Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №504/2385/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/2385/26

Номер провадження 1-кп/504/553/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 рокус-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області:

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ;

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ;

за участі прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши в залі суду в с-щі Доброслав обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до №12026160000000247 від 05.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, який має середню технічну освіту, одружений, працює водієм ТОВ «УКРТРАНС-ОДЕСА», раніше не судимий, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , будучи особою, яка у встановленому законодавством порядку 09.07.1985 року набула права керування транспортними засобами та 08.03.2025 року отримав посвідчення водія НОМЕР_1 з категоріями «В1»-«DE», працюючи водієм у ТОВ «УКРТРАНС-ОДЕСА», 05.03.2026 о 17.08 год., керуючи автопоїздом у складі сідлового тягача «MAN TGA 18/440», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом-самоскидом «MEILLER MHKS 41-3G», реєстраційний номер НОМЕР_3 , діючи відповідно до своїх трудових обов`язків, здійснював перевезення вантажу у вигляді сипучих металів (ільменіт) вагою 25400 кг, рухаючись у денний час доби, без опадів, в умовах необмеженої видимості, зі сторони села Коблево Миколаївської області у напрямку села Кошари Одеського району Одеської області, по асфальтованому сухому дорожньому покриттю автомобільної дороги загального користування міжнародного значення М-14 сполученням «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ», що має спеціальне обладнання дорожнього покриття та придорожньої зони, на якій організований двосторонній рух, проїзна частина має по одній, місцями по дві, смуги для руху у протилежних напрямках, що позначені горизонтальною дорожньою розміткою 1.1. (вузька суцільна лінія, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено), 1.5. (розділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають дві смуги руху в обох напрямках і де дозволено виїжджати на смугу зустрічного руху; позначає межі смуг руху за наявності двох і більше смуг, призначених для руху в одному напрямку).

Проїжджаючи на 53 км + 842 м цієї автодороги, поза населених пунктів, на території Південнівської територіальної громади Одеського району Одеської області, по рівній ділянці з горизонтальним профілем, що мала незначне заокруглення дороги праворуч, рухаючись зі швидкістю близько 50-55 км/год (фактична швидкість органами досудового розслідування не встановлена), водій ОСОБА_5 , керуючи джерелом підвищеної небезпеки, вкрай уважним не був, за дорожньою обстановкою та її зміною постійно не стежив, своєчасних заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації не вжив, не переконався, що обрана ним швидкість руху на цій ділянці дороги, забезпечить постійний контроль за траєкторією руху цього великогабаритного завантаженого транспортного засобу і його розташування в межах своєї смуги, тобто не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, чим проявив кримінальну протиправну недбалість, тобто не передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення смерті та тілесних ушкоджень іншим особам, як наслідку своєї дії, що утворювала реальну загрозу для життя і здоров`я осіб, хоча повинен був і міг передбачити ці наслідки, якщо б діяв більш обачливо.

У той самий час, у зустрічному напрямку, зі сторони села Кошари у бік села Коблево, з невстановленою органами досудового розслідування швидкістю, у своїй смузі, рухався автомобіль «FIAT DOBLO», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_7 .

За відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, водій ОСОБА_5 , нехтуючи вимогами правил дорожнього руху, під час зустрічного роз`їзду на ділянці дороги, що вимагала особливої уваги, не дотримався безпечного інтервалу, хоча мав таку технічну можливість, перетнув суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки 1.1., виїхав на зустрічну смугу руху, чим створив аварійну ситуацію для водія ОСОБА_7 , і допустив зіткнення без гальмування, на зустрічних курсах, передньою лівою кутовою частиною тягача «MAN TGA 18/440», з передньою лівою кутовою частиною автомобіля «FIAT DOBLO», реєстраційний номер НОМЕР_4 , що призвело до подальшого некерованого виїзду автопоїзду за межі проїзної частини у кювет з подальшим перекиданням. Своїми необережними діями у формі кримінальної протиправної недбалості водій ОСОБА_5 грубо порушив вимоги пунктів: 1.5.; 2.3. б), 10.1; 12.1.; 13.1 і розділу 34 «Дорожня розмітка» «Правил дорожнього руху», які введені в дію з 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України No 1306 від 10.10.2001, що зобов`язують водія:

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) «Бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно не відволікатися реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не від керування цим засобом у дорозі»;

п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п. 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

п. 13.1. «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу»;

п. 34. ДОРОЖНЯ РОЗМІТКА

1. Горизонтальна розмітка Лінії горизонтальної розмітки мають білий колір. Жовтий колір мають лінії 1.4, 1.10, 1.17, а також 1.2, якщо нею позначаються межі смуги для руху маршрутних транспортних засобів.

Горизонтальна розмітка має таке значення:

1.1. - (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху позначає межі смуг руху у попутному напрямку в обох напрямках, (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, велосипедних доріжках знаком 4.18; розділяє смуги двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15. Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється».

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 , спричинено тілесні ушкодження від яких останній загинув на місці пригоди, а саме, поєднана травма голови, шиї і грудної клітки, яка включає до себе:

-відкриту черепно-мозкову травму у вигляді сукупності наступних ушкоджень: забитих ран в лобній ділянці, в лівій лобно-надбрівній ділянці, в лівій тім`яно-скроневій ділянці, саден на обличчі, крововилива в м`які тканини який займає ліві лобну, скроневу і потиличну ділянки голови, осколкового перелому луски лівої скроневої кістки від якого відходять додаткові розгалужені лінії переломів, які проходять по піраміді скроневої кістки, переходять у передню черепну ямку з утворенням багатоосколкових переломів основи черепа у передній і середній черепних ямках (розтрощення кісток основи черепа передньої і середньої черепних ямок зліва), далі проходять через ділянку турецького сідла до вершини піраміди правої скроневої кістки, доходять до основи піраміди, далі відходить до заду на луску потиличної кістки, проходять у верхньому правому квадранті, від хрестоподібного підвищення до вершини ламбдовидного шву, далі переходить косо знизу догори і справа наліво на ліву тім`яну кістку де затухає, крововилива під тверду мозкову оболонку на основі черепа і частково з переходом на опуклу поверхню загальним об`ємом до 230 мл, крововиливів під м`якими мозковими оболонками на опуклій поверхні і основі великих півкуль мозку, в міжпівкульовій щілині, в проекції півкуль мозочка і стовбурового відділу мозку, з помітними крововиливами в речовині мозку;

-травму шиї у вигляді забито-рваної рани на лівій боковій поверхні шиї з просоченням кров`ю м`яких тканин шиї, компресійного перелому шийного відділу хребта на рівні 4-го і 5-го шийних хребців;

-закриту травму грудної клітки у вигляді сукупності ушкоджень: перелому 1-го правого ребра по навкологрудинній лінії; переломів 1-8-го лівих ребер по хребтовій лінії за прямим механізмом утворення місцями з ушкодженням пристінкової плеври і крововиливами в м`які тканини грудної клітки в проекції переломів, крововиливів під плеврою легенів та в тканині легенів.

Смерть ОСОБА_7 перебуває у прямому причинному зв`язку з наявною у нього поєднаною травмою голови, шиї і грудної клітки і настала від сукупності вказаних ушкоджень.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 , спричинено тілесні ушкодження, а саме: закрита черепно-мозкова травма у формі забою головного мозку важкого ступеня (наявність контузійних вогнищ забою лівої лобної частки головного мозку); субдуральної гематоми задньої черепної ямки зліва;. субарахноїдального крововиливу; закритих уламкових переломів верхньої та медіальної стінки лівої орбіти; підкожної гематоми обличчя. Дана травма ускладнилася розвитком набряку головного мозку, нейрогенного сечового міхуру; закритий перелом остистих відростків остистих відростків сьомого шийного хребця, остистого та лівого поперечного відростків першого грудного хребця зміщенням уламків.

Вище вказані тілесні ушкодження, згідно п.п. 2.1.2 та 2.1.3. «б» та «в» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України», відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Отже, водій ОСОБА_5 , шляхом належного виконання вимог пунктів: 1.5.; 2.3. 6), 10.1; 12.1.; 13.1 і розділу 34 «Дорожня розмітка» «Правил дорожнього руху», гарантовано мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді і його фактичні дії знаходяться у причинному зв`язку з настанням події цієї пригоди, а також настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_7 та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8 .

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжкі тілесні ушкодження та спричинило смерть потерпілому.

05.03.2026 року до ЄРДР внесено відомості про кримінальне провадження №12026160000000247 за ч. 2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, визнав повністю, вказавши, що він працював в ТОВ «УКР ТРАНС-ОДЕСА», перевозив сипучі метали на автопоїзді, рухався по трасі в умовах хорошої видимості, зі сторони с. Коблево в напрямку с. Кошари. Автодорога мала дві смуги в одному напрямку і в другому. Перед ним їхав вантажний автомобіль, який почав різко гальмувати, після чого ОСОБА_5 взяв вліво, виїхав на зустрічну смугу та також почав гальмувати, оскільки там були ями, так як був з вантажем почав вивертати, і в цей момент з ним зіткнувся транспортний засіб – «Фіат» білого кольору, зіткнення відбулося на зустрічній смузі. При цьому зазначив, що автомобіля «Фіат» він не бачив. Після зіткнення його автомобіль перевернувся, коли він виліз з машини, приїхала пожежна машина. Потерпілим був чоловік 40-45 років, який помер на місці ДТП. Після ДТП з потерпілою він не спілкувався. Можливості відшкодувати шкоду потерпілій в нього не має. До страхової компанії він не звертався. Також зазначив, що керує автомобілем все життя та вперше притягується до відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Обвинувачений не оспорював, обставин вказаних стороною обвинувачення в обвинувальному акті та підтвердив такі обставини.

З урахуванням того, що учасники судового провадження не заперечували, щодо визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд з`ясувавши, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого.

За таких обставин, формулювання обвинувачення судом визнається доведеним, дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжкі тілесні ушкодження та спричинило смерть потерпілому.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, згідно із приписами ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.

Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням, що характеризується необережною формою вини. При цьому, ОСОБА_5 грубо порушив низку вимог ПДР, що призвело до виїзду його транспортного засобу на зустрічну смугу руху, де і відбулося зіткнення з іншим автомобілем. Вказане спричинило заподіяння смерті потерпілого ОСОБА_7 та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8 .

Обставин, які передбачені ч. 1 ст. 66 КК України та пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. Разом з тим, суд визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого – визнання вини, згідно з ч. 2 ст. 66 КК України.

Обставин, які передбачені ст. 67 КК України та які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

При цьому, суд не може визнати обставиною, що пом`якшує покарання – щире каяття. Так, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Однак, у матеріалах кримінального провадження стосовно обвинуваченого відсутні дані на підтвердження того, що він дійсно намагався будь-яким чином примиритися із потерпілим, знівелювати свою провину у вчиненому, компенсувати наслідки вчиненого. Судом не здобуто жодних доказів факту вибачення обвинуваченого перед потерпілою, а також жодних доказів надання потерпілій хоча б часткової компенсації завданої шкоди. Саме по собі, визнання вини та надання показань у судовому засіданні не свідчить про щире каяття, оскільки з моменту вчинення злочину пройшов тривалий час і шкода завдана кримінальним правопорушенням залишилась не відшкодованою, а тому наявність такої пом`якшуючої обставини, як щире каяття судом не встановлено.

ОСОБА_9 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Заподіяну майнову шкоду не відшкодував та не намагався, на обліках у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, перебуває у шлюбі, є пенсіонером, до затримання був працевлаштованим, вік у якому вчинене кримінальне правопорушення – 67 років.

Згідно даних досудової доповіді, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства. Ризик небезпеки для суспільства орган пробації оцінює, як низький, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення є низьким.

Таким чином, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи позицію прокурора та представника потерпілого, сторони захисту, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Крім того, до обвинуваченого слід застосувати і додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

З урахуванням відсутності достатніх обставин, що пом`якшують покарання, даних про особу обвинуваченого, думок представника потерпілого та сторони обвинувачення, щодо визначення покарання, не має підстав для застосування дії ст. 75 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого, з урахуванням всіх обставин справи, не можливе без ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до вступу вироку у законну силу залишити без змін.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Питання речових доказів слід вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк відбуття покарання термін його попереднього ув`язнення в період з 05.03.2026 року по день набрання вироком суду законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до вступу вироку суду в законну силу залишити тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 процесуальні витрати сторони обвинувачення у кримінальному провадженні у сумі 34808,76 (тридцять чотири тисячі вісімсот вісім) гривень (сімдесят шість) копійок на користь держави.

Арешт майна у кримінальному провадженні, що накладений ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 13.03.2026 року у справі 947/10025/26 скасувати.

Речові докази після набрання вироком законної сили, а саме: відеореєстратор «70mai», модель «Midrive D02», серійний номер D05L95W1578, з micro SD картою 16 GB «Smartbuy» та автомобіль «FIAT DOBLO», реєстраційний номер НОМЕР_5 повернути спадкоємцям ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; сідловий тягач «MAN TGA 18/440», реєстраційний номер НОМЕР_6 , з напівпричепом-самоскидом «MEILLER MHKS 41-3G», реєстраційний номер НОМЕР_3 повернути гр. ОСОБА_10

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Доброславський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1