Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №650/5092/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/5092/26

Провадження № 2-о/650/168/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 рокуселище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Сікори О.О.,

присяжних: Семеняги О.І., Верхогляд О.В.,

за участю секретаря судового засідання Завістовської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Великоолександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бериславському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою,

встановив:

05 серпня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кравчук Тетяна Миколаївна, звернулася до суду із заявою, у якій просить оголосити померлим її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чкалове Великоолександрівського району Херсонської області, громадянина України, який 16 червня 2024 року зник безвісти під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Максимільянівка Покровського району Донецької області. Місцем смерті заявниця просить вважати с. Максимільянівка Покровського району Донецької області.

Заяву мотивовано тим, що ОСОБА_3 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та під час виконання бойового завдання у районі активних бойових дій перестав виходити на зв`язок. Після його зникнення місцезнаходження не встановлено, відомостей про перебування у полоні, лікувальних закладах, місцях несвободи, серед звільнених або обміняних осіб не отримано. Звернення до суду необхідне заявниці для державної реєстрації смерті та реалізації прав, пов`язаних із вірогідною загибеллю військовослужбовця.

Ухвалою суду від 10 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, визначено її розгляд за правилами окремого провадження у складі одного судді і двох присяжних, залучено до участі у справі як заінтересовану особу Міністерство оборони України, а також витребувано від компетентних державних органів відомості та документи щодо проходження ОСОБА_3 військової служби, обставин його зникнення, результатів службового та кримінального розслідування, розшуку, перевірки можливого перебування у полоні, репатріації чи ідентифікації тіла.

На виконання ухвали до суду надійшли матеріали від Головного управління Національної поліції в Херсонській області, Міністерства внутрішніх справ України, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Національного інформаційного бюро, Великоолександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану, а також матеріали військової частини, зокрема сповіщення сім`ї та акт службового розслідування від 15 липня 2024 року № 3165.

Заявниця та її представник у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Їх неявка, з урахуванням характеру окремого провадження, наявних у справі доказів та відсутності необхідності у визнанні явки обов`язковою, не перешкоджає розгляду справи.

Представник Великоолександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у судове засідання не з`явився. Від начальника відділу надійшла заява про розгляд справи 06 жовтня 2026 року за відсутності представника відділу.

Представник Міністерства оборони України у судове засідання не з`явився. 01 вересня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшли письмові заперечення, у яких Міністерство оборони України просить відмовити у задоволенні заяви. Заперечення мотивовано тим, що тіло ОСОБА_3 не знайдено, кримінальне провадження щодо його розшуку не закрито, відсутній висновок Уповноваженого про наявність обставин, що свідчать про смерть особи, а також тим, що, на думку Міністерства оборони України, не сплив передбачений частиною другою статті 46 ЦК України строк з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Чкалове Великоолександрівського району Херсонської області. Відповідно до повторного свідоцтва про народження його батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Батько ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . За повідомленням заявниці та її представника ОСОБА_3 одруженим не був, дітей не мав. Ці відомості узгоджуються з відповіддю Великоолександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану, за даними якого актових записів про шлюб, народження дітей та смерть ОСОБА_3 не виявлено.

ОСОБА_3 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця-санітара першого піхотного відділення другого піхотного взводу третьої піхотної роти. Із матеріалів військової частини вбачається, що він був мобілізований, належним чином виконував обов`язки військової служби, характеризувався позитивно та був допущений до виконання бойових завдань.

Зі сповіщення військової частини НОМЕР_1 від 19 червня 2024 року № 2145/246 вбачається, що солдат ОСОБА_3 16 червня 2024 року зник безвісти під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Максимільянівка Покровського району Донецької області в зоні бойових дій.

Актом службового розслідування від 15 липня 2024 року № 3165 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 близько 05 год. 00 хв. під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Максимільянівка Донецької області на позиції «РІГ» перестав виходити на зв`язок стрілець-санітар ОСОБА_3 , позивний « ОСОБА_5 ». Разом з ним на позиції перебувала група військовослужбовців. Близько 05 год. 00 хв. внаслідок артилерійського обстрілу противником позиції було втрачено зв`язок з ОСОБА_3 та групою військовослужбовців, які перебували на цій позиції. Першочерговими пошуковими заходами встановити місцезнаходження групи не вдалося. Внаслідок артилерійського обстрілу позиція зазнала значних руйнувань, евакуація з неї не відбувалася.

У тому ж акті зазначено, що під час виконання бойового завдання ОСОБА_3 перебував у засобах індивідуального захисту, був озброєний та забезпечений боєприпасами. Комісія за результатами службового розслідування дійшла висновку вважати ОСОБА_3 з 16 червня 2024 року зниклим безвісти за особливих обставин під час воєнного стану в умовах ведення бойових дій у районі населеного пункту Максимільянівка Покровського району Донецької області. Неправомірних дій з його боку та його вини у події не встановлено.

Відомості про зникнення ОСОБА_3 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12024230000001381 від 14 серпня 2024 року за частиною першою статті 115 КК України. З Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, вбачається, що ОСОБА_3 набув відповідного правового статусу 16 жовтня 2024 року; обставини зникнення визначені як зникнення на території бойових дій під час воєнних дій, розшук здійснюється Бериславським районним відділом поліції ГУНП в Херсонській області.

У відповіді Слідчого управління ГУНП в Херсонській області на ухвалу суду зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено: 16 червня 2024 року під час артилерійського обстрілу військами рф позицій Збройних Сил України у районі населеного пункту Максимільянівка було втрачено зв`язок із ОСОБА_3 та іншими військовослужбовцями, які перебували разом з ним на позиції. Першочерговими пошуковими заходами встановити місцезнаходження групи військовослужбовців не вдалося, евакуація з цієї позиції не відбувалася.

Органом досудового розслідування вживалися заходи для встановлення можливих свідків безпосередніх обставин зникнення ОСОБА_3 , однак таких осіб встановити не вдалося, оскільки військовослужбовці, які могли бути очевидцями події, перебували разом з ним під час виконання бойового завдання. Суд враховує, що відсутність прямого очевидця за таких обставин не спростовує встановлених офіційними документами даних про характер бойової події, а є наслідком самої події, під час якої одночасно було втрачено зв`язок із групою військовослужбовців.

14 серпня 2024 року у рідної сестри ОСОБА_3 відібрано біологічні зразки. За результатами судової молекулярно-генетичної експертизи встановлено генетичні ознаки зразка та сформовано ДНК-профіль, який внесено до Електронного реєстру геномної інформації людини для проведення подальших порівняльних перевірок. Даних про встановлення збігу з невпізнаними або репатрійованими тілами чи останками станом на час розгляду справи суду не надано.

Міністерство внутрішніх справ України повідомило, що фактичне місцезнаходження ОСОБА_3 не встановлено, його оголошено у розшук як зниклого безвісти, досудове розслідування триває, а поліція перевіряє версію щодо його ймовірної загибелі. Молекулярно-генетичні дослідження біологічного матеріалу близького родича проведено, ДНК-профіль поміщено до відповідного реєстру та перевірено.

Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що в інформаційній системі містяться відомості про ОСОБА_3 , його облікова категорія - «Пошук Особи». Підтвердження від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або від державних органів рф про перебування ОСОБА_3 у полоні, стан його здоров`я чи місце утримання відсутнє.

Національне інформаційне бюро повідомило, що відомості про ОСОБА_3 внесені до відповідного реєстру оборонців України, однак інформація про його перебування у полоні відсутня. Станом на дату відповіді від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста жодної інформації про ОСОБА_3 не надходило.

Матеріали кримінального провадження також містять результати перевірок інформаційних ресурсів та соціальних мереж. Відомостей, які б підтверджували перебування ОСОБА_3 у полоні, серед звільнених осіб, його добровільне залишення місця служби або інші обставини, що вказували б на те, що після 16 червня 2024 року він перебуває живим та підтримує зв`язок, не встановлено.

Додатково з матеріалів військової частини НОМЕР_2 , яка є правонаступником розформованої військової частини НОМЕР_1 , вбачається, що протягом 2025 року ОСОБА_3 продовжував обліковуватися як військовослужбовець, зниклий безвісти. У відповіді військової частини зазначено, що депонована частина грошового забезпечення підлягає зберіганню до появи військовослужбовця або до визнання його загиблим. Суд оцінює цей документ не як доказ факту смерті, а як підтвердження тривалості та незмінності офіційного статусу зникнення безвісти.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 293 ЦПК України справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою розглядаються в порядку окремого провадження. Згідно з частиною четвертою статті 293 ЦПК України розгляд справ цієї категорії проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.

За змістом статей 294, 306, 307 ЦПК України суд у справах окремого провадження зобов`язаний з`ясувати обставини, які підтверджують безвісну відсутність особи або обставини, що загрожували їй смертю чи дають підстави припускати її загибель, та має право за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Саме з цією метою судом були витребувані відомості від військових органів, органів поліції, МВС, Координаційного штабу, Національного інформаційного бюро та органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною другою статті 46 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями або збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Особливістю цієї категорії справ є те, що суд не встановлює смерть особи як достовірний біологічний факт на підставі тіла або медичного документа про смерть. Висновок про оголошення особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті, яке має бути підтверджене такою сукупністю доказів, за якої висновок про загибель особи є більш вірогідним, ніж протилежний висновок про те, що особа продовжує перебувати живою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 сформульовано висновок, що з урахуванням конкретних обставин справи фізична особа може бути оголошена померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці її ймовірної загибелі, або від дня настання події, за якої відбулася загибель, якщо така подія, хоча й є наслідком воєнних дій, сталася не на території ведення активних бойових дій. Шестимісячний строк у цьому випадку виконує функцію запобіжника від передчасного оголошення особи померлою та забезпечує час для проведення розшуку і отримання додаткових відомостей.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться або велися бойові дії чи які тимчасово окуповані рф, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, у редакції, чинній на час розгляду справи, с. Максимільянівка Мар`їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області належало до території активних бойових дій з 24 лютого 2022 року до 16 січня 2025 року, а з 17 січня 2025 року зазначене як тимчасово окупована рф територія України.

Отже, на час звернення заявниці до суду 05 серпня 2026 року і на час вирішення справи встановлений законом мінімальний шестимісячний строк після закінчення активних бойових дій у місці ймовірної загибелі ОСОБА_3 сплив.

Суд також враховує постанову Верховного Суду від 29 квітня 2026 року у справі № 615/129/25, в якій роз`яснено застосування висновку Великої Палати Верховного Суду у ситуації, коли територія ймовірної загибелі після закінчення активних бойових дій стала тимчасово окупованою. Верховний Суд зазначив, що подальше набуття територією статусу тимчасово окупованої саме по собі не перешкоджає початку перебігу шестимісячного строку та не позбавляє заявника передбаченого статтею 46 ЦК України механізму захисту, якщо наявні достатні істотні підстави з високим ступенем вірогідності вважати особу загиблою.

Таким чином, аргумент Міністерства оборони України про передчасність звернення з огляду на продовження воєнних дій в Україні та тимчасову окупацію с. Максимільянівка суд відхиляє. Для застосування скороченого строку у цій справі юридично значимою є дата закінчення активних бойових дій безпосередньо на території ймовірної загибелі, а не завершення збройної агресії в цілому.

Суд не погоджується і з доводом Міністерства оборони України про те, що відсутність тіла ОСОБА_3 , незакінчене кримінальне провадження та відсутність висновку Уповноваженого про наявність обставин, що свідчать про смерть особи, виключають можливість задоволення заяви.

Норми статті 46 ЦК України та статей 306-308 ЦПК України не встановлюють як обов`язкову передумову для оголошення фізичної особи померлою попереднє закриття кримінального провадження, виявлення тіла, проведення його ідентифікації чи отримання висновку Уповноваженого. Інститут оголошення фізичної особи померлою призначений саме для усунення правової невизначеності у випадках, коли достовірний документ про смерть відсутній, однак сукупність встановлених обставин дає суду істотні підстави для вірогідного припущення про загибель особи.

Положення Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», на які посилається Міністерство оборони України, регулюють організацію розшуку, обліку, ідентифікації останків та дії компетентних органів за наявності достовірних відомостей про смерть. Вони не встановлюють додаткової, не передбаченої статтею 46 ЦК України, умови для судового оголошення фізичної особи померлою. Триваючий розшук особи та судове оголошення її померлою мають різну правову мету і можуть співіснувати до встановлення фактичної долі особи.

Оцінюючи конкретні обставини цієї справи, суд бере до уваги не лише тривалість відсутності ОСОБА_3 , а передусім характер події, за якої він зник. Офіційними документами військової частини та матеріалами кримінального провадження підтверджено, що він зник під час безпосереднього виконання бойового завдання на бойовій позиції, яка зазнала артилерійського обстрілу військами рф; зв`язок було втрачено одночасно з групою військовослужбовців; позиція зазнала значних руйнувань; евакуація з неї не проводилася; первинні пошукові заходи результату не дали.

Минуло понад два роки з дня зникнення. За цей час ОСОБА_3 жодного разу не вийшов на зв`язок із родичами чи військовою частиною, його місцезнаходження не встановлено, відомості про перебування у полоні не підтверджені ані Координаційним штабом, ані Національним інформаційним бюро, ані органом досудового розслідування. Проведені розшукові заходи, перевірки інформаційних ресурсів та ДНК-обліків не дали відомостей, які б свідчили про його перебування серед живих.

Сукупність наведених обставин взаємно узгоджується, не містить істотних суперечностей і формує послідовну доказову картину. За стандартом балансу вірогідностей висновок про те, що ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час артилерійського обстрілу позиції у районі с. Максимільянівка, є значно більш вірогідним, ніж припущення про те, що він залишився живим, однак понад два роки не був виявлений попри комплекс проведених державними органами розшукових заходів.

Тому суд дійшов висновку, що наявні передбачені частиною другою статті 46 ЦК України достатні правові та фактичні підстави для оголошення ОСОБА_3 померлим.

Відповідно до частини третьої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями або збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті. Оскільки останній достовірно встановлений момент перебування ОСОБА_3 на бойовій позиції та подія, яка безпосередньо загрожувала його життю, припадають на 16 червня 2024 року, суд вважає обґрунтованим визначити саме цю дату днем його смерті, а місцем смерті - с. Максимільянівка Покровського району Донецької області.

Відповідно до статті 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Згідно зі статтею 308 ЦПК України після набрання рішенням законної сили його копія підлягає направленню відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті, а також для вчинення передбачених законом дій щодо охорони спадкового майна.

Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись статтями 46, 47 ЦК України, статтями 89, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 293, 294, 306-308, 354 ЦПК України, суд у складі судді та присяжних,

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Великоолександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бериславському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чкалове Великоолександрівського району Херсонської області, громадянина України, померлим.

Днем смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Місцем смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати село Максимільянівка Покровського району Донецької області, Україна.

Після набрання рішенням законної сили направити його копію Великоолександрівському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бериславському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для державної реєстрації смерті ОСОБА_3 та вчинення інших передбачених законом дій.

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Суддя О.О. Сікора

Присяжна О.І. Семеняга

Присяжна О.В. Верхогляд