Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №504/4201/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/4201/26

Номер провадження 3/504/1486/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області Якимів А.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

на розгляд Доброславського районного суду Одеської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що 08.08.2026 року о 22.03 год. за адресою: дорога Новомиколаївська (Старокиївське шосе) М14 21км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda Cr-V, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував факту керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, зазначивши, що сів за кермо, оскільки необхідно було придбати ліки для матері, а також те, що від проходження огляду в медичному закладі він не відмовлявся. Просив суд не накладати на нього штраф та не позбавляти права керувати транспортним засобом, оскільки наявність права керування транспортним засобом йому необхідна для догляду за хворою матір`ю. Також надав письмові заперечення, в яких зазначив, що остання «калібровка» драгера, яким проводився тест, була у жовтні 2025 року, отже термін перевірки «калібровки», який повинен проводитися кожні 6 місяців, був пропущений, а його результати вважаються недійсними. На його прохання до працівників поліції надати сертифікат щодо «калібровки» приладу, йому було відмовлено.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується такими доказами:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 741004 від 08.08.2026 року, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень;

- довідками інспектора ВАП УПП в Одеській області, згідно змісту яких ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_1 , а також те, що останній протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ч.1 ст. 130 КУпАП;

-роздруківкою приладу Alkotest Drager 7510, прилад №0425, тест №2097 відповідно якого, у видихуваному ОСОБА_1 повітрі міститься 2,10 проміле алкоголю, яка підписана ОСОБА_1 без жодних зауважень;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат якого становив 2,10 проміле, з результатом якого ОСОБА_1 був згоден, про що свідчить його підпис у відповідній графі акту;

-направленням на медичний огляд від 08.08.2026 року;

- відеозаписами з ПВР, на яких зафіксовано факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 та його зупинки працівниками поліції, огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних приладів, результат якого склав 2,10 проміле, з яким ОСОБА_1 був згоден, повідомлення останньому працівниками поліції, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, а також підписання ОСОБА_1 складеного відносно нього протоколу.

Відповідно до п. 2.9.А Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність, серед іншого, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Матеріали справи не містять даних про обставини порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які могли б призвести до визнання наявних у справі доказів неналежними та недопустимими.

Щодо твердження ОСОБА_1 про використання приладу «Драгер» із простроченим строком градуювання, суд зазначає, що відповідно до п.6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).

Згідно з ч.1 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №1314-VII від 05 червня 2014 року, законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить один рік.

Згідно даних роздруківки з приладу Drager Alсotest 7510, прилад №ARLМ-0425, останнє градуювання приладу проводилось 02.10.2025 року. Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився працівниками поліції 08.08.2026 року, тобто в межах дванадцяти місячного строку калібрування приладу.

Таким чином, оскільки огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено із використанням законодавчо врегульованого газоаналізатору Drager Alсotest 7510, без порушення строку його градуювання, суд вважає доводи про недійсність проведеного огляду повністю спростованими.

Щодо зазначення ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся проїхати до медичного закладу, оскільки йому працівники поліції не пропонували пройти медичний огляд, суд зазначає наступне.

На вищезазначеному відеозаписі з ПВР зафіксовано огляд водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

Водночас процесуальних підстав для проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я не було, оскільки на вищезазначеному відеозаписі зафіксовано ту обставину, що після пропозиції працівника поліції пройти огляд на місці зупинки, ОСОБА_1 погодився та пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки із використанням газоаналізатору «Драгер» та погодився з його результатом, та після цього підписав складений відносно нього протокол, а також роздруківку приладу «Драгер» та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. При цьому, ОСОБА_1 не виявляв незгоди з результатом тестування, проставивши підпис у графі акту огляду, щодо погодження з результатами такого.

Об`єктивно з`ясувавши обставини, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, суд визнає винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, кваліфікація його дій працівниками поліції є вірною.

Визначаючи вид та розмір адміністративного стягнення, за вчинене порушення, суд звертає увагу на безальтернативність адміністративного стягнення за дане порушення та вважає необхідним накласти на правопорушника адміністративне стягнення, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортним засобами строком на 1 рік.

Крім того, відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а також статті 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особа, на яку накладено таке стягнення, сплачує судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,6 грн.

Керуючись ст. ст. 40-1, ч.1 ст. 130, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Реквізити для сплати штрафу і судового збору розміщені на офіційному веб порталі «Судова влада» - https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/zbir/ та https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/tax/.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до особи може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Доброславський районний суд Одеської області.

СуддяА. В. Якимів