої рішенням органу місцевого самоврядування.

58. З частини третьої статті 23 Закону № 1378-IV також випливає, що витяг видає орган, який здійснює ведення Державного земельного кадастру, незалежно від того, сформовано витяг автоматично чи його оформив працівник цього органу.

59. Відповідно до частини третьої статті 62 Закону № 2073-IX адміністративний орган несе відповідальність за адміністративні акти, прийняті в автоматичному режимі.

60. З огляду на це Верховний Суд відхиляє довід третьої особи про те, що в разі автоматичного формування витягу відповідач не є суб`єктом його формування.

(ІІ) Щодо співвідношення абзаців третього і четвертого пункту 20 Методики № 1147

61. Відповідно до пункту 1 Методики № 1147 ця Методика встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом № 1378-IV.

62. Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 установлено, що затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

63. Згідно з абзацом першим пункту 19 Методики № 1147 за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

64. Відповідно до останнього абзацу цього пункту з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок складається електронний документ відповідно до вимог Порядку № 1051.

65. Згідно з частиною сьомою статті 21 Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон № 3613-VI) відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.

66. Пункт 20 Методики № 1147 у системному зв`язку з наведеними нормами дає підстави для висновку, що абзаци третій і четвертий цього пункту визначають два порядки оформлення витягу. Вибір між ними залежить від того, чи містить Державний земельний кадастр відомості про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

67. Абзац третій пункту 20 Методики № 1147 встановлює загальне правило про автоматичне формування витягу з використанням програмного забезпечення кадастру.

68. Абзац четвертий цього пункту Методики передбачає, що у випадку, якщо таких відомостей немає, витяг протягом трьох робочих днів оформлює із наявної технічної документації і підписує працівник територіального органу Держгеокадастру.

69. Отже, порядок оформлення витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки визначається наявністю відповідних відомостей у Державному земельному кадастрі на дату надходження заяви.

70. Тому скаржник обґрунтовано наголошує, що абзаци третій і четвертий пункту 20 Методики № 1147 не можуть одночасно застосовуватися до оформлення одного витягу.

71. Суд першої інстанції не встановив, за яким із цих порядків відповідач оформив спірні витяги, а суд апеляційної інстанції водночас виходив з відсутності таких відомостей у Державному земельному кадастрі та застосував правові позиції Верховного Суду щодо автоматичного формування витягів.

72. Водночас зміст витягу в обох порядках визначається затвердженою технічною документацією з нормативної грошової оцінки земель.

73. Абзац третій пункту 20 Методики № 1147 передбачає, що територіальний орган Держгеокадастру автоматично формує витяг з показників Державного земельного кадастру, які державний кадастровий реєстратор, у свою чергу, вносить до кадастру на підставі технічної документації (частина сьома статті 21 Закону № 3613-VI).

74. Абзац четвертий пункту 20 Методики № 1147 визначає, що працівник територіального органу Держгеокадастру отримує ці показники безпосередньо з технічної документації.

75. Тому в обох випадках витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки має відтворювати показники затвердженої технічної документації стосовно конкретної земельної ділянки.

76. Отже, для оцінки правомірності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель визначальним є його відповідність показникам технічної документації.

77. Верховний Суд у постанові від 20 червня 2023 року у справі № 804/6692/17 (пункт 46) зазначив, що витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради. Такий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 04 вересня 2020 року у справі № 821/1887/16 та від 01 червня 2022 року у справі № 640/13150/19, а також застосований у постановах від 28 січня 2026 року у справі № 340/10747/23 та від 01 квітня 2026 року у справі № 160/6155/24.

78. У постанові від 14 серпня 2019 року у справі № 826/13259/18 (пункт 62) Верховний Суд зазначив, що зміни до технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель в силу частини третьої статті 18 Закону № 1378-IV вносяться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій» та затверджуються відповідною міською радою. Орган Держгеокадастру не наділений повноваженнями вносити зміни в Технічну документацію.

79. У постанові від 28 січня 2026 року у справі № 340/10747/23 Верховний Суд дійшов висновку, що внесення іншим територіальним органом Держгеокадастру відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку не виключає застосування ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області коефіцієнта 1.0 на підставі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель при формуванні витягу, оскільки зазначені суб`єкти наділені єдиними повноваженнями у структурі органу виконавчої влади - Держгеокадастру щодо забезпечення достовірності інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

80. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель має ознаки нормативно-правового акта (постанови від 04 квітня 2024 року у справі № 320/2796/23, пункти 57- 60; від 10 березня 2025 року у справі № 320/10183/22, пункти 80- 83).

81. Водночас саме Рішення № 7, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, відповідно до усталеної практики Верховного Суду має ознаки нормативно-правового акта.

82. Отже, територіальний орган Держгеокадастру при формуванні витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель не вправі застосовувати до земельної ділянки коефіцієнти, яких технічна документація для неї не передбачає. Так само територіальний орган Держгеокадастру не вправі застосовувати коефіцієнти, застосування яких до відповідної земельної ділянки не випливає з технічної документації, або не застосовувати коефіцієнти, застосування яких нею передбачено. Оформлюючи витяг відповідно до абзацу четвертого пункту 20 Методики № 1147, працівник територіального органу Держгеокадастру зобов`язаний з`ясувати на підставі технічної документації, які локальні фактори поширюються на відповідну земельну ділянку; інші матеріали можуть використовуватися для ідентифікації її місця розташування та тлумачення графічних матеріалів, але не для зміни змісту технічної документації.

83. Тому доводи позивача про те, що абзац четвертий пункту 20 Методики № 1147 не обмежує джерела відомостей для витягу наявною технічною документацією і дозволяє відповідачеві використовувати дані Державного земельного кадастру та генерального плану населеного пункту, суперечать змісту цієї норми, згідно з якою витяг оформляється саме із наявної технічної документації. Відомості Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земель, якщо вони є, зумовлюють застосування абзацу третього, і їх також вносять до кадастру на підставі технічної документації (частина сьома статті 21 Закону № 3613-VI).

84. У справі, що розглядається, технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя затверджена Рішенням № 7 до набрання чинності Методикою № 1147, тому відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 вона є чинною до початку застосування рішення про затвердження нової технічної документації.

85. Зазначеним рішенням Запорізька міська рада затвердила також значення коефіцієнтів впливу локальних факторів (додаток № 2), а до складу технічної документації входять схеми прояву локальних факторів оцінки «Інженерно-геологічні фактори» та «Санітарно-гігієнічні фактори».

86. Посилання позивача на неактуальність технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя 2015 року через зміни до Генерального плану 2017 року не усуває її чинності, оскільки Рішення № 7 не визнане нечинним, а нової технічної документації не затверджено. Предметом цього спору є правомірність сформованих витягів, а не чинність технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

87. Суди попередніх інстанцій дійшли різних висновків щодо наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земель міста Запоріжжя. Суд першої інстанції визнав доводи відповідача про їх відсутність недоведеними, тоді як суд апеляційної інстанції виходив з відсутності таких відомостей. Водночас останній застосував правові висновки Верховного Суду щодо автоматичного формування витягів. Тому ця обставина не може вважатися належно встановленою.

88. Якщо під час нового розгляду буде встановлено, що таких відомостей у Державному земельному кадастрі не було, відповідач мав оформити витяги відповідно до абзацу четвертого пункту 20 Методики № 1147 і на підставі додатка № 2 до Рішення № 7 та схем прояву локальних факторів оцінки з`ясувати, які локальні фактори поширюються на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:06:009:0004.

89. Суди попередніх інстанцій не врахували, що в разі застосування абзацу четвертого пункту 20 Методики № 1147 витяг оформлює не програмне забезпечення Державного земельного кадастру, а працівник територіального органу Держгеокадастру, до посадових обов`язків якого належить надання таких витягів; протягом трьох робочих днів з дати надходження заяви він складає витяг з наявної технічної документації і підписує його.

90. Пославшись на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 30 січня 2020 року у справі № 820/1804/16, від 03 червня 2022 року у справі № 160/12709/19 та від 05 вересня 2023 року у справі № 520/9277/2020, суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що Верховний Суд сформулював зазначені висновки щодо автоматичного формування витягів за іншого правового регулювання, застосовуючи Методику нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (далі - Методика № 213), а також Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України та Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11 (справа № 820/1804/16), і Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489 (далі - Порядок № 489; справи № 160/12709/19, № 520/9277/2020).

91. З огляду на це питання про відступ від зазначених висновків Верховного Суду не виникає, а доводи позивача про те, що скаржник не навів підстав для такого відступу, є безпідставними. Постанова Верховного Суду від 20 березня 2026 року у справі № 160/15957/24, на яку посилається позивач, не спростовує наведених висновків. У зазначеній справі суд на підставі висновку судового експерта встановив невідповідність окремих показників, унесених до Державного земельного кадастру, затвердженій технічній документації та її графічним матеріалам. У цій справі таких обставин не було встановлено.

92. Відповідно до статей 8 і 16 Закону № 2073-IX адміністративний орган зобов`язаний належно з`ясувати обставини справи, зокрема встановити на підставі технічної документації розташування конкретної земельної ділянки щодо зон дії локальних факторів.

93. Отже, на підставі затвердженої технічної документації територіальний орган Держгеокадастру зобов`язаний установити розташування конкретної земельної ділянки щодо зон дії локальних факторів.

94. Оформлення витягу не може зводитися до механічного відтворення показників без перевірки їх відповідності технічній документації у випадку, коли пункт 20 Методики № 1147 покладає таке оформлення безпосередньо на працівника територіального органу Держгеокадастру.

95. Територіальний орган Держгеокадастру не має дискреції щодо застосування локального коефіцієнта після встановлення передбачених технічною документацією умов його застосування.

96. Правильне визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки захищає як майнові інтереси її землекористувача від необґрунтовано завищеної орендної плати, так і законний інтерес територіальної громади міста Запоріжжя в отриманні належних надходжень від використання земель комунальної власності. Тому публічний інтерес у таких правовідносинах полягає не в якомога вищій нормативній грошовій оцінці, а в її законному, достовірному та однаковому для всіх землекористувачів визначенні відповідно до затвердженої технічної документації.

97. Підпункт 8 пункту 22 Порядку № 1051 визначає склад відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, які вносять до Державного земельного кадастру.

98. Пунктом 96 Порядку № 1051 передбачено, що для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць, про землі в межах територій територіальних громад державному кадастровому реєстраторові подаються: 1) заява про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, крім випадків, зазначених у пункті 69 цього Порядку; 2) документація із землеустрою та оцінки земель, документи, які згідно з пунктом 97 цього Порядку є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; 3) електронний документ.

99. Відповідно до підпункту 8 пункту 97 цього Порядку відомості щодо нормативної грошової оцінки земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.

100. Зазначені норми визначають, які відомості про нормативну грошову оцінку земель державний кадастровий реєстратор вносить до Державного земельного кадастру і на підставі яких документів.

101. Від того, чи були такі відомості в Державному земельному кадастрі на дату надходження заяви, залежить, за яким із порядків, передбачених абзацами третім і четвертим пункту 20 Методики № 1147, належало оформити витяг.

102. Водночас підпункт 8 пункту 97 Порядку № 1051, як і частина сьома статті 21 Закону № 3613-VI, визначає технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель підставою для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. Тому в обох випадках територіальний орган Держгеокадастру зобов`язаний забезпечити відповідність витягу затвердженій технічній документації.

103. Отже, доводи скаржника про незастосування судами підпункту 8 пункту 22, пунктів 96, 97 Порядку № 1051 мають значення для визначення порядку оформлення витягів та обсягу обов`язків територіального органу Держгеокадастру, проте самі по собі не підтверджують правомірності їх змісту.

104. Із тих самих підстав не має значення для вирішення спору й посилання суду апеляційної інстанції на повноваження державного кадастрового реєстратора щодо внесення змін до кадастру.

105. Предметом оскарження у цій справі є зміст спірних витягів про нормативну грошову оцінку земель, а не відомості Державного земельного кадастру.

(ІІІ) Щодо критеріїв застосування локального коефіцієнта, передбаченого технічною документацією, затвердженою до набрання чинності Методикою № 1147

106. Пунктом 3 Методики № 1147 визначено формулу нормативної грошової оцінки земельної ділянки: Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні. Коефіцієнти Км1, Км2 та Км3 цієї формули враховують відповідно розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст, курортно-рекреаційне значення населених пунктів і розташування в межах зон радіаційного забруднення, а Км4 - це коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки.

107. З огляду на абзац перший пункту 9 Методики № 1147 коефіцієнт Км4 для земель житлової та громадської забудови та інших визначених у цьому пункті категорій земель диференціюється за оціночними районами.

108. Абзацом першим пункту 10 Методики № 1147 передбачено, що коефіцієнт Км4 диференціюється за оціночними районами, які встановлюються на основі економічної оцінки території, з урахуванням, зокрема, таких груп факторів, як екологічна якість території (рівень забруднення повітря, ґрунтів, акустичне та електромагнітне забруднення, площа санітарно-захисних зон, а також площа зелених насаджень загального користування, водних акваторій і місць відпочинку) та складність фізико-географічних та геоморфологічних умов (наявність ярів, крутосхилів, підтоплення тощо).

109. Отже, Методика № 1147 не передбачає локального коефіцієнта, який застосовується до окремої земельної ділянки. Коефіцієнт Км3 у її формулі має інший зміст, ніж однойменний коефіцієнт у технічній документації, затвердженій Рішенням № 7. За Методикою № 1147 коефіцієнт Км3 враховує розташування в межах зон радіаційного забруднення, а в технічній документації це коефіцієнт впливу локальних факторів.

110. Фактори екологічної якості території та фізико-географічних умов враховуються через коефіцієнт Км4, що диференціюється за оціночними районами в технічній документації, розробленій відповідно до цієї Методики.

111. Локальні коефіцієнти застосовуються в спірних правовідносинах лише тому, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, затверджена Рішенням № 7, залишається чинною відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147. Тому критерії застосування локального коефіцієнта визначає зміст цієї технічної документації.

112. У постанові від 17 грудня 2025 року у справі № 160/19718/23 (пункти 49, 52, 64) Верховний Суд зазначив, що Методика № 1147 має застосовуватися при розробленні технічної документації та проведенні нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється після набрання нею чинності; відокремити коефіцієнт (Кцп) з Методики № 1147 та застосувати його до формули, передбаченої Порядком № 489, є недопустимим, оскільки ці формули розроблені у відповідній послідовності застосування у них конкретного коефіцієнта. Верховний Суд дійшов висновку, що технічна документація з нормативної грошової оцінки землі, розроблена відповідно до Порядку № 489, зберігає чинність до моменту затвердження відповідним органом місцевого самоврядування нової технічної документації, як це передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 1147. Зазначені висновки Верховний Суд застосував у постановах від 28 січня 2026 року у справі № 340/10747/23 та від 01 квітня 2026 року у справі № 160/6155/24.

113. У постанові від 01 квітня 2026 року у справі № 160/6155/24 Верховний Суд також зазначив, що пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 при прийнятті нового нормативного акта (Методики № 1147) врегульовано колізію, яка виникла при одночасному існуванні двох нормативно-правових актів, які регулюють тотожні правовідносини. Тому під час визначення нормативної грошової оцінки за технічною документацією, затвердженою до набрання чинності Методикою № 1147, мають застосовуватися лише положення, формули і коефіцієнти, які покладені в основу розробленої технічної документації.

114. Суд першої інстанції обґрунтував застосування локальних коефіцієнтів 0,75 і 0,80 до спірної земельної ділянки пунктом 9 Методики № 1147, а суд апеляційної інстанції - пунктом 10 цієї Методики. Однак зазначені норми визначають порядок виділення оціночних районів і встановлення коефіцієнта Км4 під час проведення нормативної грошової оцінки за Методикою № 1147 і не регулюють застосування локальних коефіцієнтів технічної документації, затвердженої до набрання чинності цією Методикою.

115. Такі відносини врегульовано пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 і змістом самої технічної документації, тож прогалини в правовому регулюванні немає.

116. Застосувавши пункти 9, 10 Методики № 1147, суди першої та апеляційної інстанцій фактично вдалися до аналогії закону (застосували норми Методики № 1147, які не регулюють застосування локальних коефіцієнтів технічної документації, затвердженої до набрання нею чинності) за відсутності передбачених частиною шостою статті 7 КАС України підстав і неправильно застосували норми матеріального права.

117. Підхід судів попередніх інстанцій не узгоджується з наведеною правовою позицією Верховного Суду, згідно з якою показники Методики № 1147 не можна поєднувати з показниками технічної документації, затвердженої до набрання нею чинності.

118. Суди встановили, що додаток № 2 до Рішення № 7 містить, зокрема, такі локальні фактори: «Земельна ділянка розташована в зоні небезпечних геологічних процесів (зсуви, карст, яружна ерозія - яри понад 10 м, штучні підземні виробки - катакомби, підроблені території, провали та значні тріщини у земній корі, у тому числі з виходом метану на поверхню)» зі значенням коефіцієнта 0,75 та «Земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні» зі значенням 0,80.

119. Підпунктом 8 пункту 22 Порядку № 1051 передбачено, що до відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, які вносять до Державного земельного кадастру, належить, зокрема, інформація про локальні фактори і зони їх дії (назви локальних факторів; межі зон дії локальних факторів (за видами) з координатами їх поворотних точок; значення коефіцієнта локального фактора в межах зони його дії).

120. Додаток № 2 до Рішення № 7 визначає ці локальні фактори саме через розташування земельної ділянки: «Земельна ділянка розташована в зоні небезпечних геологічних процесів …» та «Земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні».

121. У системному зв`язку з пунктом 24 Порядку № 1051, за яким значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки розраховують на підставі відомостей, передбачених підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку, наведена норма свідчить, що коефіцієнт локального фактора застосовується до земельної ділянки, розташованої в межах зони дії цього фактора, визначеної координатами її поворотних точок.

122. Отже, технічна документація пов`язує застосування кожного з цих коефіцієнтів із розташуванням самої земельної ділянки в зоні дії відповідного фактора, межі якої відображено на схемах прояву локальних факторів оцінки. Сама лише наявність такої зони в межах економіко-планувальної зони, у якій розташована ділянка, не є підставою для застосування коефіцієнта.

123. З огляду на це Верховний Суд відхиляє доводи позивача про те, що локальні коефіцієнти слід застосовувати за наявності відповідних факторів у межах економіко-планувальної зони, а не на самій земельній ділянці.

124. Суд першої інстанції, дійшовши висновку, що локальні фактори стосуються всієї економіко-планувальної зони, неправильно застосував Рішення № 7 та додаток № 2 до нього.

125. Суди попередніх інстанцій мали з`ясувати на підставі технічної документації, чи розташована спірна земельна ділянка в межах зон дії зазначених факторів повністю або частково, а також які наслідки повного або часткового розташування земельної ділянки в межах відповідної зони для визначення коефіцієнта передбачають технічна документація та нормативно-правові акти, відповідно до яких її розроблено.

(ІV) Щодо дослідження й оцінки доказів

126. Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

127. Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

128. Згідно з частинами першою - третьою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

129. Згідно з частиною другою статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

130. Ключовою для вирішення цього спору є обставина, чи розташована спірна земельна ділянка в межах зон дії локальних факторів згідно зі схемами прояву локальних факторів оцінки, що входять до складу технічної документації.

131. Обидві сторони посилалися на ці схеми, проте позивач стверджував, що відповідні зони є в межах 216 економіко-планувальної зони, а відповідач, посилаючись на фрагменти цих схем, стверджував, що відповідні зони не охоплюють спірну земельну ділянку.

132. Суд першої інстанції не встановив розташування земельної ділянки щодо зон дії локальних факторів, пославшись на наявність зон у межах економіко-планувальної зони.

133. Суд апеляційної інстанції дослідив схеми прояву локальних факторів оцінки лише в частині наявності відповідних зон у межах 216 економіко-планувальної зони, однак не надав оцінки доводам відповідача та наданим ним фрагментам схем щодо розташування самої земельної ділянки і не навів мотивів їх відхилення.

134. Висновок про розташування земельної ділянки у відповідних зонах суд апеляційної інстанції обґрунтував витягом з Генерального плану міста Запоріжжя та пунктом 10 Методики № 1147.

135. Під час нового розгляду справи суду належить перевірити й доводи відповідача та третьої особи про те, що відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земель міста Запоріжжя підтверджує доповідна записка від 23 вересня 2025 року № 336/3-25.

136. Витяг з Генерального плану міста Запоріжжя (схема планувальних обмежень) не входить до складу технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя.

137. З огляду на абзац четвертий пункту 20 Методики № 1147 витяг оформлюється з наявної технічної документації, а обставина, чи підлягає застосуванню до земельної ділянки локальний коефіцієнт, має підтверджуватися технічною документацією.

138. У такому разі генеральний план може використовуватися лише як допоміжне джерело для ідентифікації місця розташування земельної ділянки щодо зон, уже відображених у схемах технічної документації, але не для встановлення нових зон, їх меж або зміни показників технічної документації. Крім того, за встановленими судами попередніх інстанцій обставинами витяг з Генерального плану стосується лише зсувонебезпечних територій.

139. Отже, суди попередніх інстанцій помилково поклали витяг з генерального плану в основу висновку про розташування земельної ділянки в зоні небезпечних геологічних процесів, не зіставивши його зі схемами прояву локальних факторів оцінки, що входять до складу технічної документації.

140. Обов`язок довести правомірність витягів покладено на відповідача, проте надання ним схем, що входять до складу технічної документації, є способом виконання цього обов`язку. Суд апеляційної інстанції мав дослідити й оцінити ці докази в сукупності з іншими доказами. Його висновок про розташування земельної ділянки в зонах дії локальних факторів без належної оцінки зазначених доказів не відповідає вимогам статей 90 і 242 КАС України.

141. Відповідно до частини третьої статті 18 Закону № 1378-IV нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять юридичні особи, які є розробниками документації із землеустрою.

142. Верховний Суд у постанові від 03 червня 2022 року у справі № 160/12709/19 (пункт 66) у частині, що стосується оцінки доказів та компетентності розробника технічної документації, зазначив, що розробник нормативної грошової оцінки земель міста є компетентною установою для аналізу застосування нормативної грошової оцінки певної земельної ділянки. Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя розробило Державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя».

143. Проте суди попередніх інстанцій не з`ясували, чи зверталися сторони до розробника за поясненнями щодо розташування земельної ділянки згідно зі схемами прояву локальних факторів оцінки, і не вирішили питання про необхідність застосування спеціальних знань.

144. Принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини третьої статті 2 та частина четверта статті 9 КАС України) передбачає активну роль суду в адміністративному процесі, що відрізняє його від суто змагальної моделі судочинства. Суд самостійно визначає коло обставин, які підлягають встановленню для правильного вирішення спору, не лише досліджує надані сторонами докази, а й оцінює їхню достовірність (стаття 75 КАС України) та достатність (стаття 76 КАС України). У разі потреби суд має право витребовувати додаткові докази, звертати увагу учасників процесу на прогалини в доказовій базі та пропонувати їм надати уточнені або нові матеріали.

145. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій не встановили обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

146. Водночас Верховний Суд відповідно до частини другої статті 341 КАС України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

(V) Щодо висновку про застосування норм права

147. Верховний Суд формулює такий висновок щодо застосування абзаців третього і четвертого пункту 20 Методики № 1147 у системному зв`язку з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147, частиною другою статті 20 та частиною третьою статті 23 Закону № 1378-IV, частиною сьомою статті 21 Закону № 3613-VI.

148. Абзаци третій і четвертий пункту 20 Методики № 1147 визначають два порядки оформлення витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Вибір між ними залежить від наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок на дату надходження заяви. Якщо таких відомостей немає, витяг оформлює й підписує працівник територіального органу Держгеокадастру з наявної технічної документації, у тому числі затвердженої до набрання чинності Методикою № 1147 і чинної відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147.

149. В обох порядках витяг має відтворювати показники затвердженої технічної документації стосовно конкретної земельної ділянки. Територіальний орган Держгеокадастру не вправі застосовувати до земельної ділянки коефіцієнти, яких для неї не передбачає технічна документація, або не застосовувати коефіцієнти, які вона передбачає, а також змінювати показники технічної документації на підставі матеріалів, які не входять до її складу. Відповідальність за зміст витягу, у тому числі сформованого автоматично, несе територіальний орган Держгеокадастру.

150. Якщо технічна документація, затверджена до набрання чинності Методикою № 1147, пов`язує застосування локального коефіцієнта з розташуванням земельної ділянки в зоні дії локального фактора, такий коефіцієнт застосовується за умови, що ділянка розташована в межах цієї зони згідно з технічною документацією. Сама лише наявність зони дії локального фактора в межах економіко-планувальної зони, у якій розташована ділянка, такою підставою не є.

151. У разі, якщо земельна ділянка розташована в межах зони дії локального фактора лише частково, правові наслідки такого розташування для визначення значення локального коефіцієнта встановлюються відповідно до технічної документації та нормативно-правових актів, згідно з якими її розроблено.

152. Пункти 9, 10 Методики № 1147 не регулюють застосування локальних коефіцієнтів технічної документації, затвердженої до набрання чинності цією Методикою.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

153. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

154. Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

155. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, не дослідили зібраних у справі доказів щодо розташування земельної ділянки згідно зі схемами прояву локальних факторів оцінки й не встановили обставин, від яких залежить вирішення спору.

156. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зобов`язав відповідача сформувати витяг із застосуванням конкретних локальних коефіцієнтів 0,75 і 0,80.

157. Такий спосіб захисту із застосуванням конкретних значень локальних коефіцієнтів можливий лише після встановлення розташування земельної ділянки щодо відповідних зон та правових наслідків її повного або часткового розташування в їх межах для визначення значення сукупного коефіцієнта Км3 згідно зі схемами прояву локальних факторів оцінки, які входять до складу технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, затвердженої Рішенням № 7. Суди попередніх інстанцій цих обставин не встановили.

158. З огляду на це Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області слід задовольнити частково, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

159. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції належить:

- з`ясувати, чи містив Державний земельний кадастр відомості про нормативну грошову оцінку земель міста Запоріжжя на дати надходження заяв про формування оскаржуваних витягів і за яким із порядків, передбачених абзацами третім і четвертим пункту 20 Методики № 1147, відповідач їх оформив, зокрема для оцінки доводів сторін щодо обсягу обов`язків працівника територіального органу Держгеокадастру під час безпосереднього оформлення витягу;

- дослідити схеми прояву локальних факторів оцінки, що входять до складу технічної документації, та встановити, чи розташована спірна земельна ділянка повністю або частково в межах зони небезпечних геологічних процесів і санітарно-захисної зони та з`ясувати, які наслідки такого розташування передбачені технічною документацією і нормативно-правовими актами, відповідно до яких її розроблено, для визначення відповідних локальних коефіцієнтів;

- у разі потреби вирішити питання про отримання пояснень розробника технічної документації або про застосування спеціальних знань;

- надати оцінку всім доказам і аргументам учасників справи з урахуванням висновків, викладених у цій постанові, та залежно від встановленого вирішити питання про належний спосіб захисту.

160. Оскільки Верховний Суд направляє справу на новий розгляд, судові витрати відповідно до статті 139 КАС України мають бути розподілені за результатами нового розгляду справи.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року скасувати, а справу № 280/9659/25 - направити на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді: В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа