Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №521/74/23 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

521/74/23

1-кп/521/493/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

з секретарем - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченої - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Хаджибейського районного суду м. Одеси кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12022163470000830 від 12.12.2022 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси Одеської області, громадянки України, без інвалідності, з середньо-спеціальною освітою, незаміжньої, неповнолітніх осіб на утриманні не маючої, зі слів працюючої продавцем на ринку «Привоз», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ч. 3 ст. 88 КК України не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022 року введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався в установленому законом порядку.

На момент вчинення кримінального правопорушення у даному провадженні строк дії воєнного стану в Україні було продовжено Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022 року, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2738-IX від 16.11.2022 року, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, тобто до 19 лютого 2023 року.

Так, 09.12.2022 року 09.12.2022 року приблизно об 15 годині 35 хвилин ОСОБА_5 прибула до відділення медичної лабораторії ТОВ «Смартлаб» (ЄДРПОУ 36552995), за адресою: м. Одеса, вул. М?ясоїдівська, 32. В подальшому перебуваючи у вказаному відділенні в останньої виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, де вона визначила предметом свого злочинного посягання майно, яке належить ТОВ «Смартлаб», а саме мобільний телефон марки «Redmi 7A» в корпусі золотистого кольору на 32 GB з IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою мобільного оператора «Лайфселл» з номером телефону НОМЕР_3 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись в тому, що за нею ніхто не спостерігає та її дії залишаться непоміченими, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в період воєнного стану, таємно викрала мобільний телефон марки «Redmi 7A» в корпусі золотистого кольору на 32 GB з IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою мобільного оператора «Лайфселл» з номером телефону НОМЕР_3 , після чого з викраденим майном залишила місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Смартлаб» матеріальну шкоду на загальну суму 3 730 гривень.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою провину в інкримінованому їй діянні визнала повністю та беззаперечно, а також надала показання, які за своїм змістом аналогічні обставинам правопорушення, викладеним в обвинувальному акті, а саме те, що в період дії воєнного стану, а саме в грудні 2022 року, вона прийшла до лабораторії, що розташована на території МКЛ №1 по вул. М`ясоєдівській аби дізнатись про аналізи. Перебуваючи в приміщенні даного медичного закладу вона побачила мобільний телефон, який є власністю медичного закладу, і, поки ніхто не спостерігав, вона взяла його і одразу залишила приміщення лабораторії, маючи намір продати викрадений телефон. Так, покинувши місце злочину, вона, рухаючись вулицею, зустріла співробітників поліції, яким зізналась у скоєному діянні. Вартість та якісні характеристики викраденого майна не оскаржувала. Повністю відшкодувала потерпілому підприємству завдану матеріальну шкоду шляхом повернення викраденого майна, у вчиненому каялась.

Представник потерпілого підприємства ТОВ «Смартлаб» (код ЄДРПОУ 36552995) в судовому засіданні участі не приймав, оскільки матеріали справи містять відповідну заяву про розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 без його участі. Претензії майнового чи морального характеру до обвинуваченої відсутні, а покарання просить призначити на розсуд суду.

Прокурор, у зв`язку з беззаперечним визнанням обвинуваченою своєї вини під час судового розгляду, просив обмежитись лише її допитом і дослідженням документів, що характеризують її особу та дослідженням документів, що стосуються речових доказів, арештів майна, та, відповідно до вимог статті 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

На підставі викладеного, за згодою учасників провадження, які, під час судового розгляду, не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження та запевнили суд у тому, що вони правильно розуміють зміст обставин кримінального правопорушення, суд, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченої, дослідженням документів, що характеризують її особу, а також дослідженням документів, що стосуються речових доказів та арештів майна. При цьому судом роз`яснено учасникам провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Під час допиту обвинувачена ОСОБА_5 підтвердила, що саме вона, за викладених в обвинувальному акті обставинах, вчинила кримінальне правопорушення проти власності під час дії воєнного стану.

Покази обвинуваченої ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин інкримінованого кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції. Зважаючи на те, що у судовому засіданні ОСОБА_5 надала показання, які за своїм змістом відповідають суті тих подій, що викладені в обвинувальному акті, будь-яких сумнівів у вчиненні гр. ОСОБА_5 кримінального правопорушення проти власності під час дії воєнного стану у суду не має.

Поряд з цим, органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 було кваліфіковано, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану. Проте, як вбачається зі змісту документів, що були долучені прокурором, 30.05.2025 року ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 було звільнено від призначеного вироком Приморського районного суду м. Одеси від 10.08.2022 року покарання у зв`язку з усуненням караності вчиненого нею діяння.

Крім того, 25.06.2026 року ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12021162250000137 від 21.02.2021 року за ч. 2 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_5 , було закрито, отже, на момент розгляду даного кримінального провадження у обвинувачена ОСОБА_5 не лише є особою, що не має невідбутого покарання, а й з огляду на положення ч. 3 ст. 88 КК України, не є особою, що має судимості.

Положеннями ч. 3 ст. 88 КК України визначено, що особи, засуджені за вироком суду без призначення покарання або із звільненням від покарання чи такі, що відбули покарання за діяння, кримінальна протиправність і караність якого усунута законом, визнаються такими, що не мають судимості.

Частиною 3 ст. 337 КПК України встановлено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд вважає необхідним з обвинувачення ОСОБА_5 виключити таку кваліфікуючу ознаку як «повторність», та кваліфікує її дії за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , судом не встановлено.

При визначені виду та міри покарання ОСОБА_5 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином; особу ОСОБА_5 , її вік (39 років); соціальне положення (незаміжня, неповнолітніх осіб на отриманні не має, проте зі слів добровільно доглядає за бабусею похилого віку, проживає на території м. Одеси, працездатна та працює); стан здоров`я (особа осудна, наразі на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, проте, згідно виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №4504 має ряд хронічних захворювань, зокрема гострий остеомієліт, хворобу, зумовлену ВІЛ, Флегмона обличчя тощо); те, що ОСОБА_5 на теперішній час, в силу ч. 3 ст. 88 КК України, вважається раніше не судимою особою, а також те, що вона повністю визнає вину у вчиненому у даному кримінальному провадженні, добровільно відшкодувала потерпілому підприємству завдану матеріальну шкоду шляхом повернення викраденого майна; має пом`якшуючі покарання обставини (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення) та не має обставин, що обтяжують покарання.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини вчиненого кримінального правопорушення, та те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню обвинуваченою інших (нових) кримінальних правопорушень, враховуючи відомості про її особу, промову прокурора в судових дебатах, який вважав, що виправлення обвинуваченої може бути досягнуто без її ізоляції від суспільства, а також те, що у своїй заяві представник потерпілого підприємства не наполягав на призначенні суворого покарання, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_5 покарання, в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у виді позбавлення волі, з подальшим звільненням її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на неї певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Саме таке покарання та спосіб його виконання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень (злочинів, кримінальних проступків).

Цивільний позов у даному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у даному провадженні відсутні.

Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Малиновського (нині - Хаджибейський) районного суду м. Одеси від 16.12.2022 року, скасувати.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Враховуючи особу ОСОБА_5 та приймаючи до уваги призначене їй покарання та спосіб його виконання, суд вважає, що підстав для застосування відносно неї запобіжного заходу до набрання цим вироком суду законної сили не має.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 615 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Визнати винною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_5 - не обирати.

Початок строку відбування покарання з іспитовим строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Малиновського (нині - Хаджибейський) районного суду м. Одеси від 16.12.2022 року, скасувати.

Речові докази, відповідно до постанов слідчої від 13.12.2022 року та 16.12.2022 року, а саме:

- носій інформації у виді DVD-R диск з написом «Verbatin» з аудіо розмовою двох осіб у приміщенні ТОВ «Смартлаб» за адресою: м. Одеса, вул. М?ясоїдівська, 32 та носій інформації у виді DVD-R диску з позначенням «Смартлаб» - зберігати при матеріалах досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12022163470000830 від 12.12.2022 року;

- мобільний телефон марки «Redmi 7A» в корпусі золотистого кольору на 32 GB з IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою мобільного оператора «Лайфселл» з номером телефону НОМЕР_3 - вважати повернутим власнику за належністю, що підтверджується розпискою представника ТОВ «Смартлаб» від 27.12.2022 року.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили з моменту закінчення строку апеляційного оскарження.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку після його проголошення негайно вручається прокурору та обвинуваченій.

Суддя ОСОБА_1