Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №737/315/26 — Куликівський районний суд Чернігівської області

Справа № 737/315/26

Провадження № 2-о/737/15/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року с-ще Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Рубаненко Н. Ю., за участі секретаря Решітько А. Д.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника адвоката Котенка А. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження цивільну справу № 737/315/26 за заявою ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

про встановлення факту перебування на утриманні,

інші учасники справи не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту перебування її на повному матеріальному утриманні свого онука - ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проходження служби в Збройних Силах України.

В обгрунтування заяви, зазначено, що ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично проживав із заявницею в с. Кладьківка Чернігівського району. Він регулярно надавав їй грошові кошти, оплачував лікування, комунальні послуги. Мати ОСОБА_4 , яка є донькою заявниці, вже померла.

Встановлення вказаного факту необхідне для подальшої реалізації права на звернення за одноразовою грошовою допомогою як утриманця військовослужбовця.

Заява до суду надійшла 26.05.2026, ухвалою судді від 28.05.2026 було прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, в якості заінтересованої особи до участі в справі залучено ОСОБА_2 – батька загиблого ОСОБА_4 . Розгляд заяви призначено на 30.06.2026, який потім кілька разів відкладався, як за клопотанням заінтересованої особи – Міністерства оборони України, так і через залучення судом до справи заінтересованих осіб.

Міністерство оборони України через свого представника надало письмові пояснення, відповідно до яких вважає вимоги заявниці необгрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні. Вважає, що відсутні підтверджуючі документи перебування заявниці на утриманні загиблого, відсутня інформація про наявність у неї інших дітей, які б за законом повинні були її утримувати. У загиблого ОСОБА_4 є батько, який також може претендувати на одноразову грошову допомогу, інформації про якого заявниця не надала.

Військова частина НОМЕР_1 про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надала.

Заінтересована особа ОСОБА_2 , батько загиблого ОСОБА_4 надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, проти задоволення заяви ОСОБА_1 він не заперечує, спір з приводу заявлених вимог між ним та заявницею відсутній.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат Котенок А. П. підтримали заявлені вимоги. ОСОБА_1 пояснила, що постійно проживає в с. Кладьківка з 2001 року. На пенсії вона близько десяти років. Її чоловік помер в 2008 році. З тих пір вона проживає одна, більше не одружувалася. ОСОБА_4 є її онуком, сином її доньки, яка померла в 2022 році. До 2022 року онук проживав з матір`ю в м. Ніжині, до мобілізації працював у водоканалі в м. Ніжині.

Інших доходів, крім пенсії, заявниця не мала. Коли їй було необхідно, онук надавав грошові кошти. Кошти ОСОБА_4 надавав їй під час служби в ЗСУ.

Онук загинув під час виконання військового обов`язку ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дату загибелі онука його мати померла, у шлюбі він не перебував, дітей не мав.

Також зазначила, що зверталась до ТЦК та СП для отримання виплат після смерті онука, але їй сказали, що необхідно звернутися до суду.

В судовому засіданні також було з`ясовано у заявниці, що вона має трьох дітей. Дочка ОСОБА_5 , мати ОСОБА_4 померла. Дочка ОСОБА_6 під час війни виїхала зі своєю дочкою в Румунію. Син також десь за кордоном, зі слів заявниці вони не спілкуються. Загиблий онук ОСОБА_4 крім батька ОСОБА_2 , має ще брата по матері – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає в м. Ніжині та також є рідним онуком заявниці.

З огляду на з`ясовані обставини, ухвалою суду від 14.07.2026 до участі в справі в якості заінтересованої особи було залучено ОСОБА_3 .

21.07.2026 до суду надійшла заява від заінтересованої особи – ОСОБА_3 , в якій він просить справу розглянути за його відсутності, проти задоволення заяви не заперечує, спору з приводу заявлених вимог немає (а. с. 131-132).

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_1 в неї сусідські відносини, вони знайомі вже близько 30 років. ОСОБА_8 з дитинства приїздив до бабусі. Коли почалася війна, він приїжджав в гості, телефонував бабусі, допомагав фінансово та по господарству, розповідав про обставини свого життя, в них були досить теплі відносини. Постійно він з бабусею не проживав, але приїздив по можливості. Декілька раз ОСОБА_9 просив передати бабусі готівку по 5000 грн. Також приїжджали дочки та внук ОСОБА_10 , коли був малий, старшим не приїжджав.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що знайомий з заявницею десь з 2012-2013 років. З 2014 року ОСОБА_8 приїздив до своєї бабусі і приходив до його будинку. Коли у відпустку після поранення приїздив, то також приходив до нього, в них будинки поряд. ОСОБА_9 завжди допомагав бабусі, в тому числі матеріально. Мати в нього хворіла, бачив його матір кілька разів, батька бачив один раз.

На підставі наданих документів та витребуваних судом доказів встановлено наступне.

Згідно з паспортом громадянина України ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 . В паспорті міститься відмітка про сина- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та дочку – ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 5), що заявницею було підтверджено в судовому засіданні.

ОСОБА_1 зареєстрована з 2001 року за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 10).

ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок в с. Кладьківка, в якому вона проживає (на підставі договору купівлі-продажу) та квартира в АДРЕСА_1 (на підставі договору купівлі-продажу) (а. с. 11-12).

Згідно з довідкою про доходи пенсіонер ОСОБА_1 за період з 01.12.2024 по 31.12.2025 отримала 35 517 грн пенсії (а.с. 17).

Періодично заявниця зверталася до лікаря з приводу вікових захворювань, цукрового діабету (а. с. 14-15).

Згідно з довідкою Кладьківського старостинського округу від 03.04.2025, ОСОБА_4 проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , з бабусею ОСОБА_1 (а.с. 16).

Відповідно до виписки по надходженням по картці/рахунку за період з 01.11.2023 по 01.03.2025 на рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ «ПриватБанк» надійшло від ОСОБА_4 сукупно 282 500 грн. При цьому перше надходження було 13.11.2023 в розмір 1000 грн, останнє 19.01.2025 в розмірі 21500 грн (а. с. 18).

ОСОБА_1 мала ще одну доньку – ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а. с. 19).

ОСОБА_14 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , прізвище після реєстрації шлюбу змінила на « ОСОБА_15 ». Шлюб було розірвано 15.05.2003 (а. с. 20).

ОСОБА_16 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а. с. 133).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьками значаться ОСОБА_2 та ОСОБА_16 (а. с. 22).

За інформацією з Реєстру територіальної громади ОСОБА_4 з 30.10.2023 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 24).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 на території Курської області РФ, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а. с. 23).

Військова частина НОМЕР_1 сповіщенням №211 від 03.03.2025, адресованим ІНФОРМАЦІЯ_10 просила сповістити про смерть ОСОБА_4 його батька – ОСОБА_2 та брата – ОСОБА_3 . ОСОБА_4 призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_11 , виконуючи військовий обов`язок по захисту Батьківщини, загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 поблизу населеного пункту Мартинівка Суджанського району Курської області РФ (а. с. 24а).

ІНФОРМАЦІЯ_11 на ім`я батька – ОСОБА_2 було виписано Сповіщення сім`ї за №444 від 03.03.2025 про зникнення безвісти ОСОБА_4 при виконанні бойового завдання та за № НОМЕР_2 від 03.03.2025 про загибель ОСОБА_4 (а. с. 21).

Судом також встановлено, що загиблий ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є братами по матері, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 (а. с. 137).

За запитом суду ІНФОРМАЦІЯ_11 листом від 24.08.2026 повідомив, що станом на 24.08.2026 звернень громадян із заявами про призначення та отримання одноразової грошової допомоги або інших грошових виплат у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_12 не надходило (а. с. 185).

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

В судовому порядку можливо встановити факти, коли ці факти безпосередньо породжуватимуть юридичні наслідки, тобто вони повинні мати юридичне значення, а саме: від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення.

Заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту перебування її на утриманні свого онука — військовослужбовця ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов`язків військової служби. Період, протягом якого часу заявниця просить встановити факт перебування її на утриманні не зазначено. Метою встановлення даного факту заявниця зазначила подальшу реалізацію права на звернення за одноразовою грошовою допомогою (ОГД) як утриманця військовослужбовця відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до статті 16-1 вказаного Закону, утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно зі статтею 30 цього Закону, право на таку пенсію мають непрацездатні члени сімей, які перебували на утриманні загиблого.

За змістом чинного законодавства та сталої судової практики Верховного Суду, утримання визнається фактом, що має юридичне значення, якщо надання допомоги було постійним і головним джерелом засобів до існування для непрацездатної особи. Поодинокі, періодичні або нерегулярні грошові перекази чи інші види допомоги, які є проявом звичайної родинної турботи, не можуть бути підставою для визнання особи утриманцем у правовому розумінні.

Під час судового розгляду встановлено, що заявниця має самостійне джерело доходу у вигляді пенсії за віком. Крім того, судом з`ясовано, що у заявниці є ще двоє живих повнолітніх працездатних дітей (близькі родичі першого ступеня споріднення).

Відповідно до частини першої статті 202 Сімейного кодексу України, обов`язок утримувати непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги, покладається на їхніх повнолітніх дочок та синів.

Аналіз норм Глави 22 Сімейного кодексу України свідчить про наявність чіткої законодавчої ієрархії обов`язків повнолітніх родичів щодо утримання непрацездатних осіб.

Згідно зі статтями 265, 266 СК України, баба та дід мають право на утримання від своїх повнолітніх внуків, лише якщо у них немає чоловіка, дружини або повнолітніх дочки, сина, або якщо ці особи з поважних причин не можуть надавати їм утримання.

Наявність у заявниці двох повнолітніх дітей, працездатність яких не спростована матеріалами справи, створює імперативну (обов`язкову) презумпцію, що саме вони є законними джерелами матеріального утримання заявниці. Законодавство не допускає довільного перекладання обов`язку з утримання батьків з їхніх рідних дітей на онуків за наявності такого бажання у сторін.

Заявницею не надано суду належних та допустимих доказів того, що її діти з поважних причин позбавлені можливості виконувати свій законодавчий обов`язок щодо її утримання, або що вони самі є непрацездатними чи утриманцями. Наявність повнолітніх дітей виключає можливість покладення обов`язку повного матеріального утримання на онука.

Оцінюючи характер матеріальної допомоги, яка надавалася загиблим ОСОБА_4 заявниці, суд встановив, що така допомога не мала характеру постійної та систематичної.

Так, з матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що ОСОБА_4 почав надавати заявниці матеріальну допомогу після його призову на військову службу до Збройних Сил України. Докази надання матеріальної підтримки заявниці до перебування онука на військовій службі відсутні.

Фінансова підтримка, яка почала надаватися лише після отримання ОСОБА_4 грошового забезпечення військовослужбовця мала обмежений у часі характер і не може вважатися «постійним джерелом».

Факт регулярного чи періодичного перерахування військовослужбовцем грошових коштів своїм родичам за рахунок отриманого ним грошового забезпечення та додаткових винагород є виявом добровільної матеріальної підтримки, звичайної родинної турботи, зумовленої специфікою військової служби та отриманням високого грошового забезпечення, що, однак, не тотожно утриманню (повному та постійному забезпеченні особи).

Юридичний факт утримання передбачає тривалий стан непрацездатності й безпорадності особи та об`єктивну неможливість існувати без цих коштів у звичайних умовах, тоді як фінансова допомога військовослужбовця є актом доброї волі, спрямованим на підтримку своєї родини в період дії воєнного стану.

Таким чином, допомога, яка розпочалася виключно після набуття ОСОБА_4 статусу військовослужбовця, свідчить про зміну матеріального становища самого військовослужбовця (отримання високого грошового забезпечення), але не доводить, що до цього моменту заявниця перебувала на його утриманні. Тимчасовий характер цих виплат (лише на час служби) виключає критерій «постійності», та не може розцінюватися судом як постійне й головне джерело засобів до існування заявниці.

Окрім цього, судом встановлено, що ОСОБА_4 та заявниця не проживали постійно разом та не вели спільного господарства, що підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання, показами свідків.

Інформація, викладена в довідці Кладьківського старостинського округу від 03.04.2025, що ОСОБА_4 проживав з бабусею ОСОБА_1 спростована іншими доказами та не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи.

З показань свідків, допитаних в судовому засіданні слідує, що ОСОБА_4 був добрим і турботливим онуком, який підтримував свою бабусю. Проте суд наголошує, що прояви звичайної сімейної турботи й поваги з боку онука самі по собі не є тотожними юридичному факту утримання та не можуть замінити собою обов`язкові критерії повного й постійного матеріального забезпечення.

Заявницею не надано належних та допустимих доказів її повної фінансової залежності від загиблого онука, як і доказів того, що надані ним кошти складали основу її життєдіяльності та були головним джерелом засобів до існування.

Суд оцінюючи встановлені обставини справи в контексті специфіки та завдань окремого провадження, керується положеннями частини третьої статті 294 ЦПК України, згідно з якими такі справи розглядаються з додержанням загальних правил цього Кодексу, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Оцінюючи наведені обставини, суд зазначає, що отримання заявницею пенсії, наявність у її власності житлового будинку та квартири, а також наявність двох повнолітніх працездатних дітей у сукупності спростовують її повну матеріальну залежність від онука. Оскільки фінансова підтримка з боку ОСОБА_4 виникла лише після його призову до ЗСУ та носила характер тимчасової родинної турботи, факт перебування заявниці на повному утриманні загиблого онука є недоведеним

За таких обставин, правові підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 293, 315-319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлено 05.10.2026.

Суддя Н. Ю. Рубаненко