Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №607/16316/26 — Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 607/16316/26

провадження № 2/598/1011/2026

РІШЕННЯ

іменем України

"06" жовтня 2026 р. Суддя Збаразького районного суду Тернопільської області Левків А.І., розглянувши в місті Збаражі в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

До суду звернулось ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 29 квітня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачкою по справі ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5499315, згідно якого відповідачці було надано кредит на суму 14000 грн., строком користування 360 днів, зі сплатою процентної ставки за користування коштами передбачених в договорі, який вподальшому було збільшено до 16000 грн..

25 березня 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу №25032026 про відступлення права грошової вимоги, в тому числі і до ОСОБА_1 на суму 42301,85 грн., з яких: 12336,70 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 24602,13 грн. – заборгованість за несплаченими відсотками; 5363,02грн. – заборгованість за штрафними санкціями. Вищезгаданий борг виник в результаті невиконання відповідачем обумовлених договором своїх зобов`язань.

Відповідно до відповіді №3094056 від 28 липня 2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 30 липня 2026 року справу передано за підсудністю до Збаразького районного суду Тернопільської області.

Ухвалою від 02 вересня 2026 року по даній справі відкрито спрощене провадження без повідомлення сторін та відповідачу надано строк, що не перевищує 15 днів з дня отримання копії вказаної ухвали, для подання відзиву на позов.

Відповідачці за місцем реєстрації надсилалась вказана ухвала суду, однак на адресу суду повернувся даний лист із відміткою, що адресат відсутній за вказаною ардресою. Відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, відповідач ОСОБА_1 вважається такою, що ухвала суду їй вручена належним чином.

Станом на 06 жовтня 2026 року відповідачка відзив на позов не подала.

Суд, розглянувши справу за наявними у ній матеріалами, встановив наступні обставини.

29 квітня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачкою по справі ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5499315, згідно якого відповідачці було надано кредит на суму 14000 грн., строком користування 360 днів, зі сплатою процентної ставки за користування коштами передбачених в договорі, який вподальшому було збільшено до 16000 грн. (а.с. 29-36)

Згідно інформації ТОВ «ПЕЙТЕК» вих.№20260325-184 від 25.03.2026 року на платіжкну картку ОСОБА_1 було перераховано 14000 грн. (а.с.39).

Згідно інформації ТОВ «ПЕЙТЕК» вих.№20260325-186 від 25.03.2026 року на платіжкну картку ОСОБА_1 було перераховано 2000 грн.

25 березня 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу №25032026 про відступлення права грошової вимоги, в тому числі і до ОСОБА_1 на суму 42301,85 грн. (а.с.47-53)

Згідно позовної заяви, розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку за вказаним кредитним договором, заборгованість станом на момент пред`явлення позову становить 42301,85 грн., з яких: 12336,70 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 24602,13 грн. – заборгованість за несплаченими відсотками; 5363,02 грн. – заборгованість за штрафними санкціями (а.с.11-17)

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно ч.2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст.1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи, суд вражає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, стягнувши з відповідачки в користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 36938,83 грн. з яких: 12336,70 грн. – заборгованість за основною сумою боргу; 24602,13 грн. – заборгованість по несплачених відсотках, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відмовляючи у стягнення з відповідачки штрафних санкцій, суд виходив з того, що відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, виходячи з такого розрахунку.

Сума задоволених вимог позивача складає 36938,83грн. із заявлених 42301,85грн., тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 2324,86грн. (36938,83грн. ? 42301,85грн. х 2662,40грн. = 2324,86грн.).

Крім того, на підставі ст. 137 ЦПК України позивач просить суд стягнути з відповідача 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується договором про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20 січня 2026 року, додаткова угода №25771558993 до договору, акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026р. (а.с.18-21).

Однак, враховуючи характер виконаної представником позивача роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, зі значення справи для сторони, те, що позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки в користь позивача 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 273, 279 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 610, 611, 625, 629, 1046, 1048, 1054, 1056-1, 1077 ЦК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місце знаходження: 02090 м.Київ, вул.Юрія Поправки, буд.6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956) 36938,83 грн. (тридцять шість тисяч дев`ятсот тридцять вісім гривень вісімдесят три копійок) заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місце знаходження: 02090 м.Київ, вул.Юрія Поправки, буд.6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956) 2324,86 грн. (дві тисячі триста двадцять чотири гривні вісімдесят шість копійок) сплаченого судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу длопомогу.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 06 жовтня 2026 року.

СУДДЯ Андрій ЛЕВКІВ