Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №619/6172/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Постанова

Іменем України

06 жовтня 2026 року

м. Харків

справа № 619/6172/25

провадження № 22-ц/818/2650/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів – Маміної О.В., Яцини В.Б.

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Таскомбанк», в особі представника Попова Євгена Васильовича на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22 грудня 2025 року, постановлене суддею Прудніковою О.В.,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2025 року Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 про заборгованість за кредитним договором № 8612168_RESTRUCT від 09.11.2020 у розмірі 71 451,60 грн.

Позов мотивований тим, що 9 листопада 2020 року між Акціонерним товариством «Таскомбанк» до ОСОБА_1 укладено заяву-договір про надання кредиту № 8612168_RESTRUCT. Відповідно до вказаної заяви-договору сторонами погоджено такі умови кредитування: загальна сума кредиту – 52 194,17 грн; строк дії кредиту -60 місяців (з 09.11.2020 по 09.11.2025), проценти за користування кредитом – 0,001% річних, комісія за обслуговування кредиту -2,90%. Кредит відповідачем було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в кредитному договорі, а саме перерахування зарахованих кредитних коштів для погашення заборгованості за кредитним договором №603/4370318-СК від 12.02.2018 у сумі 52194,17 грн. Отже, кредитодавець свої обов`язки за кредитним договором виконав в повному обсязі. Відповідач не виконала свого обов`язку не повернула в повному обсязі наданий їй кредит у строки, передбачені кредитним договором у зв`язку з чим станом на 01.05.2025 заборгованість позичальника за кредитним договором становить 71 451,60 грн, у т.ч.: заборгованість за тілом кредиту (в т. ч. прострочена) - 38 328,19 грн; заборгованість за відсотками (в т.ч. простроченими) 0,51 грн; заборгованість за комісією (в т.я. просрочені) 33 122,90 грн.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 22 грудня 2025 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором №8612168_RESTRUCT від 09.11.2020 у розмірі 38 328 (тридцять вісім тисяч триста двадцять вісім) гривень 70 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 299 (одна тисяча двісті дев`яносто дев`ять) гривень 44 копійки.

У задоволенні інших позовних вимог – відмовлено.

В апеляційній скарзі представник АТ «Таскомбанк» просить рішення суду першої інстанції скасувати частково рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги позивача по сплаті заборгованості за комісією у розмірі 33 122,90 грн., вирішити питання щодо судових витрат.

Вказує, що умова щодо комісії була домовлена сторонами, а також визнана відповідачем, оскільки вона сплачувала цю комісію, як видно із розрахунку заборгованості 09.11.2020 по 01.05.2025 станом на 01.05.2025 року. Зазначає, що в самій Заяві-договорі №8612168_RESTRUCT від 09.11.2020 року в п. 1.1.5 та в Додатку №1 є вказана послуга обслуговування кредитної заборгованості, за яку зазначається комісія. Наголошує, що цей документ підписаний відповідачем. Вказує, що Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Зазначає, що вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19. Також Велика Палата зазначає: «Отже, чинним законодавством України відповідачу надано право отримувати плату за обслуговування кредиту, оскільки таке прямо передбачено Законом України «Про споживче кредитування», а тому немає підстав для визнання Кредитного договору в цій частині недійсним».

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з`явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги, та відмовляючи у стягненні комісії, суд першої інстанції виходив з того, що що вимога щодо стягнення комісії з відповідача у розмірі 33 122, 90 грн за кредитним договором № 8612168_RESTRUCT від 09.11.2020 є нікчемною та не може бути задоволена.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 09 листопада 2020 року між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено заяву-договір про надання кредиту № 8612168_RESTRUCT ( а.с. 6).

Відповідно до п. 1.1. розділу 1 кредитного договору позичальник просив надати кредит в рамках «Врегулювання кредитної заборгованості» на умовах договору комплексне банківське обслуговування фізичних осіб

Загальна сума кредиту – 52 194,17 грн (п.п. 1.1.1.); строк кредитування 60 місяців (з 09.11.2020 по 09.11.2025) (п.п. 1.1.2), проценти за користування кредитом – 0,001% річних (п.п.1.1.4.), комісія за обслуговування кредиту -2,90% (п.п.1.1.5).

Відповідно до п. 1.2., п. 1.2.1. розділу 1 кредитного договору банк зобов`язується надати позичальнику на умовах цієї заяви-договору кредит, шляхом виплати кредитних коштів в сумі, визначеній в п. 1.1.1.даного розділу, з оформленням такої виплати відповідно до законодавства України та перерахування зарахованих кредитних коштів для погашення заборгованості за кредитним договором №603/4370318-СК від 12.02.2018 у сумі 52194,17 грн.

Відповідно до п.2.1. розділу 2 кредитного договору, позичальник акцептував публічну пропозицію АТ «Таскомбанк», яка розміщена на веб-сайті банку www.tascomban.com.ua. На укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб і беззастережно ладо умов договору.

Згідно з п.2.5. розділу 2 кредитного договору позичальник підтверджує, що ознайомлена зі змістом заяви-договору. Договір з всіма додатками до нього та повністю з ним згодна. Умови заяви договору та договору є зрозумілими для неї обов`язковими для виконання та заперечення щодо них відсутні.

Згідно з додатком №1 до заяви-договору № 8612168_RESTRUCT про надання кредиту сторони узгодили та підписали графік платежів з обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредиту (зворотня сторона а.с. 18).

Заява-договір, додаток №1 до заяви-договору про надання споживчого кредиту № 8612168_RESTRUCT від 09.11.2020 підписані ОСОБА_1 власноруч.

Відповідно до розрахунку, наданого АТ «Таскомбанк», заборгованість відповідача за кредитним договором №8612168_RESTRUCT від 09.11.2020 станом на 01.05.2025 становить 71 451,60 грн, у т.ч.: заборгованість за тілом кредиту (в т. ч. прострочена) -38 328,19 грн; заборгованість за відсотками (в т.ч. простроченими) 0,51 грн; заборгованість за комісією (в т.я. просрочені) 33 122,90 грн. (а.с. 8-9).

Як вбачається з виписки по особовому рахунку кредитного договору № 8612168_RESTRUCT ОСОБА_1 за період з 09.11.2020 по 01.05.2025 станом на 01.05.2025 заборгованість становить 92 922,85 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту (в т. ч. прострочена) становить 71 451,60 грн, у т.ч.: заборгованість за тілом кредиту (в т. ч. прострочена) -38 328,19 грн; заборгованість за відсотками (в т.ч. простроченими) 0,51 грн; заборгованість за комісією (в т.я. просрочені) 33 122,90 грн. (а.с. 10-17).

Позивач звертався до відповідача з повідомленням-вимогою з метою досудового врегулювання спору, надавши можливість протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення добровільно погасити кредит в повному обсязі. Однак у визначені строки зазначені вимоги не виконані (зворотня сторона а.с. 19).

Оскільки рішення суду фактично оскаржується лише в частині відмови у стягненні нарахованої комісії за за кредитним договором № 8612168_RESTRUCT від 09.11.2020,останнє апеляційним судом переглядається лише у цій частині.

Доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду щодо нікчемності умов кредитного договору щодо сплати комісії за обслуговування кредиту, оскільки ОСОБА_1 своїм підписом підтвердила погодження з розміром комісії, вказаним у договорі, не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» (в редакції чинній на дату укладання кредитного договору) для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/ або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Отже, ЗУ «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч.1 ст. 1 та ч.2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 вищезазначених правил, банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог ЗУ «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

ЗУ «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Згідно з ч.5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч.1,2 ст. 11, ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок щодо застосування вказаних норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

Верховний Суд у постанові від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 щодо застосування ст.ст.11,12 ЗУ «Про споживче кредитування» дійшов висновку ,що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч.ч.1,2 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч.ч.1,2 ст. 11, ч.5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду про нікчемність умов кредитного договору щодо сплати комісії, оскільки ОСОБА_1 погодилася з умовами договору (розміром комісії) ,що розраховується за відповідний розрахунковий період у розмірі 2,90% щомісячно від наданої банком кредиту ,безпідставні, оскільки у самому договорі та графіку платежів не конкретизовано перелік додаткових чи супутніх послуг банку, за надання яких встановлено таку комісію, а зміст відповідних послуг фактично не розкрито. Враховуючи відсутність доказів фактичного надання АТ «Таскомбанк» супровідних послуг та їх погодження з ОСОБА_1 під час укладення договору, колегія суддів вважає, що висновок суду про нікчемність положень договору № 8612168_RESTRUCT від 09.11.2020 щодо щомісячної комісії на підставі ст. 11, 12 ЗУ «Про споживче кредитування» ,є обгрунтованим . У зв`язку з чим суд першої інстанції підставно відмовив позивачу у стягненні комісії у сумі 33 122,90 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи скарги щодо вказаних підстав апелянта непереконливими та такими, що підлягають відхиленню, а висновки суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у стягненні комісії за користування кредитними коштами з ОСОБА_1 законними та обгрунтованими.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 367, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» – залишити без задоволення.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22 грудня 2025 року – залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК.

Головуючий – Н.П. Пилипчук

Судді В.Б. Яцина

О.В. Маміна