Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №357/2813/26 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №357/2813/26

Суддя: Яворський Микола Анатолійович

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 357/2813/26 Головуючий у суді першої інстанції - Орєхов О.І.

Номер провадження № 22-ц/824/14214/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А..

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс», поданою представником Альховською Іриною Богданівною, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Орєхова О.І., у місті Біла Церква, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просило суд стягнути з останнього на їх користь заборгованість за кредитним договором № Z62.00600.003964681 у розмірі 41 000,75 грн, сума сплаченого судового збору та 6 000 грн витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог вказувало, що 24 травня 2018 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z62.00600.003964681, відповідно до умов якого банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Графіком погашення кредиту.

16 грудня 2025 року у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з AT «Ідея Банк» на ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» на підставі договору факторингу. Боржника було повідомлено про заміну кредитора у зобов`язанні досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов`язанні.

Відповідач кредитні кошти не повернув у повному обсязі та не виконав інші грошові зобов`язання, тому в нього наявна заборгованість за кредитним договором № Z62.00600.003964681 у розмірі 41 000,75 грн, з яких: заборгованість за основним боргом 12 816,30 грн, заборгованість за відсотками 6 323,64 грн, заборгованість за комісіями 21 860,81 гривень.

Вказані дії відповідача свідчать про відмову від добровільного повернення боргу, у зв`язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом..

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2026 року позов ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» - залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представник ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» подало апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, суд першої інстанції під час ухвалення рішення не надав належної правової оцінки змісту п. 2.1. Додаткової угоди до Кредитного договору, що призвело до неправильного встановлення фактичних обставин справи.

Судом помилково ототожнено сплату суми у розмірі 31 000,00 грн із повним виконанням зобов`язань або ж із загальним розміром заборгованості. У тексті угоди прямо зазначено, що Позичальник зобов`язується повернути Банку «частину боргу» за Кредитним договором в сумі 31 000,00 грн.

Вказує, що відповідно до п. 3. умови, передбачені п. 2.5 та 2.7 цієї Додаткової угоди вступають у силу лише у випадку беззастережного, своєчасного та у повному обсязі виконання Позичальником пунктів 2.1, 2.2, 2.3 та 2.4 цієї Додаткової угоди. У випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань що зазначені у п. 2.1, 2.2, 2.3 та 2.4 Додаткової угоди терміни (строки), ця Додаткова угода припиняє чинність, не створюючи жодних юридичних наслідків для Сторін.

Також посилається на те, що протягом терміну дії Додаткової угоди позичальник, допустив протермінування оплати місячного платежу по кредитній угоді № R01.00600.010098720 у період з 19.05.2023 по 23.05.2023 та з 20.06.2023 по 31.10.2023, чим порушив умови викладені у п. 2.3 Додаткової угоди.

Відтак, у зв`язку з недотриманням Позичальником умов Додаткової угоди дана Угода припинила свою чинність, відповідно до п.3 «Умови, передбачені п. 2.5 та 2.7 цієї Додаткової угоди вступають у силу лише у випадку беззастережного, своєчасного та у повному обсязі виконання Позичальником пунктів 2.1, 2.2, 2.3 та 2.4 цієї Додаткової угоди.

У випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань, що зазначені у п. 2.1, 2.2, 2.3 та 2.4 Додаткової угоди терміни (строки), ця Додаткова угода припиняє чинність, не створюючи жодних юридичних наслідків для Сторін».

Оскільки, відповідачем не надано доказів того, що він виконав в повній мірі зобов`язання, з огляду на що, вказана Додаткова угода є такою, що припинила свою чинність, не створюючи при цьому жодних юридичних наслідків для Позивача та Відповідача.

Суд апеляційної інстанції забезпечив право відповідача ОСОБА_1 подати відзив (заперечення) на апеляційну скаргу, направивши ухвалу Київського апеляційного суду від 04 серпня 2026 року про відкриття апеляційного провадження, разом з апеляційною скаргою до особистого кабінету його представнику Дейнеко С.Л. у підсистемі (модуля) ЄСІТС Електронний суд.

Ухвалу про відкриття провадження представник ОСОБА_1 - адвокат Дейнеко С.Л. отримано в особистому кабінеті Електронного суду 04.08.2026 о 18:50:29, що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.

Останнім днем для подання відзиву, з урахуванням положень ст. 124 ЦПК України, було 14 серпня 2026 року.

Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 24 травня 2018 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредиту №Z62.00600.003964681.

За умовами вказаного кредитного договору, Банк надає Позичальнику Кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 70 495,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), за користування кредитом Позичальник сплачує річну змінювану проценту ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 5,5%, станом на день укладення Договору змінна частина ставки визначена за рішенням Правління Банку, становить 9,5%, що разом з Маржею Банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 15%, строком кредиту на 60 місяців ( п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4. п. 1 Договору ).

Згідно п.п. 2.1. п. 2 цього Договору, позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 60 щомісячних внесках включно до 24 дня/числа кожного місяця, згідно Графіку щомісячних платежів.

В п.п. 6.1. п. 6 вказаного Договору визначено Графік щомісячних платежів за кредитним договором, щомісячні внески наведені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та сплачуються на транзитний рахунок № 29092000525367.

Вказаний договір підписаний з боку відповідача власноручним підписом останнього.

Також долучено Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який підписаний з боку відповідача власноручним підписом останнього.

На виконання умов вищевказаного договору АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю, що підтверджується доданою Випискою по рахунку з 24.05.2018 по 16.12.2026, з якої вбачається видача кредиту згідно кредитного договору № Z62.00600.003964681 від 24.05.2018 в сумі 70 496 грн.

16 грудня 2025 року у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з AT «Ідея Банк» на ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» на підставі договору факторингу.

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 1 від 16.12.2025 до ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z62.00600.003964618 від 24 травня 2018 року у загальному розмірі 41 000,75 грн, з яких: заборгованість за основним боргом 12 816,30 грн, заборгованість за відсотками 6 323,64 грн, заборгованість за комісіями 21 860,81 гривень.

На підтвердження проведення сплати за договором договору факторингу №1 від 16 грудня 2025 року позивач надав платіжну інструкцію.

26 січня 2026 року ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» надіслав відповідачу ОСОБА_1 досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань та повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні, відповідно до якої заборгованість за кредитним договором № Z62.00600.003964681 від 24 травня 2018 року становить у розмірі 41 000,75 грн, яку просили протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги погасити, яка залишилася без виконання з боку відповідача на що вказував позивач.

Також судом першої інстанції встановлено сторонам вище вказаного кредитного договору, 18 квітня 2023 року було укладено додаткову угоду №Z62.00600.003964681/1 до Кредитного договору № Z62.00600.003964681 від 24.05.2018, який був укладений між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .

Відповідно п.п. 1.1. п. 1 додаткової угоди Сторони підписанням цієї Додаткової угоди визнають та підтверджують: наявність боргу позичальника за кредитним договором, станом на дату укладання цієї додаткової угоди, в сумі 73 364,98 грн, який складається: заборгованість за основною сумою боргу, що становить 36 690,90 грн; заборгованість за процентами, що становить 8 251,86 грн; заборгованість за платою (комісією) за обслуговування кредитної заборгованості (кредиту), що становить 28 422,22 гривень.

Відповідно до п.п. 2.1, п. 2 цієї Додаткової угоди Сторони домовились про дострокове припинення дії Кредитного договору після повернення Позичальником частини боргу за Кредитним договором при виконанні наступних умов. Позичальник зобов`язується повернути Банку в строк не пізніше 5 банківських днів від дати укладання цієї Додаткової угоди частину боргу за кредитним договором в сумі 31 000 грн, а також компенсувати Банку невідшкодовані витрати, зазначені в п. 1 даної Додаткової угоди в сумі 0,00 грн, а всього разом сплатити 31 000 гривень.

Згідно з п.п. 2.5 п. 2 цієї Додаткової угоди, за умови своєчасного та у повному обсязі виконання Позичальником пунктів 2.1, 2.2., 2.3., 2.4 Додаткової угоди, Банк здійснить прощення залишку боргу та закриття Кредитного договору.

Згідно до наявної квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №5922621 від 18.04.2023, ОСОБА_1 сплатив 31 000 грн.

Таким чином, відповідач виконав умови п.2.1 додаткової угоди № Z62.00600.003964681/1 до Кредитного договору № Z62.00600.003964681 від 24.05.2018, який був укладений між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 18 квітня 2023 року, сплатив обумовлену частину боргу за кредитним договором в сумі 31 000 гривень.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач виконав домовленість з Банком ( АТ «Ідея Банк» ), яка зазначена у додатковій угоді № Z62.00600.003964681/1 до Кредитного договору № Z62.00600.003964681 від 24 травня 2018 року, а тому подальші нарахування є безпідставними, а сама наявність заборгованості, що суперечить узгодженим сторонами умовам додаткової угоди № Z62.00600.003964681/1 до Кредитного договору № Z62.00600.003964681 від 24.05.2018, який був укладений 18.04.2023 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 ..

Таким чином суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором № Z62.00600.003964681 у розмірі 41 000,75 грн, з яких: заборгованість за основним боргом 12 816,30 грн, заборгованість за відсотками 6 323,64 грн, заборгованість за комісіями 21 860,81 грн є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 598 ЦК України передбачає право сторін договору домовитися про припинення зобов`язань повністю або частково. При цьому, простити борг кредиторові дозволяє стаття 605 цього Кодексу.

Прощення боргу це один зі способів припинення зобов`язань за рішенням сторін договору.

Відповідно до ст. 605 ЦК України, зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Так, 18 квітня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № Z62.00600.003964681/1 до Кредитного договору № Z62.00600.003964681 від 24.05.2018.

За умовами цієї угоди, сторони визнають та підтверджують наявність боргу позичальника за кредитним договором, станом на дату укладання цієї додаткової угоди в сумі 73 364,98 грн, який складається: із заборгованості за основною сумою боргу (основна сума боргу сума кредиту та інша заборгованість), що становить 36 690,90 грн; із заборгованості за процентами за користування кредитом, що становить 8 251,86 грн, із заборгованості за платою (комісією) за обслуговування кредитної заборгованості (кредиту), що становить 28 422,22 грн. Сторони домовилися про дострокове припинення кредитного договору після виконання позичальником повернення боргу за кредитним договором.

Пунктом 2.1 додаткової угоди визначено, що повернення Банку в строк не пізніше 5 (п`яти) банківських днів від дати укладення цієї додаткової угоди частину боргу за Кредитним договором в сумі 31 000 грн, а також компенсувати Банку невідшкодовані витрати, зазначені в п. 1 даної додаткової угоди в сумі 0 грн, а всього разом сплатити 31 000 грн.

Відповідно до п. 2.5 додаткової угоди, за умови своєчасного та у повному обсязі виконання позичальником своїх зобов`язань, визначених п.п. 2.1, 2.2, 2.3 та 2.4 додаткової угоди, Банком здійснюється прощення позичальнику боргу та закриття Кредитного договору. Нараховані та несплачені неустойки (пеня, штрафи та інші нарахування) згідно умов Кредитного договору, наявні станом на день підписання цієї Додаткової угоди, Банк списує в повному обсязі.

Пунктом 2.7 додаткової угоди передбачено, що за умови наявності позову Банку до позичальника щодо виконання умов кредитного договору, Банк після виконання позичальником обов`язків, передбачених п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 додаткової угоди, зобов`язується подати до суду, в якому розглядається справа, заяву про залишення позову без розгляду.

Отже встановивши, що відповідач виконав умови додаткової угоди, а позивач не подав до суду заяву про залишення позову без розгляду відповідно до п. 2.7 додаткової угоди до 22 травня 2023 року (день ухвалення судом рішення у справі), колегія суддів доходить висновку, що внаслідок сплати відповідачем (позичальником) на виконання гарантійного листа 31 000 грн заборгованості та прощення банком частини боргу на суму 73 364,98 грн, відповідно до умов цієї угоди, припинились зобов`язання відповідача за кредитним договором.

Посилання про те, що випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань, що зазначені у п. 2.1, 2.2, 2.3 та 2.4 Додаткової угоди терміни (строки), ця Додаткова угода припиняє чинність, не створюючи жодних юридичних наслідків для Сторін, не може визнати обґрунтованими оскільки із долученої платіжного доручення вбачається, що 18 квітня 2023 року ОСОБА_1 на виконання додаткової угоди сплати 31 000 грн.

Таким чином колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором № Z62.00600.003964681 у розмірі 41 000,75 грн є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

За змістом ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс», подану представником Альховською Іриною Богданівною, залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню відповідно до норм п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає.

Текст постанови складено 01 жовтня 2026 року.

Судді :

_______________ ________________ ______________

М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська Фінагеєв В.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua