Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №750/3059/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/3059/26

Провадження № 2/750/2090/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого - судді Рощиної Т.С.,

з участю секретаря судового засідання Рубець В.В.,

представника позивача - Кручек О.О.,

представника відповідача – Рясного В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно сплачених аліментів,

третя особа - Деснянський відділ державної виконавчої служби у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Кручек О.О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про повернення безпідставно сплачених аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, відповідно до рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.01.2024 в справі №750/10334/23 припинено стягнення аліментів, що стягнуті судовим наказом у справі №750/2349/23 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 . Підставою для припинення стягнення аліментів стало фактичне проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 з січня 2023 р. по день винесення рішення 15.01.2024 р. відповідно до акту про фактичне проживання ОСББ «Едем-46» вих. № 07-01 від 01.07.2023 р.Мати дитини подала до суду заяву про видачу судового наказу 21.02.2023 р., тоді як дитина вже постійно проживала з батьком з січня 2023 р.На підставі вищевказаного рішення суду, яке набрало законної сили 15.02.2024р. було закінчено ВП № 72058495 у відповідності до п.10 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження». Це підтверджується постановою Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 22.02.2024 р. про закінчення виконавчого провадження № 72058495. Однак, незважаючи на те, що рішенням суду від 15.01.2024р. в справі №750/10334/23 було встановлено фактичне проживання дитини з батьком з січня 2023р. і по липень 2023р. був період, за який аліменти з батька дитини на користь матері дитини були сплачені безпідставно. Факт постійного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 з січня 2023 р. підтверджується також рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова про визначення місця проживання дитини з батьком від 18.03.2025р. в справі № 750/9694/24.На підставі заочного рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 20.03.2025р. в справі №750/10114/24 звільнено ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 21.02.2023 р. (дата видачі судового наказу на підставі заяви матері дитини) та до 22.02.2024 р. (дата закінчення виконавчого провадження) та стягнуто з ОСОБА_2 на користь Моцкобілі безпідставно отримані кошти в розмірі 14816,56 грн. (кошти, які виконавець утримав з ОСОБА_1 через рахунок ДВС).Однак, сума 16000 грн. була сплачена добровільно ОСОБА_1 на підставі судового наказу у справі №750/2349/23 на рахунок ОСОБА_2 , і які по сутіє також безпідставно нараховані ОСОБА_1 органом ДВС як частина заборгованостіпо аліментам і які він змушений був сплатити матері дитини перед тим, як в липні 2023 року виїхав з сином за кордон. Без проплати цих коштів ОСОБА_1 , як боржник, міг бути обмежений в перетині кодону, тому він повністю розрахувався з боргами по аліментах до від`їзду.Державний виконавець був повідомлений про сплату 16000 грн. ОСОБА_2 , саме тому ОСОБА_1 не мав заборгованості зі сплати аліментів, однак, виконавець не відобразив проплати складових платежів цієї суми в матеріалах виконавчого провадження, оскільки стягувач при закінченні виконавчого провадженняне подала заяву про зарахування цих сум як сплачених і про зменшення суми заборгованості, боржник сплатив аліменти і вважав виконаним обов`язок виконання рішення суду. Більше того, позивач з сином 05.07.2023 р. вже виїхали за кордон. А тому ОСОБА_2 отримала кошти від ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період, коли син вже постійно проживав з батьком, безпідставно. Так за липень-листопад 2023 року ОСОБА_1 були сплачені аліменти безпосередньо на рахунок стягувача аліментів ОСОБА_2 , що підтверджується: квитанцію про сплату аліментів від 15.08.2023 р. 19:23, картковий рахунок НОМЕР_1 , сума 3000,00 грн., підстава платежу Аліменти за липень 2023 р.; квитанцію про сплату аліментів від 15.08.2023 р. 19:47, картковий рахунок НОМЕР_1 , сума 3000,00 грн., підстава платежу Аліменти за серпень 2023 р.;квитанцією про сплату аліментів від 15.09.2023 р. 00:39 картковий рахунок НОМЕР_2 , сума 4000,00 грн., підстава платежу Аліменти 14.09.2023 р. (за вересень 2023 р.);квитанцією про сплату аліментів від 12.01.2024 р. 12:05, картковий рахунок НОМЕР_1 , сума 3000,00 грн., підстава платежу Аліменти (жовтень 2023 р.);квитанцію про сплату аліментів від 12.01.2024 р. 22:34, картковий рахунок НОМЕР_2 , сума 3000,00 грн., Аліменти (листопад 2023 р.).Ці платежі проходили в рамках виконання рішення суду - судового наказу № 750/2349/23 2н/750/653/23 від 27.02.2023 р., виданого Деснянським районним судом міста Чернігова, в рамках примусового виконання цього рішення суду, виконавче провадження № 72058495 було розпочато 19.06.2023 р. та закінчено 22.02.2024 р. відповідно до п.10 ч.1 ст.39 Закону «Про виконавче провадження» (повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу, який його видав).Оскільки аліменти є власністю дитини, безпідставним є використання цих коштів матір`ю дитини, з якою дитина з липня по листопад 2023 року не проживала. Розпорядником цих коштів на даний час є батько дитини, ОСОБА_1 , як той з батьків, з ким на постійній основі а рішенням суду проживає хлопчик. Тому в інтересах дитини буде повернути ці кошти позивачу, щоб ці кошти реально пішли на утримання дитини.В постанові Чернігівського апеляційного суду від 01.12.2025р. в цивільній справі №750/10114/24, яким залишено без змін заочне рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 20.03.2025 р, зазначено, що «Оскільки аліменти у загальній сумі 16 000 грн., сплачені ОСОБА_1 за період з 21.02.2023 року по 22.02.2024 року у інший спосіб, ніж той, який визначено в позовній заяві, а саме, стягнення аліментів у примусовому порядку з ОСОБА_1 , то вимога про стягнення цієї суми не входить до предмету позову у даній справі.Таким чином, оскільки предмет позову не включає вимогу про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача аліментів, сплачених ОСОБА_1 за період з 21.02.2023 року по 22.02.2024 року в сумі 16 000 грн., у інший спосіб, ніж той, який визначено в позовній заяві, ця вимога не була предметом розгляду суду першої інстанції, і рішення з даного приводу судом не ухвалювалося». Тому про стягнення з відповідачки на користь позивача безпідставно сплаченої суми аліментів в сумі 16000 грн. подається окрема позовна заява.

Від представника відповідача 22.09.2026 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до ст.179 СК України аліменти, одержані на дитину, с власністю дитини.Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно зацільовим призначенням в інтересах дитини.Згідно з ч.1 ст.186 СК України за заявою платника аліментів або завласною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів, ч.2 цієї статті вказує, що у разі нецільового витрачення аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів наособистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.Положеннями зазначеної статті передбачається спеціальний механізм захисту прав учасників правовідносин з утримання. Зокрема, платник аліментів, якщо на його думку, аліменти витрачаються не за цільовим призначенням, контроль за цільовим використанням яких здійснює орган опіки та піклування. У випадку, якщо нецільове використання аліментів органом опіки й піклування попередньо не встановлено, платникові необхідно надати суду відповідні докази. Визначаючи розмір тієї частини аліментів, що буде вноситися в банк на особистий рахунок дитини, суд ураховує розмір стягуваних на утримання дитини аліментів, матеріальне становище одержувача аліментів та інші обставини, що мають значення для справи.Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що кожен з батьків зобов`язаний брати участь в утриманні своїх дітей. Один з батьків, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний, зокрема, на підставі рішення суду, сплачувати аліменти на її утримання. Одержувачем таких аліментів, як правило, являється особа з якою проживає дитина (другий із батьків, опікун або піклувальник, тощо). Сплачені аліменти являються власністю дитини, але їх одержувач має право розпоряджатися ними виключно на потреби дитини і в її інтересах. При цьому платник аліментів зберігає право здійснювати контроль за цільовим використанням аліментів, що забезпечує дотримання найкращих інтересів дитини.Як вбачається із змісту позову, позивач не звертався до органу питання щодо нецільового витрачання аліментів.Нормами Сімейного Кодексу України жодним чином не передбачено повернення аліментів, сплачених на утримання дитини і витрачених за цільовим призначенням. Відповідно до ч.2ст.197 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Відповідно до ч. 2 ст. 445 ЦПК України у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях. В даному випаду, сторона відповідача звертає й окрему увагу на те, що оскільки аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 сплачувались позивачем на користь відповідачки до 15.02.2024 року, тобто до набуття рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.01.2024 року по справі №750/10334/23 законної сили (рішення про припинення стягнення аліментів за судовим наказом №750/2349/23) та до винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.02.2024 р., яку було видано начальником Деснянського ВДВС у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, факт нецільового використання відповідачкою аліментів не встановлено, позивач був звільнений від сплати аліментів на користь її з 15.02.2024 року, звернувся до суду з позовними вимогами про повернення сплачених аліментів, що не передбачено нормами Сімейного Кодексу України, внаслідок чого просив відмовити у задоволенні позову.Виходячи з обов`язку сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 3 статті 12, частина 1 статті 81 ЦПК України), позивач зобов`язаний довести належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факт нецільового використання відповідачкою отриманих від нього аліментів на утримання дитини.Доводи позивача про те, що рішенням суду встановлено факт проживання дитини з батьком просив не брати до уваги, оскільки факт проживання неповнолітньої дитини з батьком не може бути підставою для повернення сплачених аліментів оскільки відповідно до статей 179, 186 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини, за заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів, у разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

У судове засідання позивач не з`явився, представник позивача позовні вимоги підтримала з наведених в позові підстав.

У судове засідання відповідач не з`явилась, представник відповідача просив відмовити в задоволені позовних вимог, з наведених у відзиві підставах.

Суд, дослідивши та вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку з такого.

Відповідно до копії акту про фактичне проживання вих. №07-01 від 01.07.2023, виданого головою ОСББ «Едем-46»,МоцкобіліГоча та ОСОБА_3 з січня 2023 року і по час його складення проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.01.2024 (справа №750/10334/23), припинено стягнення аліментів, що стягнуті судовим наказом у справі № 750/2349/23 (провадження № 2-н/750/653/23) з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця починаючи з 21 лютого 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.02.2024 ВП №72058495, припинено стягнення аліментів на підставі судового рішення від 15.02.2024.

Відповідно до рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18.03.2025 справа №750/9694/24,визначено місце проживання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з його батьком, ОСОБА_1 .

Відповідно до заочного рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20.03.2025 справа №750/10114/24,звільнено боржника – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від сплати заборгованості за аліментами на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 21.02.2023 по 22.02.2024. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти в розмірі 14816 грн 56 коп.

Як слідує з доводів позовної заяви та підтверджено наданими суду доказами: копіями квитанції про сплату аліментів від 15.08.2023 р. 19:23, картковий рахунок НОМЕР_1 , сума 3000,00 грн., підстава платежу Аліменти за липень 2023 р., квитанції про сплату аліментів від 15.08.2023 р. 19:47, картковий рахунок НОМЕР_1 , сума 3000,00 грн., підстава платежу Аліменти за серпень 2023 р.,квитанції про сплату аліментів від 15.09.2023 р. 00:39 картковий рахунок НОМЕР_2 , сума 4000,00 грн., підстава платежу Аліменти 14.09.2023 р. (за вересень 2023 р.), квитанції про сплату аліментів від 12.01.2024 р. 12:05, картковий рахунок НОМЕР_1 , сума 3000,00 грн., підстава платежу Аліменти (жовтень 2023 р.),квитанції про сплату аліментів від 12.01.2024 р. 22:34, картковий рахунок НОМЕР_2 , сума 3000,00 грн., Аліменти (листопад 2023 р.). ОСОБА_1 добровільно поза межами виконавчого провадження (виплати проводилися не на рахунки виконавчої служби) сплачено ОСОБА_2 грошові кошти у загальній сумі 16000 грн.

Відповідно до постанови Чернігівського апеляційного суду від 01.12.2025р., заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 березня 2025 року у оскаржуваній частині залишено без змін.

Відповідно до ст.180 СК України Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.1 ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Згідно ч.1, 2 ст.179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Згідно ч.1 ст.186 СК України контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці.

Згідно ч.2 ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно п.1 ч.1 ст.2015 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Також, відповідно до практики Верховного Суду, вимоги про повернення безпідставно набутих коштів не застосовуються до аліментних зобов`язань

Суд приходить до висновку, що добровільно перераховані кошти за власною ініціативою батька, поза межами виконавчого провадження, за відсутності рахункової помилки, та за відсутності недобросовісності з боку відповідача, оскільки така не доведена в судовому засіданні, не є безпідставним збагаченням. Виплати здійснювались за вказаних вище обставин за період, коли дитина вже була повністю на утриманні батька, про що останньому було достовірно відомо. Вказані кошти не є безпідставно набутими. При цьому вказівка у призначенні платежу «аліменти» в даному випадку не свідчить про вчинення таких виплат в межах виконавчого провадження, в якому, до речі, згідно наведених судових рішень, заборгованість по аліментах була значно більше сплаченої добровільно поза його межами суми.

Відповідно до постанови Чернігівського апеляційного суду від 01.12.2025, було встановлено, що сплачені позивачем ОСОБА_1 відповідачу ОСОБА_2 у добровільному порядку аліменти у загальній сумі 16 000 грн., як таких, що сплачені ОСОБА_1 в межах примусового виконання рішення суду та відкритого виконавчого провадження з його примусового виконання, тобто примусово. Апеляційний суд зауважив, що добровільна сплата аліментів можлива: 1) без рішення суду про їх стягнення, 2) на виконання рішення суду про стягнення аліментів, 3) при відкритому виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду про стягнення аліментів. Тобто, предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача аліментів, сплачених ОСОБА_1 (стягнутих в примусовому порядку з ОСОБА_1 ) - за період з 21.02.2023 року по 22.02.2024 року.Оскільки аліменти у загальній сумі 16 000 грн., сплачені ОСОБА_1 за період з 21.02.2023 року по 22.02.2024 року у інший спосіб, ніж той, який визначено в позовній заяві, а саме, стягнення аліментів у примусовому порядку з ОСОБА_1 , то вимога про стягнення цієї суми не входить до предмету позову у даній справі. За даних обставин, відсутні підстави вважати, що ціна позову ОСОБА_1 становить 30 816,56 грн., виходячи із розрахунку: (14 816,56 грн. + 16 000 грн.), а не 14 816 грн. 56 коп., які стягнуто судом першої інстанції на користь позивача із відповідача ОСОБА_2 . В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що відповідно до рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.01.2024 року в цивільній справі №750/10334/23, припинено стягнення аліментів, що стягнуті судовим наказом у справі №750/2349/23 з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 21.02.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що в задоволені позовних вимог слід відмовити.

Згідно з ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, відповідно до ст.141 ЦПК України, понесені судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 180, 181, 179, 186, 197 Сімейного кодексу України, ст.ст.1212, 1215 ЦК України, 13, 76, 81, 82, 83, 89, 95, 141, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно отриманих коштів як аліментів на утримання сина ОСОБА_3 за період з липня по листопад 2023 року в розмірі 16000 грн., як безпідставно отриманих коштів – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник позивача: ОСОБА_6 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Представник відповідача: ОСОБА_7 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя Т.С. Рощина