Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №753/25304/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №753/25304/25

Суддя: Оніщук Максим Іванович

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 753/25304/25 Апеляційне провадження № 22-ц/824/16271/2026Головуючий у суді першої інстанції - Шаповалова К.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,

секретар Цалко Д.М.,

за участю:

представників позивача Михайлової Ю.В., Проценка М.М.,

представника відповідачки Соколової Г.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Проценком Миколою Миколайовичем, на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 31 липня 2026 року про призначення експертизи в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

21.07.2026 представник відповідача звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з клопотанням про призначення експертизи у даній справі, згідно з яким просив:

- призначити у даній цивільній справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз;

- на вирішення експертів поставити такі питання:

- "Чи виконано підпис та рукописний запис у графі "підпис", яка знаходиться на рядком "Місто Київ, Україна", шостого лютого дві тисячі двадцять четвертого року" в договорі позики, який було складено в м. Київ 06.02.2024, зареєстровано в реєстрі за № 197, посвідчений Кондрою Л.В., нотаріусом КМНО - Буденко Лесею Миколаївною, або іншою особою?;

- Якщо підпис виконано ОСОБА_2 , чи перебувала вона, виконуючи підпис у договорі позики від 06.02.2024 під впливом збиваючих факторів (природніх, штучних) чи у незвичайному стані?

- чи відповідає дата виконання рукописного тексту та підпису в договорі позики даті, вказаній у цьому документі?

Клопотання обгрунтовано тим, що у дату, якою датований договір, відповідачка перебувала на стаціонарному лікуванні КП "Київська клінічна лікарня № 17" (з 06.02.2024 по 10.02.2024) з діагнозом: Гостра хронічна реакція на стрес, що супроводжується вираженою тривогою, емоційною нестабільністю, дезорієнтацією та порушенням поведнікового контролю.

Отже, оскільки позовні вимоги грунтуються саме на цьому договорі, а візуальний огляд документа та дати його складання викликають у відповідачки сумніви щодо правильності та належності їй підпису, для з`ясування обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право (а.с. 104-106).

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 31.07.2026 клопотання представника відповідача адвоката Соколової Ганни Юріївни про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено.

Призначено у цивільній справі № 753/25304/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково - дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6).

На вирішення експертів поставлено наступні питання:

- Чи виконано підпис та рукописний запис у графі «підписи» в договорі позики від 6 лютого 2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондрою Л.В. за реєстровим номером 197- ОСОБА_2 чи іншою особою?

- Якщо підпис та рукописний запис виконано ОСОБА_2 , то чи виконані вони під впливом збиваючих факторів (природних, штучних) чи перебування ОСОБА_2 у незвичайному стані?

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.

Витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, покладено на відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 , представник: ОСОБА_4 - АДРЕСА_2, тел. НОМЕР_2 , ел. пошта - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Зобов`язано ОСОБА_2 попередньо оплатити вартість судової експертизи згідно із виставленим експертною установою рахунком.

Призначено у справі судове засідання з метою відібрання зразків для проведення експертизи.

Викликано ОСОБА_2 у судове засідання для відібрання експериментальних зразків підпису.

Запропоновано сторонам у строк до дати судового засідання (включно) подати оригінали документів, що містять вільні та умовно-вільні зразки підпису ОСОБА_2 .

Витребувано у ОСОБА_1 у строк до дати судового засідання (включно) оригінал договору позики від 6 лютого 2024 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 147-150).

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання представника відповідачки про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує на неврахування судом першої інстанції того, що при підписанні і нотаріальному посвідченні Договору позики від 06.02.2024 приватний нотаріус КМНО Кондра Л.В. встановлена особа ОСОБА_2 та перевірено справжність підпису ОСОБА_2 , а відповідно призначення експертизи є недоречним і не потрібним, та не входить в коло обставин, що підлягають доказуванню.

Також, вказує, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не надав сторонам часу обрати експертну установу за взаємною згодою; не надав позивачу можливості запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на його думку, потребує висновку експерта; не відібрав і не надав експерту матеріали, необхідні для проведення експертизи, у тому числі вільних, умовно-вільних та експериментальних зразків почерку і підпису; не зазначив в ухвалі перелік матеріалів, що надаються для дослідження; не обгрунтував необхідність призначення експертизи з огляду на нотаріальне посвідчення Договору позики та перевірку нотаріусом особи позичальника (а.с. 162-166).

Представники позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідачки у судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Так, як передбачено ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

У відповідності до положень ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом положень ч. 5 вищевказаної статті суд не може перешкоджати учасникам справи у поданні доказів і зобов`язаний сприяти у поданні (забезпеченні) відповідних доказів, якщо їх подання є утрудненим або неможливим.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими способами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями ч. 1 ст. 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановить відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Також, ч. 2 ст. 102 ЦПК України встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення заборгованості за договором позики.

При цьому, заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, відповідачка заперечує факт підписання нею договору позики 06.02.2024, оскільки в цей час вона перебувала на стаціонарному лікуванні в КП КМКЛ № 17.

Отже, ураховуючи предмет спору та характер спірних правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про наявність у суду першої інстанції підстав для задоволення клопотання представника відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Доводи апеляційної скарги про те, що нотаріальне посвідчення договору виключає необхідність проведення експертизи, колегія суддів вважає безпідставними, адже встановлення особи учасника правочину за пред`явленими документами та дотримання встановленого законом порядку вчинення нотаріальної дії не є почеркознавчим дослідженням і не замінює висновок судового експерта щодо автентичності підпису.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не надав сторонам часу обрати експертну установу за взаємною згодою, не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки як вбачається зі змісту самої ухвали, позивач не заперечував проти запропонованої представником відповідачки експертної установи - Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, який, у свою чергу, є державною спеціалізованою установою, уповноваженою на проведення, у тому числі, почеркознавчих експертиз.

При цьому, слід зауважити, що у відповідності до ч. 3 ст. 103 ЦПК України відсутність взаємної згоди сторін щодо експертної установи є підставою для самостійного визначення експертної установи судом.

Також, відповідно до положень ч.ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 31.07.2026 позивач був присутній особисто, висловив свою правову позицію та заперечення проти призначення експертизи, які суд навів та оцінив в ухвалі.

Крім того, позивач не заявляв клопотання про надання йому часу для можливості запропонування суду питань, роз'яснення яких, на його думку, потребує висновку експерта.

За вказаних обставин, посилання апелянта на ненадання йому судом можливості запропонувати питання, роз'яснення яких, на його думку, потребує висновку експерта, як на підставу для скасування ухвали, є безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, яка є законною та належним чином обгрунтованою.

З вищенаведеного вбачається, що доводи апелянта щодо незаконності оскаржуваної ухвали не грунтуються на вимогах закону, суперечать наявним у справі доказам та фактичним обставин справи, а отже не спростовують та не впливають на законність і обгрунтованість постановленої судом ухвали.

Таким чином, при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування ухвали в справі не виявлено.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Проценком Миколою Миколайовичем, - залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 31 липня 2026 року про призначення експертизи в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 06 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

О.В. Кафідова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua