Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №607/5608/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 Справа №607/5608/26 Провадження №1-кп/607/1335/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальне провадження №12026211040000009 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Тернопіль, українки, громадянки України, особи з інвалідністю 3 групи, з середньою спеціальною освітою, не одруженої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , у порушення Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (CETS №210) Стамбул, 11.05.2011 р. (далі Стамбульська конвенція), вимог ст.28 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на повагу до його гідності, а також у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно 28 листопада 2025 року, близько 04.40 год., перебуваючи по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на заподіяння фізичних та психологічних страждань, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинила стосовно свого батька, ОСОБА_6 фізичне насильство, що виразилося у штовханні та шарпанні за верхній одяг та психологічне насильство, що виразилося у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в його бік, приниженні, що призвело до психологічних страждань потерпілого, а також погіршило якість життя ОСОБА_6 , а саме: викликало в нього побоювання за свою безпеку, спричинило емоційну напруженість, втому та негативні переживання. Ситуації психологічного та фізичного насильства ОСОБА_4 стосовно ОСОБА_6 , стали для останнього психотравмувальними, погіршили її соціальне функціонування та якість життя та обумовили формування негативних психоемоційних переживань (моральних страждань).

Допитана під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, визнала повністю, щиро розкаялася та суду пояснила, що 28 листопада 2025 року перебувала за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де між нею та батьком виник конфлікт. Під час конфлікту вона не стрималася та штовхнула батька. Свою вину у вчиненому визнає повністю, щиро розкаюється, шкодує про вчинене.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що 28 листопада 2025 року перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де у нього виник конфлікт із дочкою ОСОБА_4 . Вона його штовхала, шарпала за одяг, ображала та висловлювалася нецензурною лайкою. На даний час із дочкою примирився, конфліктів між ними немає, претензій до ОСОБА_4 не має. Просить суд суворо її не карати.

Згідно з дослідженим в судовому засіданні протоколу проведення слідчого експерименту від 25.02.2026 року встановлено, що за участю потерпілого ОСОБА_6 , в присутності понятих, ОСОБА_6 розповів про обставини щодо вчинення щодо нього домашнього насильства фізичного та психологічного характеру 28.11.2025 року близько 04.00 год. його донькою ОСОБА_4 , відтворено події, які трапилися 28.11.2025 року близько 04.00 год., за адресою: АДРЕСА_1 , а також відображено спосіб спричинення йому тілесних ушкоджень та надано таблиці ілюстрацій.

Згідно з дослідженим в судовому засіданні висновком судово-психіатричного експерта Тернопільської філії судових експертиз ДУ «ІСП МОЗ України» №79 від 03.02.2026 року встановлено, що ОСОБА_6 психічними захворюваннями не страждає. Ситуації психологічного домашнього насилля донькою відносно ОСОБА_6 були для нього психотравмуючими, погіршували його соціальне функціонування та якість життя, обумовили формування негативних психоемоційних переживань (моральних страждань).

Згідно з дослідженою в судовому засіданні постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.04.2025 року про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП, справа №607/7323/25, встановлено, ОСОБА_4 , 02 квітня 2025 року о 00 год. 38хв., перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого батька ОСОБА_6 , а саме ображала його нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою, чинила психологічний тиск, внаслідок чого була завдана шкода його психічному здоров`ю, чим порушила вимоги п.3, 14 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вчинене повторно протягом року, за що відповідальність передбачена ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Згідно з дослідженою в судовому засіданні постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.11.2025 року про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП, справа №607/21646/25, встановлено, 28.07.2025 близько 06.00 год. ОСОБА_4 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за вчинення порушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, перебуваючи по місцю спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру стосовно матері ОСОБА_8 , а саме: зисловлювана словесні образи, погрожувала фізичною розправою та залякувала, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілого.

Згідно з дослідженим в судовому засіданні висновком судово-психіатричного експерта Тернопільської філії судових експертиз ДУ «ІСП МОЗ України» №118 від 17.02.2026 року встановлено, що ОСОБА_4 виявляє ознаки розладів особистості та поведінки внаслідок дисфункції головного мозку та розладів психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, що не досягають рівня психозу чи вираженого недоумства. На час вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 могла давати звіт своїм діям та керувати ними. На час проведення експертизи ОСОБА_4 може давати звіт своїм діям та керувати ними. ОСОБА_4 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує її дії за ст.126-1 КК України – тобто, умисному систематичному вчиненні фізичного та психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань, розладів здоров`я та погіршення якості життя потерпілої особи.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винної, раніше не судимої, щиро розкаялася у скоєному, що є обставиною, яка пом`якшує покарання. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, а тому покарання їй слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин у виді громадських робіт.

Крім того, відповідно до п.5 ч.1 ст.91-1 КК України, з врахуванням обставин вчинення злочину, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченої обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.370,374 КПК України, Суд,–

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, та призначити їй покарання у виді громадських робіт строком сто п`ятдесят годин.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до засудженої ОСОБА_4 обмежувальний захід у виді направлення її для проходження програми для кривдників строком три місяці.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддяОСОБА_1