Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №521/7814/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/7814/26

Номер провадження № 2/521/6131/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Ганошенка С.А.,

за участі секретаря судового засідання Папінян В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Одеса в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсійних виплат,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 13.05.2026 року звернувся до Хаджибейского районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсійних виплат.

Позивач 13.05.2026 року звернувся до Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 стягнення надміру стягнених коштів.

Справа перебувала у провадженні судді Роїка Д.Я., якого наказом № 24-ос від 14.09.2026 року по суду відраховано зі штату суду у зв`язку із призначенням на посаду судді Одеського апеляційного суду.

На підставі розпорядження керівника апарату Хаджибейського районного суду м. Одеси № 678 від 23.09.2026 року по справі було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

За результатами повторного автоматизованого розподілу від 23.09.2026 року справа передана на розгляд судді Хаджибейського районного суду міста Одеси Ганошенка С.А.

Справа надійшла до провадження судді Ганошенку С.А. 24.09.2026 року.

Ухвалою суду від 24.09.2026 року вищевказану цивільну справу прийнято суддею до провадження та призначено спрощене провадження у справі з викликом сторін у судове засідання 05.10.2026 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області з 16.11.2023 перебуває ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та отримує пенсію (за віком), призначену відповідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV.

Згідно із Розпорядженням від 25.02.2025 розмір пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.03.2025 в результаті перерахунку «Індексація заробітку» складав 3038,00 грн, у тому числі: 113,57 грн - розмір пенсії за віком, 100 грн. — індексація 01.03.2024, 2147,43 грн - доплата до мінімальної пенсії (2631,00 грн), 677,00 грн - доплата особам, яким не виповнилося 70 років.

В листопаді 2025 року при опрацюванні списків працюючих пенсіонерів був встановлений факт працевлаштування ОСОБА_1 з 27.08.2025.

В результаті перерахунку пенсії, у зв`язку з працевлаштуванням, розмір пенсії ОСОБА_1 з 27.08.2025 склав 2361,00 грн (розпорядження/перерахунок від 03.11.2025).

У зв`язку із працевлаштуванням з 27.08.2025 року, ОСОБА_1 втратив право на доплату особам, яким не виповнилося 70 років, у розмірі 677,00 грн.

Таким чином, по о/р НОМЕР_2 за період з 27.08.2025 по 30.11.2025 року виникла переплата пенсії в сумі 2140,19 грн у зв`язку із неповідомленням ОСОБА_1 про працевлаштування.

Головним управлінням було прийнято рішення № 4055 від 13.11.2025 про прийняття переплати на облік, про що ОСОБА_1 було повідомлено листом від 17.11.2025 № 1500-0404-8/188057.

Листом Пенсійного фонду України від 03.04.2025 № 2800-030202-9/22411 (зареєстрований 04.04.2025 за № 913/16) повідомлено, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.03.2023 № 3-р(II)/2023 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи абзаців четвертого, п`ятого частини другої статті 70 Закону України “Про виконавче провадження”, абзаців третього, четвертого частини другої статті 50 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” в тім, що вони унеможливлюють виплату у розмірі не нижче прожиткового мінімуму - пенсії, що є основним джерелом існування, призначеної в установленому законом розмірі прожиткового мінімуму. Враховуючи роз`яснення Пенсійного фонду України, оскільки розмір пенсії до виплати дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, ОСОБА_1 запропоновано надати згоду на утримання переплати з пенсії або повернути суму переплати пенсії на рахунок Пенсійного фонду України.

Станом на теперешній час ОСОБА_1 переплата не погашена та згоди на добровільне погашення переплати пенсії від Відповідача не отримано.

Представник позивача в судове засідання 05.10.2026 року не з`явився, проте подав до суду через підсистему “Електронний суд” заяву про розгляд справи за його відсутності, та просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання 05.10.2026 року не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно, на адресу суду 21.09.2026 року повернулися поштові листи з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою” з незалежних від суду причин.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області з 16.11.2023 перебуває ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та отримує пенсію (за віком), призначену відповідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV.

Згідно із Розпорядженням від 25.02.2025 розмір пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.03.2025 в результаті перерахунку «Індексація заробітку» складав 3038,00 грн, у тому числі: 113,57 грн - розмір пенсії за віком, 100 грн. — індексація 01.03.2024, 2147,43 грн - доплата до мінімальної пенсії (2631,00 грн), 677,00 грн - доплата особам, яким не виповнилося 70 років.

В листопаді 2025 року при опрацюванні списків працюючих пенсіонерів був встановлений факт працевлаштування ОСОБА_1 з 27.08.2025.

В результаті перерахунку пенсії, у зв`язку із працевлаштуванням, розмір пенсії ОСОБА_1 з 27.08.2025 склав 2361,00 грн (розпорядження/перерахунок від 03.11.2025).

У зв`язку із працевлаштуванням з 27.08.2025 року, ОСОБА_1 втратив право на доплату особам, яким не виповнилося 70 років, у розмірі 677,00 грн.

Таким чином, по о/р НОМЕР_2 за період з 27.08.2025 по 30.11.2025 року виникла переплата пенсії в сумі 2140,19 грн у зв`язку із неповідомленням ОСОБА_1 про працевлаштування.

Головним управлінням було прийнято рішення № 4055 від 13.11.2025 про прийняття переплати на облік, про що ОСОБА_1 було повідомлено листом від 17.11.2025 № 1500-0404-8/188057.

Листом Пенсійного фонду України від 03.04.2025 № 2800-030202-9/22411 (зареєстрований 04.04.2025 за № 913/16) повідомлено, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.03.2023 № 3-р(II)/2023 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи абзаців четвертого, п`ятого частини другої статті 70 Закону України “Про виконавче провадження”, абзаців третього, четвертого частини другої статті 50 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” в тім, що вони унеможливлюють виплату у розмірі не нижче прожиткового мінімуму - пенсії, що є основним джерелом існування, призначеної в установленому законом розмірі прожиткового мінімуму. Враховуючи роз`яснення Пенсійного фонду України, оскільки розмір пенсії до виплати дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, ОСОБА_1 запропоновано надати згоду на утримання переплати з пенсії або повернути суму переплати пенсії на рахунок Пенсійного фонду України.

Станом на теперешній час ОСОБА_1 переплата не погашена та згоди на добровільне погашення переплати пенсії від Відповідача не отримано.

Відтак суд виснує, що правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (надалі по тексту Закон № 1058-ІV).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 Закону № 1058-ІV особа надає на вимогу органу, що призначає пенсію, документи, що засвідчують відповідні відомості.

Крім того, п. 3 ч. 2 ст. 16 Закону № 1058-ІV, передбачено , що застрахована особа зобов`язано повідомляти органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.

Відповідно до п. 2.5. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-4 (надалі - Порядку), у разі працевлаштування (навчання) особи, якій призначено пенсію, такою особою протягом 10 днів надається органу, що призначає пенсію, довідку про прийняття на роботу (навчання).

Відповідно до п.2.21 Порядку, у разі працевлаштування (початку діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) після призначення пенсії особа повідомляє орган, що призначає пенсію, про дату працевлаштування (початок діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), вид зайнятості (укладення трудового договору, цивільно-правового договору, реєстрація як фізичної особи - підприємця, провадження незалежної професійної діяльності) шляхом подання відповідної заяви згідно з цим Порядком. При цьому відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 Закону особа надає до органу, що призначає пенсію, документи, що засвідчують відповідні відомості (у тому числі копію трудової книжки із записом про працевлаштування та/або копію цивільно-правового договору).

Відповідно до ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а у разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Крім того, ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров`я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначені загальні положення про зобов`язання в зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Органи Пенсійного фонду України є органами державної виконавчої влади, які в своїй діяльності керуються Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Положенням про Пенсійний фонд України, постановами правління, наказами Фонду, а також Положеннями про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління.

Відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 7 Закону № 1058-ІV, загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципом цільового та ефективного використання коштів загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яким керується Головне управління при здійсненні своїх обов`язків та повноважень.

Статтею 73 Закону № 1058-ІV визначено, що кошти Пенсійного фонду використовуються на виплату пенсій, надання соціальних послуг, фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду, оплату послуг з виплати та доставки пенсій, формування резерву коштів Пенсійного фонду, при цьому забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі не передбачені цим Законом.

При розгляді справи необхідно врахувати обставини, що незаконне витрачання коштів Пенсійного фонду України тягне за собою дефіцит бюджету Пенсійного фонду, що породжує соціальну напругу у суспільстві і може сприяти невиконанню державою своїх функцій по соціальному забезпеченню громадян.

До того ж, згідно зі ч. 3 ст. 113 Закону № 1058-ІV у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі (перевищення видатків над доходами, у тому числі з урахуванням резерву коштів Пенсійного фонду) у зв`язку із забезпеченням виплати пенсій в розмірі, передбаченому ст. 28 цього Закону та спрямуванням частини страхових внесків до Накопичувального фонду такий дефіцит покривається за рахунок коштів Державного бюджету України.

На підставі вставлених обставин, та з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

У зв`язку з тим, що відповідач не надав позивачу інформацію про працевлаштування, як наслідок виникла переплата пенсії за період з 27.08.2025 року по 30.11.2025 року в сумі 2040 грн. 19 коп., а вимога позивача про повернення коштів залишена без реагування, добровільно кошти не повернуті, у зв`язку з чим їх належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.

Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1,ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 28.05.2026 року №2307.

Тому, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача також належить стягнути на користь позивача сплачені останнім і документально підтвердженні судові витрати у загальному розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст.10, 13, 76-81, 141, 265, 280-283, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 , про стягнення надмірно виплачених сум пенсійних виплат - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження юридичної особи: м. Одеса, вул. Канатна, 83) надміру виплачену суму пенсійних виплат за період з 27.08.2025 року по 30.11.2025 року у розмірі 2140 (дві тисячі сто сорок) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження юридичної особи: м. Одеса, вул. Канатна, 83) судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 05.10.2026 року.

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО