Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №686/12683/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/12683/26

Провадження № 2/686/7962/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі судді Павловської А.А.,

справа № 686/12683/26;

сторони:

-позивач Акціонерне товариство «Таскомбанк»,

-відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження) цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позицій сторін

У квітні 2026 року позивач звернувся до суду з вище зазначеним позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 58328,27 грн. за кредитним договором №4124221-960 від 26.06.2024, а також судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування наведених вимог зазначив, що 26.06.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4124221-960, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 36 715,00 грн. на строк 60 місяців, з процентною ставкою 0,01% річних, комісією за обслуговування кредиту 4,9% щомісячно.

Відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань, внаслідок чого станом на 15.04.2026 має заборгованість перед банком на загальну суму 58 328,27 грн., яка складається із: 31 339,37 грн. заборгованості за тілом кредиту, 3,30 грн. заборгованість за процентами, 26 985,60грн. заборгованість по комісії. Враховуючи, що борг добровільно не сплачено, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в судовому порядку.

Відповідач відзив до суду не подала.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 30.04.2026 відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і повідомлення сторін.

06.10.2026 розгляд справи закінчено ухваленням рішення суду по суті заявлених вимог.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Встановлено, що 26.06.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4124221-960, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 36 715,00 грн. на строк 60 місяців.

Кредитор виконав свої зобов`язання за договором з надання коштів, а відповідач прострочив повернення кредиту. Позивач надав суду розрахунок, в якому зазначено, що станом на 15.04.2026 заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить 58 328,27 грн., яка складається із: 31 339,37 грн. заборгованості за тілом кредиту, 3,30 грн. заборгованість за процентами, 26 985,60грн. заборгованість по комісії.

4. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

Дослідивши матеріали справи, слід дійти висновку про часткове задоволення позову з таких мотивів.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Таким чином, між сторонами в належній формі укладено кредитний договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, а саме надав відповідачці кредит в розмірі та на умовах, узгоджених сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачка прострочила виконання своїх зобов`язань, створивши заборгованість за тілом кредиту і процентами. В цій частині позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Разом з тим, щодо вимоги позивача про стягнення комісії за обслуговування кредиту суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частиною третьою вищезазначеної статті передбачено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Згідно із частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16 послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.

Вказана позиція послідовно підтримана у постанові Верховного Суду від 6 листопада 2023 року по справі № 204/224/21. Згідно змісту зазначеної постанови якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зважаючи на зазначене вище, суд сприймає умови кредитного договору № 4124221-960 від 26.06.2024, укладеного між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 в частині стягнення комісійних платежів у розмірі 4,9 %., як такі, що є несправедливі по відношенню до позичальника, адже в договорі не зазначено, за який конкретно перелік послуг вони нараховуються. Тому не підлягають до включення до загальної суми заборгованості за згаданим кредитним договором 26 985,60 грн. комісії. Відтак, слід відмовити у задоволенні позову у цій частині.

Отже, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що поданий АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 позов підлягає до часткового задоволення. З відповідачки на користь позивача належить стягнути заборгованість по кредитному договору від 26.06.2024 № 4124221-960 у сумі 31342,67 грн., з яких: 31 339,37 грн. заборгованість за кредитом; 3,30 грн. заборгованість за процентами.

5. Судові витрати

При поданні позовної заяви до суду АТ «Таскомбанк» сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог, а саме у розмірі 1430,64 грн., виходячи із розрахунку: 31342,67 грн. присуджених коштів 2662,40 грн. сплаченого судового збору : 58 328,27 грн. заявлених до стягнення коштів.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором №4124221-960 від 26.06.2024 в сумі 31 342,67 грн., а також 1430,64 грн. судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Хмельницькому апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», адреса: вул. С. Петлюри, 30, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 09806443.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: