Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №686/15533/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/15533/26

Провадження № 3/686/3712/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 жовтня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дем`янов Ю.М., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хмельницькому справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 16.05.2026 близько 23 год. 30 хв., рухаючись по вул. Кам`янецька, 161 у м. Хмельницький, в порушення п. 2.9.а. Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом Audi Q3, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку у медичному закладі охорони здоров`я (результат – перебуває в стані алкогольного сп`яніння).

У зв`язку із зазначеним, працівниками УПП ДПП в Хмельницькій області НП України відносно ОСОБА_1 16.05.2026 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 667968 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєному адміністративному правопорушенні заперечив та вказав про те, що 16.05.2026 перебував у компанії осіб, які вживали алкогольні напої, однак самостійно алкогольні напої не вживав, оскільки має ряд хронічних захворювань та вживає ліки, що не сумісно із вживанням алкогольних напоїв. Після зупинки працівниками поліції відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки був впевнений у тому, що тверезий та погодився на огляд у медичному закладі.

Вважає, що під час огляду в медичному закладі не була дотримана процедура огляду, а саме не було встановлено ознаки алкогольного сп`яніння, а також проведено огляд на стан сп`яніння за допомогою технічних засобів не відповідно до Інструкції, оскільки в акті огляду не зазначено номер технічного засобу, яким здійснювалось тестування, не проведено повторне обстеження через 20 хв. після проведення первинного, що дає можливість пересвідчитись у тому, що результат є дійсно вірним та особа перебуває у стані сп`яніння. Крім цього, огляд проводився на стан сп`яніння не лікарем, а лаборантом, що прямо заборонено законом.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності підтримала позицію свого підзахисного, надала до суду відповідь КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомог» ХОР від 14.07.2026 № 4409 в додатку із копіями чека роздруківки газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» ARSK-0886; копію акта медичного огляду №710 від 17.05.2026; копію сертифікату лікаря психіатра ОСОБА_2 ;копію сервісної книжки та Свідоцтва про повірку газоаналізатора. Із врахуванням порушень вимог діючого законодавства щодо проведення огляду водія на стан сп`яніння в медичному закладі, просила визнати огляд недійсним та провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.

Згідно роз`яснень, що міститься в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14 під керуванням транспортними засобами слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортними засобами, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності заст.130КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані спяніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Audi Q3, д.н.з. НОМЕР_1 , 16.05.2026 на момент зупинки працівниками поліції підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується стороною захисту.

У судовому засіданні досліджено відеозапис з наргудни камер відео фіксації поліцейських, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_1 погодився на проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння у лікаря нарколога, разом із тим, повідомив, що запах алкоголю може бути пов`язаний із перебуванням у компанії, яка жвивала алкогольні напої. Вказував, що у нього є скарги на здоров`я у зв`язку із чим вживання ліків та алкоголю є несумісним.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).

Так, пунктом 2 Розділу І Інструкції передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п.3 Розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п.6. Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Розділом IIІ Інструкції врегульовано проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів.

Так, зокрема, огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Згідно із п. 15-22 розділу IIІ Інструкції передбачено, що за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма». Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Кожний випадок огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 5). Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Згідно з п.14 Постанови КМУ від 17 грудня 2008р. № 1103 "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.

Згідно із дослідженим в судовому засіданні та наданим стороною захисту Акті медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №710 від 17.05.2026, такий не містить істотних даних під час огляду, які б встановлювали факт перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння.

Як вбачається з долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудних відеокамер, ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд у медичному закладі.

Однак, висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан алкогольного сп`яніння №710 від 17.05.2026, який проведений у медичному закладі не може бути належним доказом перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння з огляду на наступне.

Згідно із п.18 додатку №3 Інструкції встановлено, що обстеження або вимірювання вмісту етилового спирту та визначення факту наявності його у видихуваному повітрі проводиться двічі з інтервалом у 20 хвилин.

Відповідно до відеозапису, вбачається, що огляд ОСОБА_1 проводився у медичному закладі за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6820 Drager», перше обстеження о 00:30 год. результат вказано 1,76 проміле.

Друге обстеження не було проведено через 20 хвилин як того вимагає Інструкція. В Акті медичного огляду графа про проведення другого обстеження не заповнена, результати проведеного обстеження відсутні в акті та не зафіксовані на нагрудні камери відеоспостереження працівників поліції.

Суд враховує також відсутність відомостей у акті огляду про серійний номер спеціального технічного засобу, яким здійснювалось вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі, дата останньої повірки, що, у свою чергу, не дає можливості ідентифікувати отримані результати тестування із результатом, який внесено у акт огляду.

В акті медичного огляду зазначено про проведення першого обстеження, однак відсутні відомості про повторне обстеження через 20 хв. Із урахуванням того, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки водія працівниками поліції не проводився, проведення одного тесту в медичному закладі у порушення вимог Інструкції ставить під суменів його результати та не виключає можливість його хибного результату внаслідок вживання особою ліків незадовго до проведення тестування. Цей інтервал необхідний для того, щоб виключити вплив так званого «ендогенного» алкоголю, випадково з`їденої цукерки зі спиртом, залишків ліків або ротового алкоголю, який швидко вивітрюється.

При цьому, суд враховує, що призначені лікарем медичні препарати ОСОБА_1 у зв`язку з наявними хворобами, можуть призвести до позитивної проби видихуваного повітря з використанням технічного засобу для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі, а клінічні ознаки (напружена поведінка, шкірні покрови гіперемовані, точні рухи вірно не виконує) можуть бути ознаками синдрому гіпертензії, про що зазначає сам ОСОБА_1 . Як вбачається із указаних обставин, під час проведення огляду особи із гіпертонічною хворобою, лікар може прийняти вказані ознаки обстежуваного як ознаки стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На відеозаписі з нагрудних відеокамер вбачається, що протягом часу спілкування ОСОБА_1 з медичним працівником, лікарем та з працівниками поліції поведінка такого впорядкована і коректна, емоції адекватні. Напруженість та знижений настрій, відповідають обстановці, що склалась.

Як вбачається зі змісту складеного Акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №710 від 17.05.2026 діагноз про перебуванням ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння встановлено клінічно. Тобто, стан сп`яніння лікар встановив не на основі лабораторних досліджень, а на основі власних спостережень та із відомостей отриманих внаслідок застосування технічних засобів.

Згідно п.п.7-8 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове, а метою такого лабораторного дослідження є виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів відповідно п.10 розділу ІІІ Інструкції.

Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12-13 розділу ІІІ Інструкції.

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду відповідно до п.15 розділу ІІІ Інструкції.

Правильність висновку та медичного огляду про перебування в стані сп`яніння заперечувався ОСОБА_1 як під час проходження медичного огляду у лікаря, та під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, так і в судовому засіданні під час розгляду справи в суді.

На підставі клінічних ознак лікарем зроблено висновок від 17.05.2026 №710 щодо перебування водія у стані алкогольного сп`яніння, що стало підставою для складання протоколу про притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, процедури огляду за допомогою спеціального технічного засобу, в порядку передбаченому п.18 додатку №3 Інструкції, лікарем дотримано не було, як і не запропоновано лікарем й інших методів діагностики за наявності висловлених ОСОБА_1 заперечень та тверджень про вживання ним лікарських препаратів.

При цьому, незважаючи на встановлені самостійно лікарем такі дані згідно акту медичного огляду як: запах алкоголю з рота відчутний на відстані (п.17 акту), точні рухи не виконує вірно (п.14 акту), орієнтований вірно (п.11 акту), мовна здатність не порушена (п.12 акту), вегетативно судинні реакції б/о (п.13 акту), лікар дійшов висновку про стан сп`яніння фактично лише на результатах тестування технічним засобом «Drager», оскільки поведінкові ознаки та його фізіологічний стан суперечать висновкам, отриманим за допомогою газоаналізатора «Drager».

Суддя зауважує про те, що огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я не повинен зводитися лише до застосування приладу, результати якого піддавалися сумніву особою, яка притягується до відповідальності.

Проведення процедури огляду в компетентних закладах охорони здоров`я полягає у тому, щоб усунути будь-які обставини, які можуть викликати сумніви у доведеності чи відсутності стану сп`яніння, що з урахуванням положень п. 15 Розділу 3 Інструкції, здійснюється шляхом проведення огляду компетентним медичним працівником у визначений чинним законодавством спосіб із застосуванням зокрема лабораторних обстежень.

Лікарем в порушення Інструкції не проведено повторне обстеження через 20 хв. після первинного обстеження за допомогою спеціального технічного засобу, не зазначено номер технічного засобу, який застосовувався, дата останньої повірки. За результатами огляду у визначеному законом порядку не встановлено заключний діагноз та не заповнено п. 25 Акту огляду «Заключний діагноз (за результатами огляду та тестів»), що ставить під сумнів здійсненні висновки, є порушенням процедури огляду та, відповідно визнання його недійсним. У свою чергу недійсність огляду призводить до визнання висновку №710 від 17.05.2026 неналежним доказом у справі.

Проведення огляду, поєднаного з лабораторними обстеженнями визначено п. 15 Розділу З Інструкції безвідносно до того наявність якого саме сп`яніння визначається.

Така позиція особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, повністю узгоджується із висновком Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, який викладений у п. 71 Постанови Верховного Суду від 24.04.2020 року в справі за №823/1022/16 згідно, якого: «... правильним є висновки судів попередніх інстанцій про те, що результати медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп`яніння вважаються достовірними за умови, що вони були отримані під час медичного обстеження, поєднаного з лабораторними дослідженнями, результати яких зафіксовані в акті та висновку».

При цьому, встановлення та зазначення повних відомостей у протоколі про адміністративне правопорушення, є прямим обов`язком органу, який склав протокол відповідно до вимог ч.1ст.256 КУпАП.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП є абсолютно визначеною та за своєю структурою є складною нормою права, тобто містить два або більше обов`язкових правил поведінки та закріплює однозначне правило поведінки, а саме керування транспортними засобами особами: - в стані алкогольного сп`яніння; - в стані наркотичного чи іншого сп`яніння; - під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; - передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд враховує, що наявні в матеріалах справи докази, неодноразові твердження ОСОБА_1 про вживання ним лікарських препаратів у лікаря та поліцейським, призначені лікарем медичні препарати у зв`язку з наявними хворобами, та відомості про них стосовно здатності впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами, а саме можливість призвести до позитивної проби видихуваного повітря з використанням технічного засобу для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі та чинити вплив на керування транспортними та механічними засобами.

Поряд з цим, обставини перебування ОСОБА_1 під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції при проведенні медичного огляду лікарем не перевірялись та не встановлювались, як і не було встановлено, що такі лікарські препарати впливали на увагу та швидкість реакції водія.

Суд звертає увагу, що кваліфікувати вчинене особою адміністративне правопорушення, є виключною компетенцією суб`єкта уповноваженого на складання протоколу.

Протокол, який складено відповідальною особою, повинен містити відомості про обставини, що характеризують суть адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції інкримінованої статті із визначенням: суб`єкта, суб`єктивної сторони, об`єкта, об`єктивної сторони, оскільки протокол за своєю суттю та призначенням, крім доказового значення, представляє собою обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення (проступку), в межах якого суд здійснює розгляд справи.

При цьому, суд не може вийти за межі такого обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу.

За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке по суті, судом підтримується (рішення ЄСПЛ від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08).

Так, стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series А заява № 25).

Обвинувачення ОСОБА_1 про те, що він керував транспортним засобом під впливом лікарських препаратів не висувалось, а тому у суду відсутні підстави кваліфікувати таким чином його дії, оскільки суд позбавлений можливості перекваліфікувати дії особи, якщо це погіршує її становище.

В свою чергу, пункт 22 Інструкції імперативно передбачає, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.5 ст.266 КУпАП).

За таких обставин, виданий на підставі вказаного Акту медичного огляду висновок лікаря від 17.05.2026 не може вважатися належним доказом факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки він виданий на підставі Акту медичного огляду, який складений з істотними порушеннями вимог Інструкції.

Враховуючи те, що медичний огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння в даному випадку було проведено з істотним порушенням встановленого законом порядку, суддя приходить до висновку, що зазначені у протоколі обставини, а саме про перебування у стані алкогольного сп`яніння, не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Враховуючи дослідженні в судовому засіданні докази висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.05.2026 №710, дотримуючись вимог п. 22 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, підлягає критичній оцінці, а тому не може бути належним доказом в цій справі.

У матеріалах справи про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні об`єктивні дані, підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, наведених в протоколі в стані алкогольного сп`яніння, а надані суду докази не спростовують доводів сторони захисту.

Таким чином інкриміноване ОСОБА_1 , згідно протоколу, порушення вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху, а саме: керування в стані алкогольного сп`яніння, не підтверджено документально.

Інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суду не надано.

Суд наголошує на тому, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

З огляду на вищенаведене, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не може бути взятий судом до уваги як належний доказ на підтвердження винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі встановлених обставин справи та враховуючи п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суд дійшов висновку,що в судовому засіданні не було доведено «поза розумним сумнівом» того, що ОСОБА_1 16.05.2026 о 23 год. 30 хв. в м. Хмельницькому по вул. Кам`янецькій, 161, як водій керував транспортним засобом перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, оскільки наявні у справі докази не доводять такого факту.

Керуючись ст. ст. 130, 245, 251-252, 268, 280, 284, 287-291 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд,-

постановив:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1ст.130 КУпАП, закрити на підставі п.1ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Суддя Юрій ДЕМ`ЯНОВ