Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №380/25363/24
Суддя: Гінда Оксана Миколаївна
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/25363/24 пров. № А/857/40784/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року (головуюча суддя: Морська Г.М., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) про визнання дії та бездіяльності протиправними, -
встановив:
ОСОБА_1 , 18.12.2024 звернулася з позовом до суду, в якому просила:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у застосуванні із грудня 2022 року по травень 2023 року включно, розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, підйомної допомоги, підйомної допомоги на членів родини, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 із грудня 2022 року по травень 2023 року включно, грошового забезпечення, підйомної допомоги, підйомної допомоги на членів родини, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно.
Обґрунтовує позов тим, що під час проходження служби розмір посадового окладу та окладу за військовим званням позивачки не визначався шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт. Позивачка наголошує, що відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 від 29.01.2020 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018, яким пункт 4 Постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 викладено в новій редакції. Таким чином, позивачка вважає, що пункт 4 Постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 підлягає застосуванню в редакції до внесення змін Постановою № 103 саме з 29.01.2020. Окрім того, визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання у період з грудня 2022 року по травень 2023 року вплинуло і на обчислення розміру підйомної допомоги, підйомної допомоги на членів родини, надбавок і доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку з проходженням військової служби. На переконання позивачки, згідно із Постановою КМУ № 704, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Враховуючи те, що з 30.01.2020 по 29.10.2024 відповідачем, при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача, протиправно не враховано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на січень 2022 року, з 01.01.2023 - січень 2023 року, з 01.01.2024 січень 2024 року, як розрахункову величину, та виплачено вищевказані види грошового забезпечення без урахуванням відповідних величин, у зв`язку із чим просить такі дії визнати протиправними та адміністративний позов задовольнити.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з грудня 2022 року по 20.05.2023 грошового забезпечення з урахуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види) за період з грудня 2022 року по 20.05.2023, підйомної допомоги та підйомної допомоги на членів сім`ї, із урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року № 704, з урахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Оскільки вважає, що рішення суду винесене не у відповідності до обставин справи, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 1 викладено у новій редакції: «установити що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14». Отже, пунктом 4 Постанови № 704 визначено що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Постанова № 704 набрала чинності з 01.03.2018. Зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися. Разом з тим, ні станом на 2018 рік, ні станом на сьогодні відсутній нормативний акт, норма Закону, які б забороняли застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року для нарахування позивачці виплат при звільненні. Щодо позовних вимог виплати позивачці компенсації втрат доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, то у відповідача відсутнє таке право, оскільки нарахування та виплата індексації грошового забезпечення відбувається в одному розрахунковому періоді. Щодо позовної вимоги виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за весь час затримки виплати, то така вимога задоволенню не підлягає, оскільки період після дати звільнення по день виплати належних позивачці сум на виконання рішення суду не є тим часом, за який у розумінні Закону України № 2050-ІІІ та Порядку № 159 виплачується компенсація втрати частини доходів.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у період з грудня 2022 року по 01.10.2024 проходила військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України.
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 30.09.2024 № 1319-ОС підполковника ОСОБА_1 , старшого офіцера відділу кримінального аналізу головного оперативно-розшукового відділу, звільнену з військової служби за підпунктом «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини) пункту 3 частини 5 статті 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» в запас, з 01.10.2024 виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.
Позивачка зазначає, що станом на день прийняття наказу про виключення зі списків особового складу відповідач не провів з нею розрахунків в повному обсязі, зокрема, не провів нарахування та виплату грошового забезпечення за період з грудня 2022 року по травень 2023 року виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704.
Вважаючи дії НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 при нарахування грошового забезпечення, підйомної допомоги, підйомної допомоги на членів родини, надбавок і доплат, нарахованих у зв`язку із проходженням військової служби протиправними, позивачка звернулася до суду із цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, застосовуючи при обчисленні посадового окладу, окладу за військовим званням та інших додаткових складових грошового забезпечення позивачки за період з грудня 2022 року по 20.05.2023 такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, діяв протиправно, а тому для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивачки належить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити на її користь грошове забезпечення з грудня 2022 року по 20.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 (далі Постанова № 704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 в первинній редакції встановлювалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містили примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Тобто вказані додатки до пункту 4 Постанови № 704 дублювали положення пункту 4 Постанови № 704 в частині зазначення розрахункової величини - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Постанова № 704 набирала чинності з 01.03.2018.
Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Вказана постанова набрала чинності 24 лютого 2018 року.
Отже, з 24 лютого 2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме: замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року .
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Відповідно, відновлено редакцію пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та якою визначено граничну нижню величину, яка береться для розрахунку посадового окладу, що складає розмір прожиткового мінімуму, встановлений на 1 січня відповідного року, але не менше 50% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року.
Водночас, Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти, віднесено до базового державного соціального стандарту.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
При цьому, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Відповідно до частини 3 статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII) зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з Законами України «Про державний бюджет на 2022 рік», «Про Державний бюджет на 2023 рік» змінено прожитковий мінімум з 01 січня відповідних років.
Отже, оскільки прожитковий мінімум як базовий державний стандарт змінений законодавцем на відповідні роки, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в редакції чинній до внесення змін Постановою № 103 із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідні роки).
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21, від 11 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21.
Судом апеляційної інстанції встановлено, та не заперечується відповідачем, що за даними архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення за 2022-2023 роки, ОСОБА_1 за спірні періоди визначався посадовий оклад та оклад за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2018 року.
З урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, упродовж служби, позивачці здійснювалося нарахування та виплата грошового забезпечення, підйомної допомоги, підйомної допомоги на членів родини, надбавок та доплат.
Отже, за встановлених обставин справи, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідач, застосовуючи при обчисленні посадового окладу, окладу за військовим званням та інших додаткових складових грошового забезпечення позивачки ОСОБА_2 за період з грудня 2022 року по 20.05.2023 такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, діяв протиправно, а тому для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивачки слід зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити на користь позивачки грошове забезпечення з грудня 2022 року по 20.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум.
Також, перерахунку підлягають і всі додаткові та одноразові складові грошового забезпечення ОСОБА_1 , розмір яких обраховується з урахуванням посадового окладу та окладу за військове звання.
Щодо вимоги позивачки провести перерахунок підйомної допомоги, підйомної допомоги на членів родини з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих станом на 01 січня календарного року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Механізм здійснення виплат, передбачених пунктом 3 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, а також тим, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу в Державній прикордонній службі України визначений Порядком здійснення деяких виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України у разі переїзду на нове місце військової служби, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.08.2016 № 848 зі змінами (далі - Порядок № 848).
Згідно п. 2 Порядку № 848 у разі переїзду військовослужбовців на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням на навчання до вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, закладів фахової передвищої військової освіти (далі - військові навчальні заклади) та навчальних центрів (навчальних підрозділів), термін навчання в яких становить не менше шести місяців, без збереження посади за попереднім місцем військової служби або у зв`язку з передислокацією Адміністрації Держприкордонслужби, розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби, регіонального управління, органу охорони державного кордону, загону морської охорони, військового навчального закладу, навчального центру (навчального підрозділу), науково-дослідної установи, підрозділу спеціального призначення, органу забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) або підрозділу органу Держприкордонслужби, їм виплачуються, зокрема, підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім`ї, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.
При цьому, розмір підйомної допомоги військовослужбовцю та членам його сім`ї обчислюється, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, установлених військовослужбовцю за новим місцем військової служби на дату, коли військовослужбовець набув право на отримання підйомної допомоги (п. 3 Порядку № 848).
З матеріалів справи судом встановлено, що в січні 2023 року ОСОБА_1 виплачена підйомна допомога у розмірі 22255,30 грн та підйомна допомога на членів родини - 12753,50 грн.
Так, судом першої інстанції правильно встановлено неправомірність застосування відповідачем прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01.01.2018 під час обрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням та зобов`язав провести перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням виходячи із прожиткового мінімуму станом на 01 січня календарного року. Отже, наявні підстави і для проведення перерахунку підйомної допомоги та підйомної допомоги на членів сім`ї.
Враховуючи вищенаведене, оскільки відповідачем неправильно обраховано розмір місячного грошового забезпечення, який є розрахунковою величиною для обрахунку спірних виплат, так як грошове забезпечення нараховувалося із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2018 року, а не на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року відповідно, а тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що необхідно зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 із грудня 2022 року по травень 2023 року включно, грошового забезпечення, підйомної допомоги, підйомної допомоги на членів родини, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно та з урахуванням раніше виплачених сум.
Таким чином, апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
постановив:
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року у справі № 380/25363/24 – без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддяО. М. Гінда
суддіО. Б. Заверуха
З. М. Матковська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua