Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №308/4180/26 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/4180/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., за участі представника Закарпатської митниці – Селеша О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Марини В.Г. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 липня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 липня 2026 року громадянку Угорщини ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у порушенні митних правил за ч. 6 ст. 481 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, зокрема транспортного засобу марки «Mitsubishi» модель «L200», реєстраційний номерний знак Угорщини НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , вартість якого становить 443 589,17 грн. (чотириста сорок три тисячі п`ятсот вісімдесят дев`ять грн. сімнадцять коп.).

На підставі ч 2 ст. 541 МК України, у разі неможливості конфіскувати транспортний засіб марки «Mitsubishi» модель «L200», реєстраційний номерний знак Угорщини НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , стягнуто з громадянки Угорщини ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави його вартість.

Стягнуто з громадянки Угорщини ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), на користь держави 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ят грн. шістдесят коп.) судового збору.

Відповідно до постанови та протоколу про порушення митних правил, що 24.02.2026 року на адресу Закарпатської митниці надійшов лист від 24.02.2026 року НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України, відповідно до якого прикордонним оперативно-розшуковим відділом (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) головного оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 «Контрольний пост» на напрямку 103 прикордонного знаку, на відстані 150 метрів до державного кордону України було виявлено транспортний засіб марки «Mitsubishi» модель «L200», реєстраційний номерний знак Угорщини НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , під керуванням громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

24.02.2026 року у приміщенні адмінбудівлі ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (с. Вилок Берегівського району) було ортимано пояснення у громадянина України ОСОБА_3 , щодо обставин отримання та користування вищевказаним транспортним засобом.

Відповідно до ст. 63 Конституції України, громадянин України ОСОБА_3 відмовився від надання будь-яких пояснень з цього приводу.

Проведеними аналітично-перевірочними заходами з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів, було встановлено, що 15.08.2024 року через митний пост «Вилок» Закарпатської митниці громадянка Угорщини ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ) ввезла у митному режимі «Тимчасове ввезення до 1 року» автомобіль марки «Mitsubishi» модель «L200», реєстраційний номерний знак Угорщини НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

Відповідно до наявних баз даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи станом на 24.02.2026 року вказаний транспортний засіб значиться як не вивезений з митної території України.

Враховуючи інформаційні дані центральної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів, громадянка Угорщини ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) повинна була вивезти автомобіль марки «Mitsubishi» модель «L200», реєстраційний номерний знак Угорщини НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 з митної території України в строк до 15.08.2025 року.

Станом на 25.02.2026 року вказаний транспортний засіб за межі митної території України вивезеним не значиться та продовжує перебувати на території України з перевищення строку тимчасового ввезення.

Згідно даних мережі «Інтернет» (сайт: hasznaltauto.hu), вартість аналогічного/подібного транспортного засобу становить 3 299 999 Угорських форинтів, що згідно з курсом НБУ станом на 25.02.2026 року становить 443 589,17 грн.

Таким чином, громадянкою Угорщини ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) станом на 25.02.2026 перевищено встановлений ч.6 ст. 380 Митного кодексу України строк тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування громадянином-нерезидентом більше ніж на тридцять діб.

Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) частиною 6 статті 481 Митного кодексу України.

Не погоджуючись з даною постановою адвокат Марина В.Г., в інтересах ОСОБА_5 апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження в справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що ОСОБА_5 в судовому засіданні участь не приймав. В матеріалах справи відсутні належні докази вручення судової повістки апелянту.

Заслухавши пояснення представника митниці – Селеша О.Я., який заперечив щодо доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.

Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

За приписом п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Згідно ст. 486 МК України та ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 489 МК України та ст. 280 КУпАП встановлено, що при розгляді справи підлягають з`ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На переконання апеляційного суду, при розгляді справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_5 вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані у повній мірі.

Факт перевищення ОСОБА_5 встановленого ст. 380 МК України строку тимчасового ввезення транспортний засіб марки «Mitsubishi» модель «L200», реєстраційний номерний знак Угорщини НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , в режимі тимчасового ввезення до одного року, підтверджується доказами, а саме: зокрема з витягу АСМО «Інспектор» (а.с.11), факт ввезення громадянкою Угорщини ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) 15.08.2024 року через митний пост «Вилок» Закарпатської митниці, в режимі «Тимчасове ввезення до 1 року» легкового автомобіля марки «Mitsubishi» модель «L200», реєстраційний номерний знак Угорщини НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який станом на 25.02.2026 року вивезеним не значиться та продовжує перебувати на митній території України, тим самим перевищила граничний термін тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу більше ніж на тридцять діб та іншими матеріалами справи.

Вказані докази, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження.

Наведеними доказами, достовірність яких в апеляційного суду не викликає сумнівів, у повній мірі стверджується вина ОСОБА_5 у порушенні митних правил, передбачених ч. 6 ст. 481 МК України, що захисником в апеляційній скарзі, не оспорюється.

На інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.

Разом з тим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд не в повній мірі дотримався вимог ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Відповідно до «Примітки» до ст. 22 КУпАП положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п`ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу.

Отже, законодавцем не встановлено заборони щодо можливості звільнення особи від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, оскільки таких обмежень примітка до ст. 22 КУпАП не передбачає.

Малозначність як ознака адміністративного правопорушення характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу.

Питання про можливість або ж недоцільність звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення в кожному конкретному випадку вирішується правозастосовчим органом (посадовою особою).

Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄСПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Таким чином, суд апеляційної інстанції враховує фактичні обставини справи, зокрема те, що ОСОБА_5 не вивезла транспортний засіб у встановлений строк (до 15.08.2025) не внаслідок свідомого ухилення, а через обставини, що не залежали від її волі, а саме: через хворобу, яка позбавляла її можливості прибути на територію України та вжити заходів щодо вивезення автомобіля, а також через технічну несправність (поломку) самого транспортного засобу, що стверджується наданими копіями фото з ремонту транспортного засобу, що об`єктивно унеможливлювала його вивезення у встановлений строк.

Тому, оцінюючи в сукупності дії, наслідки та ставлення ОСОБА_5 до вказаних дій, з урахуванням даних, що характеризують його особу, апеляційний суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_5 положення ст. 22 КУпАП та звільнити її від адміністративної відповідальності, у зв`язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення і обмежитися усним зауваженням.

На думку апеляційного суду, застосування такого заходу, як усне зауваження буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети – виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга особи підлягає задоволенню, а постанова судді скасуванню з постановленням рішення про звільнення ОСОБА_5 від адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 481 МК України, у зв`язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Марини В.Г. в інтересах ОСОБА_5 – задовольнити частково.

Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 липня 2026 року - скасувати.

На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) від адміністративної відповідальності з оголошенням їй усного зауваження, а провадження у справі закрити.

Транспортний засіб марки Mitsubishi» модель «L200», реєстраційний номерний знак Угорщини НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 – повернути ОСОБА_6 , ОСОБА_1 або її представнику за дорученням.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Ю. Бисага