Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №750/6028/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6028/26

Провадження № 2/750/3170/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді Кузюри М.М.,

секретар Сіра П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 750/6028/26 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в :

01.06.2026 АТ «Універсал Банк» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 27.01.2024 у сумі 57060,88 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням умов кредитного договору.

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Кузюра М.М. ухвалою від 24.06.2026 прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та відкрив провадження у справі, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 02.09.2026.

У судове засідання сторони повторно не з`явилися, про час і місце розгляду справи оповіщені належним чином. Представник позивача в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, дав згоду на заочний розгляд справи. Відповідач про причини неявки суду не повідомив, відзиву не подав.

За письмовою згодою представника позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, відповідно до статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

За правилом частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що АТ «Універсал Банк» має проєкт «Monobank». «Monobank» - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках Monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

27.01.2024між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, у результаті чого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 66).

Указану анкету-заяву підписано відповідачем власноруч.

Положеннями Анкети-заяви визначено, що ця Анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

У підписаній анкеті-заяві відповідач просив відкрити йому поточний рахунок у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в мобільному додатку.

У підписаній Анкеті-заяві також визначено, що в разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних дні, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць.

Таким чином, між сторонами 27.01.2024 виникли договірні зобов`язання.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Так, за розрахунком позивача заборгованість відповідача за договором станом на 06.04.2026 становить 57060 грн. 88 коп., до якої входить 37083 грн. 31 коп. - загальний залишок заборгованості за тілом кредиту; 9901 грн. 83 коп. заборгованість за пенею; 10075 грн. 74 коп. заборгованість за порушення грошового зобов`язання (а.с. 61-64).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із частиною другою статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними підтверджується випискою по рахунку відповідача (а.с. 48-59).

Доказів, які б спростовували зазначені обставини та розмір заборгованості, відповідач суду не надав, в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, не повернув надані позивачем грошові кошти, що свідчить про порушення прав позивача.

Щодо стягнення з відповідача пені та заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суд зазначає таке.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, слідує, що позивачем нараховано відповідачу пеню 01.06.2025 за один день в сумі 50,00 грн., 01.07.2025 за один день в сумі 100,00 грн., 01.08.2025 за один день в сумі 100,00 грн., 01.09.2025 за один день в сумі 100,00 грн., 02.09.2025 за один день в сумі 77,14 грн., 01.10.2025 за девять днів в сумі 2413,32 грн., 01.11.2025 за тридцять один день в сумі 2636,11 грн., 01.12.2025 за шість днів в сумі 2705,70 грн., 01.01.2026 за тридцять один день в сумі 947,98 грн., 01.02.2026 за тридцять один день в сумі 2069,56 грн., 01.03.2026 за двадцять вісім днів в сумі 2041,76 грн., 01.04.2026 за тридцять один день в сумі 2443,42 грн., а всього –15684,99 грн., що випливає з розрахунку заборгованості за договором № б/н від 27.01.2024 (колонка «Сума пені»).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф і пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виконання (договір чи діалект). Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц.

Заявляючи вимогу про стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язання позивач посилається на п. 5-15-15.19 розділу 2 Умов.

Разом з тим, згідно з п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В Україні воєнний стан, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ, введений із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб та неодноразово продовжено, станом на даний час воєнний стан триває.

Враховуючи викладене, а також той факт, що кредитний договір укладено 27.01.2024, у суду відсутні підстави для стягнення заборгованості за пенею в сумі 9901,83 грн. та заборгованості за порушення грошового зобов`язання у розмірі 10075,74 грн, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Із огляду на викладене, суд також дійшов висновку, що тіло кредиту було збільшено за рахунок включення пені на загальну суму 5783,16 грн. (15684,99 грн. –9901,83 грн.), що випливає з розрахунку заборгованості за договором № б/н від 27.01.2024 (колонка «Сума пені»), у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню на суму 31300,15 грн. (37083,31 грн. - 5783,16грн.), яку необхідно стягнути з відповідача на користь АТ «Універсал Банк».

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1464,32 грн. (55%).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 279, 280-282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість у сумі 31300,15грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 1464,32 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсал Банк», м. Київ, вул. Оленівська23, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи – 21133352, рахунок НОМЕР_1 , МФО 322001.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя М.М. Кузюра