Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №601/1665/26 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/1665/26

Провадження № 2/601/982/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ЗАОЧНЕ

05 жовтня 2026 року

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Шульгач Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Хміль Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Кременець в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на його утримання, як повнолітнього сина, який продовжує навчання в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, починаючи стягувати від дня пред`явлення позовної заяви до суду та до досягнення ним 23-х років за умови, що він буде продовжувати навчання.

В обґрунтування вимог позивач вказав, що судовим наказом Кременецького районного суду Тернопільської області від 13.02.2024 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини з усіх видів заробітку. 22 травня 2026 року позивачу виповнилося 18 років та припинено стягувати аліменти на його утримання. На даний час він продовжує навчання та є студентом 1-го курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти навчально-наукового фізико-технічного інституту КПІ ім.Ігоря Сікорського. З часу завершення сплати аліментів усі витрати, пов`язані з утриманням, оплатою проїзду, харчуванням, проживанням, придбанням підручників та необхідних канцелярських виробів несе мати позивача. Оскільки ОСОБА_1 навчається на денній формі навчання, він не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Відповідач є особою працездатного віку, проходить військову службу, має стабільне джерело доходу та реальну можливість надавати матеріальну допомогу повнолітній дитині, яка продовжує навчання. Посилаючись на наведене, просив задовольнити позов.

Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначеного розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач та його представник адвокат Медвідь І.М. не з`явилися, однак від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримують з підстав наведених у позові, просять їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав, про поважність причин неможливості прибуття його в судове засідання не повідомив.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, повторно не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини справи:

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 30.05.2006 року.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження №75390073 від 26.06.2024 старшим державним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу №601/3257/23 від 26.02.2024 виданого Кременецьким районним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 , аліментів на утримання неповнолітньої дитини, а саме: сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі частини зі всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 17 листопада 2023 року до досягнення дитиною повноліття.

Згідно довідки №796 від 01.04.2026 ОСОБА_6 є студентом 1 курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, групи ФБ-54 навчально-наукового фізико-технічного інституту КПІ ім. Ігоря Сікорського денної форми навчання, навчається за кошти державного бюджету. Планова дата завершення навчання 30 червня 2029 року.

Згідно довідки №0700/0106 від 19.05.2026 ОСОБА_1 з 28.08.2025 року по теперішній час, тимчасово поселений та проживає у гуртожитку АДРЕСА_1 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно платіжних інструкцій ОСОБА_1 здійснював оплату за спожиту електроенергію у грудні 2026 року 708,48 грн., у березні 2026 року 531,36 грн.

Позивач несе витрати на проїзд від місця проживання, м.Кременець Тернопільська область до місця навчання, м.Київ, що підтверджується квитками на поїзд на загальну суму 2912,96 грн.

Позивач несе витрати на харчування, а також несе витрати, пов`язані із забезпеченням себе необхідним одягом та взуттям, що також підтверджується копіями квитанцій Приватбанк.

ОСОБА_5 , матір позивача, здійснює грошові перекази на рахунок ОСОБА_1 20.05.2026 - 1000 грн., 14.05.2026 – 1000 грн., 11.05.2026 – 1000 грн., 07.05.2026 – 1600 грн., 15.04.2026 – 2000 грн., 01.04.2026 – 1500 грн., що підтверджується платіжними інструкціями.

З врахування встановлених обставин, суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.

В силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 pоку та набула чинності для України 27 вересня 1991 p., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до вимог ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення ними 23 років за умови, що вони можуть надавати таку матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов`язку сплати аліментів, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на повнолітню дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Відповідно до роз`яснень викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" №3, від 15.05.2006 року обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до роз`яснень викладених у п. п. 17, 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є повнолітнім, однак продовжує навчатись в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» на денній формі навчання. Самостійно заробляти на життя не має можливості, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Відповідач проживає окремо та у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання сина.

Враховуючи вищезазначене та те, що відповідач є особою працездатного віку, стан здоров`я задовільний, приймаючи до уваги інтереси сина та забезпечення його гармонійного розвитку, в тому числі забезпечення його права на одержання освітніх послуг, суд приходить до переконання, що відповідач може надавати матеріальну допомогу сину, у зв`язку з продовженням останнім навчання, а тому розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання ОСОБА_1 слід визначити у розмірі 1/4 всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, починаючи стягувати з дня пред`явлення позову 12 червня 2026 року і до закінчення сином навчання, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років.

Відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували відсутність у нього можливості сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно.

При визначенні розміру аліментів суд врахував стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, стан здоров`я, вік та потреби сина ОСОБА_1 , неможливість самостійно заробляти на життя, у зв`язку з денною формою навчання, а тому прийшов до переконання, що саме такий розмір аліментів буде відповідати потребам ОСОБА_1 та фінансовим можливостям батька.

Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст.4, 10, 81, 259, 263-268, 272, 273, 352, 354, 355, Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 180,182,192 Сімейного кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на його утримання в розмірі частини від усіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, починаючи стягувати з 12 червня 2026 року і до закінчення навчання, але не пізніше досягнення ним 23 років.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в сумі 1331 гривню 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Кременецьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцятиднів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ;

Головуючий: