Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №380/10097/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №380/10097/25

Суддя: Шинкар Тетяна Ігорівна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/10097/25 пров. № А/857/48824/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Довгої О.І.,

Запотічного І.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року (головуючий суддя Москаль Р.М.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в м. Львів, у справі №380/10097/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

21 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не врахування при обчисленні розміру пенсії заробітної плати (доходу) за період з 01.01.1998 по 31.07.2018 згідно довідок про заробітну плату виданих Акціонерним товариством «Полюс Красноярськ» від 22.08.2018 № 00000000311, від 22.08.2018 № 00000000312, від 22.08.2018 № 00000000313, від 22.08.2018 №00000000314 та за період з 01.08.2009 по 28.02.2011 згідно довідки про заробітну плату виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Полюс Строй» від 12.11.2018 № 24; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із врахуванням заробітної плати (доходу) за період з 01.01.1998 по 31.07.2018 згідно довідок про заробітну плату виданих Акціонерним товариством «Полюс Красноярськ» від 22.08.2018 № 00000000311, від 22.08.2018 № 00000000312, від 22.08.2018 № 00000000313, від 22.08.2018 № 00000000314 та за період з 01.08.2009 по 28.02.2011 згідно довідки про заробітну плату виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Полюс Строй» від 12.11.2018 № 24, починаючи з моменту призначення пенсії, а саме з 18.09.2023.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, що призвели до порушення процедури розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 12.03.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області вжити заходів для організації розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 12.03.2025 та прийняття відповідного рішення по суті звернення за результатами її розгляду (про перерахунок пенсії або про відмову у перерахунку пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату) в порядку, визначеному пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 та вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що протиправні дії відповідача полягали у неприйнятті ним жодного з рішень, які передбачені Законом №1058-IV та розділу IV Порядку №22-1 у визначений законом строк, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області визначити за принципом екстериторіальності структурний підрозділ пенсійного органу, який буде розглядати заяву ОСОБА_1 щодо перерахунку його пенсії від 12.03.2025 та за результатами її розгляду прийме відповідне рішення на підставі вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1. За встановлених судом обставин справи суд вважав передчасним прийняття конкретного рішення (про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із врахуванням заробітної плати (доходу) за період з 01.01.1998 по 31.07.2018 згідно довідок про заробітну плату, виданих АТ «Полюс Красноярськ» від 22.08.2018 № 00000000311, від 22.08.2018 №00000000312, від 22.08.2018 №00000000313, від 22.08.2018 № 00000000314 та за період з 01.08.2009 по 28.02.2011 згідно довідки про заробітну плату виданої ТОВ «Полюс Строй» від 12.11.2018 № 24, адже належний орган ПФУ ще не прийняв жодного рішення з цього питання, котре могло б бути предметом судового контролю. Тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Львівській області слід задовольнити частково, при цьому вийшовши за межі позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року скасувати та в позові відмовити. Апеляційну скаргу мотивує тим, що оскільки ОСОБА_1 не звертався із заявою про перерахунок пенсії у встановлений спосіб та у встановленому порядку, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 380/535/24 не містило зобов`язань щодо проведення перерахунку пенсії Головним управлінням, тому висновки суду, що дії Головного управління не є законним способом поведінки державного органу є помилковими.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, з 17.09.2018 та отримував дострокову пенсію за віком призначену відповідно до Тимчасової угоди між урядом України і урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 (заява про призначення пенсії від 17.10.2018).

18.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою встановленого зразка, у якій просив перерахувати пенсію у зв`язку з досягненням 60 років з урахуванням стажу та заробітку за матеріалами пенсійної справи.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі №380/535/24 позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.09.2023 №134350001377 та додаткове рішення від 03.11.2023 № 134350001377 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_2 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_2 до страхового стажу періоди роботи з 19.09.2016 по 11.03.2018, з 12.03.2018 по 24.01.2022, з 25.01.2022 по 22.03.2022 в Акціонерному товаристві «Полюс Красноярськ» та провести перерахунок і виплату пенсії з урахуванням висновків суду з дати звернення за перерахунком.

З метою з`ясування виконання рішення суду, 28.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Листом від 12.09.2024 № 21692-23048/М-53/8-1300/24 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило, що: «Станом на сьогодні Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснює перевірку правильності виконання Головним управління в Дніпропетровській області зазначено рішення суду. Про результати виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 380/535/24 Вас буде повідомлено додатково».

Листом від 27.02.2025 № 4402-3839/М-53/8-1300/25 ГУ ПФУ у Львівській області на звернення позивача від 13.02.2025 повідомило, зокрема про таке: «на виконання рішення суду ГУ ПФУ в Дніпропетровській області прийняло рішення від 12.09.2024 № 134350001377, яким зараховано до страхового стажу період роботи з 19.09.2016 по 11.03.2018, з 12.03.2018 по 24.01.2022, з 25.01.2022 по 22.03.2022 в Акціонерному товаристві «Полюс Красноярськ» та проведено перерахунок пенсії з 18.09.2023. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 380/535/24 не містить зобов`язань щодо перерахунку Вашої пенсії з урахуванням заробітної плати за період діяльності в Акціонерному товаристві «Плюс Красноярськ» та в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Полюс Строй».

З огляду на отримання описаної вище відповіді 12.03.2025 ОСОБА_1 вирішив звернувся до органу ПФУ із новою заявою про здійснення з 18.09.2023 перерахунку пенсії на підставі відомостей про заробіток (дохід) за період, який зарахований до страхового стажу, згідно довідок про заробітну плату виданих Акціонерним товариством «Полюс Красноярськ» від 22.08.2018 №00000000311, від 22.08.2018 № 00000000312, від 22.08.2018 № 00000000313, від 22.08.2018 №00000000314 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Полюс Строй» від 12.11.2018 № 24.

ГУ ПФУ у Львівській області листом від 27.03.2025 № 6471-6126/М-52/8-1300/25 повідомило заявника, що «Вам з 17.09.2018 призначено дострокову пенсію за віком згідно з Тимчасовою угодою між урядом України та урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, у галузі пенсійного забезпечення, від 15.01.1993. До заяви про призначення пенсії Ви долучили довідки про заробітну плату за період роботи в російській федерації (з виділенням сум районного коефіцієнта та північної надбавки) від 22.08.2018 № № 311-314 за період роботи з 01.01.1998 по 31.07.2018 в Акціонерному товаристві «Полюс Красноярск» та від 12.11.2018 № 24 за період роботи з 01.08.2009 по 28.02.2011 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Полюс Строй». На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 380/535/24, до Вашого страхового стажу зараховано періоди роботи з 19.09.2016 по 11.03.2018, з 12.03.2018 по 24.01.2022, з 25.01.2022 по 22.03.2022 в Акціонерному товаристві «Полюс Красноярськ» та з 18.09.2023 проведено перерахунок пенсії. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі №380/535/24 зобов`язань щодо перерахунку Вашої пенсії з урахуванням заробітної плати за період трудової діяльності в Акціонерному товаристві «Полюс Красноярськ» та в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Полюс Строй» на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не покладено. Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян», скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.»

Вважаючи дії пенсійного органу протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Вимогами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, регламентуються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-VI від 28.12.2007 року (далі - Закон № 1058-VI).

Відповідно до статті 4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення в Україні базується н, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Статтею 45 Закону №1058-IV визначено строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Відповідно до пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» правління Пенсійного фонду України затвердило Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління ПФУ від 07.07.2014 №13-1) (далі – Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1.1. розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4); заява про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном (додаток 9) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Пунктом 1.8 розділу I Порядку №22-1 визначено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів). Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Пунктом 4.1 розділу IV Порядку № 22-1 визначено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, згідно із яким, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Як зазначено в пункті 4.3. розділу IV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Згідно з пунктом 4.7. розділу IV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Відповідно до пункту 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Як правильно враховано судом першої інстанції висновки Верховного Суду України, які викладені у постанові 22.04.2014 у справі № 21-484а13, а також Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду з цього питання (постанови від 06.03.2018 №753/12809/14, від 27.03.2018 № 541/910/17, від 25.09.2018 №573/2476/16-а), який при розгляді аналогічних спорів неодноразово вказував на те, що підставою для повідомлення заявника про перерахунок/відмову перерахувати пенсію може бути виключно рішення, прийняте територіальним органом ПФУ з цього питання. Відсутність такого рішення свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, а ефективним способом захисту прав заявника за таких обставин визнається зобов`язання ПФУ розглянути заяву про перерахунок пенсії та прийняти рішення відповідно до законів про пенсійне забезпечення.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 17.09.2018 отримував дострокову пенсію за віком призначену відповідно до Тимчасової угоди між урядом України і урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993. Із листа від 27.02.2025 ГУ ПФУ у Львівській області щодо виконання рішення суду у справі № 380/535/24 позивач з`ясував, що на виконання цього рішення суду йому до страхового стажу враховані періоди роботи з 19.09.2016 по 11.03.2018, з 12.03.2018 по 24.01.2022, з 25.01.2022 по 22.03.2022 в Акціонерному товаристві «Полюс Красноярськ» та з 18.09.2023 проведено перерахунок пенсії, проте при обчислені розміру пенсії не враховані довідки про заробітну плату за період трудової діяльності в Акціонерному товаристві «Полюс Красноярськ» та в ТОВ «Полюс Строй», оскільки рішення суду не містить таких зобов`язань.

У зв`язку із цим, ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із новою заявою від 12.03.2025, просив здійснити перерахунок пенсії із врахуванням заробітку (доходу) за період, який зарахований до його страхового стажу, на підставі довідок про заробітну плату виданих Акціонерним товариством «Полюс Красноярськ» від 22.08.2018 № 00000000311, від 22.08.2018 № 00000000312, від 22.08.2018 № 00000000313, від 22.08.2018 № 00000000314 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Полюс Строй» від 12.11.2018 № 24.

ГУ ПФУ у Львівській області після отримання цієї заяви не визначило структурного підрозділу ПФУ, який буде розглядати цю заяву від 12.03.2025, за принципом екстериторіальності, а також не прийняло жодного рішення самостійно про перерахунок/відмову в здійсненні перерахунку в порядку, визначеному Законом №1058-IV та Порядком №22-1; натомість розглянуло цю заяву в порядку Закону України «Про звернення громадян» та надіслало заявнику лист від 27.03.2025. Отже, ГУ ПФУ у Львівській області не зареєструвало заяву про перерахунок пенсії від 12.03.2025, до якої додано додаткові документи про заробіток, у належний спосіб (як заяву про перерахунок пенсії), а помилково розцінило її як звернення позивача щодо перерахунку його пенсії на виконання рішення суду №380/535/24.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такі дії відповідача не є законним способом поведінки державного органу та є формальною відпискою на заяву про перерахунок пенсії, оскільки не містить чіткого та однозначного рішення по суті – про перерахунок пенсії чи про відмову у перерахунку пенсії, прийнятого у встановленому законом порядку, а отже - не може вважатися «відмовою у перерахунку пенсії» у розумінні статті 44 Закону № 1058-IV та положень пунктів 4.3, 4.7 розділу IV Порядку № 22-1. Більше того, рішення про перерахунок чи про відмову у перерахунку пенсії повинно бути оформлене розпорядчим індивідуальним правовим актом – рішенням/розпорядженням структурного підрозділу ПФУ, який буде визначений за принципом екстериторіальності на підставі пункту 4.2 Порядку № 22-1, а не безпосередньо відповідачем.

При цьому апеляційний суд зазначає, що наведені вище дії ГУ ПФУ у Львівській області через призму вимог статті 44 Закону №1058-IV та норм Порядку № 22-1, носять характер протиправних дій щодо не вжиття заходів для належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.03.2025 про перерахунок пенсії. Територіальний орган ПФУ, отримавши заяву ОСОБА_1 , повинен був зареєструвати таку та разом з поданими документами за принципом екстериторіальності визначити структурний підрозділ пенсійного органу, який буде за результатами її розгляду приймати рішення по суті заяви, і лише після цього повідомити заявника про прийняте рішення. Оскільки ці дії не було вчинено, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправну поведінку відповідача щодо розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії по суті.

Правильними є висновки суду першої інстанції про те, що відсутність належним чином оформленого рішення структурного підрозділу ПФУ, визначеного за принципом екстериторіальності, про перерахунок пенсії чи відмову у перерахунку пенсії на підставі довідок про заробітну плату після спливу встановленого законом десятиденного строку розгляду заяви особи, не зважаючи на надсилання позивачу листа від 27.03.2025, свідчить про те, що орган ПФУ не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, лист відповідача від 27.03.2025 №6471-6126/М-52/8-1300/25 у відповідь на заяву ОСОБА_1 щодо перерахунку його пенсії за змістом та формою не може вважатись «відмовою» у розумінні статті 44 Закону № 1058-IV та положень пункту 4.3, 4.7 розділу IV Порядку № 22-1.

Так, Верховний Суд у постанові від 25.10.2022р. у справі № 200/13288/21зазначив: що «виходячи з аналізу ч.2 ст.2 КАС України, для отримання захисту прав (свобод, інтересів) особи у порядку адміністративного судочинства необхідно встановити факт порушення суб`єктом владних повноважень певних прав у сфері публічно-правових відносин;

-виходячи з аналізу ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто, особа яка звертається до суду з адміністративним позовом самостійно визначає предмет спору, підстави позову та способи захисту порушених прав;

-виходячи з аналізу ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Тобто, адміністративний суд розглядає спір в межах предмету спору та визначеного позивачем способу захисту. Водночас, якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, то для повного, належного та ефективного захисту порушеного права позивача, суд може вийти за межі заявлених позовних вимог та обрати інший спосіб захисту порушеного права».

Конституційний Суд України у своїх рішенням неодноразово висловлював правовий висновок про те, що гарантування ефективного поновлення в правах забезпечується, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, яке за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та здійснюється на основі принципу верховенства права; держава має запровадити таку процедуру перегляду справ, яка забезпечувала б ефективність права на судовий захист та максимально запобігати негативним індивідуальним наслідкам можливої судової помилки.

Водночас, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

Так, виходячи з аналізу ч.2 ст.9 КАС України, розглядаючи дану адміністративну справу в межах предмету спору та визначеного позивачем способу захисту, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про доцільність виходу за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для ефективного захисту прав позивача від порушень з боку відповідача, так як обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію у такій категорії справ, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій щодо належного розгляду заяви про перерахунок пенсії позивачу, що має наслідком, як це правильно констатовано судом першої інстанції зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області вжити заходів для організації розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 12.03.2025 та прийняття відповідного рішення по суті звернення за результатами її розгляду.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні викладено підстави часткового задоволення позовних вимог, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі №380/10097/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяТ. І. Шинкар

суддіО. І. Довга

І. І. Запотічний

Оригінал: reyestr.court.gov.ua