Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №673/564/26 — Деражнянський районний суд Хмельницької області

Деражнянський районний суд Хмельницької області

вул. Миру, 43 м. Деражня, Хмельницький район, Хмельницька обл., Україна ін.32200

Справа № 673/564/26

Провадження № 1-кп/673/121/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 р.м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченої – ОСОБА_4 ,

її захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілої – ОСОБА_6 ,

її представника – адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Деражня кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Добрушино Сакського району АР Крим, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючої, громадянки України, неодруженої, на утриманні у якої перебуває одна малолітня дитина, не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2026 близько 14 год. ОСОБА_4 , перебуваючи з дозволу ОСОБА_6 в приміщенні вітальні її житлового будинку АДРЕСА_2 , під час спільного вживання алкогольних напоїв, помітивши, що у ОСОБА_6 наявні грошові кошти в іноземній валюті та впевнившись, що остання вийшла в приміщення іншої кімнати у будинку та за її діями ніхто не спостерігає, прийняла рішення про таємне викрадення чужого майна.

Тоді ж, 24.04.2026 близько 14 год. (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, з корисливими мотивом та метою, спрямованими на незаконне збагачення за рахунок чужої власності, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжено (востаннє – з 05.00 год. 03.02.2026 на строк 90 діб, згідно з Указом Президента України № 40/2026 від 12.01.2026, затвердженим Законом України № 4757-ІХ від 14.01.2026), перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, скориставшись відсутністю ОСОБА_6 , перебуваючи у вітальній кімнаті житлового будинку АДРЕСА_2 , взяла з ліжка жіночу сумку чорно-коричневого кольору, звідки вийняла гаманець білого кольору з якого дістала належні ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 200 Євро, що згідно курсу Національного банку України станом на 24.04.2026 становить 10 276,08 грн., 2 000 чеських крон, що згідно курсу Національного банку України станом на 24.04.2026 становить 4 219,2 грн., та помістила до правої кишені своїх штанів.

Після цього ОСОБА_4 залишила приміщення будинку та направилась до місця свого проживання разом з викраденими грошовими коштами, якими в подальшому розпорядилась на власний розсуд, чим завдала ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 14 495,28 грн.

За вказані дії ОСОБА_4 обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення фактично не визнала, також заперечила частину фактичих обставини кримінального правопорушення та надала покази, відповідно до яких 24.04.2026 приблизно 0 14 год. ОСОБА_6 запросила її до себе додому показати речі, які вона купила. Це було за місцем проживання останньої в будинку АДРЕСА_2 . При цьому алкоголю вона не вживала. Коли ОСОБА_6 вийшла з кімнати, ОСОБА_4 побачила на підлозі грошові кошти, які підняла та поклала у бокову кишеню куртки в яку була одягненна, при цьому вважаючи, що вказані гроші належать їй, оскільки при собі мала грошові кошти в сумі приблизно 1 700 гривень, купюрами номіналом 1000, 500, 200 та 20 гривень. Які купюри підняла з підлоги не розглядала. Через деякий час вона пішла додому, а на наступний день до неї прийшли працівники поліції, яким вона добровільно видала грошові кошти, як виявилось в іноземній валюті 200 євро та 2 000 чеських крон. Вона пояснила потерпілій чому так сталося. Інших коштів та золотих виробів вона не брала, знає від знайомих, що сережки у потерпілої зникли давно. Також повідомила, що 25.04.2026 року у поліції вона пройшла огляд на стан сп`яніння, однак це не підтвердилось.

Цивільний позов не визнає, оскільки кошти вилучені.

Незважаючи на заперечення ОСОБА_4 , її вина у вищевказаному кримінальному правопорушенні повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

-показами потерпілої ОСОБА_6 , відповідно до яких 24.04.2026 вона запросила до себе за місцем проживання за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_4 . Разом вони випили майже цілу пляшку горілки. Потім вирішили випити кави та пішли в магазин «Казік». Там вона виявила відсутність сережок (вартістю приблизно 6500 грн) і грошей, а саме 4000 чеських крон, 5000 грн і 20 євро. Всі гроші і сережки знаходились в гаманці, який знаходився в сумочці. Вона сказала про це ОСОБА_4 та просила її повернути викрадене. Викликала працівників поліції, однак вони ніяк не відреагували. Тому на наступний день вона пішла в поліцію і написала заяву про вчинений злочин. Чому у цій заяві вказано про крадіжку тільки 2000 крон та 200 євро вона не знає, так як саму заяву вона не читала, а слідчий сказав їй, що пише лише ті кошти, які знайшли у ОСОБА_4 . Під час застілля вона виходила з кімнати на 5-10 хв., ніяких грошей у неї на підлозі не було. Також повідомила, що на разі їй нічого з викраденого не повернули. Цивільний позов підтримує. Та у разі якщо обвинувачена не розкаюється у вчиненому, просить застосувати до неї покарання у виді позбавлення волі.

А також письмовими доказами, зокрема:

- відомостями отриманими з протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 25.04.2026 з яких встановлено, що до ВП №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області звернулася ОСОБА_8 та повідомила про те, що 24.04.2026 по АДРЕСА_2 під час розпивання алкогольних напоїв знайома на ім`я ОСОБА_9 викрала грошові кошти в розмірі 200 євро та 2 000 чеських крон;

- відомостями отриманими з протоколу огляду місця події від 25.04.2026 із фототаблицею, відповідно до яких оглянуто територію домогосподарства та житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 та зафіксовано обстановку на місці вчинення кримінального правопорушення;

- відомостями отриманими із заяви ОСОБА_4 , в якій зафіксовано факт добровільної видачі нею працівникам поліції грошових коштів в сумі 200 євро – купюрами по 100 євро VA1576743482 та VA1576743491, та 2 000 чеських крон Z57494940, які вона підібрала в будинку ОСОБА_10 по АДРЕСА_3 ;

- відомостями отриманими з протоколу огляду предметів (документів) від 25.04.2026 з фототаблицею, якими зафіксовано факт огляду добровільно виданих ОСОБА_4 грошових коштів – в сумі 200 євро – купюрами по 100 євро VA1576743482 та VA1576743491 та 2 000 чеських крон Z57494940;

- відомостями отриманими з протоколу огляду від 27.04.2026 з фото таблицею, згідно з якими оглянуто грошові кошти в сумі 200 євро – купюрами по 100 євро VA1576743482 та VA1576743491, та 2 000 чеських крон Z57494940 та встановлено, що вони не є підробленими та відповідають усім стандартам оригінальності. Після огляду грошові кошти упаковано в сейф пакет № 7366381;

- інформацією з відкритих джерел Національного банку, якою встановлено, що станом 24.04.2026 офіційний курс 1 євро відносно гривні становив 51,3804 гривень, курс 1 чеської крони відносно гривні становив 2,1096 гривень;

- відомостями отриманими з протоколу проведення слідчого експерименту від 29.04.2026 з фото таблицею за участі потерпілої ОСОБА_6 відповідно до яких вона на місці вчинення кримінального правопорушення по АДРЕСА_2 показала обставини вчинення 24.04.2026 крадіжки грошових коштів, зокрема показала, як цього дня в приміщенні належного їй будинку спільно із ОСОБА_4 вживали спиртні напої – горілку, показала місце де знаходилася її сумка в якій лежав гаманець із грошовими коштами в сумі 2 000 чеських крон та 300 євро;

- відомостями отриманими з протоколу проведення слідчого експерименту від 29.04.2026 з фото таблицею за участі підозрюваної ОСОБА_4 відповідно до яких вона на місці вчинення кримінального правопорушення по АДРЕСА_2 показала обставини вчинення 24.04.2026 крадіжки грошових коштів у ОСОБА_6 , зокрема показала що цього дня вона спільно із ОСОБА_6 вживала спиртні напої – горілку за місцем проживання останньої, вказала на підлогу де вона побачила грошові кошти та як вона підняла вказані кошти та поклала собі у кишеню верхнього одягу.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 доведена, а її дії правильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

При цьому позицію ОСОБА_4 , щодо фактичного невизнання своєї вини та її версію розвитку подій, суд вважає обраним нею способом захисту з метою применшення її вини або уникнення відповідальності за вчинене, оскільки її позиція повністю спростовується показами потерпілої та письмовими доказами, якими зафіксовано добровільну видачу викрадених грошей. Крім того покази самої обвинуваченої в частині знаходження нею коштів на підлозі та щодо того, що вона не відрізнила кошти в іноземній валюті від наявних у неї коштів у Національній валюті на думку суду є нелогічними та такими, що не витримують критики.

Що стосується позиції та показів потерпілої, щодо того, що у неї викрали більшу суму коштів ніж це зазначено в обвинувальному акті та золоті сережки, необхідно звернути увагу на те, суд позбавлений можливості самостійно змінювати обвинувачення, а тому змушений розглядати справу в межах наявного обвинувачення.

При обранні обвинуваченій ОСОБА_4 виду та міри покарання судом враховуються визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі: ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, зокрема, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, на «Д» обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за останні п`ять років по допомогу не зверталась, має на утриманні одну малолітню дитину.

Відповідно до ст. 12 КК України вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення є тяжким злочином.

Вказана в обвинувальному акті пом`якшуюча обставина «щире каяття» не підтвердилась в ході судового розгляду, а тому обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено

Обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуюче викладене, а саме тяжкість скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка вперше вчинила злочин, має на утриманні малолітню дитину, відсутність обставин, що пом`якшують покарання та обставину, що його обтяжує, суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченої, попередження з її боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей призначення покарання, їй слід призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи, те що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину, шкода завдана кримінальним правопорушенням не є значною, крім того кошти були вилучені та в подальшому буде вирішено питання про їх повернення потерпілій, суд вважає, що її виправлення можливе без ізоляції її від суспільства із застосуванням положень ст. 75 КК України та покладенням на неї обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду необхідне й достатнє для забезпечення не тільки кари, а й виправлення обвинуваченої, а також запобігання вчиненню нових злочинів як нею, так і іншими особами.

Запобіжний захід не обирався.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 05.05.2026 року у відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України необхідно скасувати.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати (витрати на залучення експертів) у справі відсутні.

Стосовно цивільного позову у даному кримінальному провадженні необхідно зазначити наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Наявність зазначених вище обставин згідно з частиною третьої статті 12 ЦПК України підлягає доказуванню позивачем.

Відповідно до положень статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Верховний Суд у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20 зробив висновок про те, що зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Суд враховує, що деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами, що не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування.

Крім того практикою ЄСПЛ визнано презумпцію моральної шкоди, що означає правило, відповідно до якого, у разі порушення майнових або цивільних прав "середня", "нормально" реагуюча на протиправну поведінку щодо неї людина відчуває страждання (моральну школу).

У рішенні від 12.07.2007 року у справі «Станков до Болгарії» Європейський суд з прав людини вказав, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом. Однак, моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Отже, практика ЄСПЛ з питання відшкодування моральної шкоди свідчить про те, що оцінка такої шкоди за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом. Цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц), а тому суд вважає, що цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди необхідно задовольнити частково в розмірі 5000 грн.

Що стосується відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином, суд враховуючи, що вилучені у ОСОБА_4 кошти, які після набрання вироку будуть повернуті потерпілій, повністю відповідають розміру заподіяної злочином майнової шкоди, вважає що в цій частині позов є необгрунтованим та не підлягає задоволенню.

Також не підлягає задоволенню і вимога в розмірі 10 000 грн щодо витрат на правову допомогу, оскільки, судом враховується, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, розмір процесуальних витрат належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений з адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Однак всупереч зазначеним вище положенням в матеріалах справи відсутні будь які докази як сплати гонорару, так і розрахунку виконаних робіт.

Керуючись ст.ст. 50, 65, 185, КК України, ст. 100, ч. 2 ст. 124, 174, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити їй іспитовий строк тривалістю три роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення».

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Летичівського районного суду Хмельницької області № 678/649/26 від 27.04.2026 скасувати.

Речові докази:

- грошові кошти, а саме: дві купюри номіналом 100 євро серії VA1576743482 та VA1576743491, та одна купюра номіналом 2 000 чеських крон серії Z57494940 – повернути ОСОБА_6 .

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 5000 грн моральної шкоди.

В решті позову відмовити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Деражнянський районний суд Хмельницької області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

СуддяОСОБА_1