Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №752/12892/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/8084/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 752/12892/25

03 вересня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Кирилюк Г.М.

- Рейнарт І.М.

при секретарях - Уляницькій М.В., Козачук А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя 17/31А» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам співвласників об`єднання,-

в с т а н о в и в:

У травні 2025 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя 17/31А» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам співвласників об`єднання.

Позовні вимоги обгрунтовувало тим, що ОСББ «Затишна оселя 17/31А» було створено на підставі рішення установчих зборів співвласників 26 лютого 2015 року, проведено державну реєстрацію ОСББ.

Відповідач є співвласником багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ «Затишна оселя 17/31А», за адресою: АДРЕСА_1 та йому на праві власності належить нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , житлове приміщення № 215, загальною площею 85,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1096321880000.

Рішенням загальних зборів членів ОСББ «Затишна оселя 17/31А», оформленим протоколом від 11 листопада 2018 року, затверджено розмір внесків та порядок їх сплати ОСББ «Затишна оселя 17/31А» з 01 листопада 2018 року:

- внесок на утримання будинку та прибудинкових територій у розмірі 5,92 грн з квадратного метру усіх квартир та нежитлових приміщень;

- внесок на опалення відповідно до затвердженої методики (розрахунок щомісяця).

Протоколом загальних зборів від 08 листопада 2021 року затверджено новий кошторис ОСББ, відповідно до якого з 01 грудня 2021 року внески становили:

- внесок на утримання будинку та прибудинкових територій у розмірі 8,81 грн з квадратного метру усіх квартир та нежитлових приміщень;

- внесок на ремонтний фонд будинку становить 0,50 грн з квадратного меру квартир на нежитлових приміщень.

Внаслідок неналежного виконання своїх зобов`язань за наданими послугами, за відповідачем обліковується заборгованість за нежитловим приміщенням №215 за період з 01 січня 2020 року по 30 квітня 2025 року та складається із: суми внеску на утримання будинку 50 491,45 грн; суми внеску на опалення 7 199,79 грн; суми внеску на ремонтний фонд будинку 1 957,30 грн; одноразового внеску на резервне електроживлення 1 531,80 грн, що разом становить 61 180,34 грн.

Відповідач, як боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на підставі положень статті 625 ЦК України зобов`язаний також сплатити зазначену суму боргу з урахуванням інфляційної складової та трьох процентів річних.

З урахуванням наведених обставин, позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя 17/31А» просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по нежитловому приміщенню №215 по внескам та обов`язковим платежам співвласників об`єднання у розмірі 66 031,31 грн., з яких 61 180,34 грн - основиний борг по внескам, 3 615,50 грн - інфляційні втрати за період з 01 січня 2020 року по 24 лютого 2022 року, 1 235,47 грн -3% річних за період з 01 січня 2020 року по 24 лютого 2022 року.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя 17/31А» заборгованість по нежитловому приміщенню №215 по внескам та обов`язковим платежам співвласників об`єднання у розмірі 66031,31 грн., з яких 61180,34 грн - основиний борг по внескам, 3615,50 грн інфляційні втрати, 1235,47 грн -3% річних.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя 17/31А» судовий збір у розмірі 3 028,00 грн та 2 000 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 23 січня 2026 року відмовлено ОСОБА_2 у прийнятті заяви про перегляд заочного рішення від 08 грудня 2025 року у справі №752/12892/25.

Роз`яснено, що відмова в прийнятті заяви про перегляд заочного рішення не перешкоджає відповідачу оскаржити рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року та направити справу на повторний розгляд в Голосіївський районний суд м. Києва за правилами загального провадження. Стягнути з ОСББ «Затишна оселя 17/31 А» на його користь витрати на сплату судового збору в сумі 4 542,00 грн за подання апеляційної скарги. Подати подання щодо адвоката Крикунова О.В. щодо притягнення його до відповідальності відповідно до статті 400-1 Кримінального кодексу України.

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повідомив його про розгляд справи. Ухвалу про відкриття провадження у справі № 752/12892/25 та матеріали позовної заяви він на свою адресу проживання і прописки не отримував, а відтак, вважає порушеним його право на справедливий суд, оскільки у нього була відсутня можливість подати відзив, клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження, подати зустрічний позов, клопотання про виклик свідків та витребування документів.

По суті позову ОСББ «Затишна оселя 17/31 А» зазначає, що вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі, посилаючись на те, що ОСББ «Затишна оселя 17/31 А» не діє у відповідності до чинного законодавства України, не надає відповіді співвласникам щодо неналежного обслуговування будинку, не усуває недоліки, не надає документи за письмовими запитами, утримує будинок в неналежному санітарному та протипожежному стані, не реагує на письмові звернення та не усуває аварійний стан розподільчих водяних кранів та аварійний стан фасаду, погрожує, здійснює шахрайські нарахування місць загального користування та закупівлю газу за відверто завищеними цінами, обирає правління і затверджує тарифи за неналежним методом та неналежною кількістю голосів, що напряму суперечить законодавству України.

При цьому, позивачем не надано жодних доказів того, що ОСББ «Затишна оселя 17/31 А» є балансоутримувачем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , а в матеріалах справи відсутні підтвердження витрат понесених ОСББ «Затишна оселя 17/31 А» на утримання будинку: відсутні договори на вивіз сміття, оборотно-сальдові відомості, платіжні та зарплати відомості.

Вважає що, всупереч положень чинного законодавства, ОСББ «Затишна оселя 17/31 А» не нараховує опалення та тепловтрати власникам підземних автостоянок, а протизаконно включає в опалення місць загального користування і розподіляє між всіма власниками квартир, а не власниками парковочннх місць.

Просить суд врахувати, що він за адресою знаходження нерухомого майна (кв. АДРЕСА_2 ) не проживав, квартира стоїть пустою.

При цьому, на думку сторони відповідача, посадовими особами ОСББ «Затишна оселя 17/31 А» в протиправний спосіб зламано йому лічильник теплового обліку, пошкоджено труби для теплоносія, від'єднано від теплопостачання квартиру. Користування майном обмежене внаслідок блокування вхідних дверей. Доступ до його квартири також обмежений ОСББ, вхід до ліфтової шахти та поштової скриньки практично неможливий.

На думку відповідача, ОСББ «Затишна оселя 17/31 А», маючи таку можливість і встановлену забудовником дахову котельню, просто не постачає гарячу воду для будинку протягом 10 років.

Також, відповідач вважає, що позовну заяву в справі підписала не уповноважена особа, оскільки ОСОБА_3 не є ні Головою правління ОСББ, ні заступником Голови правління ОСББ, правовий статус на підписання управляючим договору на представництво інтересів ОСББ в судах в Статуті ОСББ не визначений, як і повноваження Управляючого в цілому. В матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували повноваження управляючого Трофімеико В.Г. на підписання договору про надання правової допомоги.

За таких обставин, відповідач стверджує, що ОСББ «Затишна оселя 17/31 А» не виконало вимог ч.7 ст.177 ЦПК України, що відповідно до ч. 11 статті 187 ЦПК України є підставою для залишення позовної заяви ОСББ «Затишна оселя 17/31 А» без руху.

До того ж, підписувати позовну заяву в справі № 752/12892/25, бути присутнім на засіданні і підписувати документи від імені ОСББ «Затишна оселя 17/31 А» адвокат Крикунов О.В не має право і має бути притягнений до відповідальності відповідно до ст. 400-1 Крмінального кодексу України, а саме, за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України.

10 червня 2026 року представником позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя 17/31А» Крикуновим Олександром Володимировичем до Київського апеляційного суду подана заява, в якій просить суд долучити до матеріалів справи копію довіреності №01/10-20 від 20 жовтня 2022 року від Голови Правління ОСББ «Затишна оселя 17/31А» Михайлика Петра, де в пункті 1 довіреності Михайлик уповноважує Трофіменко В.Г. укладати договори від імені ОССББ «Затишна оселя 17/31А».

Також повідомив, що Михайлик Петро - голова ОСББ з жовтня 2022 року по теперішній час проходить військову службу в ЗСУ на період мобілізації.

У письмових поясненнях від 22 червня 2026 року відповідач ОСОБА_2 , посилаючись на судову практику Верховного Суду, зазначає, що надана довіреність №01/10-20 від 20 жовтня 2022 року має всі ознаки сфальсифікованого документу.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_2 повністю підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити.

Представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя 17/31А» адвокат Крикунов Олександр Володимирович в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСББ «Затишна оселя 17/31А» створено на підставі рішення установчих зборів співвласників та 26 лютого 2015 року проведено державну реєстрацію ОСББ, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «Затишна оселя 17/31А» затверджено Статут ОСББ «Затишна оселя 17/31А» в новій редакції (рішення загальних зборів ОСББ «Затишна оселя 17/31А» від 03.12.2024).

Згідно Статуту ОСББ «Затишна оселя 17/31А», об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

11.11.2018 року загальними зборами співвласників прийнято рішення, оформлене протоколом, яким вирішено встановити: внесок на утримання будинку та прибудинкових територій у розмірі 5,92 грн з квадратного метру усіх квартир та нежитлових приміщень; внесок на опалення відповідно до затвердженої методики (розрахунок щомісяця).

Зазначене рішення, прийняте позивачем, є дійсним та чинним.

08.11.2021 загальними зборами співвласників прийнято рішення, оформлене протоколом, яким вирішено встановити: внесок на утримання будинку та прибудинкових територій у розмірі 8,81 грн з квадратного метру усіх квартир та нежитлових приміщень; внесок на ремонтний фонд будинку становить 0,50 грн з квадратного меру квартир на нежитлових приміщень.

Зазначене рішення, прийняте позивачем, є дійсним та чинним.

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 85,1 кв.м., житловою площею 46 кв.м., що стверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.05.2025 року за № 16972351997.

Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за період з 01.01.2020 року по 30.04.2025 року в сумі 61 180,34 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя 17/31А» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам співвласників об`єднання, суд першої інстанції вказав на те, що відповідач свого обов`язку по оплаті наданих послуг належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість за період з 01.01.2020 року по 30.04.2025 року у розмірі 61 180,34 грн, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

ОСББ «Затишна оселя 17/31А» обгрунтовано нараховано відповідачу інфляційну складову та три відсотків річних за період з 01.10.2024 року по 24.02.2022 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року відповідає.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилами ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. (ст. 7 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Обов`язки співвласників багатоквартирного будинку визначені статтями 7, 15 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», відповідно до яких співвласники зобов`язані, в тому числі, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання), укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (стаття 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить визначення розмірів платежів та внесків членів об`єднання.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина 6 статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Частиною 1 статті 20 вказаного Закону встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Частина 3 статті 23 цього Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником квартири, і водночас співвласником будинку, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.

Реалізація вказаних вище положень здійснюється на підставі статті 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», яка передбачає, що управління багатоквартирним будинком об`єднання здійснює через свої органи управління.

Як визначено положенням статті 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 2 розділу 4 Статуту ОСББ «Затишна оселя 17/31А» сплата встановлених загальними зборами внесків і платежів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами обєднання є обов`язковою для всіх співвласників.

Відповідно до п. 3 розділу 3 Статуту ОСББ «Затишна оселя 17/31А» до виключної компетенції загальних зборів належить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвлвсників.

11.11.2018 року загальними зборами співвласників прийнято рішення, оформлене протоколом, яким вирішено встановити: внесок на утримання будинку та прибудинкових територій у розмірі 5,92 грн з квадратного метру усіх квартир та нежитлових приміщень; внесок на опалення відповідно до затвердженої методики (розрахунок щомісяця).

08.11.2021 року загальними зборами співвласників прийнято рішення, оформлене протоколом, яким вирішено встановити: внесок на утримання будинку та прибудинкових територій у розмірі 8,81 грн з квадратного метру усіх квартир та нежитлових приміщень; внесок на ремонтний фонд будинку становить 0,50 грн з квадратного меру квартир на нежитлових приміщень.

Верховний Суд у постанові від 05.09.2020 року у справі №906/884/19, дійшов висновку про те, що рішення загальних зборів, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком, є обов`язковими для власників житлових приміщень, які в силу прямої норми закону несуть тягар утримання належного їм майна та зобов`язані виконувати прийняті відповідно до статуту рішення ОСББ.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладених у постанові від 06.07.2018 у справі № 910/582/17, від 17.07.2018 у справі №910/6356/16, від 15.05.2019 у справі №761/10136/16-ц, від 24.01.2020 у справі №910/1395/19.

Отже, рішення загальних зборів співвласників ОСББ «Затишна оселя 17/31А», які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин, є чинними, в судовому порядку не скасовані та не визнані недійсними.

У справі, що переглядається позивач наполягає на тому, що відповідачем не виконувалися обов`язкові для виконання рішення загальних зборів співвласників ОСББ «Затишна оселя 17/31А» внаслідок чого у нього утворилася заборгованість по оплаті наданих послуг за період з 01.01.2020 року по 30.04.2025 року у розмірі 61 180,34 грн.

Верховний Суд у своїй практиці чітко дотримується правової позиції щодо шляху захисту інтересів боржників, направленого на встановлення обґрунтованої, на їх думку, та такої, що відповідає дійсності заборгованості за житлово-комунальні послуги, а саме шляхом: доведення таких чітко визначених та обґрунтованих розмірів при запереченні на позов у спорі про стягнення з нього заборгованості, шляхом надання контррозрахунку.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Відповідачем власного контррозрахунку, належних і допустимих доказів, в розумінні чинного ЦПК України, на спостування розрахунку ОСББ «Затишна оселя 17/31А», не надано та матеріали справи не містять.

Відтак, колегія суддів вважає, що відповідачем не вказано обставин, які б свідчили про невірність здійснених позивачем розрахунків заборгованості.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів визнання недісними та/або скасування у встановленому порядку рішень ОСББ «Затишна оселя 17/31А» від 11.11.2018 року, від 08.11.2021 року щодо встановлення розміру внесків, як і не надано належних та допустимих доказів сплати заборгованості по внескам за період з 01.01.2020 року по 30.04.2025 року в повному обсязі.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновків про доведеність ОСББ «Затишна оселя 17/31А» належними та допустимими доказами наявності заборгованості у ОСОБА_4 по внескам на експуатацію будинку за період з 01.01.2020 року по 30.04.2025 року в розмірі 61 180,34 грн.

Згідно з вимогами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

Як роз`яснив Верховний Суд України у правовій позиції від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15, закріплена в пункті 10 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово - комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування до таких правовідносин правових норм, установлених у статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами. Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово - комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України.

Оскільки факт порушення відповідачем зобов`язань з оплати наданих послуг з утримання багатоквартирного будинку з 01.01.2020 року по 30.04.2025 року є встановленим та підтвердженим належними доказами, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за прострочення сплати основної заборгованості 3 % річних у розмірі 1235,47 грн та інфляційні втрати у розмірі 3615,50 грн, за період з 01 січня 2020 по 24 лютого 2022 року.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що ОСББ «Затишна оселя 17/31 А» не діє у відповідності до чинного законодавства України, не надає відповіді співвласникам щодо неналежного обслуговування будинку, не усуває недоліки, не надає документи за письмовими запитами, утримує будинок в неналежному санітарному та протипожежному стані, не реагує на письмові звернення та не усуває аварійний стан розподільчих водяних кранів та аварійний стан фасаду, погрожує, здійснює шахрайські нарахування місць загального користування та закупівлю газу за відверто завищеними цінами, обирає правління і затверджує тарифи за неналежним методом та неналежною кількістю голосів, що напряму суперечить законодавству України, колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Верховний Суд зауважує, що у цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути доступним та ефективним.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц зазначено, що кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України). Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15, провадження № 11-778апп18).

Предметом даної справи є позов ОСББ «Затишна оселя 17/31А» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам співвласників об`єднання.

А відтак, предметом позову у даній справі не є визнання протиправними дій чи скасування рішень ОСББ «Затишна оселя 17/31А». Як наслідок, у суду відсутні правові підстави надавати правову оцінку обставинам щодо яких не заявлено жодних позовних вимог.

Крім того, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили та яким був би встановлений факт протиправності дій чи рішення ОСББ «Затишна оселя 17/31А».

Доводи апеляційної скарги відповідача про те що, всупереч положень чинного законодавства, ОСББ «Затишна оселя 17/31 А» не нараховує опалення та тепловтрати власникам підземних автостоянок, а протизаконно включає їх в опалення місць загального користування і розподіляє між всіма власниками квартир, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основною метою створення об`єднання є забезпечення захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

А за частиною четвертою статті 4 цього Закону, діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Загальні збори співвласників є вищим органом управління об`єднання, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (стаття 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Права та обов`язки співвласника (тобто власника квартир та/або нежитлових приміщень) врегульовані статтями 14 та 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Водночас, статті 16-18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» окремо визначають права та обов`язки об`єднання співвласників, яке набуває і здійснює їх через свої органи в силу положень статті 92 ЦК України про цивільну дієздатність юридичної особи.

Так, об`єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, які за статтею 21 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» належать до коштів об`єднання, та зобов`язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.

Статтею 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» врегульовано визначення часток внесків і платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна. Так, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Спори щодо визначення частки співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869, тариф на ці послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням Типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого вказаною постановою Кабінету Міністрів України. Перелік послуг за кожним будинком погоджується у договорі на надання цих послуг, який укладається між споживачами та підприємством, організацією тощо, які надають ці послуги.

Отже, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників будинку відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників відповідно до положень частини дев`ятої статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», частини другої статті 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» врегульовано визначення та згідно із законодавчо встановленим порядком голосування на зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

11.11.2018 року загальними зборами співвласників прийнято рішення, оформлене протоколом, яким вирішено встановити: внесок на утримання будинку та прибудинкових територій у розмірі 5,92 грн з квадратного метру усіх квартир та нежитлових приміщень; внесок на опалення відповідно до затвердженої методики (розрахунок щомісяця).

08.11.2021 року загальними зборами співвласників прийнято рішення, оформлене протоколом, яким вирішено встановити: внесок на утримання будинку та прибудинкових територій у розмірі 8,81 грн з квадратного метру усіх квартир та нежитлових приміщень; внесок на ремонтний фонд будинку становить 0,50 грн з квадратного меру квартир на нежитлових приміщень.

Відповідно до статті 24 Конституції України не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статті, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою.

Однак, відповідачем не доведено, що по відношенню до відповідача рішенням від 11.11.2018 року, 08.11.2021 року були здійснені будь-які обмеження, а іншим власникам житлових приміщень надані несправедливі переваги за рахунок ОСОБА_2 .

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано жодних доказів того, що ОСББ «Затишна оселя 17/31 А» є балансоутримувачем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Згідно вимог статті 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Відповідно до Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1145, його поширюється на споживачів комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком, виконавців комунальних послуг та управителів багатоквартирних будинків.

У разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості послуг з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя багатоквартирного будинку для перевірки якості наданих послуг.

Проведення перевірки відповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, забезпечується виконавцем комунальної послуги або управителем багатоквартирного будинку.

Споживач також має право звернутися до відповідних уповноважених державних органів за захистом порушених прав щодо якості надання комунальних послуг та/або послуг з управління багатоквартирним будинком.

Для проведення перевірки відповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, споживач звертається до виконавця комунальної послуги або управителя багатоквартирного будинку в усній формі особисто, за допомогою телефонного зв`язку або в письмовій формі за поштовою або електронною адресою, що зазначена в договорі про надання відповідних послуг, з претензією про невідповідність кількісних та/або якісних показників послуг.

У разі встановлення під час перевірки фактів невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, в акті-претензії зазначаються дата і час проведення перевірки, виявлені факти невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, інформація про дату початку зниження якості відповідної послуги.

Якщо під час перевірки факти невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, не підтверджено, в акті-претензії зазначається інформація про відсутність фактів невідповідності якості комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком.

В акті-претензії зазначаються також виявлені під час його складання додаткові факти невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг.

Акт-претензія складається у двох примірниках і підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги (його представником) або управителем багатоквартирного будинку. Один примірник акта-претензії передається споживачеві, другий - зберігається у виконавця комунальної послуги (його представника) або управителя багатоквартирним будинком.

У разі коли за результатами проведення перевірки споживач та виконавець комунальних послуги або управитель багатоквартирного будинку не дійшли згоди щодо наявності (відсутності) факту невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком умовам або параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, та/або причин виникнення таких порушень або невідповідності, акт-претензія підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Результати перевірки якості надання комунальних послуг та/або послуг з управління багатоквартирним будинком можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Під час проведення перевірки відповідності якості надання послуг з управління багатоквартирним будинком вимогам, передбаченим договором про надання зазначених послуг, управитель багатоквартирного будинку враховує: 1) рівень забезпечення виконання передбачених у договорі про управління багатоквартирним будинком робіт з утримання спільного майна багатоквартирного будинку, поточного ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, утримання ліфтів тощо, визначених договором управління багатоквартирним будинком; 2) стан дотримання періодичності виконання (надання) робіт (послуг), визначених договором управління багатоквартирним будинком; 3) стан дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо якості послуг з управління багатоквартирним будинком.

Відповідачем до матеріалів справи не долучено відповідних актів про ненадання позивачем або надання не в повному обсязі, неналежної якості послуг, складених та оформлених відповідно до приписів Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Доводи апеляційної скаргт про те, що позовну заяву в справі підписала не уповноважена особа, оскільки ОСОБА_3 не є, ні Головою правління ОСББ, ні заступником Голови правління ОСББ, правовий статус на підписання управляючим договору на представництва в судах в Статуті ОСББ не визначений, як і повноваження, Управляючого в цілому, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина сьома статті 62 ЦПК України).

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина сьома статті 177 ЦПК України).

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» випливає, що ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 КК України). Схожі за змістом правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18), в постановах Верховного Суду від 03 серпня 2020 року у справі № 428/3851/19, від 12 липня 2021 року у справі № 750/7902/20-ц).

Гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії проти України російської федерації та введення воєнного стану на всій території України, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров`я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, способів підписання ордеру, а не їх обмеження судами; ордер має бути підписаний адвокатом; ордер вважається таким, що містить підпис адвоката за умови, що: він містить власноручний («фізичний») підпис, він підписаний електронним підписом, він є додатком до документа, який підписано електронним підписом у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2024 року у справі № 483/346/24).

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. У цивільному судочинстві повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися довіреністю або ордером, які видаються на підставі договору відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Ордер видається адвокатом (адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням) у письмовій (електронній) формі та повинен містити підпис адвоката (електронний підпис). Тобто, ордер по суті є заявою самого адвоката про наявність у нього повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги.

Відсутність у частині четвертій статті 62 ЦПК України вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з частиною першою і змістом частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у системному зв`язку одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.

За відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю, у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката.

Судом встановлено, що з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.04.2025 вбачається, що з 2015 року керівником (головою правління ) ОСББ «Затишна оселя 17/31А» є ОСОБА_5 .

20.10.2022 року головою правління ОСББ «Затишна оселя 17/31А» ОСОБА_5 видано довіреність № 01/10-20, якою уповноважено керуючого будинком Трофіменка Володимира Григоровича укладати, змінювати, доповнювати, розривати та підписувати від імені ОСББ договори (правочини) з юридичними та фізичними особами (в т. ч. з Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та іншими постачальниками природного газу)), додаткові угоди до них, документи, пов`язані із укладенням та виконанням таких договорів, та інші документи, пов`язані із такими договорами т. ч. листи, звернення, претензії, відповіді на претензії, протоколи розбіжностей, акти виконаних робіт, акти наданих послуг, акти прийому-передачі тощо), пропозиції про укладення договору, рахунки, видаткові та прибуткові документи, доручення на отримання римання товарно- ЧЕР 2026 матеріальних цінностей тощо), в тому числі, але не виключно: договори (зміни до них) на постачання природного газу, всіх додаткових угод до договорів постачання природного газу, договорів договірного списання, укладення яких передбачається, умовами відповідних договорів постачання газу; будь-яких інших документів, необхідних для виконання договорів постачання природного газу; договори (зміни до них) на постачання електричної енергії, в тому числі договори про надання послуг із розподілу електричної енергії; договори (зміни до них) про надання послуг із технічного обслуговування, ремонту майна ОСББ та спільного майна; - договори (зміни до них) для забезпечення експлуатації будівель та споруд, проведення будівництва, ремонтів та технічного обслуговування будівель, споруд, прилеглої території, побутових приборів, комунікацій та обладнання;

Підписувати та/або затверджувати документи, які стосуються питань діяльності ОСББ: заяви, листи, звернення тощо, пов`язані із отриманням дозвільних документів, а також документів щодо оформлення прав на землю; акти приймання-передачі, документи, що підтверджують факт виконання робіт або надання послуг (акти тощо); доручення (довіреності) на отримання товарно-матеріальних цінностей; претензії та відповіді на претензії; -акти, протоколи перевірок; -інші документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Представляли інтереси ОСББ в правоохоронних та контролюючих органах, в тому числі, податкових органах, органах державної виконавчої служби України, підписувати необхідні заяви, клопотання, пояснення, акти, заперечення до акту, скарги на рішення (в тому числі скарги на податкові повідомлення рішення) тощо.

Отримувати кошти та майно, подавати та підписувати від імені ОСББ документи, отримувати документи, розписуватися за отримання документів.

Підписувати документи (заяви, листи тощо), пов`язані із отриманням інформації (витягів, виписок, довідок тощо) із державних реєстрів (єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру обтяжень рухомого майна та інших єдиних та державних реєстрів).

У встановленому порядку, засвідчувати своїм підписом вірність копій реєстраційних та установчих документів ОСББ, копій документів, що посвідчують право ОСББ на майно, копій первинних документів, що підтверджують господарські операції ОСББ та інших документів, які пов`язані із діяльністю ОСББ.

Здійснювати необхідні платежі при виконанні Довіреності; виконувати всі дії в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством України для такого роду уповноважень, та які на думку Представника будуть доцільними для ефективного виконання повноважень за цією довіреністю.

Довіреність видана без права передоручення повноважень третім особам строком на п`ять років та діє до дев`ятнадцятого жовтня дві тисячі двадцять сьомого року.

В матеріалах даної справи відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, та яким встановлено недійсність чи нікчемність вказаної довіреності.

05.04.2025 року між ОСББ «Затишна оселя 17/31А» в особі керуючого Трофіменка Володимира Григоровича та адвокатом Крикуновим О.В. був укладений договір про надання правничої допомоги №1/5/4/25.

Пунктом 1.3 вказного договору визначено, що для виконання завдання Клієнт доручає адвокату Крикунову Олександру Володимировичу без додаткових довіреностей виконувати такі повноваження: подавати та підписувати від імені ОСББ «Затишна оселя 17/31А» всі документи, в тому числі заяви, запити, ознайомлюватися з матеріалами справи; ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, заявляти клопотання та відводи; тощо; отримувати витяги та копії судових рішень та інших документів, що є в матеріалах справи та отримання яких дозволяється законом; брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають в ході судового процесу, якщо це дозволяється процесуальним законодавством; змінювати підстави або предмет позовів; укладати мирові угоди; повністю або частково відмовлятися від позовних вимог, оскаржувати рішення суду до апеляційної, касаційної інстанції; отримувати рішення суду, вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду уповноважень, збирати відомості про факти які можуть бути використані, як докази у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах, подавати від імені Клієнта будь-які заяви/скарги, як письмові, так і усні, що стосуються виконання даного договору, та обгрунтовувати прохання і побажаня, викладені в них; розписуватися про отримання та отримувати дозволи, довідки, садоштва, витяги, виписки, рішення компетентних органів, дублікати документів, їх копії, відповіді на запити, скарги, заяви, витяги та копії судових рішень і інших документів, що є в матеріалах справи да отримання яких дозволяється законом, а також інші документи - в разі виникнення такої потреби; отримувати та здавати поштові відправлення; здійснювати процедуру легалізації виданих (оформлених, отриманих) на ім`я Клієнта документів; подавати реєстраційні картки до Державного реестру речових прав не нерухоме майно та їх обтяжень, декларації, звіти, і таке інше; розписуватися за Клієнта; подавати на реалізацію документи, видані та/чи оформлені на ім`я Клієнта; сплачувати за Клієнта судовий збір, інші адміністративні збори за надані для Клієнта послуги, здійснювати інші необхідні платежі при виконанні дорученого.

Матеріали справи не містять і відповідачем не надано судового рішення, яке набрало законної сили, та яким визнано вказаний договір недійсним.

Таким чином, оскільки стаття 62 ЦПК України не виключає права адвоката підтвердити свої повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з частиною першою у системному зв`язку із частиною третьою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» одночасно є і тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги, то твердження апелянта про те, що позов підписано неуповноваженою особою є необгрунтованими.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

В своєму рішенні у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, ЄСПЛ зазначив про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції й зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Таким чином, доводи, викладені відповідач ем ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції в даній частині, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 .

Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 залишено без задоволення, а судове рішення без змін, тому розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: Судді: