Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №346/2757/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 346/2757/26

Провадження № 33/4808/600/26

Категорія ст. 185 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Третьякова І. В.

Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., з участю секретаря с/з Остапчук Б.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Боднарука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Боднарука В.В. на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 вересня 2026 року відносно ОСОБА_1 , –

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою щодо ОСОБА_1 , закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.185 КУпАП у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Згідно постанови суду, 26.05.2026р. близько 01:50 год. в м. Коломия по вул. Родини Крушельницьких, ОСОБА_1 не виконував неодноразову законну вимогу про припинення правопорушення, шарпав працівників поліції, намагався зірвати нагрудний жетон, поводив себе зухвало та нахабно, чим вчинив злісну непокору законній вимозі працівників поліції під час виконання ними службових обов`язків.

В апеляційній скарзі захисник Боднарук В.В. вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин події, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.185 КУпАП, а тому провадження у справі підлягало закриттю через відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

Апелянт зазначає, що у протоколі не конкретизовано зміст законної вимоги працівників поліції, ким, коли та на якій правовій підставі вона була висловлена, а також які саме дії ОСОБА_1 свідчили про злісну, свідому та наполегливу непокору. Фактично поведінка останнього пов`язувалася з відмовою від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, яка має самостійне правове регулювання та сама по собі не свідчить про наявність складу правопорушення за ст.185 КУпАП. Крім того, апелянт посилається на те, що наданий відеозапис є фрагментарним, не відображає повного перебігу події та не підтверджує моменту, змісту і законності вимоги поліцейських, а також умисної відмови від її виконання. Звертає увагу і на суперечності щодо часу та послідовності подій, недоліки й виправлення у процесуальних документах, у зв`язку з чим протокол не може сам по собі вважатися достатнім доказом вини. На переконання сторони захисту, сукупність доказів не підтверджує обов`язкових об`єктивних і суб`єктивних ознак правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, а суд першої інстанції не надав мотивованої відповіді на зазначені доводи та безпідставно закрив провадження лише у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник Боднарук В.В. підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов?язаний повно, всебічно та об`єктивно з?ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дотримався вимог наведених норм права та дійшов правильних висновків.

Обставини справи, які були встановлені судом та зазначені у постанові підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №213777 від 26.05.2026 року (а.с.1); відеозаписом що міститься в матеріалах справи (а.с.4).

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та дійшов правильних висновків.

З висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

На відеозаписах з нагрудної камери працівників поліції (а.с.4), зафіксовано, як працівники поліції спілкуються з водієм ОСОБА_2 , виявляють у нього ознаки сп`яніння, проводять огляд з використанням спеціального технічного засобу з результатом 1,63‰. ОСОБА_1 не погоджується з результатами огляду та погоджується пройти медичний огляд на стан сп`яніння. Працівниками поліції він супроводжується в медичний заклад. На порозі «Коломийської ЦРЛ», яка знаходиться в м. Коломия по вул. Крушельницьких, ОСОБА_1 без повідомлення працівників поліції про намір відлучитися, раптово починає тікати. Працівники поліції наздоганяють його, затримують та наказують не тікати та не чинити опір. ОСОБА_1 чинить їм опір, намагається вирватися, після чого поліцейські кладуть його на землю та застосовують спецзасоби.

Протокол про адміністративне правопорушення складений з дотриманням вимог КУпАП та узгоджується з зазначеними відеозаписами.

В своїх поясненнях ОСОБА_1 заперечує ці обставини та стверджує, що він лише перечепився, що було безпідставно розцінено як спроба втекти. Опору працівникам поліції не чинив.

Суду першої інстанції він пояснював, що хотів відійти в туалет, про що повідомляв працівників поліції.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, про критичне ставлення до показань ОСОБА_1 , оскільки вони є суперечливими, непослідовними, не логічними та спростовуються змістом відеозапису та протоколу.

Твердження захисника що вимоги працівників поліції були незаконними, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки суперечать діючому законодавству.

Відповідно до ст.23 ЗУ «Про Національну поліцію», одне з основних повноважень поліції є здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п.1 розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», складання протоколів про адміністративні правопорушення, протоколів про адміністративні затримання, протоколів про вилучення речей і документів, протоколів про огляд речей та особистий огляд, а також отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції.

Відповідно до ч.ч.2-3 ст.256 КУпАП, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Ці положення КУпАП відповідають п.11, 12 Розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції».

Відповідно до ст.29 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень.

2. Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним.

3. Обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України.

4. Обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам.

5. Застосований поліцейський захід є пропорційним, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам і свободам людини або інтересам суспільства чи держави, не перевищує блага, для захисту якого він застосований, або створеної загрози заподіяння шкоди.

6. Обраний поліцейський захід є ефективним, якщо його застосування забезпечує виконання повноважень поліції.

Стаття 31 ЗУ «Про Національну поліцію» серед поліцейських заходів передбачає: перевірку документів особи; опитування особи; поверхнева перевірка і огляд; зупинення транспортного засобу; вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території; обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю та інші .

Відповідно до ч.2 ст.62 ЗУ «Про Національну поліцію», законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Детальний аналіз наведених норм права вказує на той факт, що під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та з`ясування обставин його вчинення, особа, яку підозрюють у вчиненні правопорушення, зобов`язана виконувати законні вимоги працівників поліції. Спроби втекти чи іншим чином перешкодити працівникам поліції оформлювати матеріали про адміністративне правопорушення, є підставою для застосування вищенаведених поліцейських заходів.

Зазначене приводить суд до висновку про законність вимоги працівників поліції до ОСОБА_1 не втікати до закінчення оформлення адміністративних матеріалів, зокрема складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Проте, невиконання ним цих вимог, а також вчинення інших протиправних дій зазначених в протоколі, обґрунтовано були розцінені як вчинення правопорушення передбаченого ст.185 КУпАП.

Недоліків процесуальних документів чи порушень з боку працівників поліції, які б ставили під сумнів достовірність доказів або зумовлювали їх недопустимість, матеріалами справи не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування або зміни оскаржуваної постанови.

Таким чином, постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника Боднарука В.В. залишити без задоволення.

Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.С. Шигірт