Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №676/9561/25 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/9561/25

Номер провадження 2/676/1645/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді – Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання – Райтаровського В.І.,

представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Рарицького Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кам`янець-Подільського, Хмельницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Рарицький Т.В. звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої входить частка квартири, загальною площею 56,3 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину зазаконом від 19.08.2011 року. Іншим співвласником частки вищезазначеної квартири є позивач на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.08.2011 року та договору дарування квартири від 31.08.2025 року. Спадкоємцями майна після смерті бабусі ОСОБА_3 є її донька ОСОБА_2 та за заповітом позивач, якому за життя бабуся заповіла належну їй частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 13.10.2025 року позивач звернувся до Кам`янець-Подільської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Проте нотаріус повідомив, що не може видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки позивачем пропущений шестимісячний строк для подання заяви. Даний строк позивач пропустив із поважних причин, оскільки з 02.10.2005 року безперервно перебував за межами території України, а тому саме ця обставина стала причиною не подання до нотаріуса у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_3 .

Просить суд визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса після смерті його бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 тривалість три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою суду від 05 січня 2026 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 23 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився; його представник адвокат Рарицький Т.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві та пояснив, що за життя бабуся позивача склала заповіт, згідно якого частину квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 заповіла своєму онуку. Починаючи з 2005 року позивач ОСОБА_1 безперервно проживає за межами території України, а тому не подав вчасно заяву до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті своєї бабусі. Про складений на нього заповіт від дізнався від своєї матері ОСОБА_4 , яка також постійно проживає за межами України в Іспанії.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засідання не заперечувала проти задоволення позову, а також пояснила, що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 щодо квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 та нею отримано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану квартиру. Спадкоємцем за другим заповітом на інше конкретно визначено в ньому майні є ОСОБА_1 , який постійно проживає за межами України, а тому в нього були поважні причини пропуску строку.

Суд заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, вважає, що позов підлягає задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 27 червня 2019 року, виданого Кам`янець-Подільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З копії заповіту посвідченого 13 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Шешуряк О.В. слідує, що ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, згідно якого належну їй частину квартири за номером АДРЕСА_3 заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Із копії договору дарування квартири від 31 серпня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Шевчук Н.М. слідує, що ОСОБА_6 передала ОСОБА_7 та ОСОБА_1 в рівних частинах безоплатно у власність квартиру за номером АДРЕСА_3 . Квартира, що дарується належить дарувальнику ОСОБА_6 на правах спільної сумісної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Першою Кам`янець-Подільською держконторою 06.06.1997 року.

Згідно витягу про державну реєстрацію прав Кам`янець-подільського міжміського бюро технічної інвентаризації від 21.06.2011 року ОСОБА_7 та ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 31.08.2005 року, належить на праві приватної спільної часткової власності по частки квартири, що розташована за дресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 серпня 2011 року, виданого державним нотаріусом Першої Кам`янець-Подільської державної нотаріальної контори спадкоємцями зазначеному у цьому свідоцтві майна ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 є його мати ОСОБА_3 та син ОСОБА_1 , які спадкують по частині у спадщині. Спадщина на яку у вказаних частках видано це свідоцтво складається з частини квартири номером АДРЕСА_3 .

Згідно витягу про державну реєстрацію прав Кам`янець-Подільського міжміського бюро технічної інвентаризації від 19.10.2011 року ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 19.08.2011 року, належить на праві приватної спільної часткової власності частка квартири, що розташована за дресою АДРЕСА_1 .

Листом державного нотаріуса Кам`янець-Подільської державної нотаріальної контори І.Череватої від 13.10.2025 року, ОСОБА_1 повідомлено про те, що державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу за №187/2019 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Спадкоємцем за іншим заповітом є дочка спадкодавця ОСОБА_2 , якій було видано свідоцтво про право на спадщину, у зв`язку із цим відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки останній пропустив строк, встановлений для прийняття спадщини,

Із копії закордонного паспорта ОСОБА_8 від 03 серпня 2001 року вбачається, що її сину ОСОБА_9 була видана віза від 09.09.2005 року та відповідно до штампу, останній 02.10.2005 року перетнув державний кордон Україна.

Згідно інформації наданої головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України на адвокатський запит ОСОБА_10 від 05.11.2025 року, відповідно до п.п.12, 15 Положення про базу даних «Відомості про осіб, які перетнулидержавний кордон України» від 27.09.2022 року №614, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянином України ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з 08.12.2017 року по 13.11.2025 року в Базі даних не виявлено.

На виконання ухвали суду від 10 лютого 2026 року, державним нотаріусом Кам`янець-Подільської державної нотаріальної контори Череватою І. до суду надано спадкову справу за №187/2019 заведену після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із копії спадкової справи №187/2019 заведеної після смерті ОСОБА_3 вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після смерті матері звернулася ОСОБА_2 . Із копії заповіту від 08.12.2011 року, посвідченого державним нотаріусом Рудяк Т.В. слідує, що ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила розродження, яким все своє майно заповіла своїй доньці ОСОБА_2 . Із копії відповіді відділу реєстрації місця проживанні від 11.11.2019 року, який адресований державному нотаріусу слідує, що ОСОБА_5 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , станом на 11.11.2019 року відсутні відомості про зареєстрований осіб за вказаною адресою. Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05 травня 2025 року спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її донька ОСОБА_2 спадщина на яке видано свідоцтво складається із квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 .

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показала, що вона є близькою подругою та сусідкою матері позивача – ОСОБА_4 , а тому їй відомо, що її син ОСОБА_1 є власником частини квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Коли батьки позивача розлучалися, то домовилися, залишити квартиру сину. Перед смертю бабуся позивача, по батьковій лінії склала заповіт, яким частину квартири, яку вона успадкувала після смерті свого сина (батька позивача) заповіла онуку. У 2019 році померла бабуся позивача ОСОБА_13 . Після 2020 року мати позивача ОСОБА_14 до України не приїжджала.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з положеннями статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За загальним правилом, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача.

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 , як на підставу своїх порушених прав, зазначив, що строк для подання заяви про прийняття нею спадщини пропущений з поважної причини, оскільки з жовтня 2005 року він безперервно проживає за межами України про складений заповіт бабусею на частину квартири дізнався від матері, а тому був позбавлений можливості вчасно подати заяву до нотаріуса про прийнятят спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 не проживав, разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на момент її смерті, оскільки з 2005 року проживає за межами території України, що підтверджується інформацією наданою головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України. До дня смерті і на момент смерті ОСОБА_3 проживала одна за адресою АДРЕСА_2 . Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 серпня 2011 року, спадкоємцями зазначеному у цьому свідоцтві майна ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 є його мати ОСОБА_3 та син ОСОБА_1 , які спадкують по частини у спадщині. Спадщина на яку у вказаних частках видано це свідоцтво складається з частини квартири АДРЕСА_3 .

За життя спадкодавець ОСОБА_15 склала два заповіти яким частину вказаної квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 заповіла своєму онуку ОСОБА_1 ; все інше майно, зокрема квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , заповіла своїй доньці ОСОБА_2 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.05.2025 року ОСОБА_2 отримала спадщину, що складається із квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 . Відповідач ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення позову та визначення додаткового строку для подання заяви та прийняття спадщини ОСОБА_1 на частину квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 .

Таким чином, суд приходить до висновку, що причини пропуску позивачем встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними, оскільки з 2005 року він постійно безперервно проживає за межами України, а також про заповіт дізнався від своєї матері, а тому наведені позивачем причини є об`єктивними та істотними труднощами, відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України у зв`язку з чим позивач позбавлений можливості звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини в межах визначеного законом строку.

Виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів, з урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне визначити позивачу додатковий строк три місяці для подачі ним заяви про прийняття спадщини, після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі викладеного, керуючись 2, 5, 7, 10-13, 19, 48, 76-81, 200, 211, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 315, 319 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті його бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 тривалість три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Пилипенко