Суд: Закарпатський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві
Дата: 14 вересня 2026 р.
Справа: №303/2219/23
Суддя: Фазикош Г. В.
Справа № 303/2219/23
П О С Т А Н О В А
Іменем України
15 вересня 2026 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Фазикош Г. В.
суддів Кожух О.А., Мацунич М.В.,
з участю секретаря Савинець В. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Стефківський Володимир Іванович на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 27 червня 2023 року, ухвалене суддею Мирошниченко Ю.М. по справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого,-
В С Т А Н О В И В :
У березні 2023 року позивачка звернулася до суду з позовом НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди, пов?язаної зі смертю її сина ОСОБА_2 , який загинув у результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 унаслідок наїзду на нього автомобіля «МАН» під керуванням ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем.
Позовна заява мотивована тим, що вона є непрацездатною особою пенсійного віку, врезультаті вищевказаного ДТП та наслідків від нього позивачка ОСОБА_1 зазнала шкоди у зв`язку з чим виникло право на її відшкодування за рахунок відповідача.
Просила стягнути зі страховика 182 тис. грн. на відшкодування шкоди, завданої у зв`язку із втратою годувальника.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 27 червня 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що для визнання батьків, які є пенсіонерами, такими, що мають право на отримання страхового відшкодування у зв`язку із втратою годувальника поміж іншого потрібно довести, що частка заробітку останнього (сина померлої), яка припадала на кожного з них, була основним і постійним джерелом їх існування.
Не погоджуючись із рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 27 червня 2023 року ОСОБА_4 , який є представником позивачки ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу.
Мотивами апеляційної скарги зазначає те, що право на отримання страхового відшкодування, пов`язаного з втратою годувальника мають не тільки особи, які фактично перебували на утриманні у загиблої особи, а й ті, які мають право на одержання утримання за законом, відповідно до правової позиції висловленої в Ухвалі Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.08.2017 р. по справі N? 285/3116/15-ц.
Окрім цього зазначає, що позивачка досягла пенсійного віку та є непрацездатною особою, що підтверджується належними доказами.
Просить рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 27 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вирішити питання з розподілом понесених судових витрат.
27 липня 2023 року представник ПАТ «НАСК «ОРАНТА»» Галишич О.М. подала заперечення на апеляційну скаргу в якому зазначила, що в матеріалах справи відсутні докази того, що син позивачки ОСОБА_2 працював чи отримував якийсь дохід.
Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
З матеріалів вбачається, що призначення розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Стефківський Володимир Іванович на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 27 червня 2023 року, Закарпатським апеляційним судом відбувалось неодноразово, учасники справи кожного разу були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання.
У судове засідання 15 вересня 2026 року в апеляційній інстанції учасники справи не з`явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду належним чином.
Представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Лабик Р.Р. подав клопотання про розгляд справи за відсутності сторони. Від відповідача жодних клопотань не надходило, причини неявки в судове засідання призначене на 15 вересня 2026 року суду не відомі.
Згідно частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши зібрані у справі матеріали, колегія суддів прийшла до висновків, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.
Шкода у зв`язку з втратою годувальника - це матеріальні збитки, яких зазнають особи (зазвичай члени сім`ї), які перебували на утриманні померлого або мали законне право одержувати від нього матеріальне забезпечення, але втратили його через смерть цієї особи (зокрема внаслідок ДТП, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я).
Юридична сутність цієї шкоди полягає в компенсації того доходу, який померлий надавав (або повинен був надавати) своїм утриманцям за життя для їхнього існування та забезпечення.
Відповідно до пункту 1 статті 1202 Цивільного кодексу України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності поважних причин суд з урахуванням обставин справи, що мають істотне значення, та матеріального становища відповідача може обрядити присудження належних виплат одноразовим платежем, але не більш як за три роки (36 місяців).
Згідно пунктів 1,3 статті 1200 Цивільного кодексу України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 досягла пенсійного віку та є непрацездатною. Інших осіб, які б могли заявити право на утримання у зв`язку із втратою годувальника (батько померлого, брати, діти) немає, сама позивачка для оформлення пенсії у зв`язку з втратою годувальника не зверталась.
Згідно зі ст. 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) страховик здійснює страхове відшкодування шкоди, заподіяної смертю годувальника, особам, які перебували на утриманні померлого. Загальний розмір страхового відшкодування особам, які перебували на утриманні одного померлого, не може бути меншим ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленому законом на дату настання страхового випадку.
Одноразова виплата у зв`язку із втратою годувальника - це сума всіх виплат, які нараховані за конкретним випадком. Тобто страхова виплата у разі смерті включає: збитки у зв`язку з втратою годувальника, моральна шкода та витрати на похорон та спорудження пам`ятника. Це всі підсумовується для конкретного отримувача і виплачується одним платежем.
Страхові ліміти: Суми виплат обмежені лімітом відповідальності за договором ОСЦПВ (автоцивілкою) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї потерпілої особи (актуальний ліміт становить до 500 000 грн. на кожного загиблого). Якщо загальна сума збитків (втрата годувальника + поховання + моральна шкода) перевищує цей ліміт, різницю доведеться стягувати судовим порядком безпосередньо з винуватця ДТП.
Як вбачається з матеріалів справи, ДТП сталася 23 січня 2022 року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на дату ДТП встановлено у розмірі 6 500,00 грн.
Таким чином, мінімальний гарантований розмір страхового відшкодування за шкоду, завдану смертю годувальника ОСОБА_2 , становить 36Х6,500 грн. = 234 000,00 грн.
Відповідно до пункту 3 статті 25 Закону Страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю потерпілої фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим).
Відповідно до матеріалів справи відповідач визнав дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та 26 січня 2023 року здійснив виплату страхового відшкодування заподіяної моральної шкоди на користь позивача у розмірі 39 000,00 грн.
Таким чином, враховуючи наведене, сума страхового відшкодування за шкоду, завдану смертю годувальника ОСОБА_2 , становить 195 000,00 грн. (234 000,00 грн. - 39 000,00 грн.).
Відповідно до частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи виключно за зверненням особи (в межах її вимог) та на підставі поданих доказів (або витребуваних судом у визначених законом випадках).
З матеріалів справи вбачається, що в прохальній частині позовної заяви позивач чітко визначив розмір позовних вимог та просив стягнути 182 000 грн. Заяви про збільшення розміру позовних вимог у порядку ст. 49 ЦПК України позивач під час розгляду справи не подавав.
Оцінюючи наявність поважних причин для присудження виплати одноразовим платежем, колегія суддів враховує: забезпечення критичних та першочергових потреб утриманця, соціально-демографічний та майновий стан отримувача (непрацездатність отримувача (похилий / пенсійний вік, наявність інвалідності або догляд за малолітніми дітьми), відсутність інших постійних та достатніх джерел доходу для існування (пенсія у зв`язку із втратою годувальника), забезпечення реального та ефективного захисту інтересів.
За змістом частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Із огляду на викладене, судові витрати ( витрати на правничу допомогу) у розмірі 6 000,00 грн. стягуються із відповідача (страхової компанії) на користь позивача.
Визначаючи розмір витрат на правову допомогу в розмірі 6000 грн. апеляційний суд врахував як складність справи, так і обсяг наданих послу та виконаних робіт, а також витрачений для цього час.
Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, апеляційний суд на підставі ст. 376 ЦПК України, задовольняє апеляційну скаргу, скасовує рішення суд першої інстанції та приймає нове про задоволення позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Стефківський Володимир Іванович на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 27 червня 2023 року - задоволити.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 27 червня 2023 року - скасувати.
Стягнути із ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 182 000,00 грн. одноразового страхового відшкодування у зв`язку із втратою годувальника.
Стягнути із ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Складання повного судового рішення відкладено на строк не більше як десять днів з дня закінчення розгляду справи.
Головуючий
Судді
Оригінал: reyestr.court.gov.ua