Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №587/4858/25 — Сумський районний суд Сумської області

Суд: Сумський районний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №587/4858/25

Суддя: Вортоломей І. Г.

Справа № 587/4858/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання – Джепи В. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на утримання доньки ОСОБА_3 , 2014 року народження, в розмірі частини від його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення нею повноліття, щомісячно, та стягнути на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки – ОСОБА_3 в розмірі 1/8 частини від його заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення донькою повноліття, щомісячно. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Сумського районного суду Сумської області від 20 березня 2017 року розірвано шлюб між ним та ОСОБА_1 та стягнуто з нього аліменти на користь ОСОБА_5 в розмірі частини від усіх видів доходу (заробітку), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на утримання доньки, щомісячно, починаючи стягнення з 28 лютого 2017 року, до досягнення дитиною повноліття. 05 квітня 2024 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_6 . Від шлюбу подружжя має доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на день подання позовної заяви у позивача змінився сімейний стан, який полягає у тому, що позивач одружився та має нову сім`ю, тобто фактично має на утриманні дружину ОСОБА_8 , яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, не працює, отримує державну допомогу сім`ям з дітьми в розмірі 860 грн щомісячно та перебуває на його утриманні, а також позивач утримує доньку ОСОБА_7 , 2024 року народження, яка також потребує матеріальної допомоги позивача. Окрім цього, разом із позивачем, його дружиною та донькою проживає донька його дружини ОСОБА_9 , 2014 року народження, яка також перебуває на утриманні позивача. Позивач мобілізований на час воєнного стану, після поранення стан здоров`я позивача погіршився, має 25 % втрати працездатності, тому потребує відновлення і лікування, що у своє чергу впливає на фінансовий стан родини.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 20 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 07 квітня 2026 року закрито підготовче судове провадження та справу призначено до судового розгляду.

Від відповідачки ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона заперечує щодо позовних вимог. Зазначає, що зміна сімейного стану позивача і наявність дитини від іншого шлюбу не є безумною підставою для зміни розміру аліментів та не свідчить про погіршення матеріального стану платника аліментів. Батьки, народжуючи дітей, мають нести і відповідальність за їх утримання. Одні діти не повинні мати переваги над іншими. Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження необхідності лікування після отриманого поранення, понесення витрат на лікування та відновлення стану здоров`я, зазначене поранення не потребує оперативного втручання та подальшої реабілітації. Зазначає, що вона разом із дитиною була вимушена виїхати до Польщі, де у неї в іншому шлюбі у 2023 році теж народилась донька, тому вона також мала б перебувати у відпустці по догляду за дитиною, однак з метою забезпечення гідних умов проживання сім`ї змушена працювати разом з чоловіком. Має винаймати житло, сплачувати комунальні послуги. Крім того, дитина навчається в місцевій школі, тому вона сплачує щомісячні внески, оплачує шкільне приладдя, харчування, екскурсії, позашкільні секції та окрім цього несе витрати на лікування, оздоровлення дитини, придбання одягу, витрат на проїзд та забезпечення дозвілля дитини. Тому вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, про місце, дату та час повідомлена належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час повідомлений належним чином.

Заслухавши думку представника позивача, позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено і не оспорюється сторонами, що 21 травня 2011 року між сторонами було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 8).

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 20 березня 2017 року шлюб розірвано. Стягнуто з позивача на користь відповідачки аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини від усіх видів доходу (заробітку), але не менше 30 % прожиткового мінімуму відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 28 лютого 2017 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с. 9).

05 квітня 2024 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_6 . Від шлюбу у подружжя народилась донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 3). Дитина зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 4).

Разом із сім`єю позивача проживає донька дружини від першого шлюбу ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 та Витягом з реєстру територіальної громади Сумської територіальної громади від 14 травня 2024 року (а.с. 6).

Згідно з довідками Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 72613 від 10 жовтня 2025 року та Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради №2353 від 13 жовтня 2025 року дружина позивача ОСОБА_11 перебуває на обліку як отримувач державної допомоги при народженні дитини з 01 липня 2025 року по 31 грудня 2027 року відповідно до ЗУ від 21 листопада 1992 року №2811-ХІІ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми». Розмір призначеної допомоги складає 860,00 грн на місяць (а.с. 12-13).

ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у ІНФОРМАЦІЯ_4 з 20 квітня 2024 року по теперішній час, що підтверджується відповідною довідкою №2/1323 від 17 березня 2026 року (а.с. 90).

Відповідно до ст.ст. 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду від 03 липня 2024 року у справі №552/2073/23 зазначено, що зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні дитину, яка народилась в іншому шлюбі, та дружину, яка перебуває у декретній відпустці, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини від попереднього шлюбу та суперечитиме її інтересам. Також судом зазначено про відсутність підстав для задоволення позову про зменшення розміру аліментів без підтвердження позивачем належними та допустимими доказами погіршення його майнового стану, а зміна сімейного стану позивача, народження другої дитини у іншому шлюбі, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Аналогічний за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2024 року у справі № 591/6388/22, від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20, від 16 вересня 2020 року у справі №565/2071/19, від 28 травня 2021 року у справі №715/2073/20.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З аналізу правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами статті 191 СК України лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

Таким чином, при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що в матеріальних та життєвих обставинах позивача відбулися істотні зміни, які об`єктивно перешкоджають йому сплачувати аліменти у раніше встановленому розмірі.

Факт погіршення стану здоров`я позивача та отримання ним поранень під час виконання обов`язків військової служби підтверджується належними, допустимими та взаємопов`язаними письмовими доказами, а саме: виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 11907 за період з 05 грудня 2025 року по 15 грудня 2025 року, що засвідчує перебування позивача на стаціонарному лікуванні (а.с. 57); консультативним висновком спеціаліста КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» Сумської міської ради, відповідно до якого позивач потребує подальшого тривалого реабілітаційного лікування у відділенні фізичної та реабілітаційної медицини (а.с. 58); довідкою військово-лікарської комісії (ВЛК) від 17 лютого 2026 року, яка підтверджує, що отримане позивачем поранення (тяжка травма) безпосередньо пов`язане із захистом Батьківщини та позивач є обмежено придатним до військової служби (а.с. 71-73).

Аналізуючи надані докази в їх сукупності, суд зазначає, що встановлені обставини (наслідки тяжкого поранення, перебування на лікуванні та потреба в тривалій медичній реабілітації) безпосередньо впливають на матеріальне становище позивача, оскільки призвели до об`єктивного зменшення його доходів, обмеження працездатності та виникнення додаткових непередбачуваних витрат на відновлення здоров`я.

Оцінюючи матеріальне становище позивача, суд також враховує надану інформацію щодо розміру його доходу, починаючи з 2017 року. З наданої довідки вбачається помісячний рух доходів позивача та за звітний період 2017 року заробіток позивача становив 84651,89 грн, за 2018 рік - 113998,76 грн, за 2019 рік – 108367,45 грн, за 2020 рік – 59651,45 грн, за 2023 рік - 590460,86 грн, за 2024 рік- 300691,33 грн, за 2025 рік - 305232,90 грн, за 2026 рік – 43604,70 грн

Аналіз наведених даних свідчить про суттєве та стійке зниження рівня доходів позивача, починаючи з 2024 року. Зокрема, у порівнянні з 2023 роком, коли дохід позивача досяг найвищого показника (590 460,86 грн), у 2024 та 2025 роках його заробіток зменшився майже вдвічі (до 300 691,33 грн та 305 232,90 грн відповідно). А в 2026 році дохід позивача вкрай зменшився і становив 43604,70 грн (а.с. 91-94).

Також враховуючи, що у позивача на цей час змінився як сімейний, так і матеріальний стан, який полягає у тому, що позивач одружився, від шлюбу в нього у 2024 році народилась донька ОСОБА_7 , яка тепер перебуває на його утриманні, дружина також перебуває на його утриманні, оскільки здійснює догляд за малолітньою дитиною, не працює і отримує лише державну допомогу сім`ям з дітьми в розмірі 860 грн щомісячно, тому він матеріально не спроможний сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі. Крім цього, позивач мобілізований на час воєнного стану, після поранення його стан здоров`я значно погіршився, оскільки він втратив 25% працездатності, тому потребує відновлення і лікування, що у своє чергу впливає на фінансовий стан родини, а тому враховуючи принцип рівності обов`язку обох батьків щодо утримання дитини, суд вважає, що розмір стягуваних з позивача аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може бути зменшений з 1/4 частини його заробітку до 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.

Посилання позивача на те, що розмір аліментів має бути зменшений у зв`язку з перебуванням на його утриманні малолітньої ОСОБА_9 , 2014 року народження, яка є донькою його дружини від першого шлюбу, суд вважає безпідставними. Відповідно до ст. 180 СК України обов`язок утримання дитини несуть її батьки. Позивач не є батьком ОСОБА_9 , а наявність шлюбних відносин з матір`ю дитини та спільне проживання не покладають на нього законного обов`язку щодо її матеріального забезпечення в розумінні ст. 182, 192 СК України за наявності у дитини рідного батька. Добровільне утримання позивачем дитини своєї дружини від попереднього шлюбу є його особистим волевиявленням і не може бути підставою для зменшення обсягу прав його рідної доньки ОСОБА_3 на належний рівень матеріального забезпечення від свого батька.

При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, враховує, що стягнення аліментів у розмірі 1/6 частини від всіх видів щомісячного заробітку чи доходу позивача буде достатнім для утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 і дасть змогу забезпечувати не лише першочергові потреби, а і достатній матеріальний та гармонійний розвиток дитини.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач не просить стягнути судовий збір з відповідача, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 182, 183, 192 Сімейного кодексу України, ст. 12, 81, 263-265, 268, 273, 289, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання судовим рішенням законної сили, до досягнення дитиною повноліття.

В решті позовних вимог відмовити.

Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Сумського районного суду Сумської області від 20 березня 2017 року у справі № 587/498/17, відкликати.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. Г. Вортоломей

Оригінал: reyestr.court.gov.ua