Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №703/2821/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/438/26 Справа № 703/2821/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Волосовський В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Черкаси

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Карпова С.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07 травня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.

Стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ

З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 11.05.2025 року о 19 годині 55 хвилин в м. Сміла, вул. Євгена Саражі, керував автомобілем CHERY TIGGO д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю із порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Відмова зафіксована на безперервний відеозапис на нагрудну бодікамеру номер 2364, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Вважає вищевказану постанову помилковою і незаконною, у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, через ненадання судом першої інстанції в певній мірі оцінки наявним в матеріалах справи доказам, що призвело до невідповідності висновків суду, фактичним обставинам справи.

Зазначає, що ОСОБА_1 свою вину не визнає. Стверджує, що на час події той був тверезий, тому вважає, що у діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.

Звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу.

Вказує на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено точного часу та місця відмови водія, що є порушенням ст. 256 КУпАП.

Сторона захисту вважає, якщо в матеріалах справи є суперечності щодо місця або часу такої відмови, що є це суттєвим порушенням процедури оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.

Зазначає, що в оскаржуваній постанові зазначено, що захисник був присутнім у судовому засіданні, але це не відповідає дійсності, оскільки 07.05.026 він знаходився в Соснівському районному суді м. Черкаси по іншій справі.

Вказує, що згідно з висновком судово-психіатричного експерта, у ОСОБА_1 виявлені наслідки органічного ураження головного мозку складного ґенезу з проявами емоційної нестійкості і легкого когнітивного розладу, що говорить про те, що він не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, тому він не підлягає адміністративній відповідальності.

Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Мартьянова В.І., які підтримали апеляційні вимоги та надали пояснення збіжні їх змісту, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону суддею було дотримано.

У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ №327471 від 11 травня 2025 року, в якому приведені обставини вчинених правопорушень.

Цей протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в ньому зазначена суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

Зазначені в протоколі обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції такими доказами.

Рапортом поліцейського СРПП ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Федорова Д.К. від 12.05.2025 року про внесення відомостей до системи ЄО.

Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зафіксовано, що в зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці), він направляється працівником поліції до закладу охорони здоров`я для встановлення стану сп`яніння.

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 , який відмовився від його підпису, що зафіксовано на бодікамеру № 2364.

Письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 11.05.2025 року, який вказав, що 11.05.2025 року близько 19 год. 50 хвилин автомобіль CHERY TIGGO д.н.з. НОМЕР_1 на великій швидкості заїхав на автостоянку ледь не збивши шлагбаума та створював аварійні ситуації на майданчику, заважав руху інших водіїв.

В апеляційному суді допитати вказаного свідка не виявилось можливим. Разом з тим сторона захисту не спростувала зміст згаданих письмових пояснень.

Висновком судово-психіатричного експерта № 774 від 17.12.2025 року Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я», яка була призначена за клопотанням сторони захисту постановою суду. Згідно висновків експерта зазначено, що у ОСОБА_1 станом на 11.05.2025 року були прояви психічного розладу. У даному висновку експерта також зазначено, що з 11.05.2025 року по 23.05.2025 року Калашник перебував на лікуванні в Черкаській обласній психіатричній лікарні у зв`язку з психічними та поведінковими розладами викликаними вживанням алкоголю.

Покликання сторони захисту на висновки цієї експертизи, як на окрему підставу для закриття справи, є безпідставними.

Згідно зі статтями 17, 20 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності. Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Отже визнання ОСОБА_1 обмежено осудним, цебто коли він не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, не тягне за собою закриття справи.

Окрім того, суд в основу рішення про накладення адміністративного стягнення поклав відеозаписи з нагрудної бодікамери поліцейського, на якому зафіксовано що, ОСОБА_1 , на момент приїзду працівників поліції перебував за кермом транспортного засобу - автомобіль CHERY TIGGO д.н.з. НОМЕР_1 (час запису 20.06 год.). Його поведінка не відповідала обстановці (невнятна мова, намагався освячувати деревиною свою машину, виражався нецензурною лайкою), працівниками поліції пропонувалось пройти йому освідування на предмет встановлення факту вживання ним алкогольних напоїв, на що було отримано відмову. ОСОБА_1 також було зачитано права та попереджено про відповідальність за відмову від проходження освідування. При цьому ОСОБА_1 у спілкуванні з працівниками поліції не заперечував свою причетність до керування автомобілем, навпаки пишався як він вміє водити та виражався нецезурною лайкою.

Попри доводи апелянта апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а отже на нього не може бути накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, були предметом перевірки суддею суду першої інстанції, втім свого підтвердження не знайшли.

Суддя районного суду, як на доказ винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення обґрунтовано послався на письмові покази свідка ОСОБА_2 , відеозапис з бодікамер поліцейських, на яких ОСОБА_1 підтвердив обставини керування ним транспортним засобом за обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення.

Твердження захисника, що в матеріалах не зазначено точний час саме відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, а зазначення часу керування транспортним засобом і як наслідок – неналежність складання протоколу про адміністративне правопорушення що до ОСОБА_1 , судом першої інстанції обґрунтовано сприймаються критично, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 327471 від 11.05.2025 року зазначені час, дата та місце скоєння правопорушення. Зауваження, зазначені стороною захисту, не впливають на фактично встановлені обставини справи в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника Карпова С.О. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07 травня 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін.

Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Люклянчук