Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №522/13714/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13714/26

Провадження № 3/522/4687/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді Деруса А.В.,

при секретарі Крохмаль І.І.,

за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши в судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

З протоколу серії ЕПР1 № 714434 від 09.07.2026 року вбачається, що 09.07.2026 року, о 00:25 год., за адресою: м. Одеса, вул. Педагогічна, № 11, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «SKODA OCTAVIA», н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота; почервоніння обличчя; нестійка хода. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місці зупинки або у медичному закладі, у встановленому законом порядку, водій відмовився.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що він вину не визнає, та вважає, що зазначене провадження підлягає закриттю через відсутність події та складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою накладення адміністративного стягнення.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є водії транспортних засобів.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.

Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Тобто, посадова особа під час складання протоколу про адміністративне правопорушення повинна довести такі обставини: керування транспортним засобом, перебування водія транспортного засобу в стані наркотичного сп`яніння або ухилення від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

За відсутності хоча б одної складової частини складу адміністративного правопорушення, в даному випадку це об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 та ст. 245 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на Складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 нього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Ознайомившись із відеозаписом, який міститься у матеріалах справи, вбачається, з відеозапису № 471805 ОСОБА_1 висловив недовіри тестеру і попросив перед проходженням тесту на алкоголь документи, які підтверджують його дійсність, намагався пройти тест, який виявився несправним, заявив на 15 хв., про те, що не ухиляється від проходження тесту.

Таким чином, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, і йому не було запропоновано проходження огляду в медичному закладі, а складено направлення від 09.07.2026 року, в якому поліцейський зазначив про відмову.

Згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Отже, законодавець прямо розмежовує відмову від проходження огляду на місці та незгоду водія з результатами огляду.

При цьому в обох випадках передбачений подальший алгоритм, а саме проведення огляду в закладі охорони здоров`я.

У даному випадку поведінка ОСОБА_1 свідчить не про ухилення від встановлення стану сп`яніння, а навпаки про його готовність пройти огляд за умови дотримання встановленої законом процедури.

Він не залишив місце події, не відмовився від проходження огляду як такого та прямо повідомив працівників поліції про відсутність ухилення від огляду.

За таких обставин працівники поліції повинні були діяти відповідно до встановленого законом порядку та забезпечити проведення огляду у закладі охорони здоров`я, а не робити висновок про відмову від огляду.

Інструкція, затверджена спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, чинна у редакції від 04.07.2025, також встановлює порядок проведення огляду водіїв та дії поліцейських у відповідних випадках.

Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан сп`яніння, проведений із порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Тому саме по собі зазначення працівником поліції у протоколі фрази про те, що водій «відмовився від проходження огляду», не є достатнім доказом такої відмови, якщо інші докази, зокрема безпосередній відеозапис події, такого факту не підтверджують.

У цій справі має місце протилежна ситуація: доказ, який безпосередньо фіксує поведінку особи, відеозапис № 471805, який не підтверджує відмови ОСОБА_1 від проходження огляду.

Більше того, відеозапис містить висловлювання ОСОБА_1 про те, що він не ухиляється від проходження огляду, отже, твердження, викладене у протоколі, не узгоджується з об`єктивно зафіксованими обставинами.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з відсутністю факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відсутня необхідна складова об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поліцейським не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки не додано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

При цьому, ЄСПЛ у справі «АЛЛЕНЕ де Рібермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Так, у Рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях.

Така позиція КСУ відповідає і правовій позиції Європейського Суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації № R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту, - отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов`язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Однією з таких правових презумпцій як раз і є закріплена у статті 62 Основного Закону України презумпція невинності, згідно з якою особа вважається невинного до тих пір, поки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи вищевикладене, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведено поза розумним сумнівом належними, достатніми та допустимими доказами у розумінні ст. 251 КУпАП, а також наявність у діях останнього ознак об`єктивної та суб`єктивної сторони даного правопорушення.

При цьому відповідно до п. 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до однозначного висновку, що ОСОБА_1 не підлягає адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 252, 283-284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова підлягає оскарженню до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: А.В. Дерус