Суд: Пересипський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 30 серпня 2026 р.
Справа: №523/17594/26
Суддя: Шурупов В. В.
Справа № 523/17594/26
Номер провадження 3/523/3108/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 року м.Одеса
Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Шурупов В.В., за участю секретаря судового засідання Подуфалової А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно з наданими до суду матеріалами справи, 29.07.2026 року о 22:28 годині, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Mitsubishi Lancer», номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку №21 по вул.Балківська в м.Одесі, під час зміни напрямку руху, а саме перестроюванні зі середньої смуги в ліву смугу руху, не переконалась в безпечності маневру, в результаті чого здійснила зіткнення з транспортним засобом марки «Subaru Ascent», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , чим перша з вказаних осіб порушила вимоги п.10.1 «Правил дорожнього руху». Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Як вбачається письмової заяви від 31.08.2026 року, ОСОБА_1 просила розглянути справу без її участі та врахувати подані нею письмові заперечення по справі, з огляду на що й згідно ч.1 ст.268 КУпАП, суддя вирішив розглянути справу за відсутністю наведеної особи та на підставі наданих до суду матеріалів.
Дослідивши письмові заперечення ОСОБА_1 та вивчивши матеріали справи, суддею встановлено, що винність вказаної особи в порушенні п.10.1 «Правил дорожнього руху», що призвело до дорожньо-транспортної пригоди з пошкодженням транспортних засобів, повністю доказана та підтверджується дослідженими матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №732378 від 29.07.2026 року, в якому наведені обставини порушення водієм ОСОБА_1 приписів п.10.1 «Правил дорожнього руху», за що вона притягається до відповідальності за ст.124 КУпАП (а.с.1-2);
- схемою місця дорожньо-транспортної події від 29.07.2026 року, відповідно до якої зафіксована дорожня обстановка, розташування транспортних засобів «Mitsubishi Lancer» та «Subaru Ascent», локалізація механічних пошкоджень на цих транспортних засобах, свідчать на той факт, що водій ОСОБА_1 порушила вимоги п.10.1 «Правил дорожнього руху» (а.с.2);
- поясненнями ОСОБА_1 від 29.07.2026 року, в яких остання вказала, що рухалась в середній смузі для руху, перед нею була перешкода, вона почала гальмувати для перевірки обстановки та перестроювання, як в цей час авто, яке рухалось дуже швидко і частково в її смузі, а частково в лівій, здійснило зіткнення з лівою стороною її автомобіля (а.с.4);
- поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 29.07.2026 року, в яких останній зазначив, що рухався у лівій крайній смузі, на правій смузі бачив авто, яке зменшувало швидкість перед перешкодою, після чого увімкнув лівий покажчик повороту та майже одразу почав перестроюватись в його автомобіль; потерпілий в свою чергу, почав одразу гальмувати, прижався максимально до бордюру, але це не допомогло уникнути ДТП (а.с.5).
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №732378 від 29.07.2026 року у графі 7 в описі установлених даних зазначено, що ОСОБА_1 не переконалась в безпечності маневру при перестроюванні зі середньої смуги руху в праву, в той час як з наявних в матеріалах справи схеми ДТП, пояснень потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що вказана особа здійснювала перестроювання в ліву смугу для руху, у зв`язку з чим наведені обставини підлягають корегуванню і суддею встановлені фактичні обставини настання події ДТП, виходячи із сукупності усіх наявних у справі матеріалів.
При цьому, суддя ураховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02.10.2024 року (по справі №120/12494/23), за яким формальні недоліки фіксації правопорушення, за загальним правилом, не можуть бути підставою для звільнення правопорушника від відповідальності, передбаченої законом та спрямованої на захист важливого суспільного інтересу.
У своїх письмових запереченнях ОСОБА_1 посилається на: її незгоду з наявною в справі схемою ДТП, оскільки на момент такої пригоди її авто повністю знаходилось в середній смузі для руху, а авто потерпілого ОСОБА_2 – частково у лівій смузі, а частково у її смузі (середній) та на дуже великій швидкості, що вбачається з наданих нею фото пошкоджень її автомобіля, де ліва передня сторона була пошкоджена починаючи з заднього бамперу, а також переднє дзеркало виламане в сторону руху; є свідки, які бачили, що в момент зіткнення її авто рухалось зі швидкістю 15км/год та рівно в середній смузі; на час пригоди не знаходилась в маневрі перестроювання в іншу смугу, а тільки готувалась.
Втім, наведені доводи ОСОБА_1 суддею до уваги не приймаються, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В порядку ст.252 вказаного Кодексу, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Разом із тим, п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР).
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За приписами п.10.1 ПДР, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Посилання ОСОБА_1 у письмових запереченнях на незгоду зі схемою ДТП, перебування її транспортного засобу виключно у середній смузі руху, відсутність перестроювання та рух зі швидкістю близько 15 км/год є лише її суб`єктивною версією обставин дорожньо-транспортної пригоди та не підтверджуються належними доказами.
Так, зазначена версія спростовується сукупністю матеріалів справи, зокрема поясненнями потерпілого ОСОБА_2 та схемою ДТП, в якій детально зафіксовано дорожня обстановка, траєкторії руху транспортних засобів, місце їх зіткнення та опис отриманих механічних пошкоджень, що однозначно надає можливість встановити обставини настання ДТП.
Згідно зі схемою дорожньо-транспортної пригоди, у середній смузі руху була наявна перешкода, що безпосередньо має значення для оцінки дій ОСОБА_1 та механізму виникнення ДТП.
Так, наявність перешкоди у середній смузі узгоджується з поясненнями потерпілого ОСОБА_2 про те, що автомобіль ОСОБА_1 , наближаючись до перешкоди, зменшив швидкість, після чого увімкнув покажчик повороту та почав перестроювання у крайню ліву смугу, де рухався автомобіль потерпілого, відтак посилання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на те, що вона весь час рухалася виключно у середній смузі та не здійснювала перестроювання, а лише готувалась, не узгоджується з іншими матеріалами справи.
Доводи ОСОБА_1 щодо її незгоди зі схемою ДТП та її не підписання, не свідчать про недостовірність зафіксованих у ній обставин та не спростовують їх. Аналогічно, посилання на характер механічних пошкоджень транспортного засобу саме по собі не дає підстав для висновку про швидкість руху автомобілів, їхнє положення на проїзній частині чи механізм зіткнення, оскільки такі обставини мають встановлюватися на підставі сукупності доказів, а не суб`єктивної оцінки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Твердження ОСОБА_1 на швидкість руху її автомобіля близько 15 км/год та характер пошкоджень транспортних засобів також не спростовують факту порушення нею вимог п.10.1 ПДР України. Самі лише фотографії пошкоджень автомобіля не дають можливості достовірно встановити швидкість руху транспортних засобів або траєкторію їх руху без відповідного спеціального дослідження.
Посилання ОСОБА_1 на наявність свідків, які нібито підтверджують її версію ДТП, також є необґрунтованим, так як під час оформлення матеріалів розглядуваної пригоди про існування таких свідків вона не повідомляла, відповідні особи у матеріалах первинного оформлення розглядуваної події не зазначені, їхні пояснення не відбиралися та до матеріалів справи не долучалися, а про наявність таких свідків особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначила лише у поданих нею до суду письмових запереченнях.
За таких обставин, саме по собі посилання на невизначених осіб, як на свідків ДТП, не може розглядатись як доказ на підтвердження викладеної ОСОБА_1 версії механізму ДТП.
Таким чином, наведені у письмових запереченнях ОСОБА_1 доводи фактично зводяться до заперечення встановленого матеріалами справи механізму дорожньо-транспортної пригоди, ґрунтуються переважно на її власній оцінці обставин такої пригоди, не підтверджені належними доказами та суперечать сукупності наявних у справі матеріалів, а відтак не спростовують факту порушення нею вимог п.10.1 ПДР України, що перебуває у причинному зв`язку з настанням ДТП.
Відповідно до ст.124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
В силу положень ст.33 КУпАП, приймаючи до уваги характер і обставини правопорушення, ступінь вини та особу ОСОБА_1 , яка є ФОП (з матеріалів справи), наявність у неї страхового полісу ПрАТ «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», а також враховуючи мету адміністративного стягнення, передбачену ст.23 зазначеного Кодексу, суддя доходить висновку про те, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень до вказаної особи доцільне застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.1, 7, 9, 23, 27, 33, 40-1, 124, 256, 268, 276-280, 283 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за скоєння правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави, у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.
На підставі ст.40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665,60 гривень на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач: ГУК в Од.обл./Пересипський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); рахунок отримувача UА748999980313181206000015759; код класифікації доходів бюджету – 22030101).
Копію постанови направити для виконання ОСОБА_1 , для відома – до УПП в Одеській області та ОСОБА_2 , а також надати іншим заінтересованим особам.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя: В.В. Шурупов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua