Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №607/16692/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №607/16692/26

Суддя: Кунець Н. Р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.2026 Справа №607/16692/26 Провадження №2/607/6963/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.

за участі секретаря судового засідання Дмитрик В-М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» (далі – ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.08.2023 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту №6647058 в електронній формі шляхом використання відповідачем електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором. На підставі даного Договору ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» 16.08.2023 перерахувало на картковий рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 10 050 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом до 13.03.2024 (включно). ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» свої зобов`язання виконало належним чином у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами Договору про надання кредиту №6647058 від 16.08.2023, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача. Однак, Відповідачем не виконані належним чином зобов`язання за даним Договором, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 66 611,40 грн, з яких: 10 050 грн – заборгованість за тілом кредиту; 56 561,40 грн – заборгованість за процентами.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за Договором про надання кредиту № 6647058 від 16.08.2023 в розмірі 66 611,40 грн, а також судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору у розмірі 3 328 грн.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім цього, задоволено клопотання позивача та витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: інформацію, щодо зарахування з 16.08.2023 по 19.08.2023 грошових коштів у розмірі 10050 грн на платіжну карту НОМЕР_1 , держателем якої є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (номер транзакції 73661432995271386016650345185399).

03.09.2026 судом зареєстровано відповідь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ухвалу суду від 31.07.2026.

У судове засідання представник позивача ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» не з`явився, однак у позовній заяві просив, у випадку неявки представника позивача у судове засідання, здійснювати розгляд справи без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про день та час слухання справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживання повісток про виклик до суду, які повернулись на адресу суду із відміткою про відсутність адресата. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавав.

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подавав, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, оскільки проти заочного розгляду справи не заперечує позивач.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку:

Судом встановлено, що 16.08.2023 ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір (оферта) щодо надання кредиту № 6647058, у якій було викладено усі умови, на яких пропонується укласти кредитний договір, а ОСОБА_1 прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) укласти (оферта) щодо надання кредиту № 6647058 на умовах, визначених офертою, про що свідчить підписання ним Оферти електронним підписом одноразовим ідентифікатором PS6647058.

16.08.2023 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту № 6647058 (далі – Договір), який підписано відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора PS6647058.

Уклавши цей Договір Позичальник підтвердив, що він ознайомлений з умовами Договору та Правилами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися своїх обов`язків та виконувати їх (п. 9.2 Договору).

Згідно з п. 1.2 Договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов Договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України – гривні.

Сума кредиту складає 10 050 гривень. Кредит надається в безготівковій формі шляхом перерахування на банківський рахунок позичальника (п. 1.3, 1.4 Договору).

У пункті 10 Договору, ОСОБА_1 зазначив номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_3 .

Відповідно п. 1.5 Договору, за цим Договором Позичальник сплачує Кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штраф) та компенсацію, які можуть нараховуватися у випадку порушення Позичальником умов цього Договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує Позичальник.

Розрахунок зобов`язань Позичальника, строки виконання зобов `язань, умови кредитування, а також дати початку періодів, дати платежів (дати закінчення періодів), загальні суми платежів, основна сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір процентної ставки , орієнтовна реальна річна процентна ставка, абсолютне значення подорожчання кредиту, орієнтовна загальна вартість кредиту зазначаються у Графіку платежів, який є Додатком №1 до цього Договору (п. 1.6 Договору).

За умовами п. 1.7 Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку:

У випадку користування кредитом менше ніж 5 календарних днів, Позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 3,80% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту (п. 1.7.1 Договору).

Ставки нарахування процентів за користування кредитом за Загальними умовами кредитування при укладенні Договору:

- в Базовий період з 16.08.2023 до 15.09.2023 (включно) у розмірі 0,76 % за один день користування кредитом (Акційна процентна ставка);

- в Спеціальний період протягом 180 календарних днів з 16.09.2023 до 13.03.2024 (включно) у розмірі 3 % за один день користування кредитом (Спеціальна процентна ставка) (п. 1.7.2 Договору).

У випадку продовження Позичальником Базового періоду, строку дії Договору та зміни кінцевої дати виконання Договору, проценти за користування кредитом нараховуються протягом подовженого Базового періоду у розмірі 1,69 % за один день користування кредитом (Базова процентна ставка). При подовженні Позичальником Базового періоду, строку дії Договору та зміни кінцевої дати виконання Договору, розмір процентної ставки збільшується/погіршується для Позичальника. У Спеціальний період, з дати закінчення подовженого Базового періоду та до спливу кінцевої дати виконання Договору (включно), проценти за користування кредитом нараховуються у розмірі 3 % за один день користування кредитом (Спеціальна процентна ставка) (п. 1.7.3 Договору).

Згідно з п. 1.7.4 Договору, проценти за користування кредитом, відповідно до п. 1.7.2 та 1.7.3 Договору, нараховуються Кредитодавцем протягом усього строку дії Договору (з дати укладення Договору до кінцевої дати виконання Договору (включно)) на основну суму кредиту за кожен день користування кредитом за фіксованою процентною ставкою відповідно для кожного періоду, для якого вона встановлювалася. Нарахування процентів за користування кредитом є правом Кредитодавця, а не його обов`язком. Кредитодавець без погодження з Позичальником може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором Процентів за користування кредитом.

Сторони погодили, що строк дії Договору встановлюється з дати укладення Договору 16.08.2023 до кінцевої дати виконання Договору 13.03.2024 (включно). Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору, у тому числі сплати заборгованості. Якщо Позичальник виконає зобов`язання/сплатить заборгованість за Договором до кінцевої дати виконання Договору, Договір припиняє дію з дати погашення кредиту (п. 3.1 Договору).

Додатком № 1 до Договору про надання кредиту № 6647058 від 16.08.2023, є Графік платежів, у якому сторони погодили умови погашення кредиту за Загальними умовами кредитування, зокрема встановлено, що дата початку періоду – 16.08.2023, дата платежу (дата закінчення періоду) – 13.03.2024, загальна сума платежу – 12 346,80, основна сума кредиту – 10 050, проценти за користування кредитом – 2 296, 80, Акційна процентна ставка – 0,76 %, спеціальна процентна ставка – 3 %.

Вказаний Додаток № 1 до Договору про надання кредиту № 6647058 підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора PS6647058.

Окрім того, 16.08.2023 відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором PS6647058 підписано також Паспорт споживного кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), який містить відомості про основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту аналогічні тим, які узгоджені сторонами у Договорі про надання кредиту № 6647058 від 16.08.2023.

ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» 16.08.2023 надало відповідачу ОСОБА_1 кредит за договором №6647058 від 16.08.2023 у сумі 10 050 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_4 , що підтверджується довідкою ТОВ Фінансової компанії «Елаєнс» від 08.11.2024, виданої на підставі договору №41346355_18/10/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (Переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного ТОВ Фінансова компанія «Елаєнс» та ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ».

Як вбачається із листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №20.1.0.0.0/7-260820/55601-БТ від 25.08.2026 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , в банку емітовано картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 ). За рахунком № НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 ) за період від 16.08.2023 до 19.08.2023 було зарахування коштів на суму 10 050 грн від 16.08.2023.

Відповідно до Детального (щоденного) розрахунку заборгованості за Договором про надання кредиту № 6647058 від 16.08.2023, складеного ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», у відповідача ОСОБА_1 станом на 17.07.2026 наявна заборгованість у розмірі 66 611,40 грн, яка складається із: 10 050 грн – заборгованості за кредитом; 56 561,40 грн – заборгованості за процентами. Проценти за кредитом нараховані за період з 16.08.2023 до 13.03.2024, зокрема за період з 16.08.2023 по 15.09.2023 за процентною ставкою 0,76% в день, а за період з 16.09.2023 до 13.03.2024 за процентною ставкою 3 % в день.

Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 3 статті 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи Договір про надання кредиту № 6647058 від 16.08.2023 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор – алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

За таких підстав суд вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір, який підписаний відповідачем електронним підписом – одноразовим ідентифікатором та у якому сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Статтею 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» свої зобов`язання за Договором про надання кредиту №6647058 від 16.08.2023 виконало у повному обсязі та надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 10 050 грн.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому Договором про надання кредиту №6647058 від 16.08.2023, належним чином не виконав та кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 66 611,40 грн, що складається з: заборгованості кредитом у розмірі 10 050 грн; заборгованості за процентами у розмірі 56 561,40 грн, що підтверджується Детальним (щоденним) розрахунком заборгованості за Договором про надання кредиту №6647058 від 16.08.2023, складним ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ».

З приводу розміру нарахованих відсотків, суд зазначає наступне.

Так, 22.11.2023 прийнятий Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023.

Вказаним Законом внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15.11.2016 «Про споживче кредитування». Зокрема, статтю 8 Закону України №1734-VIII від 15.11.2016 «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I «Про споживче кредитування» яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що Договір про надання кредиту №6647058 укладено 16.08.2023 та строк його дії продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Водночас, пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.

Отже наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 по 21.04.2024 розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 2,5% від суми кредиту за кожен день, з 22.04.2024 по 19.08.2024 розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1,5% від суми кредиту за кожен день, а з 20.08.2024 – 1% від суми кредиту за кожен день.

Із наданого позивачем Детального (щоденного) розрахунку заборгованості за Договором про надання кредиту №6647058 від 16.08.2023, складеного ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», вбачається, що заборгованість відповідача за процентами за період з 16.08.2023 до 15.09.2023 (30 днів) нараховувалась за процентною ставкою у розмірі 0,76 % за кожен день користування кредитом, а за період з 16.09.2023 до 23.12.2023 (99 днів) – у розмірі 3 % за кожен день користування кредитом, що не суперечить вимогам вищезазначених норм законодавства та становить 32 139,90 грн.

Разом з тим, за період з 24.12.2023 до 13.03.2024 (81 день) позивачем нараховувалась процентна ставка у розмірі 3 % за кожен день користування кредитом, тоді як в силу вимог п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір процентної ставки за вказаний період не міг перевищувати 2,5 %.

Відтак зважаючи на вказані обставини, беручи до уваги суму кредиту та максимальну процентну ставку 2,5 %, проценти за період з 24.12.2023 до 13.03.2024 не могли перевищувати 20 351,25 грн (10 050*2,5%*81), в той час як позивачем за даний період нараховано 24 421,5 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за несплаченими процентами міг складати не більше 52 491,15 грн, з яких: 32 139,90 грн – за період з 16.08.2023 до 23.12.2023 та 20 351,25 – за період з 24.12.2023 до 13.03.2024.

Відтак, розмір заборгованості за Договором про надання кредиту №6647058 від 16.08.2023, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 становить 62 541,15 грн, яка складається із: 10 050 грн заборгованості за кредитом; 52 491,15 грн заборгованості за процентами.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився та доказів на спростування доводів позивача не надав.

На підставі вищевикладеного, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що майнові права позивача підлягають захисту, а тому позов підлягає до задоволення частково, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором про надання кредиту №6647058 від 16.08.2023 у розмірі 62 541,15 грн.

Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 124,64 грн пропорційно задоволеній частині позовних вимог (62 541,15 / 66 611,40 * 3 328 = 3 124,64).

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280, 282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» заборгованість за Договором про надання кредиту №6647058 від 16.08.2023 в розмірі 62 541 (шістдесят дві тисячі п`ятсот сорок одна) гривня 15 (п`ятнадцять) копійки, з яких: 10 050 гривень – заборгованість за тілом кредиту; 52 491 гривень 15 копійки – заборгованість за відсотками.

У задоволенні решти вимог, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» 3 124 (три тисячі сто двадцять чотири) гривні 64 копійки судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», код ЄДРПОУ: 41346335, адреса місцезнаходження: вул.. Я.Самарського, 12А, м. Дніпро, 49044.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 05.10.2026.

Головуючий суддя Н. Р. Кунець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua