Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №642/2917/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 жовтня 2026 року

м. Харків

справа № 642/2917/25

провадження № 22-ц/818/1258/26

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів колегії - Яцини В.Б., Маміної О.В.

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 на рішення Холодногірського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2025 року, під головуванням судді Грінчук О.П.,-

в с т а н о в и в:

У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" звернулося в суд з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №00-9705658 від 04.04.2024 в розмірі 34 161.60 грн., яка складається із: 6300 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 27 861.60 грн. – заборгованість за відсотками. Також представник позивача просив стягнути 2422.40 грн. судового збору та 7000 грн. як витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.04.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 на веб-сайті кредитора було укладено кредитний договір у формі електронного документа з використанням ОСОБА_1 електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора 15543. Підписанням позичальником паспорту споживчого кредиту, самого кредитного договору, свідчить про те, що ОСОБА_1 ознайомився та погодився з умовами укладання кредитного договору та порядком повернення кредитних коштів. На виконання умов кредитного договору 04.04.2024 первісний кредитор через систему ТОВ «Платежі онлайн» ініціював перерахування кредитних коштів на карту, вказану ОСОБА_1 для отримання кредиту, а саме 5457-08хххххх-8757. Також представник позивача вказав, що умовами договору передбачено сплату позичальником комісії за надання кредиту, в розмірі 300 грн., а тому позичальнку перераховано суму 6000 грн. Відповідно до умов кредитного договору, відповідач, в свою чергу, зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування коштами. Внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань утворилась заборгованість у вищезазначеному розмірі.

25.11.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Ейс» був укладений Договір факторингу №25112024-МК/ЕЙС, відповідно до якого право вимоги за вищезазначеним Кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Ейс».

Відповідачем умови Кредитного договору не виконуються. Заборгованість за Кредитним договором становить 34 161.60 грн. Оскільки відповідач добровільно не погашає заборгованість, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Холодногірського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №00-9705658 від 04.04.2024 в загальному розмірі 33 861 (тридцять три тисячі вісімсот шістдесят одна) грн. 60 коп.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір у сумі 2401 (дві тисячі чотириста одна) грн. 08 коп. та 6938 (шість тисяч дев`ятсот тридцять вісім) грн. 40 коп. як судові витрати на правову допомогу.

В іншій частині вимог – відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вважає, що Позивачем не доведено достатніми доказами те, що він є законним правонаступником Стягувача за кредитним договором. На підтвердження наявності права вимоги до Відповідача Позивач додав до позовної заяви договір факторингу №21102024-МК/ЕЙС від 25.11.2024, укладений між ним та Первісним кредитором. Водночас цей договір не містить інформації про кредитні договори, за якими передається право вимоги, не містять даних про особу-боржника, відомостей щодо суми заборгованості та інші необхідні відомості для такого виду договорів. Договір факторингу є рамковим, в його тексті не визначено, які саме права вимоги передаються/відступаються на користь нового кредитора. Вказує, що не можна визнати належним доказом на підтвердження факту переходу права вимоги від Первісного кредитора до Позивача долучений до матеріалів справи так званий «витяг» з Реєстру боржників за кредитними договорами між Боржниками та ТОВ «Макс Кредит» до Договору факторингу №21102024-МК/ЕЙС від 25.11.2024. Зазначає, що Законом України від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набрав чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір за твердженням Позивача був укладений 04.04.2024, тобто після набрання чинності цим Законом, вважає, що нарахування процентної ставки повинно було здійснюватися у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1 %. Вважає, що висновок Суду першої інстанції про правомірність нарахування Первинним кредитодавцем процентів за користування кредитом у встановленому Кредитним договором розмірі (2,47 %), суперечить положенням Закону України «Про споживче кредитування». Крім того, зазначає, що стягнення з Відповідача процентів в такому розмірі суперечить принципу справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що стягнення з Відповідача процентів в такому розмірі суперечить принципу справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Нарахування відсотків за користування кредитом відображені в наданому розрахунку відбувались згідно з погодженими умовами Кредитного договору № 00-9705658 від 04.04.2024. Зазначає, що оскільки в розрахунку застосовується процентна ставка 2,47 %, Позивачем подано заяву на зменшення позовних вимог. загальна сума заборгованості складає 20460,00грн. (6300,00 грн. за тілом кредиту, 14160,00 грн. відсотків за користування кредитом). Щодо відступлення права вимоги зазначає, що відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 34161,60 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024.

Також представник позивача надав додаткові пояснення, де зазначив, що процентна ставка погоджена сторонами при укладанні Кредитного договору перевищує 1%, у зв`язку з чим Позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог. Зазначає, що Реєстр Боржників не має містити первинних документів, оскільки його предметом є передача прав вимоги із зазначенням сум грошової вимоги. Оскільки факт передачі документації встановлено, можна дійти висновку, що оплата факторингу здійснена у відповідності до умов Договору. З огляду на вищезазначене, вимоги до договору факторингу відповідають ст. 1077 ЦК України. Враховуючи наведене, факт підписання Акту прийому-передачі є доказом підписання та передачі права вимоги, а також сплати новим кредитором грошових коштів за кредитним договором № 21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024. Щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу. До правової допомоги наданої Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» належитьвивчення матеріалів справи, надання усної консультації, складання адвокатського запиту та клопотання про витребування доказів, а також складання позовної заяви. Вказану суму в розмірі 7000,00 грн. на надання правничої допомоги зазначено в Протоколі погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №07/04/25-01 від 07.04.2025 На виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, повідомляємо суд, що попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які Позивач поніс в зв`язку із розглядом даної справи складає 9 422,40 грн. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат: - вивчення матеріалів справи: 2 год.- 1000,00 грн.; - складання адвокатського запиту: 1 год.- 500,00 грн.; - складання клопотання про витребування доказів:1 год.- 500,00 грн. - складання позовної заяви: 2 год.- 5 000,00 грн. Зазначений попередній розрахунок суми судових витрат включає в себе витрати понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача надав додаткові пояснення у справі та зазначив, що Кредитний договір був укладений 04.04.2024, Первинний кредитодавець, всупереч вимогам ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» здійснював нарахування відсотків за весь період користування кредитними коштами (з 04.04.2024 по 25.11.2024) за ставкою – 2,47%, що перевищувало максимально допустимий розмір щоденної відсоткової ставки. Таким чином, висновок Суду першої інстанції про правомірність нарахування Первинним кредитодавцем процентів за користування кредитом у встановленому Кредитним договором розмірі (2,47%), суперечить положенням Закону України «Про споживче кредитування». Крім того, нарахований розмір відсотків є явно завищеним та неспіврозмірним тілу кредиту. З огляду на зазначене, на думку Відповідача, з врахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності та розумності, розмір процентів за користування кредитними коштами мав би становити 50 % від тіла кредиту, тобто 3 000,00 гривень. Вважає, що Позивачем не доведено належними доказами відступлення права вимоги за кредитним договором №00-9705658 від 04.04.2024. Водночас договір факторингу №21102024-МК/ЕЙС від 25.11.2024 не містить інформації про кредитний договір, за яким передається право вимоги, не містить даних про особу-боржника, щодо суми заборгованості та інші необхідні відомості для такого виду договорів. Договір факторингу №21102024-МК/ЕЙС від 25.11.2024 є рамковим, у тексті договору не визначено які саме права вимоги передаються/відступаються на користь нового кредитора. Позивач надав суду «Реєстр Боржників». Проте, наданий суду документ фактично не є витягом з реєстру боржників, оскільки є аркушем паперу, на якому Позивач чи попередні кредитори надрукували певну інформацію, яка, на їх думку, відповідає інформації, наявній в реєстрі боржників, що є додатком до договору відступлення прав вимоги. ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» є неналежним Позивачем у спірних правовідносинах, оскільки товариство не набуло права вимагати від Відповідача сплати заборгованості за кредитним договором №00-9705658 від 04.04.2024. На підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат долучає акт здачі-прийняття наданих послуг, квитанцію про оплату послуг адвоката та договір про надання правової допомоги. Стягнути з Позивача на користь Відповідача витрати на професійну правничу допомогу.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав прийнятих на себе зобов`язань за кредитним договором №00-9705658 від 04.04.2024 та під час розгляду справи наявність заборгованості та її розмір, а також відповідність розрахунків не були спростовані відповідачем належними доказами, наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Ейс», як нового кредитора, заборгованості в розмірі 33 861.60 грн., з яких 6000 грн. – заборгованість за тіло кредиту, 27 861.60 грн. – заборгованість за відсотками.

Рішення суду першої інстанції вимогам закону та фактичним обставинам справи відповідає не в повній мірі.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04.04.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 15543 підписано Договір кредитної лінії №00-9705658.

Відповідно до умов кредитного договору розмір кредиту – 6000 грн., строк кредитної лінії 360 клендарних днів, до 30.03.2025. (п. 1.2, 1.3 Договору). Тип процентної ставки – фіксована, стандартна процентна ставка – 2.47% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, згідно з п. 1.3 Договору. (п. 1.5.1). Знижена процентна ставка 1% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визнаечною п.1.3.1 договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом, протягом строку кредитування в п.1.3 договору. (п. 1.5.2). Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту в розмірі 5% від суми кредиту, що складає 300 грн. (п. 1.6). Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою становить 214089.13%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка з урахуванням зниженої процентної ставки становить 81670.53%. (п. 1.8, 1.8.1)

Розділом 2 визначено порядок укладення договору в електронному вигляді.

Відповідно до п.2.8 кредитного договору, сума кредиту перераховується позичальнику безготівково на карту НОМЕР_1 .

З розділу 8 вбачається, що контактним номером телефону позичальника є НОМЕР_2 .

Також відповідачем аналогічним шляхом за допомогою одноразового ідентифікатора 15543 підписаний паспорт споживчого кредиту, та графік платежів, в яких відображені істотні умови кредитного договору та надання кредиту, порядок повернення кредиту та сплата процентів.

Відповідно до довідки директора ТОВ «Макс Кредит», нею підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , з яким укладено договір №00-9705658 від 04.04.2024, ідентифікований товариством. Акцепт договору підписано одноразовим ідентифікатором 15543, який відправлено на телефон позичальника 0665491249 04.04.2024 о 14:23:11 год.

На підставі укладеного кредитного договору, ТОВ «Платежі онлайн» здійснило перерахування, за дорученням і від імені ТОВ «Макс Кредит», на карту, вказану позичальником, 545708хххххх8757 кредитні кошти в розмірі 6000 грн.

З витребуваної судом з АТ КБ «Приватбанк» інформації встановлено, що дійсно картка 5457082505118757 емітована на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 . Фінансовий номер телефону – НОМЕР_2 . До інформації додано виписку з рахунку ОСОБА_1 , з якої вбачається зарахування 04.04.2024 грошових коштів в розмірі 6000 грн.

25.11.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Ейс» був укладений Договір факторингу №25112024-МК/ЕЙС, відповідно до якого фактор зобов`язався передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язався відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами, згідно реєстру боржників.

Відповідно до п. 2.3 – з дати відступлення Прав Вимоги, Клієнт перестає бути стороною за укладеними Кредитними договорами, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами, згідно Реєстру Боржників та набуває всіх прав за ним.

Пунктом 2.5 визначено, що відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних Клієнту за укладеними Кредитними договорами, та їх перехід від Клієнта до Фактора відбувається у Дату відступлення Прав Вимоги.

Згідно з п. 8.3.2. У день отримання Фактором Реєстру Боржників в електронному вигляді, Фактор формує та надає Клієнту для підписання Акт приймання-передачі Реєстру Боржників у електронному вигляді, за формою, наведеною в Додатку №6 до даного Договору. У день отримання Клієнтом Акту приймання-передачі Реєстру Боржників, уповноважений представник Клієнта підписує вказаний Акт, скріплює печаткою та передає підписаний примірник Акту Фактору.

З розділу І встановлено, що: - Реєстр Боржників- це інформація, що стосується Боржників, оформлена за формою встановленою Договором. - Дата відступлення Прав Вимоги - це Робочий День, в який Сторони склали і підписали Акт прийому-передачі Реєстру Боржників. - Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - письмовий документ, який складається спільно Клієнтом та Фактором, у зв`язку з переходом Прав Вимоги від Клієнта до Фактора на умовах Договору факторингу.

25.11.2024 фактором та клієнтом підписано акт приймання-передачі до Договору факторингу №21102024-МК/ЕЙС та цього ж дня підписано реєстр боржників, за №1472 в якому зазначений боржник ОСОБА_1 , кредитний договір 00-9705658 від 04.04.2024.

Також фактором сплачено суму фінансування за відступлення прав вимоги, на підтвердження чого долучено платіжну інструкцію №17 від 03.12.2024.

Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача складає 34 161.60 грн., яка складається із: 6300 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 27 861.60 грн. – заборгованість за відсотками.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що позивачем не доведено достатніми доказами те, що він є законним правонаступником Стягувача за кредитним договором.

З приводу вказаних доводів апеляційний суд зазначає.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними Кредитним договором.

На підставі п. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до змісту ст. 610, ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним Договором або законом.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 25.11.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Ейс» був укладений Договір факторингу №25112024-МК/ЕЙС, відповідно до якого фактор зобов`язався передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язався відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами, згідно реєстру боржників.

Згідно п. 2.1 договору, клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати (сплатити) клієнту суму фінансування в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Згідно п. 3.1 договору фактор (ТОВ «ФК «ЕЙС») сплачує клієнту (ТОВ «Макс Кредит») суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі 1532950,83 грн. без ПДВ на банківський рахунок клієнта протягом семи банківських робочих днів від дати підписання договору.

25.11.2024 фактором та клієнтом підписано акт приймання-передачі до Договору факторингу №21102024-МК/ЕЙС.

Укладаючи договір факторингу, сторони цих договорів обумовили, що за умови оплати Клієнту суми фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів, Клієнт зобов`язаний передати Фактору документи, що підтверджують права вимоги шляхом підписання з Фактором Акту прийому-передачі документації.

Так, в матеріалах справи міститься Акт прийому-передачі документації та витяг з Реєстру прав вимоги, в яких зазначена необхідна інформація щодо права вимоги, яке відступається, а також у яких сторонами погоджена ціна відступлення прав вимоги.

Відповідно до Реєстру боржників за договором факторингу №21102024-МК/ЕЙС від 25.11.2024 від ТОВ «Макс Кредит» до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , кредитний договір 00-9705658 від 04.04.2024 на суму 34161,60 грн.

Відтак, оскільки в матеріалах справи наявний підписаний Акт прийому-передачі документації та витяг з Реєстру прав вимоги, відповідно Фактором було оплачено Клієнту суми фінансування за договорами факторингу, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, ТОВ ФК «Ейс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором.

Факт укладення договору в суді апеляційної інстанції відповідач не оспорює.

Стосовно доводів апелянта щодо стягнення відсотків за кредитом, колегія суддів зазначає.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов`язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - стаття 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Отже, у випадку настання строку виконання зобов`язання за кредитним договором позичальник повинен повернути кредитору позику у повному обсязі та нараховані на час повернення проценти.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Між тим, суд першої інстанції не врахував поетапного зменшення розміру денної процентної ставки.

Апеляційний суд не погоджується з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 00-97056558 від 04.04.2024 року, виходячи з наступного.

Відповідно до умов кредитного договору розмір кредиту – 6000 грн., строк кредитної лінії 360 клендарних днів, до 30.03.2025. (п. 1.2, 1.3 Договору). Тип процентної ставки – фіксована, стандартна процентна ставка – 2.47% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, згідно з п. 1.3 Договору. (п. 1.5.1). Знижена процентна ставка 1% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визнаечною п.1.3.1 договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом, протягом строку кредитування в п.1.3 договору. (п. 1.5.2). Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту в розмірі 5% від суми кредиту, що складає 300 грн. (п. 1.6). Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою становить 214089.13%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка з урахуванням зниженої процентної ставки становить 81670.53%. (п. 1.8, 1.8.1)

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: - з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, - з 22.04.2024 року - денна ставка не більше 1,5%, - з 20.08.2024 року - денна ставка не більше 1%.

Керуючись вимогами Закону, колегія суддів, провівши власний розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом ОСОБА_1 , зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що відповідач отримав кредитні кошти 04.04.2024 року у розмірі 6 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи за період з 05.04.2024 по 19.04.2024 року відповідачу нараховувались відсотки за заниженою процентною ставкою 1%, отже заборгованість за відсотками за цей період складає 900 грн, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

З 20.04.2024 по 21.04.2024 року підлягає застосуванню стандартна процентна ставка – 2.47% (1день х 2,47% х 6000), отже розмір процентів, який підлягає стягненню з відповідача за цей період складає 148,2 грн.

За період з 22.04.2024 року по 06.05.2024 року розмір процентів, який підлягає стягненню з відповідача складає 1350 грн. (15 днів х 1,5% х 6 000).

З розрахунку заборгованості вбачається, що 06.05.2024 року відповідачем погашена заборгованість у розмірі 2967,60 грн., з яких 1498,20 грн. слід віднести на погашення відсотків (1350 грн.+ 148,2), 1496,40 грн. – на погашення тіла кредиту.

Отже, відсотки слід вираховувати із суми тіла кредиту 4530,60 грн. (6000-1496,40)

За період з 07.05.2024 року по 23.05.2024 року розмір процентів, який підлягає стягненню з відповідача складає 1155,30 грн. (17 днів х 1,5% х 4530,60).

З розрахунку заборгованості вбачається, що 23.05.2024 року відповідачем погашена заборгованість у розмірі 2223 грн., з яких 1155,30 грн. слід віднести на погашення відсотків, 1067,70 грн. – на погашення тіла кредиту.

Отже, відсотки слід вираховувати із суми тіла кредиту 3462,90 грн. (4530,60-1067,70)

За період з 24.05.2024 року по 30.03.2025 року (останній день повернення кредиту) розмір процентів, який підлягає стягненню з відповідача складає 16154,43 грн. (311 днів х 1,5% х 3462,90).

Всього, заборгованості по відсоткам складає 16154,43 грн., заборгованість за тілом кредиту - 3462,90 грн., разом 19617,33 грн.

Таким чином, оскільки відповідачем не було належним чином виконано умови кредитного договору, колегія суддів вважає, що заборгованість за тілом кредиту, з урахуванням часткового погашення заборгованості за користування кредитом підлягає стягненню в розмірі 19617,33 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 3462,90 грн. заборгованість за відсотками 16154,43 грн.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 141 ЦПК України визначено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК).

Як вбачається з матеріалів справи при зверненні до суду з позовом товариством сплачено 2422,40 грн, оскільки позов задоволено на 57,42%, стягненню з відповідача в користь позивача підлягає 1390,94 грн. сплаченого позивачем судового збору за подачу позовної заяви.

Відповідачем за подачу апеляційної скарги сплачено 3633,60 грн судового збору, оскільки апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, отже, стягненню з позивача в користь відповідача підлягає 1547,18 грн судового збору сплаченого за подачу апеляційної скарги.

За п. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Отже, стягненню з позивача на користь відповідача підлягає 156,24 грн. (1547,181390,94) судового збору.

Стосовно витрат на правову допомогу, понесених позивачем в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частинах четвертій - шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи свідчать, що 07.04.2025 між ТОВ «ФК «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Тараненко і партнери» укладено Договір про надання правової допомоги №07/04/25-02, з п. 1.1 якого встановлено, що клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбаечних цим договором.

Відповідно до п. 3.3 договору про надання правової допомоги гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02.

Додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 відображає протокол погодження вартості послуг адвоката в грн./год.

07.04.2025 між ТОВ «ФК «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Тараненко і партнери» підписано Додаткову угоду №33 до Договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02, в якій відображні кредитні договори, по яким узгоджено надання правової допомоги, серед яких під №7 вказаний боржник ОСОБА_1 , кредитний договір 00-9705658 від 04.04.2024.

15.05.2025 також підписано акт прийому-передачі наданих послуг за Договором про надання правничої допомоги №07/04/25-02, в якому зазначено перелік наданих послуг, витрачений час та вартість, зокрема, cкладання позовної щаяви ТОВ «ФК «Ейс» до боржника ОСОБА_1 за кред. Дог. 00-9705658 від 04.04.2024 – 2 години, вартість 5000 грн.; вивчення матеріалів справи – 2 год. 1000 грн.; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів – 1 год. 500 грн.; підготовка та подача клопотання про витребування доказів про зарахування коштів відповідачу за вказаним кред. дог. – 1 год 500 грн., а всього на суму 7000 грн.

Колегія суддів, беручи до уваги часткове задоволення позову, вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в розмірі 4019,40 грн.

Стосовно витрат на правову допомогу, понесених відповідачем у суді апеляційної інстанції.

Відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що ним понесено витрати на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 12000 грн., на підтвердження чого відповідачем надано ордер серії АР № 1272310, платіжку інструкцію про сплату ОСОБА_1 за юридичні послуги на суму 12000 грн, акт-здачі-прийняття наданих послуг від 20.10.2025року, з якого вбачається, що адвокатом надано такі послуги: ознайомлення з матеріалами справи – 1 година – 2000 грн., написання та подача апеляційної скарги – 4 години – 10000 грн., договір про надання правничої допомоги від 11.07.2025 року, укладений між АО «Усенко лоер та партнери» та ОСОБА_1 .

Позивач заперечень проти витрат на правову допомогу не надав.

Отже, колегія суддів, враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, вважає, що з позивача необхідно стягнути на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 5109,60 грн.

З урахуванням вимог п. 10 ст. 141 ЦПК України стягненню з позивача на користь відповідача підлягає 1090,20 грн (5109,60 грн – 4019,40 грн) понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позову зроблені без належного з`ясування дійсних обставин справи, дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, з неправильним застосуванням норм матеріального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для зміни рішення суду, а також перерозподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Холодногірського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2025 року - змінити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 19617,33 грн .

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 156,24 грн. та 1090,20 грн. витрат на правову допомогу.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: Н.П. Пилипчук

Судді: В.Б. Яцина

О.В. Маміна