Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №521/7521/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 521/7521/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :

судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в с.-щі Овідіополь, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Таирово» про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ :

16 червня 2026 року, представник ОСОБА_1 звернувся до Овідіопольського райсуду Одеської області з названим позовом, в якому просив суд, стягнути з відповідачів ОК «ЖБК «Таирово» на користь ОСОБА_1 сплачений пайовий внесок у розмірі 218689,70 грн., заборгованість нараховану на підставі статті 625 ЦК України, а саме: втрати від інфляційних процесів 56689,86 грн., 3 % річних 15961,30 грн., моральну шкоду в розмірі 10000 грн. та судовий збір в розмірі 2913,40 грн., мотивуючи це тим, що 24.11.2023 р. позивачкою на ім`я голови Правління Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний Кооператив «Таирово» була подана заява про припинення асоційованого членства у Обслуговуючому кооперативу «Житлово-Будівельний Кооператив «ТАИРОВО» в якому, ОСОБА_2 просила розірвати її Персональний меморандум Асоційованого члена від 15.12.2021 р. № К-2-9-13 та Інструктивну декларацію до нього від 15.12.2021 р. № К-2-9-13, та повернути фактично сплачені нею пайові внески в порядку передбаченому окремою угодою, і в цей же день, головою правління ОК «ЖБК «ТАИРОВО» ОСОБА_3 було прийнято рішення про припинення асоційованого членства позивачки у кооперативі з подальшим затвердженням його загальними зборами членів кооперативу.

Також, 24.11.2023 р. між головою правління ОК «ЖБК «ТАИРОВО» Коротіковим В.О. та ОСОБА_1 була укладена Угода про порядок повернення паю, згідно якою було підтверджено, що позивачкою в період її асоційованого членства у Обслуговуючому кооперативі «Житлово-Будівельний Кооператив «ТАИРОВО», було фактично сплачено частину пайового внеску за Персональним меморандумом Асоційованого члену Кооперативу № К-2-9-13 від 15 грудня 2021 року в сумі 218689,70 грн., та сторони домовились, що зазначений пайовий внесок підлягає поверненню ОК «ЖБК «ТАИРОВО» ОСОБА_1 до 31.12.2024 р. Однак, грошові кошти по теперішнього часу не сплачені і не повернуті відповідачами, що стало підставою для звернення позивачки до суду.

У визначений ухвалою суду від 19.06.2026 р., згідно з якою, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, 15-ти денний строк з дня вручення даної ухвали та матеріалів позову з додатками в порядку ст. 178 ЦПК України, представник відповідачів, відзиву на позов, письмових пояснень, заперечень чи зустрічного позову до суду не надіслав, хоча вказані матеріали позову та ухвалу суду у відповідності до вимог ст.ст. 130,131 ЦПК України, направлялись за останньою відомою судові адресою місцезнаходження відповідачів, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулося до суду з відміткою листоноші «адресат відсутній».

Дослідивши матеріали справи, надані суду відзив на позовну заяву, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст.ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 18 ЦПК України встановлено - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов?язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд - не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов?язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

За змістом ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд встановив, і це підтверджується матеріалами справи, що 15 грудня 2021 року між ОК «ЖБК «Тирово» та ОСОБА_1 (асоційований член) укладено Персональний меморандум асоційованого члена кооперативу № К-2-9-13, згідно умов якого, асоційований член робить обов`язковий поворотний внесок, який здійснюється у грошовий формі ( грошовий пай ) одним платежем ( п.1.6 ) а кооператив бере на себе обов`язок, згідно п. 6.1, 6.4, протягом 30 робочих днів з моменту отримання документів підтверджуючих прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, зобов`язаний повідомити про це асоційованого члена та отримавши від нього документи та гроші визначені у п. 6.2, 6.3, протягом п`ятнадцяті днів з дати остаточного розрахунку повернути (передати) пай у майновому вигляді, як право на об`єкт нерухомості визначеному у п. 1.2 Меморандуму.

Пунктом 1.1 Меморандуму об`єктом будівництва сторонами визначено багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , земельні ділянки 7-1 та 7-2, плановий строк прийняття якого в експлуатацію вказано - 1 квартал 2024 року.

Пунктом 4.1. Меморандуму передбачено, що Асоційований член зобов`язується сплатити Вступний внесок у розмірі 2500 грн. в строк по 15.12.2021 року за : об`єкт нерухомості - квартира та/або нежитлове приміщення, розташована в Об`єкті будівництва, право на яку передається Асоційованому члену, як результат повернення у майновому вигляді його грошового паю у повному обсязі (після прийняття в експлуатацію всіх складових частин Об`єкту будівництва, в яких розташовані ці об`єкти) в порядку, передбаченому ПМ та всіма діючими додатками до нього (Інструктивні декларації та інше); розрахункова площа - сумарна площа всіх приміщень в Об`єкті нерухомості, розрахована з застосуванням понижуючих коефіцієнтів встановлених цим ПМ, які становлять: понижуючий коефіцієнт до площі балконів та терас - 0,3; понижуючий коефіцієнт до площі лоджій - 0,5; понижуючий коефіцієнт до площі засклених балконів - 0,8; понижуючий коефіцієнт до площі засклених лоджій - 1,0. Розрахункова площа використовується для цілей ПМ ; пайовий пул - сукупність всіх Об`єктів нерухомості, права на які Асоційований член може отримати, як результат повернення у майновому вигляді його грошового паю у повному обсязі (після прийняття в експлуатацію всіх складових частин Об`єкту будівництва, в яких розташовані ці об`єкти) в порядку, передбаченому ПМ та всіма діючими додатками до нього (Інструктивні декларації та інше) ; інструктивна декларація або ІД - обов`язковий додаток до цього ПМ та його невід`ємна частина, яка містить індивідуальні технічні та вартісні характеристики одного окремого Об`єкту нерухомості, що входить до складу Пайового пулу, із зазначенням Об`єкту будівництва, в якому розташований Об`єкт нерухомості, порядок внесення Асоційованим членом частин грошового паю, інших внесків відносно цього Об`єкту нерухомості та інші умови, що стосуються цього Об`єкту нерухомості. На кожний Об`єкт нерухомості складається окрема ІД. Кількість ІД дорівнює кількості Об`єктів нерухомості, що входять до складу Пайового пулу. До ІД можуть вноситися зміни в порядку, передбаченому ПМ ; пай - обов`язковий поворотний внесок Асоційованого члена до Кооперативу, який здійснюється у грошовій формі (грошовий Пай) одним платежем або частинами в залежності від умов відповідної Інструктивної декларації.

Пунктами 2,3 Персонального меморандуму передбачено, що цей ПМ складений між Асоційованим членом та Кооперативом з метою визначення умов та порядку реалізації майнових та немайнових правовідносин, що виникають між Асоційованим членом та Кооперативом з приводу: набуття та припинення асоційованого членства у Кооперативі; виконання Асоційованим членом своїх зобов`язань перед Кооперативом щодо сплати (внесення) Вступного внеску та Паю та отриманням Асоційованим членом свого Паю у майновому вигляді; виконання Асоційованим членом своїх зобов`язань відповідно до Статуту Кооперативу; виконання Кооперативом своїх зобов`язань перед Асоційованим членом з приводу повернення йому його Паю у майновому вигляді; виконання Кооперативом своїх зобов`язань відповідно до Статуту перед Асоційованим членом.

Інструктивна декларація є невід`ємною та складовою частинами цього ПМ, що визначає умови та порядок реалізації майнових правовідносин між Асоційованим членом та Кооперативом з приводу внесення та повернення Паю.

Згідно Інструктивної декларації розмір грошового паю дорівнює сумі у гривні, еквівалентній 22597 дол. США, за курсом гривні до долару США, встановленому Національним банком України на дату підписання. Розмір грошового паю в гривні може змінюватися: в залежності від зміни курсу гривні до долару США, встановленому НБУ на відповідну дати платежів відповідних частин Розміру грошового паю.

Грошовий еквівалент суми грошового паю визначений в доларах США, асоційований член зобов`язаний сплатити в гривнях у безготівковому порядку за курсом НБУ, встановленому на дату платежу на рахунок Кооперативу.

Таким чином, сторони Меморандуму визначили порядок зміни грошового зобов`язання в гривні в залежності від курсу долару США.

На момент підписання цього ПМ Асоційованим членом, Головою Правління Кооперативу прийняте рішення про прийом Асоційованого члена до Кооперативу. Це рішення Голови Правління Кооперативу набуває чинності після його затвердження Загальними зборами Членів Кооперативу за умови виконання Асоційованим членом Кооперативу в повному обсязі своїх зобов`язань по сплаті (внесенню) Вступного внеску та Першої частини Паю відповідно до Інструктивної декларації, підписаної в день підписання цього ПМ.

Підтвердженням набуття чинності рішення Голови Правління Кооперативу про прийняття Асоційованого члена до Кооперативу є Посвідчення про членство, що надається Кооперативом Асоційованому члену.

Несвоєчасна або неповна сплата (внесення), в тому числі відмова від сплати (внесення), Вступного внеску та/або Першої частини Паю автоматично припиняє рішення Голови Правління Кооперативу про прийом Асоційованого члена до Кооперативу, дію цього ПМ та Інструктивної декларації до нього. Припинення відбувається в перший день прострочення платежу або відмови від сплати (внесення) Вступного внеску та/або Першої частини Паю.

Асоційоване членство у Кооперативі припиняється в порядку, передбаченому Статутом Кооперативу, цим ПМ та діючим законодавством України, в тому числі у випадку добровільного виходу з Кооперативу, виключення із Кооперативу за рішенням Загальних зборів Членів Кооперативу, припинення права власності на Пай в повному обсязі, смерті Асоційованого члена (фізичної особи), ліквідації Асоційованого члена (юридичної особи), припинення діяльності Кооперативу.

15 грудня 2021 року до зазначеного ПМ ОК «ЖБК «Таирово» та ОСОБА_1 було укладено Інструктивну декларацію № К-2-9-13 від 15.12.2021 року, за умовами якої об`єктом нерухомості є житлове приміщення розрахунковою площею 32,6 кв.м., будівельний АДРЕСА_2 , земельні ділянки 7/1 та 7/2 .

Розмір грошового паю дорівнює сумі у гривні, еквівалентній 22597 дол. США, за курсом гривні до долару США, встановленого НБУ.

Тієї ж дати, ОСОБА_1 звернулася до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ТАИРОВО» з заявою про отримання статусу Асоційованого.

На виконання Персонального меморандуму асоційованого члену Кооперативу від 15.12.2021 року № К-2-9-13 та Інструктивної декларації від 15.12.2021 року № К-2-9-13, укладеної до ПМ, ОСОБА_1 , було внесено кошти у розмірі 218 689,70 грн., що відповідало на той момент еквіваленту 8037,84 доларів США та 2500,00 грн., що підтверджується квитанціями №TR.19940381.47280.6115 від 15.12.2021 року, №60384725 від 14.01.2022 року, № 60643227 від 27.01.2022 року, та TR.19940381.46659.6115 від 15.12.2021 року

Підпунктом 2.1 Меморандуму врегульовано що даний правочин складений з метою визначення умов і порядку реалізації майнових та немайнових правовідносин, що виникають між асоційованим членом та кооперативом з приводу: - набуття та припинення асоційованого членства у кооперативі; - виконання асоційованим членом своїх зобов`язань щодо сплати вступного внеску та паю і отримання свого паю у майновому вигляді; - виконання асоційованим членом своїх зобов`язань відповідно до статуту кооперативу; - виконання кооперативом свого зобов`язання щодо повернення паю у майновому вигляді; - виконання кооперативом своїх зобов`язань відповідно до статуту. Пунктами 3 і 4 Меморандуму визначені порядок і умови набуття і припинення асоційованого членства та умови сплати вступного внеску. П`ятий пункт Меморандуму визначає умови спати паю, умови відступлення паю та повернення паю у грошовій формі, та у підпункті 5.8 сторонами погоджено що якщо розрахункова площа відповідного об`єкту нерухомості після технічної інвентаризації об`єкту будівництва перевищить або буде меншою за розрахункову площу, зазначену у інструктивній декларації то розмір паю змінюється відповідно до відкоригованою після прийняття об`єкту будівництва до експлуатації інструктивної декларації а безпідставна відмова асоційованого члена від підписання такої відкоригованої інструктивної декларації є підставою виключення Загальними зборами такого члена із кооперативу з поверненням фактично сплаченої суми паю.

Отже, позивачкою виконувались всі, передбачені Меморандумом умови на виконання своїх зобов`язань.

У зв`язку з початком повномасштабного вторгнення рф, тяжкою економічною ситуацією та фінансовим станом, позивачка не мала змоги здійснювати внесення Паю в повному обсязі, при цьому будівництво будинку було фактично припинено.

Як стверджується у позові, грубим порушенням та невиконанням Кооперативом умов Меморандуму, позивачка ОСОБА_1 була позбавлена можливості отримати те, на що вона розраховувала за меморандумом асоційованого члена кооперативу № К-2-9-13 від 15.12.2021 року, а саме житлове приміщення розрахунковою площею 32,6 кв.м., будівельний АДРЕСА_2 , земельні ділянки 7/1 та 7/2 .

Суд дійшов висновку, що фактично відповідачами були порушені договірні зобов`язання передбачені п. 8.1.2 Меморандуму та Інструктивної декларації до нього.

У зв`язку з зазначеними обставинами позивачка прийняла рішення про добровільне припинення свого асоційованого членства у Кооперативі та вихід з Кооперативу, а тому, 24.11.2023 р. позивачкою на ім`я голови Правління ОК «ЖБК «Таирово» була подана заява про припинення асоційованого членства у ОК, в якій, позивачка просила розірвати Персональний меморандум Асоційованого члена від 15 грудня 2021 року № К-2-9-13 та Інструктивну декларацію до нього від 15 грудня 2021 року № К-2-9-13, та повернути фактично сплачені нею пайові внески в порядку передбаченому окремою угодою.

24 листопада 2023 року Головою правління Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний Кооператив «ТАИРОВО» Коротіковим В.О., було прийнято рішення про припинення асоційованого членства Позивача у кооперативі з подальшим затвердженням його загальними зборами членів кооперативу.

24 листопада 2023 року між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-Будівельний Кооператив «ТАИРОВО», в особі голови правління кооперативу Коротіковим В.А., та ОСОБА_1 , була укладена Угода про порядок повернення паю, згідно якою було підтверджено, що Позивачем в період його асоційованого членства у Обслуговуючому кооперативі «Житлово-Будівельний Кооператив «ТАИРОВО», було фактично сплачено частину пайового внеску за Персональним меморандумом Асоційованого члену Кооперативу № К-2-9-13 від 15 грудня 2021 року в сумі 218 689.70 грн., (двісті вісімнадцять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять гривень ) 70 копійок.

В Угоді зазначено, що Сторони домовились, що зазначений пайовий внесок підлягає поверненню Обслуговуючим кооперативом «Житлово-Будівельний Кооператив «ТАИРОВО» ОСОБА_1 до 31 грудня 2024 року.

Грошові кошти по теперішнього часу не сплачені (не повернені) відповідачами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625, 1050 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

На думку представника позивачки, з яким погоджується суд, є всі підстави для стягнення з відповідачів на користь позивачки втрати від інфляційних процесів за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Загальний час прострочення з 24.11.2023 року наведений у таблиці, з розрахунками, з якими також погоджується суд, адже зроблені вони відповідно до норм Закону.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції:

Сума боргу

Основна сума заборгованості за договором:Сума боргу

з 24/11/2023 до 30/04/2026218 689,00 грн.

Всього:218 689,00 грн.

Інфляційні витрати:

Останній період (24/11/2023 - 30/04/2026)Індекс інфляції

грудень 2023100,70

січень 2024100,40

лютий 2024100,30

березень 2024100,50

квітень 2024100,20

травень 2024100,60

червень 2024102,20

липень 2024100,00

серпень 2024100,60

вересень 2024101,50

жовтень 2024101,80

листопад 2024101,90

грудень 2024101,40

січень 2025101,20

лютий 2025100,80

березень 2025101,50

квітень 2025100,70

травень 2025101,30

червень 2025100,80

липень 202599,80

серпень 202599,80

вересень 2025100,30

жовтень 2025100,90

листопад 2025100,40

грудень 2025100,20

січень 2026100,70

лютий 2026101,00

березень 2026101,70

Розрахунок здійснюється за формулою ІІС = (ІІ1 : 100) x (ІІ2 : 100) x (ІІ3 : 100) x ... (ІІZ : 100)

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період

IIc (100,70 : 100) x (100,40 : 100) x (100,30 : 100) x (100,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,60 : 100) x (102,20 : 100) x (100,00 : 100) x (100,60 : 100) x (101,50 : 100) x (101,80 : 100) x (101,90 : 100) x (101,40 : 100) x (101,20 : 100) x (100,80 : 100) x (101,50 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,80 : 100) x (99,80 : 100) x (99,80 : 100) x (100,30 : 100) x (100,90 : 100) x (100,40 : 100) x (100,20 : 100) x (100,70 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) = 1.25922595

Інфляційне збільшення:

218 689,00 x 1.25922595 - 218 689,00 = 56 689,86 грн.

3% річних

Розрахунок здійснюється за формулою:

Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСума

з 24/11/2023 до 31/12/2023 218 689,00 x 3 % x 38 : 365 : 10038683,03 грн.

з 01/01/2024 до 31/12/2024 218 689,00 x 3 % x 366 : 366 : 1003666 560,67 грн.

з 01/01/2025 до 30/04/2026 218 689,00 x 3 % x 485 : 365 : 1004858 717,60 грн.

Всього штрафних санкцій: 15 961,30 грн.

Загальна заборгованість:

Період прострочення грошового зобов`язання 889 днів

218689 грн. (сума боргу) + 56689,86 грн. (інфляційне збільшення) + 15961,30 грн. (штрафні санкціі) = 291340,16 грн.

Свобода договору є одним з основоположних принципів сучасного цивільного права.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України зазначено, що сторони, відповідно до ст. 6 ЦК України, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Таким чином, під час укладення договору сторони є вільними у виборі умов договору, на власний розсуд та за взаємною згодою визначають умови, порядок розрахунків і платежів.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - згідно зі звичаями ділового обігу або іншими вимогами, що висуваються.

Сторони, укладаючи Меморандум погодили умови добровільного виходу Асоційованого члена зі складу Кооперативу, повернення в такому випадку основного паю, умови розподілу цільового внеску (додаткового паю), а також повернення Паю у випадку одностороннього розірвання Меморандуму. (розділ 5 Меморандуму).

За змістом статей 627,629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, істотності порушення стороною договору, полягають не лише в наявності істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина друга статті 651 ЦК України).

Окрім того, відповідачі на звернення позивачки про повернення пайового внеску згідно укладеної Угода про порядок повернення паю, які позивачка внесла в період її асоційованого членства в кооперативі в сумі 218689,70 грн., – не реагують, що вказує на відсутність наміру і дій направлених на повернення коштів.

Відповідно до ст.ст. 525,526,530,614,615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Позивач своєчасно виконувала умови договору, та своєчасно з визначеною Умовами Меморандуму та Індивідуальною декларацією, вносила пай у грошовому еквіваленті в повному обсязі – згідно строку платежу.

Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (частина третя статті 510 ЦК України).

Так як грошовим є будь-яке зобов`язання зі сплати коштів, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, тому грошовим є також і правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування;

Пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.

Пайовий фонд - це фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватися.

За змістом статті 3 Закону України «Про кооперацію» метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Статтею 10 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

У відповідності до статті 14 Закону України «Про кооперацію» у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай.

Асоційований член кооперативу - це фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю.

Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.

Стаття 21 Закону України «Про кооперацію» передбачає, що пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі.

Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу.

У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.

Сплачені Позивачем грошові кошти за своєю правовою природою є пайовим внеском, який сплачений на виконання Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № К-2-9-13 від 15 грудня 2021 року в рахунок оплати вартості будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , земельні ділянки 7/1 та 7/2 .

Договори, на підставі яких здійснюється придбання у власність об`єкта житлової нерухомості, мають інвестиційний характер.

Кооператив як юридична особа - сторона договору про пайову участь, не є виконавцем будівельних робіт. Кооператив, як правило, укладає договір підряду із безпосереднім виконавцем робіт (юридичною особою, яка має відповідні права та ресурси для виконання будівельних робіт).

У відповідності до частини третьої статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (у редакції станом на момент укладення договору про пайову участь) було визначено, що об`єктами інвестиційної діяльності не можуть бути об`єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління. Інвестування та фінансування будівництва таких об`єктів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, а також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб видами діяльності ОК «ЖБК «ТАИРОВО» Основний вид діяльності є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 81.10 Комплексне обслуговування.

Позивачка ОСОБА_1 , згідно графіка платежів внесла грошові кошти на виконання Меморандуму на користь ОК «ЖБК «ТАИРОВО» у гривневому еквіваленті суму 218 689, 70 грн.

Вказані грошові кошти внесені з метою забезпечення кооперативом будівництва житлового будинку на земельних ділянках 7-1 та 7-2, ж/м «Дружний», масив 10, земельні ділянки 7/1 та АДРЕСА_3 , здачі його в експлуатацію і передачі будинку у власність особі, яка оплачує будівництво.

Уклавши Меморандум асоційованого члена кооперативу, позивачка набула права асоційованого члена ОК «ЖБК «ТАИРОВО». У цих правовідносинах ОСОБА_1 , виступала в якості особи, яка замовила у ОК «ЖБК «ТАИРОВО» послуги із забезпечення будівництва будинку, за які сплатила частку грошових коштів, маючи намір отримати у власність закінчену будівництвом квартиру у цьому житловому будинку.

У даному випадку при застосуванні в якості аналогії закону законодавства про інвестиційну діяльність яка регулює правовідносини між пайщиком (інвестором будівництва) та особою яка здійснює за ці кошти будівництво до даних правовідносин застосовується правова позиція викладена Верховним Судом Україні. У справі №6-111цс13 Постановою від 06.11.2013 р. Верховний Суд України зазначив, що компенсація інвестору, який оплатив повну вартість об`єкта інвестування, за неотримання у встановлений договором строк правовстановлюючих документів на житло, можливе лише у разі передбачення такої компенсації (неустойки) у договорі або законі, а оскільки це договором не було передбачено, то можна лише застосувати розірвання договору та повернення коштів у розмірі, внесеному інвестором.

У даному випадку підставами позовної заяви являється істотне порушення умов Меморандуму. Умови Договору істотно порушені відповідачами, які взагалі уникав спілкування із позивачкою та проігнорували вимогу останньої про повернення коштів після розірвання Договору.

У даному випадку, на думку суду, має місце істотне порушення відповідачами умов Меморандуму, внаслідок чого позивач значною мірою позбавляється того, на що міг розраховувати за цим договором, а саме отримання права на спірній об`єкт будівництва - житлову квартиру, а відповідальність та наслідки розірвання Меморандуму настають саме відповідно ч. 1 ст. 651 та 653 ЦК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Цією нормою права передбачено відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

У постанові від 04 вересня 2019 року по справі № 361/5893/16-ц, провадження № 61-30809св18, Верховний Суд зазначив, що предметом договору про пайову участь у кооперативі є придбання асоційованим членом кооперативу квартири для особистих потреб за рахунок пайового внеску, а тому Позивач є споживачем у розумінні статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд вважає, що замовлені ОСОБА_1 послуги - не були належним чином надані ОК «ЖБК «ТАИРОВО», будівництво багатоквартирних житлових будинків навіть не починалося.

У відповідності до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

ОСОБА_1 заявила про відмову від Персонального Меморандуму асоційованого члена кооперативу № К-2-9-13 від 15.12.2021 року та його розірвання, подавши на адресу відповідача Заяву про припинення асоційованого членства у Обслуговуючому кооперативу «Житлово-Будівельний Кооператив «ТАИРОВО» в якому просила розірвати Персональний меморандум Асоційованого члена від 15 грудня 2021 року № К-2-9-13 та Інструктивну декларацію до нього від 15 грудня 2021 року № К-2-9-13, та повернути фактично сплачені нею пайові внески в порядку передбаченому окремою угодою.

Оскільки грошове зобов`язання за Персональним меморандумом асоційованого члена кооперативу № К-2-9-13 від 15 грудня 2021 року визначено у гривні в залежності від курсу долара США на момент платежу, то вважаємо, що повинні застосовуватись загальні положення виконання грошового зобов`язання, закріплених у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

За змістом ч. 2 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Нормою ч.2 п.5Постанови Пленуму Верховного Суду України» №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Моральна шкода позивача полягає в його душевних стражданнях, який поніс останній в результаті неотримання даного об`єкту нерухомості у власність, а також у результаті не добросовісного виконання (а точніше невиконання) Відповідачем зобов`язання по договору.

Зазначене спричинило та спричиняє суттєвий психологічний удар та привід для тривалого душевного хвилювання позивача та членів її сім`ї.

Розмір завданої моральної шкоди позивачеві оцінюємо в сумі 10000 грн.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61,). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії», заява № 76943/11, § 123).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «S. W. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92, § 36).

В Україні визнається і діє принцип Верховенства Права.

Конституція України - має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на її основі і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Основні засади цивільного законодавства визначені у ст. 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безумовне право позивачки вимагати поверненні своїх коштів, які незаконно утримуються відповідачами, а тому позов підлягає задоволенню повністю. При цьому, судом не беруться до уваги хибні посилання представника відповідачів на форс-мажорні обставини, які штучно направлені на затягування повернення грошових коштів позивачці, яка має законне право на їх повернення.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачкою при подачі даної позовної заяви, яку подано до суду в електронній формі, сплачено судовий збір у розмірі 2913,40 грн., що підтверджено документально, і які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивачки у зв?язку з задоволенням її позову.

Керуючись ст.ст. 3-7,10-13,18,11,76-83,95,133,141,174,213,228,229,241-246,258,259,263-268,272,273 ЦПК, ст.ст. 3,11,15,526,626,627,615,651,653 ЦК України, практикою ВС та ЄСПЛ, ЕКПЛ, суд, -

ВИРІШИВ :

1.Позов ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Таирово» про стягнення коштів – задовольнити ;

2.Стягнути з Обслуговуючого кооперативу ОК «Житлово-будівельний кооператив «Таирово» (ЄДРПОУ : 44474970) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП : НОМЕР_1 ) сплачений пайовий внесок у розмірі 218689,70 грн., заборгованість нараховану на підставі статті 625 ЦК України, а саме: втрати від інфляційних процесів 56689,86 грн., 3 % річних 15961,30 грн., моральну шкоду в розмірі 10000 грн. та судовий збір в розмірі 2913,40 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 06.10.2026 р.

Суддя Гандзій Д.М.