Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №733/968/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження№ 1-кп/733/103/26

Єдиний унікальний №733/968/26

Вирок

Іменем України

06 жовтня 2026 року Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ічня кримінальне провадження за № 12026270440000064 від 22.04.2026 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ічня Прилуцького (колишнього Ічнянського) району Чернігівської області, українця, громадянина України, проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_1 , освіта не повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 26.01.2026 року за ч. 4 ст. 185 КК України до п`яти років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

в здійсненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , будучи раніше судимим вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 26.01.2026 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, на шлях виправлення не став, та маючи не зняту та не погашену судимість, знову вчинив умисне кримінальне правопорушення.

21 квітня 2026 року близько 18 години 00 хвилин (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та знаходячись поблизу господарства АДРЕСА_2 , керуючись раптово виниклим умислом на незаконне заволодіння транспортним засобом, з метою використання транспортного засобу для проїзду до свого місця проживання, не маючи права на користування даним транспортним засобом, не приховуючи своїх намірів від потерпілого ОСОБА_7 , якому в ході раптово виниклого конфлікту завдав двох ударів руками в область голови, сів до салону автомобіля через двері зі сторони водія, який перебував незамкненим поблизу подвір`я, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Продовжуючи свої злочинні наміри, за допомогою ключів, що знаходилися в замку запуску, здійснив запуск двигуна та швидко рушив уздовж вулиці, таким чином незаконно заволодів автомобілем марки «Фольцваген» модель «Транспортер» д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить потерпілому ОСОБА_7 .

В подальшому, керуючи автомобілем, ОСОБА_5 доїхав до вулиці Нікольська в м. Ічня Прилуцького району Чернігівської області та зупинився поблизу будинку № 8, тим самим злочинні дії спрямовані на незаконне заволодіння транспортним засобом було закінчено.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 44 від 22.04.2026 року, внаслідок неправомірних дій ОСОБА_5 у потерпілого ОСОБА_7 виявлено наступні тілесні ушкодження: синці верхньої та нижньої повік лівого ока з субкон`юктивальним крововиливом, садно лівої виличної ділянки з переходом на ліву щічну ділянку. Тілесні ушкодження у вигляді синців верхньої та нижньої повік лівого ока з субкон`юктивальним крововиливом відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. Тілесне ушкодження у вигляді садна лівої виличної ділянки з переходом на ліву щічну ділянку, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № СЕ-19/125-26/4968-АВ від 07.05.2026 року, ринкова вартість автомобіля марки «Фольцваген» модель «Транспортер» д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, 1999 року випуску, з об`ємом двигуна 1996 см?, VIN-код: НОМЕР_2 , станом на 21.04.2026 становить 176791,99 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив дії, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинене повторно, поєднане з насильством, що є небезпечним для здоров`я потерпілого, що кваліфікуються за ч. 3 ст. 289 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав та надав показання, що він, будучи раніше судимим вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 26.01.2026 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, 21 квітня 2026 року близько 18 години 00 хвилин, приїхавши з роботи та заїхавши до ОСОБА_9 , куди також приїхали потерпілий ОСОБА_7 зі своєю дружиною, запропонували їм поїхати відпочити до їх знайомих в с. Бурімка Прилуцького району Чернігівської області, на що він погодився але повідомив, що поспішає, а тому його потрібно буде вчасно привезти додому та ОСОБА_7 пообіцяв йому це зробити. Перебуваючи в господарстві АДРЕСА_2 , всі присутні за вищевказаною адресою, крім дружини господаря будинку, вживали алкогольні напої. Потім він помітив, що по часу вже пора повертатися додому, про що повідомив потерпілого та збираючись їхати, вийшов разом з ОСОБА_7 під двір господарства, почав сідати в автомобіль та в цей час у них з ОСОБА_7 виник конфлікт, причину якого він не пам`ятає, після чого він побив ОСОБА_7 , свідком чого була дружина останнього, та сівши до автомобіля ОСОБА_7 , поїхав. Де наносив тілесні ушкодження потерпілому він точно не пам`ятає – це було в автомобілі або на вулиці.

ОСОБА_9 вийшла надвір раніше.

Проміжок часу між нанесення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_7 та заволодіння ним транспортним засобом становив близько 5 хвилин. Ключі знаходилися у автомобілі. На момент виникнення конфлікту він не мав мети заволодіти транспортним засобом та умисел на його заволодіння виник після конфлікту. Визнає факт заволодіння транспортним засобом, але факту насильства з метою заволодіння транспортним засобом не визнає. У скоєному щиро розкаюється.

Вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України підтверджується показаннями потерпілого та свідків, допитаних в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні надав показання, що 21.04.2026 року близько 18 години 00 хвилин він приїхав з роботи та забравши свою дружину ОСОБА_10 , а також ОСОБА_9 і ОСОБА_5 , вони поїхали його автомобілем «Фольцваген» д.н.з. НОМЕР_3 в гості до його товариша в АДРЕСА_2 , де відпочивали та вживали алкогольні напої. Вищевказаний будинок належить його товаришу ОСОБА_11 . Відпочиваючи за вищевказаною адресою, він разом із ОСОБА_5 вийшли з двору господарства до його автомобіля перекурити. ОСОБА_5 запитав у нього, як вони будуть повертатися додому, оскільки він вживав алкогольні напої, на що ОСОБА_7 йому відповів, що будуть ночувати в даному будинку та в цей час ОСОБА_5 наніс йому два удари в обличчя, після чого він впав та втратив свідомість. Прийшовши до тями, він побачив свою дружину та товариша, які його підіймали та змивали кров і з розповіді останніх він дізнався, що його дружина ОСОБА_10 вийшла за ними та бачила, як ОСОБА_5 почав його бити, покликала товариша, після чого ОСОБА_5 кинувся до них битися, а потім ОСОБА_5 сів до його автомобіля разом з ОСОБА_9 , ключі від якого знаходилися в замку запалювання та поїхав. Автомобіль йому повернули. На суворому покаранні відносно ОСОБА_5 він не наполягає.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показала, що 21.04.2026 року близько 19 години 00 хвилин, її чоловік забрав її та обвинуваченого ОСОБА_5 та вони поїхали відпочивати до друзів у АДРЕСА_2 . Ніяких конфліктів під час їхнього відпочинку не виникало. Потім її чоловік ОСОБА_7 разом із ОСОБА_5 вийшли надвір покурити та вона вийшла за ними й побачила, як під двором господарства на ОСОБА_7 сидить ОСОБА_5 та б`є його кулаками. Вона намагалася відтягти ОСОБА_5 від ОСОБА_7 , але це їй не вдалося та вона покликала на допомогу їх друга – господаря будинку ОСОБА_12 , разом з яким вони повернулися до них та ОСОБА_5 штовхнув останнього, сів до автомобіля її чоловіка «Фольцваген» д.н.з. НОМЕР_3 та поїхав. Також в автомобілі перебувала ОСОБА_9 , яка була напідпитку та відпочивала там. Оскільки в с. Бурімка Прилуцького району Чернігівської області був відсутній мобільний зв`язок, вони з чоловіком знайшли автомобіль та приїхавши до м. Ічня Прилуцького району Чернігівської області, де обоє проживають, викликала поліцію та швидку медичну допомогу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду показав, що одного дня, дату та час він не пам`ятає, в гості за місцем його проживання у АДРЕСА_2 приїхали ОСОБА_5 , ОСОБА_7 із дружиною ОСОБА_10 , з якими він вживав алкогольні напої. Після цього він пішов спати та через деякий час його розбудила ОСОБА_10 та вийшовши з будинку, побачив ОСОБА_7 , який сидів на ґанку будинку в крові. Обвинуваченого він в цей час не бачив. Побувши з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , він повернувся назад до будинку.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду показала, що того дня, дату вона не пам`ятає, близько 19 години 00 хвилин до них із чоловіком ОСОБА_13 у гості приїхали ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , а також ОСОБА_5 із не відомою їй жінкою. Всі вони вживали алкогольні напої, після чого вона провела всіх до автомобіля, а сама повернулася до будинку та лягла спати. Через деякий час ОСОБА_10 постукала у вікно їх будинку, вона покликала чоловіка ОСОБА_7 , який вийшов надвір та повернувшись назад розповів їй про те, що ОСОБА_7 з його власного автомобіля витягнув ОСОБА_5 та останній порвав йому халат. Сама з будинку вона не виходила.

Також вина ОСОБА_5 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, підтверджується сукупністю узгоджених між собою доказів, що відповідають критеріям належності, допустимості та достатності:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12026270440000064 від 22.04.2026 року, відповідно до якого 22.04.2026 року до ч/ч ВП № 2 (м. Ічня) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області надійшло повідомлення від ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що наочно знайомий чоловік після спільного розпиття спиртних напоїв з нею та з її чоловіком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наніс останньому декілька ударів по обличчю, після чого сів до їхнього автомобіля Фольцваген Транспортер р.н. НОМЕР_1 та поїхав у невідомому напрямку (а.с. 72);

- фактичними даними, які містяться в рапорті старшого інспектора-чергового ВП № 2 (м. Ічня) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_15 від 22.04.2026 року, відповідно до якого 22.04.2026 о 00:26 зі служби 102 надійшло повідомлення заявниці ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що 22.04.2026 о 00:17 за адресою: АДРЕСА_3 , пів години тому її знайомі ОСОБА_16 та її хлопець, з якими вона відпочивала, побили її чоловіка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сіли на їх автомобіль Фольксваген 5819 і поїхали. Документи і ключі були в автомобілі. Куди поїхали не відомо. Просить викликати ЕМД (а.с. 76-77);

- фактичними даними, які містяться в протоколі огляду місця події від 22.04.2026 року, відповідно до якого місцем огляду є територія автомобільної дороги, що розташована за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, м. Ічня, вул. Нікольська, буд. 8 (поблизу житлового будинку № 8). На території лівого боку автомобільної дороги, ближче до лівого узбіччя, розташований автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Transporter» 1999 року випуску з наявними державними номерними знаками НОМЕР_1 , який має білий колір. Всередині даного транспортного засобу виявлено двох громадян – ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , які перебували у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_5 почав пояснювати, що вихопив з рук ОСОБА_17 ключі від вищевказаного транспортного засобу д.н.з. НОМЕР_1 у н.п. Бурімка Прилуцького району Чернігівської області, точної адреси не вказав та не знає, та заволодівши транспортним засобом самовільно почав рухатись у бік м. Ічня Прилуцького району, де зупинився по вул. Нікольській на автомобільній дорозі. Під час огляду вилучено транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Transporter» д.н.з. НОМЕР_1 білого кольору (а.с. 78-80);

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 22.04.2026 року, відповідно до якого слідчим СВ ВП № 2 (м. Ічня) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_18 прийнято усну заяву від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що у вечірній час 21.04.2026 року в АДРЕСА_2 , точного часу останній не пам`ятає, близько 18.00 год., ОСОБА_19 та ОСОБА_20 заволоділи його автомобілем Фольксваген Транспортер р.н. НОМЕР_1 (а.с. 81-82);

- копією свідоцтва про реєстрацією транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 28.03.2026 року, відповідно до якого власником автомобіля марки «VOLKSWAGEN» моделі «TRANSPORTER», 1999 року випуску, білого кольору, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , реєстраційний номер: НОМЕР_1 , є ОСОБА_7 (а.с. 83);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.04.2026 року (а.с. (84-86);

- копією вимоги про судимість ОСОБА_5 від 22.04.2026 року, відповідно до якої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 26.01.2026 року засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. Вирок набрав законної сили 26.02.2026 року. ОСОБА_5 постановлений на облік Прилуцького РС № 1 ФДУ «Центр пробації» в Чернігівській області 02.03.2026 року (а.с. 90-92);

- копією вироку Ічнянського районного суду Чернігівської області від 26.01.2026 року, Єдиний унікальний № 733/2571/25, відповідно до якого ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі. Згідно ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та на підставі ст. 76 КК України зобов`язано останнього: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та/або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (а.с. 96-99);

- постановою про визнання речовим доказом від 22.04.2026 року, відповідно до якої автомобіль марки «Фольцваген» модель «Транспортер» д.н.з. НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та поміщено на зберігання до території ВП № 2 (м. Ічня) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області (а.с. 101);

- постановою про призначення судово-медичної експертизи від 22.04.2026 року (а.с. 102-103);

- висновком експерта судово-медичної експертизи № 44 від 22.04.2026 року, відповідно до якої у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мали місце наступні тілесні ушкодження: синці верхньої та нижньої повік ока з субкон`юктивальним крововиливом, садно лівої виличної ділянки з переходом на ліву щічну ділянку. Дані тілесні ушкодження утворились від травматичної дії тупих предметів, синці з субкон`юктивальним крововиливом відповідно до пп.2.3.1а, 2.3.2а, та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я.

Тілесне ушкодження у вигляді садна лівої виличної ділянки з переходом на ліву щічну ділянку відповідно до пп. 2.3.2б, 2.3.5 та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я.

Враховуючи характер вищеописаних тілесних ушкоджень, останні утворились не менше ніж від двох травматичних дій тупих предметів, та не могли утворитися при падінні на площині.

Дані тілесні ушкодження могли утворитись, в тому числі, за обставин викладених в описовій частині даної постанови.

Враховуючи характер вищеописаних тілесних ушкоджень, останні могли утворитись від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею, та у сукупності не могли утворитися при падінні на площині (а.с. 104-106);

- постановою про призначення судової транспортної товарознавчої експертизи від 22.04.2026 року (а.с. 107-108);

- висновком експерта судової транспортно-товарознавчої експертизи від 07.05.2026 року № СЕ-19/125-26/4968-АВ від 07.05.2026 року з доданою до нього випискою з періодичного довідника «Бюлетень автотоварознавця № 146, 2026», відповідно до якого ринкова вартість з урахуванням зносу автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, 1999 року випуску, об`єм двигуна 1996 см?, VIN-код: НОМЕР_2 , станом на 21.04.2026 – 176791,99 грн. (сто сімдесят шість тисяч сімсот дев`яносто одна гривня 99 копійок) (а.с. 109-116);

- повідомленням ОСОБА_5 про підозру від 22.04.2026 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України (а.с. 118-121);

- постановою слідчого судді Ічнянського районного суду Чернігівської області від 23.04.2026 року № 733/651/26, провадження № 1-кс/733/94/26 про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (а.с. 122-124);

- постановою про призначення амбулаторної судової психіатричної експертизи від 11.05.2026 року (а.с. 125-127);

- висновком експерта № 210/247 за результатами судово-психіатричної експертизи від 12.05.2026 року, відповідно до якої у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в період часу, до якого відноситься кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, мав місце інфантильний розлад особистості (F60.8 – за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду).

У ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на теперішній час, має місце інфантильний розлад особистості (F60.8 – за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в період часу, до якого відноситься кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за його психічним станом на теперішній час, застосування примусових заходів медичного характеру не показане.

У ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на теперішній час, не виявлено клінічних ознак психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю чи наркотичних речовин з синдромом залежності.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на теперішній час, відповідне наркологічне лікування не показане (а.с. 128-132);

- розпискою ОСОБА_7 про отримання від на зберігання працівників поліції належного йому транспортного засобу марки Фольцваген Транспортер д.н.з. НОМЕР_5 (а.с. 133).

- постановою про зміну кваліфікації кримінального правопорушення від 17.06.2026 року, згідно якої змінено кваліфікацію кримінального правопорушення в ЄРДР за № 12026270440000064 від 22.04.2026 року з ч. 2 ст. 289 КК України на ч. 3 ст. 289 КК України (а.с. 134-135);

- повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри від 17.05.2026 року (а.с. 136-140).

Суд, заслухавши показання обвинуваченого, потерпілого, свідків, вивчивши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши все в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Судом встановлено, що вказані у вироку та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку також достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, доведеності вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів свідчення допитаних в суді свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 у суду немає, оскільки вони узгоджуються з матеріалами справи та доказами, здобутими в судовому засіданні.

Щодо показань обвинуваченого ОСОБА_5 стосовно обставин, що останній наніс тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_7 не з метою заволодіння транспортним засобом, посилаючись на відрізок часу між побиттям і заволодінням транспортним засобом, суд відноситься критично, так як останній на досудовому слідстві та в судовому засіданні вину визнав повністю та його показання узгоджуються з показаннями свідків та потерпілого, з яких видно, що відпочиваючи у знайомого в АДРЕСА_2 , вийшовши з двору господарства та сівши до салону автомобіля потерпілого ОСОБА_7 , між останнім та обвинуваченим ОСОБА_5 відбулася розмова, в ході якої ОСОБА_5 вияснив, що ОСОБА_7 не буде їхати до м. Ічня Прилуцького району Чернігівської області, так як перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Так як в останнього був визначений час бути по місцю проживання, ОСОБА_5 , витягнувши потерпілого ОСОБА_7 з його автомобіля марки «Фольцваген» модель «Транспортер» д.н.з. НОМЕР_1 , завдав йому двох ударів руками в область голови, в результаті чого ОСОБА_7 втратив свідомість, з метою заволодіння транспортним засобом та відразу сів до салону автомобіля через двері зі сторони водія і за допомогою ключів, що знаходилися в замку запуску, здійснив запуск двигуна та швидко рушив уздовж вулиці. При цьому обвинувачений ОСОБА_5 наносив потерпілому удари, щоб останній не зміг перешкодити йому у виїзді з місця відпочинку та заволодінні транспортним засобом. Зміна в суді показань обвинуваченим вказує на те, що вони надані з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

В протоколі огляду місця події від 22.04.2026 року ОСОБА_5 пояснив, що він вихопив з рук ОСОБА_7 ключі від вищевказаного транспортного засобу та заволодівши транспортним засобом, почав рухатися в напрямку м. Ічня. Суд не може взяти до уваги зазначені показання обвинуваченого ОСОБА_5 , так як вказані пояснення не узгоджуються з добутами доказами в судовому засіданні та встановлено, що після нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 , відразу заволодів транспортним засобом у власних інтересах та сів до салону автомобіля, здійснивши запуск двигуна за допомогою ключів, що знаходилися в замку запуску.

Подане захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_8 клопотання щодо зміни правової перекваліфікації злочину з ч. 3 ст. 289 КК України на ч. 2 ст. 289 КК України не підлягає задоволенню, так як в судовому засіданні встановлено умисел та причинно-наслідковий зв`язок дій ОСОБА_5 щодо незаконного заволодіння транспортним засобом повторно, поєднаного з насильством, що є небезпечним для здоров`я потерпілого, так як в судовому засіданні було встановлено, що тілесні ушкодження, які відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я, нанесені обвинуваченим ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_7 знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із заволодінням транспортним засобом, так як ОСОБА_5 наносив тілесні ушкодження для того, щоб потерпілий не зміг завадити йому у заволодінні транспортним засобом з метою повернення його до місця його проживання.

Всі ці дії узгоджуються з показаннями допитаних в судовому засіданні свідків, потерпілого та матеріалами справи.

Об`єктивна сторона злочину за ст. 289 КК України, полягає у незаконному заволодінні транспортним засобом. Систематичний аналіз норм Особливої частини КК дає змогу виділити такі ознаки діяння при вчиненні цього злочину; 1) воно полягає лише в активній поведінці – дії; 2) дія проявляється в отриманні можливості керувати таким транспортним засобом; 3) поведінка винного є незаконною, він не має ані дійсного, ані уявного права на транспортний засіб, заволодіння яким здійснює; 4) заволодіння транспортним засобом здійснюється без чітко вираженого і дійсного волевиявлення власника або закопаного користувача транспортного засобу. При цьому воля потерпілого або ігнорується (при таємному заволодінні), або подавляється (при застосуванні насильства або погрози його застосування), або ж фальсифікується (при заволодінні шляхом обману).

Суб`єктивна сторона злочину характеризується умислом. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину є мета.

Оцінюючи досліджені докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством. Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі, сумніву в своїй належності та допустимості не викликають.

Таким чином суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши показання обвинуваченого, потерпілого, свідків, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_5 в судовому засіданні доведена повністю і його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, поєднане з насильством, що є небезпечним для здоров`я потерпілого.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до тяжкого злочину злочину.

Переходячи до вибрання міри покарання, суд враховує суспільну небезпеку здійсненого кримінального правопорушення, його характер та ступінь. Особа обвинуваченого ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується посередньо.

До пом`якшуючих вину обставин обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України суд відносить щире каяття.

До обтяжуючих вину обставин обвинуваченого ОСОБА_5 , передбачених ст. 67 КК України, судом відносить вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Як передбачено ч.1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Суд, вибираючи міру покарання, бере до уваги те, що обвинувачений щиро розкаявся в здійсненому кримінальному правопорушенні (злочині), за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в лікаря-нарколога не знаходиться, перебуває на обліку в лікаря-психіатра, згідно висновку експерта № 210/247 за результатами судово-психіатричної експертизи від 12.05.2026 року, в період часу, до якого відноситься кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними та за його психічним станом на теперішній час, застосування примусових заходів медичного характеру останньому не показане. Обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення кримінального правопорушення проти власності вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 26.01.2026 року за ч. 4 ст. 185 КК України до п`яти років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, судимість за який у встановленому законом порядку не знята і не погашена, на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальне правопорушення проти громадської безпеки 21.04.2026 року в період іспитового строку і до повного відбуття покарання, тобто після постановлення вироку Ічнянським районним судом Чернігівської області від 26.01.2026 року, вважає вибрати йому міру покарання в межах санкції частини 3 статті 289 КК України у виді позбавлення волі без конфіскації майна, із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України, оскільки такий вид покарання необхідний і достатній для його перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

На підставі наведених норм права обвинуваченому слід зарахувати строк попереднього ув`язнення у загальний строк покарання, враховуючи, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі, з дня затримання з 22 квітня 2026 року до дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Витрати, пов`язані з проведенням транспортно-товарознавчої експертизи, відповідно до статті 124 КПК України, стягнути із ОСОБА_5 на користь держави в розмірі 2888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) гривень 16 копійок.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 367 – 371, 373-374, 376, КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим за ч. 3 ст. 289 КК України і призначити йому міру покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 26.01.2026 року та остаточно призначити міру покарання у виді 8 (вісім) років 1 (один) місяць позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з моменту його затримання – 22.04.2026 року, зарахувавши в строк відбування покарання строк тримання під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день тримання під вартою.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою – залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення транспортно-товарознавчої експертизи в розмірі 2888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) гривень 16 копійок.

Речові докази: автомобіль марки «Фольцваген» модель «Транспортер», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , 1999 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 , який передано на зберігання ОСОБА_7 – повернути власнику ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителю АДРЕСА_4 .

Вирок може бути оскаржений в Чернігівський апеляційний суд через Ічнянський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання такої апеляційної скарги, вирок якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копії вироку, а учасникам, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1