Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №308/14354/18 — Закарпатський апеляційний суд

Суд: Закарпатський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №308/14354/18

Суддя: Собослой Г. Г.

Справа № 308/14354/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 вересня 2026 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Кожух О.А., Мацунич М.В.,

з участю секретаря: Голубєвої Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 01 травня 2023 року у справі № 308/14354/18 (Головуючий: Іванов А.П.), -

В С Т А Н О В И Л А

У грудні 2018 року Перечинська районна кредитна спілка «Тур`я» звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором кредиту-поруки №295/1 від 01.08.2008 в сумі 99241, 33 грн. згідно до уточнених позовних вимог від 02.08.2019.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 01.08.2008 між Ужгородською філією № 1 Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» та позичальником ОСОБА_1 був укладений договір кредиту-поруки №295/1, згідно з яким отримано кредитні кошти в сумі 50000 грн. на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, зі сплатою відсотків за користування ним (річний процент - 45%), терміном на 24 місяців, з 01.08.2008 по 31.07.2011. Зазначено, що згідно з даними карточки платежів по гривневому кредиту за договором кредиту-поруки останній платіж по кредиту був здійснений 31.07.2009 в сумі 2472, 64 грн. Кредитна заборгованість станом на планову дату закриття 31.07.2011 становить 99241, 33 грн., з яких по тілу – 46740, 02 грн., по відсотках за користування кредитом 52501, 31 грн.

Позивач вказує, що відповідач порушив свої зобов`язання (п. п. 1.1, 2.2, 2.3, договору). Зауважено, що за умовами договору кредиту-поруки (п. 8.1) сторони домовилися про встановлення десятирічного строку позовної давності. Вказано, що позичальник був ознайомлений з умовами договору кредиту-поруки, а саме п. п. 1.3, 2.2., 2.3., 2.4.,3.2., 4.4.-4.5., 5.1, 8.1, згідний з умовами надання кредиту, в яких, зокрема строк позовної давності встановлений тривалістю в десять років, вказані умови підтверджені підписом відповідача на кожному аркуші вищевказаного договору кредиту-поруки і останній отримав примірник даного договору.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 01 травня 2023 року позов Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за договором кредиту-поруки №295/1 від 01.08.2008 залишено без задоволення.

Стягнуто з Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» на користь держави 1762 гривні судового збору.

Не погоджуючись із даним рішенням суду Перечинська районна кредитна спілка «Тур`я» подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у позові відсутні, так як при укладенні договору кредиту – поруки №295/1 від 01.08.2008 р. сторонами було досягнуто домовленості з усіх істотних умов договору шляхом підписання тексту договору укладеного в простій письмовій формі, волевиявлення сторін було вільним і направленим на отримання реальних наслідків договору. Сторони також визначили позицію щодо зміни тривалості позовної давності і у договорі домовилися про встановлення десятирічного строку.

Заслухавши пояснення представника Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» - Качко В.С., яка підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного висновку.

Представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, про дату час і місце розгляду справ був належним чином повідомлений, про що свідчить довідка про доставку йому електронного листа і його неявка не перешкоджає розгляду справи у відсутності представника відповідно до ч 2 ст. 372 ЦПК України.

Встановлено, що за договором кредиту-поруки №295/1 від 01.08.2008 укладено між кредитором Ужгородською філією № 1 Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» та позичальником ОСОБА_1 вбачається, що спілка надає, а позичальник отримує кредит у розмірі 50000 грн. на засадах строковості, зворотності цільового характеру використання платності та забезпеченості. Позичальник зобов`язується сплатити всі відсотки за користування кредитом, визначений договором та повернути кредит спілці на умовах, що визначені Договором.

Кредит, визначений пунктом 1.1 Договору надається терміном на 36 (Тридцять шість) місяць з 01 серпня 2008 року по 31 липня 2011 року.

За даним Договором сторони домовилися про встановлення десятирічного строку позовної давності.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦПК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Із картки платежів по гривневому кредиту вбачається, що заборгованість згідно з договором кредиту-поруки №№295/1 від 01.08.2008 (розрахунку боргу) станом на планову дату закриття 01.08.2011 становить 99241, 33 грн., з яких по тілу – 46740, 02 грн., по відсотках за користування кредитом 52501, 31 грн.

Останній за часом платіж на погашення заборгованості за договором кредиту-поруки здійснено 31.07.2009 в сумі 2472, 64 грн.

Отже, при укладенні договору кредиту – позики №295/1 від 01.08.2008 року сторонами було досягнуто домовленості з усіх істотних умов договору, шляхом підписання тексту, договір укладений у письмовій формі, волевиявлення сторін було вільним і направленим на отримання наслідків договору, боржник ОСОБА_1 був ознайомлені з умовами цього договору, кошти не повернув.

Так, відповідач ОСОБА_1 заперечує факт отримання кредитних коштів, так як не підписував жодних документів, зокрема видатковий касовий ордер.

Разом з тим із матеріалів справи вбачається зокрема із договору кредиту – поруки №295/1 від 01.08.2008 року (т.2 с.с. 40), розрахунку заборгованості (т.2 а.с. 38,39), що відповідач при укладенні договору підписав його власноручно, договір не оспорював, частково проводив оплату по даному договору і останній платіж на погашення заборгованості за цим договором – поруки здійснено 31.07.2009 року в сумі 2472 грн. 64 коп., а тому висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для покладення на відповідача відповідальності за договором, грошові кошти за якими не отримувався є необґрунтованим і суперечить обставинам справи.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у відповідності до п.п. 1,2,4 ч 1 ст. 376 ЦПК України, яким позовні вимоги Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» слід задовольнити із вищезазначених підстав.

Судові витрати у відповідності до ст..ст. 133,141 ЦПк України підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 1762 грн., яка підлягала сплаті при зверненні до суду із цим позовом та 2643 грн. за подання апеляційної скарги, яка підлягала сплаті, а всього 4405 грн.

Керуючись ст.ст. 374,376,381-384 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 01 травня 2023 року скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» заборгованості по тілу – 46740,02 грн., по відсотках за користування кредитом 52501,31 грн., а всього 99241,33 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 4405 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 вересня 2026 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua