Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №346/2606/19 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 346/2606/19

Провадження № 22-ц/4808/1316/26

Головуючий у 1 інстанції Третьякова І. В.

Суддя-доповідач Василишин Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої (суддя-доповідач) Василишин Л. В.,

суддів: Баркова В. М., Максюти І. О.,

секретаря Петріва Д.Б.

за участю представника апелянта адвоката Гринів Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 травня 2026 року, ухвалене в складі судді Третьякової І.В. у місті Коломиї, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що 18 грудня 2018 року о 15:10 год в м. Коломиї по вул. Миколайчука, 23а, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «AUDI» д.н.з. НОМЕР_1 при зустрічному роз`їзді не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем марки «Skoda Super B» д.н.з НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку та яким керував він, а також здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «Opel Vivaro» д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Рішенням суду вину відповідача у вчиненні ДТП встановлено та закрито провадження у справі в зв`язку з закінченням на момент розгляду строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з чим були заподіяні механічні пошкодження його автомобілю, він зазнав матеріальної шкоди на суму 153646,876 грн, що підтверджується звітом про оцінку вартості матеріального збитку № 178. На момент вчинення ДТП відповідач керував транспортним засобом без поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 № 218711. З метою досудового врегулювання спору, він звертався до відповідача з вимогою відшкодувати завдані збитки, але отримав категоричну відмову, що змусило його звернутися за захистом своїх прав до суду.

З приводу моральної шкоди позивач зазначав, що у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та відмовою відповідача компенсувати завдані ним збитки, він зазнав моральних переживань. З вини ОСОБА_2 , він змушений був пережити сильний психологічний стрес, погіршився стан його здоров`я. Також від дня ДТП він не мав змоги користуватись своїм автомобілем, через що змушений терпіти побутові незручності, користуватись громадським транспортом і послугами таксі. Також змушений був звертатися до суду і брати участь в розгляді справи, відвідувати судові засідання, а тому вважає, що йому було заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в 10000,00 грн.

Також ним були понесені витрати на сплату судового збору, витрати на професійну правничу допомогу та витрати на виготовлення звіту про оцінку вартості матеріального збитку, а тому вказані витрати також просив стягнути з відповідача на його користь в загальній сумі 8786,00 грн.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 травня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП в розмірі 51444,40 грн, в якості відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн, судові витрати в сумі 2110,85 грн, а всього: 63555,25 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

ОСОБА_1 на рішення суду в частині часткового задоволення позовних вимог щодо відшкодуваня матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.

Зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем щодо заявлених вимог у частині суми 100 000 грн, оскільки належним відповідачем у цій частині має бути МТСБУ, а ОСОБА_2 повинен нести відповідальність лише в межах різниці між фактичним розміром завданої шкоди та сумою страхового відшкодування.

Так, на думку апелянта, звернення до МТСБУ за регламентною виплатою у разі відсутності у винуватця ДТП полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є правом потерпілого, а не його обов`язком. Потерпілий має альтернативне право звернутися безпосередньо до винуватця ДТП з вимогою про повне відшкодування завданої шкоди без зменшення її розміру на суму потенційної виплати МТСБУ, що не впливає на первинне право потерпілого на повне відшкодування шкоди особою, відповідальною за її завдання. Наведене відповідало сталій на момент пред`явлення ним позову судовій практиці, а отже, у нього були законні очікування щодо задоволення позову в цій частині. При цьому розмір завданої шкоди, на його думку, доведено наявними в матеріалах справи доказами, зокрема висновком експерта.

Враховуючи викладене, апелянт просить рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині змінити та стягнути на його користь з ОСОБА_2 замість 51 444,40 грн 151 444,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу.

Позиція інших учасників справи

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Заяви (клопотання) учасників справи

У судовому засіданні представник апелянта – адвокат Гринів Я. В. підтримала доводи апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 травня 2026 року оскаржується лише в частині часткового задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а тому відповідно до вимог статті 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13.03.2019 ОСОБА_2 визнано винуватим за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення - позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців.

В постанові зазначено, що 18 грудня 2018 року о 15 год. 10 хв. в м. Коломия по вул. Миколайчука, 23а, гр. Борисяк керуючи автомобілем марки «AUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 при зустрічному роз`їзді не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем марки «Skoda Super B», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку та яким керував ОСОБА_1 , а також здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «Opel Vivaro» державний номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 , внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Своїми діями ОСОБА_2 допустив порушення п. 13.3 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 11.04.2019 апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , задоволено частково.

Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13.03.2019, якою ОСОБА_2 визнано винуватим та притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, скасовано.

Прийнято нову, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження по справі закрито, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 № 218711 ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч.1 КУпАП. Підставою для притягнення стало керування 18.12.2018 ОСОБА_2 в м. Коломия по вул. Николайчука автомобілем марки «AUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 178 від 06.05.2019, вартість відновлювального ремонту автомобілю «Skoda Super B», державний номерний знак НОМЕР_2 з урахуванням зносу становить 153646,76 грн.

Згідно з висновком експерта № 945/24-28 від 25.03.2025 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Skoda Super B», державний номерний знак НОМЕР_2 , 2011 року випуску внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 18.12.2018, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу і наявних пошкоджень, які мали місце до цієї ДТП станом на 18.12.2018 складала 151444,40 грн.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП, яка мала місце 18.12.2018 автомобілю марки «Skoda Super B», державний номерний знак НОМЕР_2 , 2011 року випуску з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без урахуванням такого складала 151444,40 грн та 264250,24 грн відповідно.

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно зі статтею 6 цього Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до пункту 41.1 (а) статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, вирішуючи спір, що виник між сторонами, виходив з того, що оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не була застрахована, обов`язок щодо відшкодування шкоди потерпілому в межах страхової суми покладається на МТСБУ. Водночас, з огляду на те, що вимоги до МТСБУ позивачем не заявлялися та вказаний орган до участі у справі як відповідач не залучався, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем у частині вимог про відшкодування шкоди в межах страхової суми 100 000,00 грн, а повинен нести відповідальність лише за різницю між фактичним розміром завданої шкоди та страховою сумою, що становить 51 444,40 грн.

Колегія суддів частково не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Суд першої інстанції правильно встановив, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не була застрахована, у зв`язку з чим обов`язок щодо здійснення регламентної виплати потерпілому в межах страхової суми покладається на МТСБУ.

Однак суд помилково стягнув з ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром завданої шкоди і страховою сумою, оскільки у разі заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільно-правова відповідальність якої не була застрахована, обов`язок з відшкодування завданої шкоди розподіляється між особою, яка її завдала, та МТСБУ. При цьому МТСБУ здійснює регламентну виплату в межах страхової суми, тоді як особа, яка завдала шкоди, несе відповідальність за частину шкоди, що перевищує розмір такої виплати.

Отже, належними відповідачами за вимогами ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, є ОСОБА_2 та МТСБУ, обсяг відповідальності яких має бути визначений з урахуванням установленого розміру завданої шкоди та страхової суми.

Разом з тим, позивачем вимог до МТСБУ у цій справі не заявлено та МТСБУ до участі у справі як співвідповідач не залучено. Визначення судом розміру частини шкоди в сумі 51444,40 грн, що перевищує розмір страхової суми, є фактично умовним та не може вважатися належним.

Апеляційний суд не наділений повноваженнями на стадії апеляційного розгляду залучати до участі у справі належного відповідача, який не був учасником справи в суді першої інстанції.

За таких обставин вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування 51 444,40 грн матеріальної шкоди, яка становить різницю між фактичним розміром завданої шкоди та страховою сумою, не можуть бути задоволені у межах цієї справи без одночасного залучення до участі у справі МТСБУ як належного відповідача та вирішення питання щодо розподілу обов`язку з відшкодування завданої шкоди між належними відповідачами.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить висновку, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 51 444,40 грн матеріальної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 травня 2026 року в частині вирішення вимоги про стягнення матеріальної шкоди скасувати та у цій частині ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач: Л. В. Василишин

Судді: В. М. Барков

І. О. Максюта