Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №751/6978/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/6978/26

Провадження №2/751/2882/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого-судді Топіхи Р.М.,

секретаря судового засідання Островської А.С.,

учасники справи:

позивач ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду із позовною заявою до

ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором про надання кредиту від 17 березня 2024 року № 493370-КС-001 у сумі 12 900 гривень 36 копійок та судових витрат.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 17 березня 2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_3 укладений Договір № 493370-КС-001 про надання кредиту, підписаний через телекомунікаційну систему електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором UA-1058. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 4000 гривень, плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,15958554 процентів за кожен день користування кредитом.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, надало позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , вказану позичальником при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті.

Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 493370-КС-001 про надання кредиту не виконав, у зв`язку з чим станом на 08 червня

2026 року утворилась заборгованість у розмірі 12 900 гривень 36 копійок, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 4000 гривень, суми прострочених платежів по процентам - 8300 гривень 36 копійок, суми прострочених платежів за комісією - 600 гривень.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 13 липня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

11 серпня 2026 року від АТ «ПУМБ» надійшла відповідь на запит суду.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, що в силу вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

17 березня 2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_3 укладений Договір № 493370-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), відповідно до якого позичальник прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладання договору з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі. Відповідно до умов договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 4000 гривень строком на 16 тижнів до 19 липня 2025 року, фіксована стандартна процентна ставка 2% в день, знижена процентна ставка 1,15958554 в день, комісія за надання кредиту 600 гривень (а.с. 21-25).

Договір про надання кредиту від 17 березня 2024 року № 493370-КС-001, паспорт споживчого кредиту, пропозиція (оферта) та прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір № 493370-КС-001про надання кредиту підписані відповідачем з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором UA-1058, UA-1914. Підписанням паспорта споживчого кредиту відповідач підтвердила отримання та ознайомлення з інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, що були надані, виходячи із обраних ним умов кредитування

(а.с. 19-20, 21-25, 26-30, 31-35).

Згідно з підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг переказу коштів № ПГ-5 від 04 листопада 2020 року ТОВ «ПрофітГід» на номер платіжної картки НОМЕР_2 перераховано грошові кошти ОСОБА_4 за Договором № 493370-КС-001 від 17 березня 2024 року в сумі 4000 гривень (а.с. 38).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом та довідки про стан заборгованості за Договором про надання кредиту від 17 березня

2024 року № 493370-КС-001 заборгованість ОСОБА_2 станом на 12 червня 2026 року складає 12 900 гривень 36 копійок, з яких: заборгованість за кредитом - 4000 гривень, заборгованість по відсотках - 8300 гривень

36 копійок, заборгованість по комісії, штрафам - 0 гривень, заборгованість по комісії - 600 гривень (а.с. 12-16, 18).

Згідно наданої АТ «ПУМБ» на запит суду інформації в банку на ім`я ОСОБА_2 була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_1 до рахунку № НОМЕР_3 у гривні (а.с. 82).

Випискою по рахунку № НОМЕР_3 за період з

17 березня 2024 року по 07 липня 2024 року підтверджується зарахування коштів на картковий рахунок № НОМЕР_4 , зокрема 17 березня 2024 року у сумі 4000 гривень (а.с. 83).

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли всіх істотних умов договору. За правилами ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною першою ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Із змісту статей 1054, 1055 ЦК України слідує, що за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, відповідно до статей 549 - 552 ЦК України, що нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем надано належні та допустимі докази укладення з відповідачем зазначеного вище кредитного договору, та отримання відповідачем коштів за договором.

Доказів на спростування існуючої заборгованості або її конкретного розміру відповідач суду не надав, умови договору не оспорював.

Разом з тим, суд не погоджується з розміром нарахованих позивачем відсотків.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 № 3498-ХІ (далі - Закон № 3498-ХІ), відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Зазначений Закон № 3498-ХІ набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ХІ, установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону

№ 3498-ІХ встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи те, що кредитний договір було укладено 17 березня

2024 року, тобто після набрання чинності Законом № 3498-IX, до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 2% та 1,15958554% є нікчемною в силу положень

ч. 5 ст. 8, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, для нарахування процентів за користування відповідачем кредитними коштами, слід застосувати максимальну денну процентну ставку в розмірі 1%.

Заборгованість за процентами за Договором про надання кредиту від

17 березня 2024 року № 493370-КС-001 до закінчення строку кредитування 07 липня 2024 року складає 4520 гривень (4000х1%х113/100).

Дослідивши докази у справі, суд дійшов до висновку, що

ОСОБА_4 порушив зобов`язання щодо повернення кредиту, а тому на підставі статей 525-527, 530, 611, 629, 1050, 1054 ЦК України позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, заборгованість відповідача за Договором про надання кредиту від 17 березня 2024 року № 493370-КС-001, яка підлягає стягненню на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», становить 9120 гривень, з яких: 4000 гривень - заборгованість за кредитом; 4520 гривень - заборгованість за відсотками, 600 гривень - заборгованість за комісією.

V. Розподіл судових витрат.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати

(а.с. 11), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 1882 гривні 20 копійок (9120х 2662,40/12900,36).

На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 549, 550, 611, 613, 615, 627, 629, 631, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором про надання кредиту від 17 березня 2024 року № 493370-КС-001 в розмірі 9120 гривень.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 1882 гривні

20 копійок.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки,

буд. 26, оф. 411, ел. пошта office@bizpozyka.com, ЄДРПОУ 41084239)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 )

Суддя Р.М. Топіха