Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №639/5517/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Постанова

Іменем України

06 жовтня 2026 року

м. Харків

справа № 639/5517/25

провадження № 22-ц/818/1927/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Пилипчук Н.П.,

суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» на заочне рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2025 року, постановлене під головуванням судді Рубіжного С.О.,-

в с т а н о в и в :

У липні 2025 року Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено 26.02.2021 кредитний договір № 200293512850, за яким позичальнику видано кредитну карту з кредитним лімітом в сумі 00,00 грн., який пізніше було збільшено до 24573,00 грн. Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином, у зв`язку з чим станом на 09.04.2025 утворилась заборгованість – 38224,42 грн., з яких: 20382,93 грн. – заборгованість за кредитом, 17841,49 грн. – заборгованість за процентами.

Заочним рішенням Новобаварського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2025 року Позов Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № №200293512850 від 26.02.2021 в загальному розмірі – 27636 (двадцять сім тисяч шістсот тридцять шість) гривень 16 копійок, яка складається із заборгованості за кредитом – 20382,93 грн, заборгованості за відсотками в розмірі - 7253,23 грн..

В іншій частині позивних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судовий збір у розмірі 1751,39 (одну тисячу сімсот п`ятдесят одну) гривню 39 копійок.

В апеляційній скарзі представник АТ «ПУМБ» просить рішення скасувати в частині відмови у стягнені заборгованості по процентам у розмірі 10 588,26 грн. та ухвалити нове рішення, яким позов АТ «ПУМБ» задовільнити у повному обсязі.

Зазначає, що 26.02.2021 між Банком і Відповідачем було укладено у письмовій формі договір - Заява на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 200293512850 (надалі – Заява), згідно якого Відповідачка отримала кредит. У Заяві умова про проценти і розмір процентів зазначені. Висновок суду першої інстанції про відмову у стягнення процентів після 30.10.2022 є також порушенням норм процесуального права - суд першої інстанції належним чином не з`ясував надані Банком письмові докази. Із матеріалів справи вбачається, що Відповідач особисто підписала Заяву, яка містить чітко визначені та доступні для розуміння споживача послуг істотні умови кредитування. Підписанням Заяви Відповідач підтвердила своє вільне волевиявлення на укладення кредитного договору, отримання платіжної картки, розмір кредиту, ліміт за яким у подальшому збільшено, та розмір процентної ставки. Доказів на підтвердження наявності у Відповідачки на момент підписання Заяви заперечень щодо умов кредитування, матеріали справи не містять. Як стверджується матеріалами справи, Відповідачка достовірно знаючи про заявлені до неї позовні вимоги, відзиву на позов не подала, докази Банка щодо кредитної заборгованості не спростувала, що є її процесуальним обов`язком, так само, як і не подала до суду жодних заперечень стосовно заявлених до неї позовних вимог. Розрахунок заборгованості має табличну форму та містить детальну інформацію відносно: графіку повернення тіла кредиту та процентів з розбивкою на суми та конкретні календарні дати; відомостей щодо фактичної суми погашення Відповідачем кредиту з розбивкою на суми та конкретної календарні дати; залишку непогашеної суми за кожним платежем. Зі спливом строку кредитування (12 місяців з дня надання кредиту), відповідно до умов підписаної Відповідачкою Заяви, дія кредитного ліміту продовжувалася кожного разу на той самий строк, при цьому жодних заперечень щодо такого продовження Відповідача Банку не надала. Відповідачка не надала суду також доказів на спростування Розрахунку заборгованості, у тому числі по процентам, свого контр-розрахунку не надала, не довела відсутності заборгованості по процентам саме з урахуванням погодженої сторонами в Заяві процентної ставки.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст.367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданим и доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що за кредитним договором №200293512850 від 26.02.2021 станом на 09.04.2025 доведена позивачем заборгованість складає – 27636,16 грн., яка складається з заборгованість за кредитом – 20382,93 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 7253,23 грн.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що 26.02.2021 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір шляхом підписання заяви № 200293512850 про приєднання до договору, за яким відповідачу видано кредитну картку з кредитним лімітом у сумі 3000,00 грн. (зворот а.с. 13).

Відповідно до заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідач погодилась з умовами договору, про що свідчить наявність її власноручного підпису в заявах.

Зокрема, відповідно до умов Договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб позичальник погодилась з тим, що повинна щомісячно погашати кредит, сплачуючи крім цього відсотки за користування коштами та комісію за обслуговування кредитної заборгованості, про що підписала паспорт споживчого кредиту

Згідно з інформацією, викладеною у вказаній заяві, її підписання є беззастережним підтвердженням, що відповідач приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обрати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості Банку).

Свої зобов`язання за кредитним договором АТ «ПУМБ» виконав у повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 картку з кредитним лімітом, факт користування кредитними коштами підтверджується виписками з рахунку про рух коштів (а.с. 29-31).

Кредитний ліміт збільшувався на протязі користування ОСОБА_1 кредитною картою, 20.07.2021 встановлено 4000,00 грн, 23.10.2021 збільшено до 8000,00 грн., 24.11.2021 збільшено до 16000,00 грн., 13.12.2021 збільшено до 26000,00 грн., 27.02.2022 зменшено до 19573,00 грн., 03.03.2022 збільшено до 24573,00 грн., що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту ( зворот а.с. 26).

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором № 200293512850 станом на 09.04.2025 включно становить 38224,42 грн., з яких: 20382,93 грн. – заборгованість за кредитом, 17841,49 грн. – заборгованість за процентами (а.с.27-28).

Позивач АТ «ПУМБ» з метою досудового добровільного врегулювання спору на адресу позичальника ОСОБА_1 10.04.2025 року направляв письмову вимогу про погашення заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 38224,42 грн. (зворот а.с.24).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Звертаючись до суду з позовними вимогами, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №200293512850 від 26 лютого 2021 року станом на 09.04.2025 включно становить 38224,42 грн., з яких: 20382,93 грн. – заборгованість за кредитом, 17841,49 грн. – заборгованість за процентами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за процентами, суд першої інстанції виходив з того, що при досліджені розрахунку, встановлено, що нарахування по відсоткам по 30.11.2023, в той час як вбачається з виписки по особовому рахунку нарахування відсотків здійснено до 30.10.2022 включно. З розрахунку вбачається, що станом на 30.10.2022 року значилась заборгованість за відсотками в розмірі 7253,23 грн., відповідачем в рахунок погашеня заборгованості за відстоками оплата не здійснювалась. Нарахування та оплата відсотків на зазначену дат відповідає банківській випискі.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 26 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «ПУМБ» з заявою №200293512850 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

З вказаної заяви вбачається, що така підписана Банком та відповідачем, а відтак, за своєю суттю є кредитним договором, укладеним між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 .

Разом з тим, у заяві №200293512850 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб вказані, всі необхідні відомості про позичальника, зокрема: ПІБ, дата народження, РНОКПП, фактичне місце проживання, номер телефону.

Вказана заява містить прохання ОСОБА_1 про відкриття на її ім`я поточного рахунку, також вона просила встановити на її поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією заявою, кредитний ліміт у розмірі 3 000 грн.

Заявою передбачено розрахунковий день 30 числа місяця. Строк дії кредитного ліміту 12 місяців. Зі спливом вказаного строку, дія кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень буд-якої із сторін або підстав для його скорочення у порядку, визначеному договором. Стандартна процента ставка складає 47,88%. Реальна річна процентна ставка складає 47,88%. Процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюються відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 1257,86 грн. Розрахунок здійснено за умови виникнення заборгованості в розмірі 1000 грн та наступним її погашенням зі строком 12 місяців рівними платежами.

Відтак, сторонами погоджено розмір процентної ставки за користування кредитом, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача таких процентів.

З матеріалів справи видно, що відповідач не виконав зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів, у зв`язку з чим виникла заборгованість, в тому числі, і по процентам.

На підтвердження наявності у відповідача заборгованості, зокрема, і по процентам за користування кредитом, позивачем додано до позовної заяви виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 про рух коштів, а також розрахунок заборгованості за кредитним договором з якого слідує, що заборгованість відповідача станом на 09 квітня 2025 року за процентами склала 17841,49 грн.

Сплата процентів за користування кредитними коштами та їх розмір сторонами був погоджений, що підтверджується змістом власноручно підписаної ОСОБА_1 . Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, у якій сторони у належній письмовій формі погодили процентну ставку за користування кредитними коштами у розмірі 47,88%.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Верховний Суд у постановах від 04 липня 2018 року у справі № 201/5527/16-ц, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц дійшов висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, надана АТ «ПУМБ» виписка за картковим рахунком позичальника ОСОБА_1 підтверджує обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту.

Відповідачем існування вказаної заборгованості за процентами належними, достатніми та переконливими доказами не спростовано, власного контррозрахунку заборгованості не надано, тоді як надана позивачем виписка з карткового рахунку є належним та допустимим доказом користування ОСОБА_1 кредитними коштами та наявності у неї заборгованості.

Відтак, враховуючи, що кредитним договором сторони погодили процентну ставку за користування кредитом, позивачем надано належні докази на підтвердження розміру заборгованості за процентами за спірним кредитним договором, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» 17841,49 грн заборгованості за процентами.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1статті 374 ЦПК України).

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга АТ «ПУМБ» підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні процентів у розмірі 10588,26 грн. скасуванню з ухваленням нового судового рішення по суті заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 17841,49 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції Банк не оскаржував, тому з огляду на положеннячастини першої статті 367 ЦПК України не було предметом перевірки апеляційного суду.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 38224,42 грн., з яких: 20382,93 грн. – заборгованість за кредитом, 17841,49 грн. – заборгованість за процентами.

Щодо судових витрат.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь АТ «ПУМБ» слід стягнути 2 422,40 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 1006,50 грн за розгляд справи судом апеляційної інстанції, разом 3428,90 грн.

Керуючись ст.367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд-

постановив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» - задовольнити.

Заочне рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2025 року змінити в частині суми стягнення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №200293512850 від 26 лютого 2021 року у розмірі 38224,42 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судовий збір у розмірі 3428,90 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбаченихст. 389 ЦПК України.

Головуючий: Н.П. Пилипчук

Судді: О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова