Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №729/1053/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/1053/26

2/729/951/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

судді Демченко Л.М.,

за участі секретаря Роєнко А.П.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Бобровиця в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 27 листопада 2024 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб Київським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис №1786. Від шлюбу сторони мають спільного малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Протягом останніх декількох місяців стосунки між подружжям розладналися, зникли взаєморозуміння та взаємоповага, стали частими сварки. Тривалий час кожен із подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. На даний час сторони проживають окремо, спільного побуту не ведуть, шлюбних відносин не підтримують, фактично сім`я припинила своє існування. Примирення та збереження шлюбу позивач вважає неможливими. Спір між сторонами про місце проживання дитини та про поділ спільного майна подружжя відсутній.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, представник позивача просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги про розірвання шлюбу визнав, проти їх задоволення не заперечував. Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу зазначив, що вважає їх розмір завищеним, у зв`язку з чим просив зменшити суму таких витрат, що підлягає стягненню з відповідача, до 2 000 грн. Крім того, представником відповідача подано письмову заяву про визнання позову, в якій відповідач визнав позовну вимогу про розірвання шлюбу та підтвердив, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 27 листопада 2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб Київським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис №1786, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.7).

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

На теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, сторони проживають окремо, спільного побуту не ведуть, шлюбних відносин не підтримують та не бажають зберігати сім`ю.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Враховуючи встановлені обставини справи, волевиявлення сторін щодо припинення шлюбних відносин та те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та розірвання шлюбу.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 065 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позовної заяви, що становить 532 грн 50 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову решта понесених позивачем витрат зі сплати судового збору у розмірі 532 грн 50 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір №02/07/2026-1 про надання правничої допомоги від 02 липня 2026 року, укладений між адвокатом Проценком Миколою Миколайовичем та ОСОБА_2 , а також інші документи на підтвердження надання професійної правничої допомоги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, посилаючись на їх завищеність, та просив зменшити їх розмір до 2 000 грн.

Вирішуючи питання про розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує характер та складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, час, необхідний для її виконання, значення справи для сторін, а також заперечення представника відповідача щодо розміру заявлених витрат.

З огляду на викладене, враховуючи конкретні обставини справи, її складність, обсяг виконаної адвокатом роботи, а також виходячи з критеріїв реальності, необхідності та розумності судових витрат, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання представника відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу та вважає обґрунтованим і співмірним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн.

Керуючись ст. ст. 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_2 - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 27 листопада 2024 року Київським відділом держаної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №1786 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в повернення судового збору 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 50 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Повернути ОСОБА_2 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позовної заяви, у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 50 копійок, згідно з квитанцією ID: 1856-8831-1762-6132 від 06 липня 2026 року.

Найменування сторін: позивач – ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ); відповідач – ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Повний текст рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Суддя Л.М. Демченко