Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №500/4188/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/4188/25 пров. № А/857/43027/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року (головуюча суддя: Подлісна І.М., місце ухвалення - м. Тернопіль) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

ОСОБА_1 , 14.07.2025 звернувся з позовом до суду, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області від 04.06.2025 року № 1923500010660 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 наступні періоди роботи: в колгоспі згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 12.08.1985 та архівної довідки № 131/06-06 від 07.04.2025, а саме з лютого 1987 року по червень 1991 року; період отримання допомоги по безробіттю з 13.03.2007 року по 11.04.2007 року.

Обґрунтовує позов тим, що він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та надав всі необхідні документи, що підтверджують страховий стаж. Однак, оскаржуваним рішенням йому було відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 04.06.2025 року № 1923500010660 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 наступні періоди роботи:

-період роботи в колгоспі згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 12.08.1985 року та архівної довідки № 131/06-06 від 07.04.2025 року, а саме з лютого 1987 року по червень 1991 року;

-період отримання допомоги по безробіттю з 13.03.2007 року по 11.04.2007 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням зарахованого стажу та висновків суду, викладених в даному рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Оскільки вважає, що судом неправильно застосовані норми матеріального права у зв`язку з неправильним тлумаченням закону та висновки, викладені в рішенні не відповідають обставинам справи, тому просить скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що страховий стаж позивача складає 28 років 09 місяців 24 дні. Зазначає, що до страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 12.08.1985 та архівної довідки від 07.04.2025, оскільки в такій відсутня інформація про встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімуму трудової участі. Крім того, позивачем не додано до заяви трудової книжки колгоспника встановленого зразка, яка є належним документом, що підтверджує трудову діяльність членів колгоспу. Під час розгляду заяви пенсійний орган правомірно не взяв до уваги архівну довідку про трудовий стаж ОСОБА_1 , оскільки в ній по-батькові позивача зазначено «Гр.», що не відповідає його паспортним даним. Також відсутня інформація, щодо іншої особи з ідентичним прізвищем, ім`ям та по-батькові в особових рахунках. Щодо періоду отримання позивачем допомоги по безробіттю з 13.03.2007 року по 11.04.2007 року згідно трудової книжки НОМЕР_1 , пенсійний орган теж правомірно не зарахував до трудового стажу цей період, оскільки запис не завірено підписом відповідальної особи та печаткою установи. Зазначає, що страховий стаж роботи позивача є недостатнім для призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 27 травня 2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та надав всі необхідні документи, що підтверджують страховий стаж. За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішенням Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області від 04.06.2025 № 1923500010660 у призначенні пенсії позивачу було відмовлено, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Причинами вказаної відмови у призначені пенсії стало те, що за результатами розгляду доданих документів, до загального страхового стажу не зараховано:

- період роботи в колгоспі згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 12.08.1985 року та архівної довідки № 131/06-06 від 07.04.2025 року, оскільки в довідці по-батькові заявника скорочено та не відповідає його паспортним даним. Також відсутня інформація, що іншої особи з ідентичним прізвищем, ім`ям та по-батькові в особових рахунках підприємства не значиться;

- період отримання допомоги по безробіттю з 13.03.2007 року по 11.04.2007 року згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки даний запис не завірено підписом відповідальної особи та печаткою установи.

Згідно наданих до заяви документів про стаж, страховий стаж позивача становить 28 років 9 місяців 24 дні.

Відповідно до довідки трудового архіву Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області від 07 квітня 2025 № 131/06-06, у документах архівного фонду Приватного сільськогосподарського підприємства «Іванківці» с. Іванківці трудового архіву Лановецької міської ради у книгах розрахунків по заробітній праці за 1987-1991 роки, сільськогосподарського товариства власників земельних і майнових паїв «Дружба» є відомості, про відпрацьовані людинодні є відомості про заробітну плату за 1985-1986 рр. Огродового Віктора ГР. та надано історичну довідку до архівного фонду № 38 «Приватне сільськогосподарське підприємство «Іванківці» с. Іванківці».

Так, відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 12 серпня 1985 року, внесено запис про прийняття позивача на роботу в колгосп «Дружба» трактористом. Також у трудовій книжці містяться записи про виплату на його ім`я допомоги по безробіттю з 13.03.2007 року по 11.04.2007 року.

Відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу та не зарахування спірного періоду трудової діяльності, оскільки в довідці по-батькові заявника скорочено Гр. та не відповідає його паспортним даним. Також відсутня інформація, що іншої особи з ідентичним прізвищем, ім`ям та по-батькові в особових рахунках підприємства не значиться. Також не зараховано період отримання допомоги по безробіттю з 13.03.2007 року по 11.04.2007 року згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки цей запис не завірено підписом відповідальної особи та печаткою установи. Вказана інформація потребує уточнення. Однак, Відповідачем дані дії щодо уточнення цієї інформації не були вчинені, як і не проведено звірки.

Позивач не погоджується з таким рішенням суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, вважає його протиправним та таким, що порушує його право на соціальний захист, а тому звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач обрав упереджений підхід при наданні оцінки довідки наданої позивачем та з формальних підстав не зарахував до страхового стажу позивача спірні періоди згідно до архівної довідки. Належним способом відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії за віком буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 наступні періоди роботи в колгоспі згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 12.08.1985 року та архівної довідки № 131/06-06 від 07.04.2025 року, а саме з лютого 1987 року по червень 1991 року та період отримання допомоги по безробіттю з 13.03.2007 року по 11.04.2007 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки, позивачем не оскаржується в апеляційному порядку судове рішення суду першої інстанції, а тому, предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 308 КАС України, є законність і обґрунтованість судового рішення суду у частині задоволення позову.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV).

Приписами статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 56 Закону № 1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Системний аналіз наведених норм доводить, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, і лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Таким чином, надання уточнюючих довідок повинно здійснюватися лише у випадках неправильного, неповного або нечіткого заповнення трудової книжки, що робить незрозумілим зроблений запис.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17.

Щодо не зарахування відповідачем до страхового стажу період з лютого 1987 року по червень 1991 року у зв`язку з тим, що в архівній довідці скорочено по-батькові заявника та з 13.03.2007 року по 11.04.2007 року згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 12.08.1985 р., оскільки даний запис у трудовій книжці не завірено підписом відповідальної особи та печаткою установи, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки безпідставними, оскільки у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 наявний запис про роботу позивача в колгоспі в період з лютого 1987 року по червень 1991 року.

Трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за правильністю ведення та заповнення роботодавцем трудової книжки чи іншої облікової документації. Відтак працівник не може нести негативні наслідки порушень, допущених роботодавцем або іншими уповноваженими органами при оформленні відповідних записів. На особу не може бути покладений тягар доведення правдивості чи достовірності відомостей, внесених до її трудової книжки.

Відсутність або неточність окремих відомостей у первинних документах з обліку трудового стажу та нарахування заробітної плати за наявності належним чином оформленої трудової книжки не може бути підставою для виключення відповідних періодів роботи зі стажу позивача, що дає право на призначення пенсії. Працівник не відповідає за правильність та повноту ведення бухгалтерських і кадрових документів на підприємстві, а недотримання адміністрацією підприємства встановленого порядку їх оформлення не може призводити до позбавлення особи конституційного права на соціальний захист.

Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, в якій зазначено, що окремі недоліки у заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи при обчисленні стажу для призначення пенсії.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 754/14898/15-а наголошено, що визначальною підставою для призначення пенсії є наявність відповідного стажу роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 677/277/17, у якій зазначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 покладається на керівника підприємства, установи чи організації, а тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки виключно для особи, яка допустила такі порушення, але не для особи, яка звертається за призначенням пенсії, та не може впливати на її суб`єктивні права.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд,-

постановив:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі № Початок форми

500/4188/25 – без змін. Кінець форми

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяО. М. Гінда

суддіО. Б. Заверуха

З. М. Матковська