Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №766/14788/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/14788/26

н/п 3/766/2743/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Єпішин Ю.М., за участю секретаря судового засідання Чабана В.В., захисника адвоката Шевченко Антона Сергійовича, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу прикордонної служби (тип С) (розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів) (військова частина НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на час складання протоколу військовослужбовець НОМЕР_2 прикордонного загону заступник начальника відділу – начальник відділення управління та координації відділу прикордонної служби (тип С) (розвідувально-ударних БпАК), майора,-

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, вивченням матеріалів службового розслідування за фактом можливого неналежного виконання службових обов`язків, з боку окремих військовослужбовців НОМЕР_2 прикордонного загону встановлені ознаки військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 .

Так, 21 липня 2026 року майор ОСОБА_1 перебуваючи на посаді заступника начальника відділу - начальника відділення управління та координації відділу прикордонної служби (mun C) (розвідувально-ударних БлАК) в умовах особливого періоду недбало поставився до виконання обов?язків військової служби, що призвело до знищення військового майна, а саме: не прийняв вичерпних та своєчасних рішень у межах наданих повноважень, неналежно оцінив бойову обстановку, безвідповідально поставився до виконання службових обов?язків, послабив контроль за діями підлеглого особового складу, а також неналежно відреагував на події, що потребували своєчасного інформування керівництва НОМЕР_2 прикордонного загону (в/ НОМЕР_3 ) та не своєчасно відпрацював позатермінове бойове донесення керівництву прикордонного загону щодо отримання поранень та бойових травм підпорядкованим особовим складом у наслідок ворожих обстрілів, а також щодо знищення (пошкодження) військового майна та зброї в населеному пункті АДРЕСА_2 , чим порушив вимоги статей 11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 2, 3, 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вимоги розпорядження тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 24.04.2026 №51/135 та розпорядження начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 23.04.2026 №02.10.4/30682/26-Вн «Про порядок надання доповідей та виконання абзацу 1», а також посадової інструкції начальника відділу прикордонної служби (тип C) (розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів), затвердженої наказом НОМЕР_2 прикордонного загону від 21.02.2026 № 11-ОД «Про затвердження положення та посадових інструкцій відділу прикордонної служби (тип C) (розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів)». Своїми діями (бездіяльністю) майор ОСОБА_1 вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення «Недбале ставлення до військової служби» відповідно висновку службового розслідування затвердженого начальником НОМЕР_2 прикордонного загону від 28.08.2026 №02.6/228/26-Вх за фактом можливого неналежного виконання службових обов?язків з боку окремих військовослужбовців НОМЕР_2 прикордонного загону від 28.08.2026 року № 02.6/228/26-Вх за фактом можливого неналежного виконання службових обов`язків з боку окремих військовослужбовців НОМЕР_2 прикордонного загону, який ймовірно обумовив невжиття заходів по усуненню недоліків щодо організації служби виявлених в ході проведених перевірок офіцерами штабу НОМЕР_2 прикордонного загону.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а саме: недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Захисником - адвокатом Шевченко А.С. до суду подано заперечення на протокол згідно яких зазначає, що ОСОБА_1 вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення не визнає. Зазначає, єдиним джерелом фактичних даних, на які спирається протокол є висновок службового розслідування, жодного іншого доказу справа не містить. Протокол складено особою повноваження якої на складення протоколів про адміністративні правопорушення матеріалами справи не підтверджені, висновок службового розслідування надійшов до суду без жодного додатку на яких він ґрунтується. Крім того, висновок службового розслідування не оформлений відповідно до п. 4 розділу VI Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України та пункту 37 Типової інструкції з діловодства, затвердженої постановою КМУ від 17.01.2018 року № 55. Зазначає, що твердження про не відпрацювання поза термінованого бойового донесення спростовується матеріалами висновку, інформування керівництва про подію було забезпечене, причинний зв`язок між поведінкою особи та наслідками, які ставляться в просину ОСОБА_1 , відсутні, оскільки даним висновком встановлено, що поранення військовослужбовців та знищення військового майна спричинені вогневим ураженням ударним БпЛА противника. На підставі викладеного просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 вину не визнав, просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Захисник - адвокат Шевченко А.С. просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, з урахуванням наданих письмових заперечень по суті справи.

Так, на обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення суду були надані наступні докази, досліджені і перевірені під час судового розгляду:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 293777 від 28.08.2026 року, в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;

- висновок службового розслідування за фактом можливого неналежного виконання службових обов`язків з боку окремих військовослужбовців, НОМЕР_2 прикордонного загону який ймовірно обумовив невжиття заходів по усуненню недоліків щодо організації служби виявлених в ході проведених перевірок офіцерами штабу НОМЕР_2 прикордонного загону, затвердженого начальником НОМЕР_2 прикордонного загону, за результатами проведення якого підтверджено неналежне виконання вимог статей 11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 2, 3, 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вимог розпорядження тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 22.04.2026 року № 5/1345 та розпорядження начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 23.04.2026 року № 02.10.4/30682/26-Вн «Про порядок надання доповідей» та вимоги абзаців 1; 18 посадових інстукцій начальника відділу прикордонної служби (тип С) (розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів) затвердженої наказом НОМЕР_2 прикордонного загону від 21.02.2026 року № 11-ОД «Про затвердження положення та посадових інструкцій відділу прикордонної служби (тип С) (розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів) ОСОБА_1 на підставі чого вирішено скласти відносно останнього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Дослідивши матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, суд приходить до висновку, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з таких підстав.

Відповідно до частин першої - другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Об`єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, полягає у недбалому ставленні військової службової особи до військової служби, вчиненому в умовах особливого періоду, тобто у невиконанні або неналежному виконанні військовою службовою особою своїх обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування.

Недбале ставлення до служби припускає несумлінне ставлення службової особи до покладених на неї службових обов`язків, що виявляється в їх невиконанні (бездіяльність) або у неналежному виконанні (дія).

Несумлінне ставлення до службових обов`язків характеризує об`єктивну сторону вчиненого і полягає в тому, що за наявності реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, або хоча і діє, але неналежним чином.

Верховний Суд України у своїй постанові від 21 травня 2021 року у справі №185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином.

Недбале ставлення до військової служби характеризується невиконанням або неналежним виконанням військовою службовою особою своїх обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, інструкціями, наказами, через несумлінне ставлення до них; наявністю негативних наслідків, що порушують встановлений порядок здійснення військовими службовими особами своїх функцій щодо забезпечення належного рівня військової дисципліни, статутного порядку, збереження військового майна, що є складовою воєнної безпеки України. Так, недбале ставлення до військової служби - це правопорушення у сфері службової діяльності, яке вчинюється тільки з необережності. З суб`єктивної сторони воно характеризується злочинною самовпевненістю або злочинною недбалістю. При службовій недбалості за наявності об`єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально, неякісно ставиться до виконання своїх обов`язків, у зв`язку з чим виконує їх неналежним чином або взагалі не виконує.

Долучений до матеріалів справи висновок службового розслідування, надано суду без додатків та матеріалів, на підставі яких зазначений висновок було складено.

Сам по собі зміст вказаного висновку не дає можливості суду перевірити достовірність викладених у ньому обставин, встановити джерела отримання відповідної інформації та з`ясувати, на підставі яких саме документів, пояснень, матеріалів та інших даних службового розслідування зроблено наведені у ньому висновки.

За вказаних обставин суд не має об`єктивної можливості встановити, ким саме складено цей документ, чи був він складений та затверджений уповноваженими особами, а також чи є його зміст остаточним результатом належним чином проведеного службового розслідування. При цьому відсутність матеріалів, на підставі яких складено висновок, унеможливлює перевірку судом наведених у ньому фактичних даних.

Відповідно статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що за відсутності додатків та матеріалів службового розслідування, а також належних реквізитів складання та затвердження, зазначений висновок не може бути покладений в основу судового рішення як належно підтверджений доказ встановлених у ньому обставин.

Саме лише посилання у висновку службового розслідування на певні факти без можливості перевірки їх первинними матеріалами не є достатнім для висновку про доведеність таких обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Будь-який інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, матеріали справи не містять, в тому числі посадових обов`язків ОСОБА_1 як заступник начальника відділу - начальника відділення управління та координації відділу прикордонної служби (тип С) (розвідувально-ударних БпАК), на підтвердження неналежного виконання останнім своїх службових та посадових обов`язків, до протоколу не додано.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним і беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і на закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У рішенні у справі «Аллене де Рібемон проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст.62 Конституції України), суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не може бути притягнутий до відповідальності за ч.2 ст.172-15 КупАП, отже, в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.2 ст.172-15 КупАП, що на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КупАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 130, 247, 250-252, 280, 283, 284 КупАП, -

п о с т а н о в и в:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя Ю. М. Єпішин