Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №947/28375/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/28375/26

Провадження № 1-кп/947/1181/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 року Київський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026164480000294 від 29.05.2026 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з вищою освітою, не одруженого, має на утриманні доньку 2024 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , м.т. НОМЕР_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 263 КК України

ВСТАНОВИВ:

Так, у невстановлений час, місці та спосіб, але не пізніше 29.05.2026 року, ОСОБА_4 діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбав психотропну речовину обіг якої обмежений - PVP, що містилась у полімерному пакеті, яку він почав незаконно зберігати при собі без мети збуту.

В подальшому, 29.05.2026 року о 16:42 ОСОБА_4 , перебуваючи біля будинку N?14A за адресою: м. Одеса, пр-кт Небесної Сотні, був зупинений працівниками поліції, які в нього виявили та в подальшому під час проведення огляду місця події, вилучили один полімерний пакет із психотропною речовиною обіг якої обмежено – PVP, кількісний вміст якого складає 0,668 г, яку ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав при собі без мети збуту.

Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, за кваліфікуючими ознаками - незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Крім того, ОСОБА_4 переслідуючи прямий умисел, спрямований на порушення встановленого законом порядку правил обігу (користування населенням) холодної зброї, встановленого «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 N? 622, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21.08.1998 за №637/3077, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за невстановлених обставин придбав та став носити при собі кастет срібного кольору.

Так, 29.05.2026 о 16 годині 42 хвилини ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Небесної Сотні 14А, у дворі будинку, усвідомлюючи наслідки своїх протиправних дій та бажаючи їх настання, носив при собі у кишені штанів кастет срібного кольору, який відноситься до контактної холодної зброї.

В подальшому, протиправні дії ОСОБА_4 припинено співробітниками поліції, шляхом вилучення вказаного кастету в ході огляду місця події.

Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, за кваліфікуючими ознаками - носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 263 КК України визнав повністю, пояснив, що він дійсно вчинив інкриміновані йому злочини при обставинах викладених в обвинувальному акті, і вони повністю відповідають фактичним обставинам скоєного ним злочинів, фактичні обставини справи не оспорював та підтвердив вищеописані та встановлені судом обставини справи, він придбав психотропну речовину PVP, яку зберігав при собі без мети збуту, але 29.05.2026 року його зупинили співробітники поліції, виявили та вилучили у нього зазначену психотропну речовину. Крім того, він придбав кастет, який зберігав, носив при собі без дозволу передбаченого законом. У скоєному щиро кається, просив суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 263 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідженням матеріалів характеризуючи його особу.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії наступним чином.

- за ч.1 ст. 309 КК України, за кваліфікуючими ознаками - незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту;

- за ч.2 ст. 263 КК України, за кваліфікуючими ознаками - носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Згідно зі ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального провадження.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, та враховуючи обставини які пом`якшують покарання обвинуваченого, а саме: визнання вини, щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю кримінального провадження, відсутність обставин які обтяжують покарання, враховуючи вищезазначені обставини, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе в умовах без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням його від відбування покарання з випробуванням, бо вважає це покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.

Крім того, призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 з застосуванням ст. 75 КК України, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Питання щодо вирішення речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати по справі стягнути з ОСОБА_4 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393,395, 615 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст. 263 КК України, призначити йому наступне покарання:

- за ч.1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;

- за ч.2 ст. 263 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової експертизи, наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, у розмірі 5776 гривень 32 копійки.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової експертизи зброї у розмірі 1925 гривень 44 копійки.

Речові докази: кастет, психотропну речовину - PVP, кількісний вміст якого складає 0,668 г., знищити.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1