Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №688/3377/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/3377/26

№ 2-о/688/98/26

Рішення

Іменем України

02 жовтня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Огородніка І.В.,

при секретарі – Варшавської Я.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка справу за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника адвокат Михайлов Ігор Сергійович звернувся до суду із заявою, зазначивши заінтересованою особою ОСОБА_2 , в якій просить встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 ), є матірю для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 мешканця АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що у відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.12.2010 року, зареєстроване в реєстрі №2508 та посвідчене державним нотаріусом О.А.Камфоровим, після смерті ОСОБА_4 , спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна а саме 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 , у тому числі з урахуванням 13 частки від якої відмовилася дочка ОСОБА_2 , син ОСОБА_5 є його дружина ОСОБА_3 .

17.07.2018 мати ОСОБА_1 , ОСОБА_3 склала заповіт посвідчений державним нотаріусом Шепетівської міської державної нотаріальної контори O.A. Камфорович, зареєстрований в реєстрі за №1280 в якому зробила таке розпорядження: « що на випадок моєї смерті належну мені 13 ( одну третю) частку в праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_2 , заповідаю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 83 роки ОСОБА_3 померла.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме частка в квартирі АДРЕСА_2 на яку претендує заявник ОСОБА_1 . А також частка в земельній ділянці, що знаходиться по АДРЕСА_3 , площею 0,199 га., кадастровий номер 6823684501:01:001:0032 та частка в земельній ділянці, що знаходиться на території Микулинської сільської ради, Полонського району Хмельницкої області, площею 1,8280 га., кадастровий номер 6823684500:02:003:004 на яку претендує сестра ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

У визначений законом термін, ОСОБА_1 звернувся до завідувача Першої шепетівської державної нотаріальної контори O.A. Камфорович із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матери ОСОБА_3 . Із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 також звернулася його зведена сестра ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 є братом та сестрою по матері але у них різні батьки).

15.04.2026 за №бн01-16 ОСОБА_1 отримав письмову відмову в отримані свідоцтва про право на спадщину після смерті матери. В обгрунтування цієї відмови нотаріус вказала, що після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа №2752023, щодо майна померлої. Вивчивши документи спадкової справи нотаріусом було встановлено, що відсутні необхідні документи, що підтверджують родинні стосунки спадкодавця ОСОБА_3 із заявником ОСОБА_1 , а саме у свідоцтві про народження ОСОБА_1 прізвище матері записано як « ОСОБА_6 », в той час, як у свідоцтві про смерть прізвище вказано як « ОСОБА_7 ». Для вирішення питання щодо встановлення факту родинних відносин було рекомендовано звернутися до суду.

Метою встановлення факту родинних відносин ОСОБА_8 з ОСОБА_3 є отримання спадщини після її смерті та розбіжності в поданих документах в нотаріальну контору, щодо прізвища обох « ОСОБА_9 ».

Будь-який спір про право у ОСОБА_1 з ОСОБА_2 ( донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ) відсутній. У відповідності до домовленості між ними, ОСОБА_1 успадковує за заповітом частку в квартирі АДРЕСА_4 а ОСОБА_2 частки в земельних ділянках з кадастровими номерами. 6823684501:01:001:0032,6823684500:02:003:004.

ОСОБА_5 ( син ОСОБА_4 від попереднього шлюбу помер ІНФОРМАЦІЯ_3 )

В судове засідання представник заявника не зявився, просив розгляд справи провести без його участі та участі заявника, заяву задовільнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 , подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, протии позову не заперечує.

Суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч.1 ст. 244 ЦПК України відклав ухвалення та проголошення судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

У відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.12.2010, зареєстроване в реєстрі №2508 та посвідчене державним нотаріусом О.А.Камфоровим, після смерті ОСОБА_4 , спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна а саме 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 , у тому числі з урахуванням 13 частки від якої відмовилася дочка ОСОБА_2 , син ОСОБА_5 є його дружина ОСОБА_3 .

17.07.2018 мати ОСОБА_1 , ОСОБА_3 склала заповіт посвідчений державним нотаріусом Шепетівської міської державної нотаріальної контори O.A. Камфорович, зареєстрований в реєстрі за №1280 в якому зробила таке розпорядження: « що на випадок моєї смерті належну мені 13 ( одну третю) частку в праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_2 , заповідаю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 83 роки ОСОБА_3 померла.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме частка в квартирі АДРЕСА_2 на яку претендує заявник ОСОБА_1 . А також частка в земельній ділянці, що знаходиться по АДРЕСА_3 , площею 0,199 га., кадастровий номер 6823684501:01:001:0032 та частка в земельній ділянці, що знаходиться на території Микулинської сільської ради, Полонського району Хмельницкої області, площею 1,8280 га., кадастровий номер 6823684500:02:003:004 на яку претендує сестра ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

У визначений законом термін, ОСОБА_1 звернувся до завідувача Першої шепетівської державної нотаріальної контори O.A. Камфорович із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матери ОСОБА_3 . Із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 також звернулася його зведена сестра ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 є братом та сестрою по матері але у них різні батьки).

15.04.2026 за №бн01-16 ОСОБА_1 отримав письмову відмову в отримані свідоцтва про право на спадщину після смерті матери. В обгрунтування цієї відмови нотаріус вказала, що після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа №2752023, щодо майна померлої. Вивчивши документи спадкової справи нотаріусом було встановлено, що відсутні необхідні документи, що підтверджують родинні стосунки спадкодавця ОСОБА_3 із заявником ОСОБА_1 , а саме у свідоцтві про народження ОСОБА_1 прізвище матері записано як « ОСОБА_6 », в той час, як у свідоцтві про смерть прізвище вказано як « ОСОБА_7 ». Для вирішення питання щодо встановлення факту родинних відносин було рекомендовано звернутися до суду.

Метою встановлення факту родинних відносин ОСОБА_8 з ОСОБА_3 є отримання спадщини після її смерті та розбіжності в поданих документах в нотаріальну контору, щодо прізвища обох « ОСОБА_9 ».

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема на підставі п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, розглядається, якщо такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, заява розглядається в порядку окремого провадження.

Частиною першоюст.318ЦПК України передбачено, щозаявник у своїй заяві зобов`язаний зазначити який факт він просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).

Отже, родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).

В постанові Верховного Суду від 30.07.2018 у справі №737/120/18 зазначено про те, що в порядку окремого провадження може бути встановлений факт родинних відносин лише між кровно спорідненими родичами.

Згідно з роз`ясненнями п. 7 Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника та ін. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

З досліджених в ході судового розгляду справи доказів в сукупності встановлено, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 ), є матір`ю для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 мешканця АДРЕСА_1 , отже, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог заявника про встановлення факту родинних відносин та беручи до уваги, що іншим шляхом неможливо встановити відповідний юридичний факт, задовольняє заяву.

Керуючись ст. 4, 5, 13, 76-81, 247, 265, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 ), є матір`ю для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Ігор ОГОРОДНІК