Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №642/7800/25 — Харківський апеляційний суд

Суд: Харківський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №642/7800/25

Суддя: Маміна О. В.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 вересня 2026 року

м. Харків

справа № 642/7800/25

провадження № 22-ц/818/3885/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Люшні А.І., Савенка М.Є.,

при секретарі - Шнайдер Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на заочне рішення Холодногірського районного суду м. Харкова від 26 березня 2026 року, постановлене суддею Проценко Л.Г.,

в с т а н о в и в :

У грудні 2025 року АТ «Сенс Банк» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість в сумі 188 753,07 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 15417,12 грн. та сплачену суму судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Рішенням Холодногірського районного суду м. Харкова від 26 березня 2026 року у задоволенні позову Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, АТ «Сенс Банк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи і порушення судом норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 04.08.2021 року ОСОБА_1 через Інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернулась до АТ «Альфа-Банк» із пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», який було розміщено на сайті Банку: www.alfabank.ua; архівна версія договору, яка була чинною на дату укладення сторонами угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною. Банк прийняв пропозицію Відповідача, про що зазначено в АКЦЕПТІ. Для Клієнта випущена міжнародна платіжна карта MasterCard Debit World, строком дії 5 (п`ять) років з моменту випуску- Номер картки: MasterCard Debit World ОСОБА_1 НОМЕР_1 , Ім`я на картці: ОСОБА_1. Кредитний договір укладений в електронній формі через інформаційно телекомунікаційну систему кредитодавця, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором та є рівнозначним договору в письмовій формі. Для підтвердження укладення такого договору достатньо доказу проходження позичальником процедури ідентифікації (надання паспорту, ІПН, телефону, email) та підписання договору, шляхом введення одноразового ідентифікатора. Пропозиція укласти договір (оферта) є волевиявленням особи, яка підписала електронний документ. Так як банк прийняв пропозицію клієнта на укладення Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно, Акцепт на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії банку містить всі умови отриманої від позичальника оферти на укладення Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Таким чином, 04.08.2021 між банком та відповідачем, з дотримання приписів чинного законодавства, було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Для ідентифікації в обліковій системі Банк Угоді було присвоєно №631748769. Позичальник підписав також довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорт споживчого кредитну, шляхом використання електронного цифрового підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «0813», направленого йому 04.08.2021 на номер телефону НОМЕР_2 , довідку про ідентифікацію додано до позовної заяви. Електронним цифровим підписом позичальник підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надані, виходячи із обраних умов кредитування. Сторони погодили, що всі відносини між позичальником та Банком врегульовані Угодою, регулюються Договором про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», який визначає всі істотні умови надання та користування кредитом. Публічна пропозиція Банку на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, станом на 04.08.2021, розміщена за посиланням на сайті Сен Банк. Банк, взяті відповідно до Угоди зобов`язання, виконав в повному обсязі, випустивши кредитну картку та надавши у розпорядження відповідача рахунок. Відповідач кредитну картку активував та активно користувався кредитними коштами, що підтверджується випискою по рахунку відповідача. За період з 04.08.2021 по 30.06.2025, заборгованість відповідача складає 188 753,07 грн, з яких 116 182,39 грн. прострочене тіло кредиту, 72 570,68 грн. - відсотки за користування кредитом. Вважає, що позивач надав належні, допустимі та достатні докази укладення 04.08.2021 року між відповідачем та позивачем Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631748769, яка є невід`ємною частиною Договору, відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав, що призвело до виникнення заборгованості Прострочене тіло кредиту та тіло кредиту складається не тільки з коштів, які використав позичальник за рахунок кредитного ліміту, а також і коштів, які були списані банком в порядку договірного списання, відповідно до умов укладеного між сторонами договору.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем до суду не надано належних та допустимих доказів укладення між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 кредитного договору від 04.08.2021, а погодження банку - Акцепт, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, не свідчить про бажання іншої сторони - позичальника та волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору. Крім того, наданий позивачем акцепт пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, не містить підпису відповідача, а тому, сам по собі не доводить факту погодження між сторонами у письмовому вигляді істотних умов договору. Також матеріали справи не містять оферти про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, підписаної відповідачем ОСОБА_1 , у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити умови, які були узгоджені сторонами (зокрема, розміру кредитного ліміту, відсотків за користування кредитом, строку кредитування, тощо), та встановити її факт підписання.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судовим розглядом встановлено, що АТ «Альфа-Банк» прийняв пропозицію ОСОБА_1 на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що підтверджується даними Акцепту пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (а.с.71-72).

З акцепту вбачаються умови відкриття Відновлюваної кредитної лінії, а саме: найменування продукту: «RED», мета Кредиту для особистих потреб, сума встановленої Кредитної лінії складає 62600,00 грн, максимальний ліміт Кредитної лінії у розмірі 200 000 грн.

Процентна ставку за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою становить 35,99 % річних.

Даний акцепт не підписано відповідачем.

Відповідно до даних довідки про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорту споживчого кредиту, підписаних 04.08.2021 року ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 0813, тип кредиту - кредитування рахунку; мета отримання кредиту - споживчі цілі, ліміт кредиту- 62600,00 грн, максимальна сума ліміт кредиту - 200 000,00 грн; строк кредитування - 12 з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору; розрахунковий період дорівнює одному місяцю; тип картки - «MasterCard Debit World» неіменнна/іменна; строк внесення платежу - до 30 числа кожного місяця, наступного за місяцем відкриття картки; сума щомісячного платежу 848 грн; процентна ставка - 35,99% річних; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 39,59%; абсолютне значення подорожчання кредиту - 170 грн; кількість та розмір платежів, періодичність внесення - щомісячно, не менше розміру обов`язкового мінімального платежу - 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, мінімум 50 грн; пеня - відсутня; штрафи за прострочення внесення суми мінімального платежу, одноразово за кожний факт вчинення прострочення 100 грн в день вчинення прострочення, 300 грн в разі, якщо сума прострочення заборгованості не погашено протягом 5 робочих днів (а.с.71-72).

12.08.2022 року позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» прийнято рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про найменування АТ «Сенс Банк» внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року. Вказані обставини підтверджені копією статуту АТ "Сенс Банк", затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» від 12.08.2022 року, відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Даними довідки про ідентифікацію АТ «Сенс Банк» підтверджується, що клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Сенс Банк», ідентифікований в АТ «Сенс Банк» з одноразовим ідентифікатором 0813. (а.с.78)

Позивачем надано виписку по рахунку НОМЕР_3 за період з 04.08.2021 року по 30.06.2025 року (а.с.73-77).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом, позичальник ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 188 753,07 грн.

23.07.2025 року АТ «Сенс Банк» направило на адресу ОСОБА_1 досудову вимогу про усунення порушень, а саме погашення заборгованості за кредитним договором (а.с.79).

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Так, до матеріалів справи долучено копію Акцепту АТ «Альфа-Банк» пропозиції ОСОБА_1 на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка не містить підпису відповідача.

Нормами частини другої статті 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень статті 11 Закону «Про електронну комерцію» N 675-VIII від 03 вересня 2015 року (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону № 675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Матеріали справи не містять пропозиції (оферти) ОСОБА_1 , як позичальника, на укладення кредитного договору (угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії) № 631748769 від 04.08.2021 року з погодженням усіх істотних умов, зокрема, розміру кредитного ліміту, відсотків за користування кредитом, строку кредитування, тощо.

Акцепт пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, який міститься у матеріалах справи, не містить підпису відповідача, тому сам по собі не доводить факту погодження між сторонами у письмовому вигляді істотних умов договору.

Погодження банком (Акцепт) обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії не свідчить про бажання іншої сторони - позичальника та волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору.

Підписання відповідачем Паспорту споживчого кредиту не підтверджує укладення договору.

Так, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 23.05.2020 року по справі № 393/126/20 відступив від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц (провадження № 61-13569св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20 (провадження № 61-14573св20) та у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19 (провадження № 61-17707св19), про те, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у вищезазначеній постанові, ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Отже, підписання паспорту споживчого кредиту не може вважатися належним чином укладенням договору про споживчий кредит, дотриманням його форми та погодження умов.

Долучений до матеріалів цивільної справи розрахунок заборгованості за кредитним договором є внутрішнім документом фінансової установи, не відображає за якою процентною ставкою було нараховано заборгованість зі сплати процентів.

Тому зазначений розрахунок заборгованості не є належним та допустимим доказом розміру заборгованості відповідача за кредитом перед Банком.

Разом з цим, доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з указаними положеннями закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Відповідно до п. 5 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18 червня 2003 року № 254, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач у порушення положень Закону України «Про електронну комерцію» не надав суду копію оферти, підписаною позивачкою, на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 631748769 від 04.08.2021 року.

Також позивач не надав належні докази факту укладання угоди про надання споживчого кредиту № 631748769 від 04.08.2021 року та дотримання письмової форми правочину.

Наведені обставини в своїй сукупності не можуть свідчити про дійсне укладення кредитного договору № 631748769 від 04.08.2021 між позивачем та ОСОБА_1 , оскільки позивач не надав належних письмових доказів про те, що відповідач засвідчив як оферту, так і долучені до неї документи шляхом накладення електронного підпису або електронного цифрового підпису, чи електронного підпису одноразовим ідентифікатором, чи аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису).

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Щодо клопотання, поданого до суду апеляційної інстанції, про долучення доказів, а саме оферти на укладення договору, судова колегія не вбачає підстав для його задоволення та прийняття нових доказів, виходячи з наступного.

Відповідно до частин другої - третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Так, відповідно до частин другої, восьмої, десятої статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Клопотання не містить причин не подання цих доказів до суду першої інстанції.

Безпідставне долучення такого доказу судом апеляційної інстанції є порушення принципу правової визначеності. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові №552/7368/21 від 21.08.2023 року.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.

Рішення суду відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» - залишити без задоволення.

Рішення Холодногірського районного суду м. Харкова від 26 березня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: А.І. Люшня

М.Є. Савенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua