Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №521/13140/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа 521/13140/26

Провадження 2/521/8681/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року

Хаджибейський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді – Мурзенка М. В.

при секретарі – Корнієнко Л. В.

за участю позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Хаджибейського районного суду м. Одеси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину, –

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року до Хаджибейського районного суду м. Одеси через систему «Електронний суд» звернулась з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 6000,00 грн. щомісячно, а також додаткових витрат на дитину у розмірі 5 000 грн. щомісячно, починаючи з дати звернення до суду.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2022 року відповідач проживає окремо, дитина проживає з позивачкою, відповідач добровільної та регулярної матеріальної допомоги на сина не надає, працевлаштований неофіційно, часто змінює місця роботи та приховує свій реальний дохід, в той час як позивачка працює на умовах неповного робочого часу (скорочені зміни) із погодинною оплатою праці, розмір її щомісячного доходу безпосередньо залежить від кількості фактично відпрацьованих годин.

Позивачка зазначає, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має особливі медичні та реабілітаційні потреби, пов`язані із неврологічними порушеннями. Дитина має офіційний діагноз: ознаки алалії (не розмовляв до 5 років), диспраксія (моторна незграбність), шийно-черепний синдром, потребує постійного, безперервного та систематичного комплексу лікувально-корекційних заходів, які за своїм медичним характером є тривалою реабілітацією на постійній основі, в т.ч. заняття з логопедом-дефектологом вартістю 6000 грн. на місяць, курси лікувального неврологічного масажу вартістю від 5 000 до 7500 грн. за один курс з 10 сеансів, курси індивідуальних занять з ЛФК (лікувальної фізкультури) вартістю від 4 500 до 7000 грн. за один курс з 10 сеансів.

Враховуючи викладене, позивачка просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 6000,00 грн. щомісячно, а також додаткові витрати на дитину у розмірі 5 000 грн. щомісячно.

Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, пояснила суду, що працює продавцем-консультантом в мережі супермаркетів «Сільпо», у зв`язку із збройною агресією російської федерації скорочуються робочі зміни, у зв`язку із чим її дохід зменшився, дитина потребує особливого догляду та коригуючих занять, відповідач коштів на утримання дитини та на покриття додаткових витрат не надає.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило.

За таких обставин суд, зі згоди позивачки, ухвалює заочне рішення згідно ст.280 ЦПК України.

Справу розглянуто в змішаній (паперовій та електронній) формі.

Заслухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 28 квітня 2020 року Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), наявною в електронній справі.

З копії довідки № 3 від 04.05.2026 р., наданої ТОВ «Сільпо-Фуд» вбачається, що позивачка з 24 березня 2023 року працює продавцем-консультантом відділу каса магазину № 186 за адресою АДРЕСА_1 .

З копії довідки про доходи № 001198/СФ від 05.05.2026 р. вбачається, що дохід позивачки за період з листопада 2025 року по квітень 2026 року включно складав 97 471 грн. 31 коп. (ПДФО— 17916 грн. 05 коп.), додаткові блага— 2308 грн. 32 коп. (ПДФО— 54 грн. 00 коп.).

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. В контексті даної статті батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Матеріальне утримання дітей – це обов`язок батьків.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дітей; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 3 ст. 182 СК України, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 Х11 (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. За змістом ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини що мають істотне значення. Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Відповідно до частини 2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1,2 статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Суд аналізуючи матеріали справи, вивчивши порядок утримання дитини спосіб її життя, при визначенні розміру аліментів враховує стан здоров`я, матеріальне становище сторін, потребу дитини в одержанні аліментів, стан здоров`я дитини, приймаючи до уваги обов`язок обох батьків утримувати дитину, вважає розмір аліментів, який заявлений позивачем, завищеним, таким, що не відповідає вимогам розумності та справедливості.

Разом з тим, при визначенні розміру аліментів, суд прагне не до зрівняльного становища платника та одержувача аліментів, а й до того, щоб одержувач у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги.

Відповідно до ст. 201, ч.1 ст.191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Враховуючи матеріальне становище сторін по справі, вік дитини, необхідність забезпечення її гармонійного розвитку, мінімальний рекомендований розмір аліментів на дитину, визначений ч. 2 ст. 182 СК України, суд доходить висновку про стягнення з відповідача на корить позивача аліментів в розмірі 3500,00 грн. на дитину щомісячно, починаючи з 27 липня 2026 року й до досягнення дитиною повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Також суд доходить висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення додаткових витрат на дитину з огляду на наступне.

Відповідно до ст.185 Сімейного кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17 зроблено висновок, що СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону, брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.

Так, згідно п.18. постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», до передбаченої статтею 185 СК України вказує, що до участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 страждає на загальне порушення мовлення 1-2 рівня з проявами моторної афазії, шийно-черепний синдром, що підтверджується копією направлення лікаря-невролога КНП «ДКДЦ ім. ак. Б. Я. Резніка» ОМР від 25.10.2025 р. (наявна в електронній справі).

З наданої позивачкою копії висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 07 грудня 2023 р. № ІРЦ-85538/223/477968 (наявний в електронній справі) вбачається, що ОСОБА_3 потребує занять з практичним психологом— 1 година на тиждень протягом навчального року, занять з вчителем-логопедом— 3 години на тиждень протягом навчального року.

З копії довідки № 10 від 04 травня 2026 року, наданої ФОП ОСОБА_5 (наявна в електронній справі) вбачається, що ОСОБА_3 дійсно відвідує індивідуальні заняття з логопедом-дефектологом згідно з висновками спеціалістів ІРЦ, заключенням невролога та наявними мовними порушеннями 3 рази на тиждень (12 занять на місяць), вартість заняття тривалістю 60 хв. складає 500 грн. 00 коп., орієнтовна вартість курсу на місяць становить 6 000 грн.

Зазначені витрати є додатковими відповідно до ст. 185 СК України, зумовлені хворобою дитини, у зв`язку із чим суд доходить висновку про стягнення половини вказаних витрат в сумі 3000 грн. щомісячно з відповідача.

Суд відхиляє доводи позивачки про необхідність стягнення з відповідача додаткових витрат на курси лікувального неврологічного масажу та індивідуальних занять з ЛФК, оскільки позивачем не надано доказів необхідності надання відповідних послуг дитини, факту їх надання, їх вартості та понесення фактичних витрат на їх оплату.

Наявні в матеріалах справи відомості про орієнтовну вартість таких послуг до уваги судом не беруться, оскільки не доводять факту надання таких послуг та їх сплати позивачкою.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню додаткові витрати на дитину в загальній сумі 3000 грн. 00 коп. щомісячно.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно п. 1) ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір, з урахуванням звернення позивачем до суду в електронній формі, пропорційно до задоволеної частини вимог в сумі 580 грн. 89 коп. відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 92, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 27 липня 2026 року й до досягнення дитиною повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Стягнути з ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткові витрати на дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 27 липня 2026 року й до досягнення дитиною повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Стягнути з ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в дохід держави судовий збір в сумі 580 (п`ятсот вісімдесят) гривень 89 копійок.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду в загальному апеляційному порядку в тридцятиденний строк.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення и складений 06 жовтня 2026 року.

Головуючий: