Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №589/3330/26 — Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Суд: Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: усиновлення громадянами України, що проживають на території України

Дата: 01 жовтня 2026 р.

Справа: №589/3330/26

Суддя: Теміров Ч. М.

Справа № 589/3330/26

Провадження № 2-о/589/149/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Темірова Ч.М.,

присяжних: Бреус Н.М.,

Костенко Т.Б.,

з участю секретаря судового засідання Ільїної Т.О.,

заявника ОСОБА_1 ,

прокурора Нужної О.А.,

заінтересованої особи: ОСОБА_2 ,

представника Органу опіки та піклування ШМР Жаден В.Г.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Шостка цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Шосткинської міської ради, Шосткинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Недригайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роменському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про усиновлення,-

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2026 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області із заявою, в якій просить оголосити його усиновлювачем малолітніх: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітньої - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказавши його батьком дітей, зобов`язати Шосткинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести відповідні зміни до актових записів про народження дітей, змінивши прізвище та по батькові дітей, в графі «відомості про батька» записати: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 14 січня 2026 року він уклав шлюб з ОСОБА_2 , після чого остання змінила прізвище на « ОСОБА_2 ». Заявник зазначає, що вони з ОСОБА_2 проживають однією сім`єю з 2020 року, разом виховують дітей дружини: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та спільну доньку - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відомості про батька дітей у свідоцтві про народження записані зі слів матері, та вказані на підставі ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України. З дітьми у заявника склались хороші, доброзичливі, довірливі і теплі відносини, він відноситься до них як до своїх рідних. Їх сім`я має постійне місце проживання, заявник є військовослужбовцем та має сталий дохід, якого вистачає для утримання всієї сім`ї. Його з дружиною погляди щодо виховання, навчання та розвитку дітей збігаються і не суперечать їхнім інтересам. В свою чергу ОСОБА_2 не заперечує проти усиновлення її дітей заявником, про що вказала в нотаріально завіреній заяві

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав подану заяву, просив її задовольнити. Пояснив, що хоче усиновити дітей своєї дружини, аби у випадку його смерті, діти на рівні зі спільною дитиною подружжя, мали право на державну допомогу. Зазначив, що з ОСОБА_2 проживає разом однією сім`єю з 2020 року, а вже в січні 2026 року офіційно зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 . Ще до реєстрації шлюбу у них народилась спільна донька ОСОБА_11 , яка з народження була записана зі слів матері відповідно до ст.135 СК України, оскільки подружжя не перебувало у шлюбі, а потім не було достатнього фінансового забезпечення щоб переоформити документи та записати дитину на себе. Вже після реєстрації шлюбу, у червні місяці звернувся до органів РАЦС і оформив батьківство. Відомості про батька у всіх дітей дружини у свідоцтві про народження записані зі слів матері. Батько ОСОБА_4 та ОСОБА_3 загинув, а про батька ОСОБА_5 нічого не знає, ніколи його не бачив. Зазначив, що раніше перебував у цивільному шлюбі, має сина, але батьком у свідоцтві не записаний. На даний час колишня дружина та син знаходяться за кордоном, нещодавно йому стало відомо, що сина усиновив інший чоловік. Близько дванадцяти років він не проживає з сином, але іноді спілкуються по телефону. За шість років спільного прожовування разом з ОСОБА_2 та її дітьми у нього склались добрі та теплі відносини з ними, вони називають його татом, а він в свою чергу відноситься до них як до рідних. З усіма дітьми знаходить спільну мову, допомагає з домашнім завданням, разом ходять на прогулянки. Наразі він проходить військову службу, має стабільний дохід близько 20 тис грн на місяць. Раніше він працював неофіційно, робив ремонти, їздив на заробітки в Путивльський район. Під час спільного проживання мали намір укласти шлюб, однак весь час відкладали, оскільки не вистачало коштів, а коли призвали на військову службу, то відразу зареєстрували шлюб, щоб дружина мала пільги від держави у випадку його смерті. Додатково зазначив, що після усиновлення дітей має намір продовжувати бути військовим та захищати батьківщину.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені вимоги заявника підтримала у повному обсязі. Дає згоду на усиновлення дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 її чоловіком ОСОБА_1 . Зазначила, що із заявником познайомилась у 2020 році. Спочатку він приїздив на вихідні, спілкувались, пізнавали один одного. Потім стали мешкати разом, діти відразу стали називати його батьком, він також відносився до них як до рідних. З першим чоловіком - батьком старшої доньки ОСОБА_5 не спілкується вже близько п`ятнадцяти років, донька ніколи його не бачила, він жодного разу не навідував її, не приймає участі у вихованні дитини. Батько доньки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_3 загинув, був військовим. З ним вона проживала 3 роки, потім поїхала від нього. З тих пір не спілкувались, він не приймав участі у вихованні дітей. Всі її діти були записані на неї, відомості про батька були записані відповідно до ст.135 СК України. Спільна з заявником донька ОСОБА_11 також з народження була записана зі слів матері, хотіли спочатку зареєструвати шлюб, а потім вже офіційно оформити дитину.

Представник заінтересованої особи, органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Шосткинської міської ради Жаден В.Г. в судовому засідання просила задовольнити заяву ОСОБА_1 . Додатково зазначила, що для винесення висновку про доцільність усиновлення дітей заявником були надані всі необхідні документи. ОСОБА_1 працює, має стабільний дохід, за станом здоров`я може бути усиновлювачем, судимостей не має. Крім того мати дітей не заперечує проти усиновлення заявником її дітей, про що склала нотаріально посвідчену заяву. Були досліджені умови проживання дітей, які відповідають нормам. В ході бесіди з дітьми, було встановлено, що вони дуже добре до нього ставляться, як до рідного батька, теплі та дружні стосунки.

Прокурор Нужна О.А. в судовому засіданні заперечила проти задоволення заяви, зазначила, що вимоги не підлягають задоволенню, оскільки питання щодо усиновлення дітей постало тоді, коли заявника мобілізували, тому вважає, що заявник переслідує власну мету, що не відповідає найвищим інтересам дітей.

Представник Шосткинського відділу РАЦС в судове засідання не з`явився, надав до суду листа, в якому просить справу слухати без його участі

Представник Недригайлівський відділ державної РАЦС в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі, заяв та клопотань до суду не надав.

Суд, заслухавши заявника, заінтересовану особу, прокурора, представника заінтересованої особи, думку дітей, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, дійшов до наступного.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Шосткинським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Сумської області, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що 15 травня 2018 року складено відповідний актовий запис за №161, і її батьками вказані: батько - ОСОБА_14 , мати - ОСОБА_2 . Відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с.13,16).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Липоводолинського районного управління юстиції у Сумській області, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що 22 жовтня 2015 року складено відповідний актовий запис за №46, його батьками вказані: батько - ОСОБА_14 , мати - ОСОБА_2 . Відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с.14,17).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Шостка Головного територіального управління юстиції Сумської області, ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що 30 серпня 2011 року складено відповідний актовий запис за №439, її батьками вказані: батько - ОСОБА_15 , мати - ОСОБА_2 . Відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с.15,18).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 211 СК України усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років.

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженець с. Кочерги, Путивльського району Сумської області, громадянин України та старший за найстаршу дитину, яку бажає усиновити на двадцять років, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.7-8).

Відповідно до ч. 3 ст. 211, ст. 213 СК України усиновлювачами можуть бути подружжя, при цьому, переважне право на усиновлення має громадянин України, в сім`ї якого виховується дитина, і який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється.

Як вбачається із копії свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_4 , виданого 14 січня 2026 року Шосткинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрували шлюб 14 січня 2026 року, про що в цей день складено відповідний актовий запис №04. Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_2 змінила прізвище на « ОСОБА_2 ». (а.с.12)

Згідно зі ст. 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом. При цьому, відповідно до ст. 220 СК України на усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.

Із наявної в матеріалах справи заяви ОСОБА_2 , засвідченої 09 червня 2026 року приватним нотаріусом Шосткинського районного нотаріального округу Сумської області Сидоровою А.В., та зареєстрованої в реєстрі за №615, ОСОБА_2 надала свою згоду на усиновлення своїх дітей: неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітніх доньок - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , її чоловіком - громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з дотриманням усіх законних вимог. (а.с.19)

Згідно зі ст. 218 СК України для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

Неповнолітня ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначила, що в цілому не заперечує, щоб «тато» (так дівчинка називає заявника) її усиновив. За її словами він добре ставиться до неї і до її сестер та братика. Всі разом вони мешкають по АДРЕСА_1 . Перший раз вона з татом познайомилась, коли була у 4 класі. З тих пір він проживає разом з ними. Коли є вільний час, ходять разом на прогулянки. Про свого рідного батька їй нічого не відомо, ніколи його не бачила. Зазначила, що хотіла щоб у всієї сім`ї було однакове прізвище « ОСОБА_2 ».

Малолітній ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що тато ОСОБА_1 проживає разом з ними. Вдень він знаходиться вдома, а ввечері йде на роботу. Добре ставиться до тата та бажає, щоб він усиновив його та сестричок.

Малолітня ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначила, що живе разом з мамою, татом, дідусем, братом та сестрами. З татом гарні відносини, він ніколи не сварить, купує морозиво, разом граються. Не заперечує щоб її усиновив заявник та змінили прізвище та по батькові.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 показала, що знає заявника більше двох років, з ОСОБА_2 знайома дуже давно. Досить часто ходять всі разом на прогулянки, сама має п`ятеро дітей. Часто бувала у них у гостях, діти ОСОБА_2 називають ОСОБА_1 татом. Стосунки в сім`ї доброзичливі, заявник добре ставиться до дітей. Разом мешкають однією сім`єю близько трьох років, а у офіційному шлюбі з січня 2026 року, після того як заявника мобілізували на військову службу.

Свідок ОСОБА_20 показав, що знає заявника близько двох років, він допомагав йому ремонтувати мотоцикл, з тих пір у них склались дружні відносини. Заявник проживає разом з дружиною ОСОБА_2 та дітьми по АДРЕСА_1 . Буває часто у них у гостях, діти називають заявника татом, а він звертається до них як до доньки та сина. В січні 2026 року заявника забрали ІНФОРМАЦІЯ_11, а з весни він пішов вже служити.

Положеннями ст. 224 СК України визначено, що суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: 1) стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; 2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; 3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; 4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; 5) особу дитини та стан її здоров`я; 6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити. При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.

Із медичного висновку про стан здоров`я особи усиновлювача, виданого Комунальним некомерційним підприємством «Шосткинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» 03.04.2026 вбачається, що ОСОБА_1 за станом здоров`я придатний виконувати обов`язки усиновлювача (а.с.23).

Згідно висновку про стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток дитини, виданого Комунальним некомерційним підприємством «Шосткинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» 02.06.2026, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має захворювання «себорея голови», інших вад здоров`я під час проходження огляду не виявлено. (а.с.24).

Згідно висновку про стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток дитини, виданого Комунальним некомерційним підприємством «Шосткинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» 19.05.2026, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має захворювання «міопія обох очей», інших вад здоров`я під час проходження огляду не виявлено. (а.с.25).

Згідно висновку про стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток дитини, виданого Комунальним некомерційним підприємством «Шосткинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» 19.05.2026, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , має захворювання «вульгарні вугрі та себорея голови», інших вад здоров`я під час проходження огляду не виявлено. (а.с.26).

Відповідно до довідки виданої ТОВ «Броус-ЖЕК» від 18.06.2026, за адресою: АДРЕСА_1 . зареєстровані ОСОБА_2 , донька ОСОБА_4 , донька ОСОБА_11 , син ОСОБА_3 , донька ОСОБА_5 , батько ОСОБА_21 (а.с.28).

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади № 2026/005110074 від 31.03.2026 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.29)

Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов кандидата в усиновителі ОСОБА_1 проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою проживають: заявник ОСОБА_1 , дружина заявника ОСОБА_2 , донька дружини заявника ОСОБА_4 , спільна дитина ОСОБА_11 , син дружини ОСОБА_3 , донька дружини ОСОБА_5 , батько дружини ОСОБА_21 . Санітарно-гігієнічні умови добрі, в кімнатах чисто, охайно, предметами побуту та повсякденного вжитку забезпечені, мають необхідну електропобутову техніку. У дітей відведена окрема кімната, є ліжко, письмовий стіл, полички і шафі, сезонний одяг. Комісія вважає, що створено всі необхідні умови для виховання та проживання дітей. (а.с.27).

Заявник офіційно працевлаштований, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_5 , загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з 08.01.2026 по 31.03.2026 складає 40836,19 грн (а.с.20)

Згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 08.09.2026 ОСОБА_1 у розшуку не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої та непогашеної судимості не має.

Відповідно до ст. 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» звернення до суду із заявою про усиновлення не повинно бути зумовлене бажанням досягти іншого правового наслідку, ніж юридичне оформлення родинного зв`язку (можливо, вже наявного фактично).

Разом з тим, заслухавши у судовому засіданні заявника, суд приходить до висновку, що усиновлення ним дітей зумовлене не бажанням юридично оформити вже існуючий родинний зв`язок, а бажанням досягти іншого правового наслідку, зокрема набуття дітьми права на державну допомогу у випадку його смерті, як зазначає заявник, або, як логічно припустити, з метою звільнення заявника з військової служби, як такого, що має на утриманні трьох і більше дітей.

Аналізуючи часові проміжки між подіями, суд звертає увагу на особливу послідовність дій заявника. Так, заявник протягом 5 років проживав однією сім`єю з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу та не виявляв наміру юридично оформити батьківські відносини щодо її неповнолітніх дітей. Проте, одразу після призову на військову службу - 08.01.2026, заявник невідкладно, 14 січня 2026 року, зареєстрував шлюб та звернувся до суду з заявою про усиновлення дітей дружини. Крім того, слід зауважити, що спільна донька ОСОБА_11 при народженні також була записана зі слів матері відповідно до ст.135 СК України, і тільки перед зверненням до суду з позовом, заявник оформив батьківство на себе через органи РАЦС.

Поведінка заявника, яка полягає у раптовій юридичній легалізації тривалих фактичних відносин виключно в момент призову, оцінюється судом як зловживання процесуальними та сімейними правами, спрямоване на ухилення від виконання військового обов`язку, що суперечить статтям 65 Конституції України».

Згідно з нормами Сімейного кодексу України та Конвенції про права дитини, усиновлення має провадитися виключно в найкращих інтересах дитини для забезпечення її стабільним та гармонійним сімейним оточенням. У даному випадку судом встановлено, що дійсною та першочерговою метою заявника є не створення справжніх батьківських зв`язків чи забезпечення інтересів дітей, а зміна свого правового статусу як військовослужбовця.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із статтею 20 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою. Держави-учасниці відповідно до своїх національних законів забезпечують зміну догляду за дитиною. Такий догляд може включати, зокрема усиновлення.

Частиною першою статті 21 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що держави-учасниці, які визнають і/чи дозволяють існування системи усиновлення, забезпечують, щоб найкращі інтереси дитини враховувалися в першочерговому порядку.

Заслухавши думку дітей, у суду не склалось переконання, що між заявником та дітьми склалися теплі, щирі родинні відносини. Хоча стосунки між ними добрі, діти зазначили, що не заперечують проти усиновлення та називають заявника "батьком", суд враховує їхню вікову психологію та емоційну залежність від матері. Той факт, що діти не змогли пояснити чи обґрунтувати свої почуття (зокрема, за що саме вони люблять заявника), свідчить про відсутність глибокого, усвідомленого та сформованого соціально-психологічного зв`язку "батько-дитина", який є базою для інституту усиновлення. Згода дітей у даному випадку має формальний характер і може бути результатом адаптації до моделі поведінки, запропонованої дорослими.

З огляду на встановлені обставини, суд критично оцінює висновок органу опіки і піклування про доцільність усиновлення дітей заявником, оскільки такий є формальним за своїм змістом і ґрунтується лише на переліку фактичних обставин які відбулись в житті як незворотні (а.с.5-6). У ньому відсутній системний аналіз особистих взаємовідносин заявника і дітей, яких він бажає усиновити. Висновок не є достатньо об`єктивним та обґрунтованим, в основу якого покладено лише дослідження побутових умов проживання та майнового стану заявника, проте не перевірено дійсні обставини усиновлення, справжню мету та мотиви, на підставі яких, зокрема, заявник ОСОБА_1 бажає усиновити дітей, що є головним у забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Зазначені події викликають обґрунтовані сумніви щодо добросовісності усиновлення. Суд вважає, що такими діями заявник ОСОБА_1 намагається приховати, або створити для себе інші правові наслідки та умови, що пов`язані із усиновленням. Усиновлення повинно мати на меті створення умов для повноцінного розвитку і виховання дитини, забезпечення найкращих інтересів дитини, а не створення передумов для виникнення інших прав у заявника або звільнення від мобілізації заявника на період воєнного стану. Тобто, сам по собі інститут усиновлення не повинен бути формальним, не може бути підставою лише для реалізації інтересів заявника.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 224 Сімейного кодексу України, суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема, мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину.

Суд зазначає, що звернення до суду із заявою про усиновлення не повинно бути зумовлено бажанням досягнути іншого правового наслідку, ніж юридичне оформлення родинного зв`язку (можливо, вже наявного фактично).

Однак заявником не зазначено та не доведено чітких, переконливих мотивів, що спонукали його на усиновлення дітей.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконливого висновку про те, що усиновлення дітей заявником не буде відповідати їхнім інтересам, тому заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 207, 211, 217, 224-225, 229, 231, 233 СК України, ст. 1, 3, 5, 7, 9-13, 81, 89, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

СуддяЧ.М.Теміров

Присяжні: Н.М.Бреус

Т.Б.Костенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua