Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №608/750/26 — Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія:

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" жовтня 2026 р. Справа № 608/750/26

Номер провадження2-о/608/60/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Запорожець Л. М.

за участю секретаря с/з Фаштиковської М.І.,

представника заявниці адвоката Дядика Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2026 року заявник ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

У заяві вказала, що в лютому 2026 року вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (сервісний центр № 12, м. Чортків) з метою оцифрування трудової книжки. В ході консультації спеціаліст сервісного центру № 12, м. Чортків повідомила їй, що оскільки у трудовій книжці не зазначено число і місяць її народження – то правових підстав для оцифрування трудової книжки не має, оскільки неможливо встановити, що трудова книжка НОМЕР_1 від 14 червня 1988 року належить саме їй. Внести зміни до трудової книжки щодо дати її народження не має змоги, так як підприємство, яке видавало їй трудову книжку припинило свою роботу у першій половинні 2000-х років. Зазначає, що встановлення факту належності їй трудової книжки необхідно для її оцифрування та підтвердження періодів її роботи, що зазначені в трудовій книжці.

Від заінтересованої особи Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області надійшов відзив на заяву, вважають вимоги заявника по справі безпідставними з огляду на наступне. У заяві про встановлення факту не подано достатньо доказів про те, що трудова книжка серії серії НОМЕР_1 від 14.06.1988року належать ОСОБА_1 .

Із заяви ОСОБА_1 вбачається, що встановлення факту необхідне їй для подальшого звернення до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії. Отже, встановлення даного факту пов`язане з вирішенням спору про право, а саме права на пенсію, тому заява повинна бути залишена без розгляду.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суду не повідомила.

В судовому засіданні представник заявниці адвокат Дядик Я.Б. заяву підтримав, просить її задоволити, надав пояснення що від встановлення даного факту залежить виникнення у заявниці майнових прав, а саме право на звернення у майбутньому у відповідні органи з заявою про оформлення пенсії; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має можливості іншим чином одержати документ; чиним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичного факту, про який він просить; тому заяву просить задоволити.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, у відзиві просили розгляд справи проводити без участі представника.

Свідок ОСОБА_2 надала суду пояснення, що ОСОБА_1 знає давно, оскільки з вересня 1993 року по лютий 2002 рік працювали разом з нею у Вигнанському підприємстві по забезпеченню нафтопродуктами. Вона з 1999 року працювала бухгалтером, а потім до лютого 2002 року оператором АЗС, а ОСОБА_1 працювала оператором АЗС.

Суд, вивчивши та дослідивши докази в справі, заслухавши покази свідка, приходить до висновку, що заяву слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Чортків, Чортківського району Тернопільської області, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим Чортківським РВ УМВС України в Тернопільській області 09.10.2007 року.

З картки платника податків, виданої 11.08.1999 року Чортківською ДПІ вбачається присвоєння ОСОБА_1 ідентифікаційного номера НОМЕР_3 .

Згідно відмітки у паспорті, ОСОБА_1 зареєстрована і проживає в АДРЕСА_1 .

Як видно з трудової книжки заявника серії НОМЕР_1 , заповненої 14 червня 1988 року, документ видано на ім`я « ОСОБА_1 , Дата рождения: 1970 рік» (рос. мова).

У трудовій книжці серії НОМЕР_1 міститься запис про періоди роботи її власником у Вигнанському підприємстві по забезпеченню нафтопродуктами, а саме з 17.09.1987 по 28.02.1988 на посаді бухгалтера АЗС; з 29.02.1988 по 31.01.2002 на посаді оператора АЗС.

Співставлення письмових доказів та показів свідка дає підстави вважати, що трудова книжка НОМЕР_1 , заповненої 14 червня 1988 року дійсно належать заявнику ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для роботодавця, який допустив такі порушення, а не для найманої особи, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом.

Таким чином, для заявника важливо не так сааме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документа, який необхідний заявнику для оформлення особистих, майнових прав, що випливають із цього факту.

При цьому, в даному випадку рішення суду не замінює собою документа, а лише підтверджує належність такого документу заявнику, що у подальшому надасть йому можливість на виникнення, зміну та припинення охоронюваних законом прав, свобод та інтересів, а також здійснення особистих майнових чи немайнових прав, які належать йому відповідно до положень ст. 46 Конституції України.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чиним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому, закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

З огляду на викладене, а також те, що встановлення факту належності правовстановлюючого документу заявнику потрібно для того, щоб він мав можливість на призначення пенсії, а законом не визначено іншого порядку встановлення даного факту, тому суд приходить до переконання, що заява про встановлення факту належності правовстановлюючих документів підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 5, 13, 76, 89, 258, 259, 263, 265, 268, 293, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву задоволити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , жительці АДРЕСА_1 , правовстановлюючого документа, а саме: трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 14 червня 1988 року, виданої на ім`я « ОСОБА_1 , 1970 року народження».

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду через Чортківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:/підпис/

Згідно з оригіналом:

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/750/26.

Рішення набрало законної сили " " __________________ року.

Суддя: Л. М. Запорожець

Копію рішення видано " " __________________ року.

Секретар: