Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №500/4840/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/4840/25 пров. № А/857/44091/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Заверухи О.Б, Матковської З.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року (головуючий суддя: Грицюк Р.П., місце ухвалення - м. Тернопіль) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

ОСОБА_1 , 13.08.2025 звернулася з позовом до суду, в якому просила:

-визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області у виплаті пенсії ОСОБА_2 через установу банку на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії ОСОБА_2 через установу банку.

Обґрунтовує позов тим, що її мати ОСОБА_2 з 24.09.2006 перебуває на обліку як отримувач пенсії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 18.03.2025 про поновлення виплати пенсії ОСОБА_2 через установу банку та прийняття відповідного рішення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.03.2025 про поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_2 через установу банку та прийняти відповідне рішення по суті заяви із врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні в цій справі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати та винести постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що на дату звернення позивачки про виплату пенсії ОСОБА_2 через установу банку, електронний особовий рахунок закритий відповідно до пункту четвертого частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд з 01.09.2024 по 28.02.2025.

Позивачка, 15.12.2025 подала відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 15 лютого 1979 року та свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_2 від 17 лютого 2006 року.

З 24 вересня 2006 року ОСОБА_2 перебуває на обліку як отримувач пенсії.

З 01 серпня 2016 року, відповідно до ч. 4 п.1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії ОСОБА_2 була припинена з у зв`язку з її неотриманням з 01 лютого 2016 року по 31 липня 2016 року. Судовим рішенням у формі наказу про призначення адміністратора-опікуна суду м. Терміні-Імерезе Італійської Республіки від 20 листопада 2018 року по справі щодо опіки № 22088/2018, реєстр. № 892/2018 ОСОБА_1 призначено адміністратором-опікуном ОСОБА_2 .

Листом № 930/ф-11 від 09 грудня 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовило ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії ОСОБА_2 через ненадання документів, що підтверджують її статус опікуна. 09 листопада 2020 року ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області у справі № 608/1783/20, яка набрала законної сили 25 листопада 2020 року, визнано в Україні рішення суду міста Терміні-Імерезе Італійської Республіки від 20 листопада 2018 року по справі щодо опіки № 22088/2018, реєстр. № 892/2018, за заявою ОСОБА_1 про призначення її адміністратором-опікуном ОСОБА_2 , яке набрало законної сили 20 листопада 2018 року, що не підлягає примусовому виконанню. Таким чином, встановлення факту недієздатності ОСОБА_2 та призначення її опікуна визнано на території України як безстрокове. ОСОБА_1 , 10 грудня 2020 року звернулася до Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області із заявою та всіма необхідними документами для поновлення виплати пенсії. За результатом розгляду поданої заяви виплата пенсії була поновлена.

Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Тернопільській області, 06 серпня 2024 року на адресу ОСОБА_1 надійшов лист, в якому повідомляється про необхідність подання відповідних документів для продовження строку дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 недієздатною або про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, в іншому випадку з 01 вересня 2024 року виплата пенсії ОСОБА_2 буде здійснюватися через поштове відділення за місцем фактичного проживання, що підтверджується листом № 1900-0501-8/38657 від 06 червня 2024 року.

ОСОБА_1 , 18 березня 2025 року звернулася до Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області із заявою та необхідними документами щодо виплати пенсії через установу банку.

Головне управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області, 26 березня 2025 року відмовило ОСОБА_1 у виплаті пенсії через установу банку на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд з 01 вересня 2024 року по 28 лютого 2025 року, що підтверджується листом № 1900-0215-8/19708 від 23 квітня 2025 року.

Зі змісту листа слідує, що до поданої заяви заявником додані наступні документи:

-паспорт ОСОБА_1 ;

-довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_1 ;

-довідка про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 ;

-довідка про відкриття банківського рахунку ОСОБА_1 ;

-інший документ: рішення суду міста Терміні-Імереза Італійської Республіки від 20.11.2018 по справі, щодо опіки № 22088/2018;

-ухвала Чортківського районного суду Тернопільської області від 09 листопада 2020 року справа № 608/1783/20;

-довідка про посвідчення факту, що фізична особа є живою на ОСОБА_4 ;

-довідка про посвідчення факту, що фізична особа є живою на ОСОБА_5 .

За результатами розгляду документів, доданих до заяви встановлено те, що оскільки, виплата пенсії ОСОБА_2 припинена, по причині «тривала неоплата», тому опрацювати заяву про виплату пенсії через установу банку немає можливості.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у поновленні виплати пенсії, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за заявою ОСОБА_1 від 18.03.2025 відповідач допустив бездіяльність, оскільки відсутня подія прийняття рішення з огляду на положення частин п`ятої статті 45, статті 47-1, частини другої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка за своїм змістом відповідає ознакам протиправної.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки, позивачкою не оскаржується в апеляційному порядку судове рішення суду першої інстанції, а тому, предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 308 КАС України, є законність і обґрунтованість судового рішення суду у частині задоволення позову.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок нарахування та виплати пенсії регламентовано Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі -Закон № 1058-ІV) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із п.1 ч.1 та ч.4 ст.8 Закону № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За загальним правилом, право на призначення (перерахунок, поновлення) пенсії мають громадяни України незалежно від місця проживання та іноземці і особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, на умовах та порядку, передбачених законодавством або міждержавними угодами.

Згідно з ч. 1 ст. 47 Закону № 1058-IV, пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Підстави припинення та поновлення виплати пенсії визначені ст. 49 Закону №1058-ІV в редакції на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до ч. 1 якої - виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-ІV є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Згідно із частиною другою статті 49 Закону № 1058-IV, поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому статтею 46 цього Закону.

Відповідно до пункту 2.8. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2) (п. 4.1 Порядку № 22-1).

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (п. 4.3 Порядку № 22-1).

Отже, виходячи з вищезазначених норм права, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення або на підставі рішення суду і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону № 1058-ІV. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 35 та ст. 46 цього Закону.

Представник позивача, 18.03.2025 звернувся до відповідача із заявою про виплату пенсії ОСОБА_2 або грошової допомоги на банківський рахунок, відкритий в АТ «ОЩАДБАНК» та подала до заяви зазначені вище документи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач протиправно обмежившись розглядом заяви позивачки у порядку Закону України «Про звернення громадян» та наданням відповіді згідно листа від 23.04.2025, не надав оцінку наведеним у заяві мотивам та не надав оцінки долученим документам до заяви та як наслідок не прийняв відповідного рішення по суті заяви.

З огляду на встановлені вище обставини, відповідач як суб`єкт владних повноважень допустив протиправну бездіяльність, яка полягала в неприйнятті рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.03.2025 про виплату пенсії та поданих до неї документів, оскільки був зобов`язаний розглянути заяву представника позивача від 18.03.2025 про виплату пенсії ОСОБА_2 або грошової допомоги, надати оцінку та прийняти рішення про відновлення виплати пенсії або відмову у відновленні виплати її пенсії.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону № 1058-ІV, Пенсійний фонд України є органом який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсію та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання пов`язані з веденням обліку пенсійних активів осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законами України і статутом Пенсійного фонду України.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України (далі - Постанова № 25-1), зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16 березня 2021 за № 339/35961, передбачено опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсії бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від місця подачі заяви та місця проживання пенсіонера.

Відповідно пункту 4.2 розділу IV Постанови № 25-1, після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

У розглядуваній справі судом встановлено, що заяву про виплату пенсії від 18.03.2025 ОСОБА_1 подала за місцем перебування на обліку, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільської області.

За таких обставин з урахуванням повноважень Пенсійного органу на прийняття рішення про відновлення виплати пенсії та визначення підстав, за яких вирішується питання про відновлення виплати пенсії або приймається рішення про відмову в такому відновленні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правильним та ефективним способом захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.03.2025 про поновлення виплати пенсії.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільскій області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд,-

постановив:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області залишити без задоволення, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі № 500/4840/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяО. М. Гінда

суддіО. Б. Заверуха

З. М. Матковська