Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №766/11764/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/11764/26

н/п 1-кп/766/4150/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 04.03.2026 за № 12026231040000327 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, військовослужбовця, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.409, ч.2 ст.15 ч.1 ст. 190 КК України, -

у с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи її на посаді кухаря господарчого відділення взводу матеріального забезпечення 1 батальйону берегової охорони військової частини НОМЕР_1 , яка на момент вчинення злочину виконувала завдання на території Херсонського району Херсонської області, у військовому звані «матрос», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 2, 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у невстановлений час, але не пізніше 11.02.2026 в умовах воєнного стану, перебуваючи поблизу АДРЕСА_2 , з метою ухилитися від несення обов`язків військової служби шляхом підроблення документів та іншого обману, подав рапорт командуванню військової частини НОМЕР_1 із завідомо неправдивими відомостями, які надають право звільнення з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» через сімейні обставини, пов`язані з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка згідно з наданими підробними документами (довідка до акта огляду медико соціально експертної комісії від 02.12.2024 Серії 12 ААВ №825204, виданої Одеським обласним центром медико-соціальної експертизи «Кардіологічна МСЕК-1, в яку були внесені неправдиві відомості щодо встановлення ОСОБА_6 другої групи інвалідності, що не відповідало дійсності) є інвалідом другої групи, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_4 , оскільки внаслідок перевірки посадовими особами військової частини НОМЕР_1 законності підстав звільнення з військової частини НОМЕР_1 матроса ОСОБА_4 та достовірності інформації, яка містилася у рапорті на звільнення, військовою частиною встановлено факт підробки вказаних документів та отримано відповідь на запит з Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» про те, що заклад не отримував бланк довідки серії 12 ААВ №825204 та ОСОБА_6 вказана довідка не видавалась, внаслідок чого матроса ОСОБА_4 не звільнено з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», тобто через сімейні обставини, пов`язані з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 409 КК України, як закінчений замах на ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом підроблення документів та іншого обману, вчинений в умовах воєнного стану.

Крім того, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 2, 11, 16, 49 і 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у невстановлений час, але не пізніше 11.02.2026 в умовах воєнного стану, перебуваючи на поблизу АДРЕСА_2 , з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме: грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 у загальній сумі 111761,34 грн., яка зобов`язана здійснювати відповідні виплати грошових коштів військовослужбовцям своєї частини, що звільняються зі служби, шляхом підроблення офіційного документу та використання завідомо підробленого офіційного документу, подав рапорт командуванню військової частини НОМЕР_1 із завідомо неправдивими відомостями, які надають право звільнення з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» через сімейні обставини, пов`язані з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка згідно з наданими підробними документами (довідка до акта огляду медико соціально експертної комісії від 02.12.2024 Серії 12 ААВ №825204, виданої Одеським обласним центром медико-соціальної експертизи «Кардіологічна МСЕК-1, в яку були внесені неправдиві відомості щодо встановлення ОСОБА_6 другої групи інвалідності, що не відповідало дійсності) є інвалідом другої групи, а також надає право на виплати від військової частини НОМЕР_1 грошових коштів ОСОБА_4 при звільненні з військової служби, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_4 , оскільки внаслідок перевірки посадовими особами військової частини НОМЕР_1 законності підстав звільнення з військової частини НОМЕР_1 матроса ОСОБА_4 та достовірності інформації, яка містилася у рапорті на звільнення, військовою частиною встановлено факт підробки вказаних документів та отримано відповідь на запит з Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» про те, що заклад не отримував бланк довідки серії 12 ААВ №825204 та ОСОБА_6 вказана довідка не видавалась, внаслідок чого матроса ОСОБА_4 не звільнено з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», тобто через сімейні обставини, пов`язані з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною, і не вдалося таким чином останньому заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме: грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 у загальній сумі 111761,34 грн., яка зобов`язана здійснювати відповідні виплати грошових коштів військовослужбовцям своєї частини, що звільняються зі служби.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.2 ст.15 ч.1 ст.190 КК України, як закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , вину у пред`явленому йому обсязі обвинувачення визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював у вчиненому щиро розкаявся, просив з урахуванням положень ст.69 КК України призначити йому покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців

Прокурор у судовому засіданні вказав на доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та просив з урахуванням положень ст.69 КК України призначити йому покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 роки з відрахуванням в доход держави 20 відсотків із суми його грошового забезпечення.

Захисник у судовому засіданні просила з урахуванням положень ст.69 КК України призначити обвинуваченому покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців.

Оскільки обвинувачений визнав свою провину, фактичні обставини справи ніким не оспорюються і, як встановлено судом, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів в добровільності його позиції немає, суд, з врахуванням думки учасників судового розгляду, визнав відповідно до ст. 349 КПК України недоцільним дослідження інших доказів у справі.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини, що пом`якшують покарання, а саме визнання обвинуваченим своєї вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, щире каяття, яке виразилося у тому, що в судовому засіданні обвинувачений висловив жаль з приводу вчиненого та намір не вчиняти подібних дій у майбутньому, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих , сімейних та інших обставин, зважаючи наявність кількох вказаних обставин, що пом`якшують покарання та за відсутності обставин, що його обтяжують, з врахуванням особи винного, який має постійне місце проживання, боронив Україну від ворожої агресії російської федерації, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, те, що ці обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає можливим застосування відносно обвинуваченого положень ст.69 КК України та призначення йому покарання за ч.2 ст.15 ч.4 ст.409 КК України нижче від найнижчої межі у виді 2 років позбавлення волі, за ч.2 ст.15 ч.1 ст. 190 КК України у виді 1 року обмеження волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворового покарання більш суворим визначити покарання у виді 2 років позбавлення волі, що суд вважає повинно бути достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, враховуючи позицію обвинуваченого ОСОБА_4 , який і в подальшому бажає проходити військову службу та захищати суверенітет та територіальну цілісність України, суд вважає за можливе на підставі ст.58 КК України, замінити призначене покарання на службове обмеження для військовослужбовців.

Керуючись ст.ст. 349, 373 - 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.409, ч.2 ст.15 ч.1 ст. 190 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст.15 ч.4 ст.409 КК України зі застосуванням ст.69 КК України, а саме призначити покарання нижче від найнижчої межі у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.15 ч.1 ст. 190 КК України у виді 1 року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворового покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст.58 КК України замінити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначене покарання на службове обмеження для військовослужбовців строком на 2 роки з відрахуванням в доход держави 20 відсотків із суми його грошового забезпечення.

Під час відбування цього покарання засуджений ОСОБА_4 , не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням обмежень, визначених ч.2 ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

СуддяОСОБА_1