Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №288/1715/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №288/1715/25 Головуючий у 1-й інст. Поліщук Р. М.

Категорія 39 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Павицької Т.М., Бондар О.О.,

розглянувши у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи) у місті Житомирі

цивільну справу №288/1715/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 січня 2026 року, яке ухвалене під головуванням судді Поліщука Р.М. у селищі Попільні,

у с т а н о в и в :

У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» або позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 . Просило стягнути заборгованість за кредитним договором №1328-8946 від 09 січня 2024 року в сумі 56 968,50 грн, яка складається із: простроченої заборгованості за кредитом – 13 432,12 грн та простроченої заборгованості на процентами – 43 536,38 грн.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 09 січня 2024 року між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТзОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії №1328-8946 (кредитний договір). Позичальнику наданий одноразовий ідентифікатор С1088 для підписання кредитного договору №1328-8946 від 09 січня 2024 року та інших супутніх документів. Згідно з умовами кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту -15 000 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 21 день; процентна ставка - 2,50% у день; тип процентної ставки за користуванням кредитом – фіксована; процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом. Позивач здійснює лише нарахування за процентами за користування кредитом у строк договору, що погоджений між сторонами, та не здійснює будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору. Проценти за користування кредитом, правове регулювання яких передбачене відповідно ст.ст.1048,1056 ЦК України, що нараховуються протягом строку договору не є неустойкою (пенею) у разі невиконання (порушення, прострочення) зобов`язань боржником за договором. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладення кредитного договору. Згідно із розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 08 червня 2017 року №2401 «Про видачу ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (окрім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» Товариству з обмеженою відповідальність «Укр Кредит Фінанс» видана ліцензія на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (окрім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме, на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. 08 березня 2024 року Національним банком України внесено запис до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензії ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (окрім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на ліцензію на діяльність фінансової компанії з правом надання послуги - надання коштів та банківських металів у кредит, (розміщено в загальному доступі на сайті https://creditkasa.com.ua/dozvilni-dokumenty). Отже, ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Позивач через партнера АТ КБ «ПриватБанк», з яким укладений договір №4010 про надання послуг у системі LiqPay від 02 грудня 2019 року, видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний нею в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору №4010 від 02 грудня 2019 року на карту отримувача (відповідача), чим виконало свої зобов`язання за договором своєчасно та у повному обсязі. Разом із тим, відповідач всупереч умовам кредитного договору, ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» та ст.ст.525,526,530,536,610,612 ЦК України порушила зазначені вище умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернула в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором, навіть після спливу строку кредитування, встановленого умовами кредитного договору. ОСОБА_1 умови договору не виконувала, у зв`язку з чим станом на 10 вересня 2025 року загальна сума заборгованості склала 91 673,52 грн, яка складається із: 13 432,12 грн - простроченої заборгованості за кредитом; 78 241,40 грн - простроченої заборгованості за нарахованими процентами. Проте, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг, а саме, часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у сумі 34 705,02 грн за умови погашення позичальником решти за кредитним договором в розмірі 56 968,5 грн.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 січня 2026 року позов задоволений. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1328-8946 від 09 січня 2024 року в сумі 56 968,50 грн, із якої прострочена заборгованість за кредитом - 13 432,12 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 43 536,38 грн. Вирішено питання розподілу судового збору.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, а також визнати кредитний договір недійсним та зобов`язати ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» виплатити їй різницю у сумі 3 000 грн, а також - вирішити питання судового збору, стягнувши його у повному обсязі на її користь.

Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що суд першої інстанції не врахував порушення вимог Закону України «Про споживче кредитування». На момент укладення кредитного договору (09 січня 2024 року) діяли норми, якими встановлено обмеження максимального розміру денної процентної ставки на рівні не більше 1%. Попри це, договір містив стандартну процентну ставку в розмірі 2,5% на день, що суттєво перевищує максимально допустиму межу. Суд відхилив та не надав належної правової оцінки аргументам про недійсність кредитного договору на підставі ст.ст.203,215 ЦК України, оскільки його умови суперечать актам цивільного законодавства. Здійснюючи перерахунок заборгованості в рішенні, суд припустився помилки та не врахував фактично здійснені відповідачем виплати на загальну суму 18 000 грн (10 000 грн та 8 000 грн). Це призвело до хибного висновку суду про те, що затребувана позивачем сума є меншою, ніж мала б бути за законом. Встановлення позивачем завищеної процентної ставки всупереч закону є зловживанням довірою та намаганням заволодіти грошовими коштами в більшому розмірі, ніж передбачено законодавством.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

При цьому покликається на те, що лише з 21 серпня 2024 року максимальний розмір процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1%. На дату укладення кредитного договору від 09 січня 2024 року діяли законодавчі обмеження, згідно з якими максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 2,5%. Договір укладений саме в цей перехідний період (із 24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року), а тому встановлена в договорі денна процентна ставка відповідала чинним вимогам законодавства та не перевищувала передбаченого граничного значення.

Частиною четвертою ст.268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У частині п`ятій ст.268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. При цьому дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11).

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення у цій справі, призначеній до розгляду на 02 липня 2026 року, є дата складення повного судового рішення 02 жовтня 2026 року.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Суд задовольнив позов, встановивши факт належного укладення електронного кредитного договору за допомогою одноразового ідентифікатора та підтвердження перерахування 15 000 грн на картку відповідача. Через неналежне виконання відповідачем зобов`язань виникла заборгованість. Суд перевірив розрахунок процентів за вимогами Закону України «Про споживче кредитування» з урахуванням етапних обмежень денної ставки (2,5% — 1,5% — 1%) і виявив, що допустима законом сума процентів становить 51 010 грн. Оскільки позивач із урахуванням програми лояльності просив стягнути меншу суму (43 536,38 грн процентів), а відповідач не надала власного розрахунку, суд визнав позов обґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких мотивів.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що 09 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії №1328-8946, шляхом надання позичальнику грошових коштів (кредиту) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором (п.2.2 договору) (а.с.36-43). Відповідач ОСОБА_1 підписала договір про відкриття кредитної лінії електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) – «С088».

Підписанням договору про відкриття кредитної лінії відповідач підтвердила, що до укладення договору уважно ознайомилася з його текстом та правилами, а також отримала від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема, частиною другою ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та ст.ст.9,25 Закону України «Про споживче кредитування», на веб-сайті http//:creditkasa.com.ua, що забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання (п.11.3.1 договору).

Також підписанням договору про відкриття кредитної лінії відповідач підтвердила, що невід`ємною частиною цього договору є додатки: правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспорт споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України (п.11.13 договору).

Як уже наголошено вище, згідно з п.2.2 договору про відкриття кредитної лінії кредитодавець зобов`язується відкрити кредитну лінію для позивальника, шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з умовами договору про відкриття кредитної лінії, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 15 000 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 21 день; знижена процентна ставка - 2,50% у день; стандартна процентна ставка – 2,50% у день.

Згідно з п.4.13 договору про відкриття кредитної лінії, реальна річна процентна ставка на дату укладення договору становить 1703324,50%. Орієнтовна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 127 500 грн та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом (п.4.14 договору).

До договору про відкриття кредитної лінії №1328-8946 від 09 січня 2024 року додані Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), затверджені наказом ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» №96-П від 26 грудня 2023 року, копії паспорта споживчого кредиту, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1328-8946, (графіку платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України, Правил акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» для споживачів фінансових послуг ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» (а.с.12-14,15-22,36-43,32-34).

На підтвердження фактичного переказу коштів позивачем до позову додано довідку ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту за договором №1328-8946 від 09 січня 2024 року на картковий рахунок НОМЕР_1 у розмірі 15 000 грн (а.с.23).

Також у матеріалах справи наявний лист-повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» для ТзОВ «Укр Кредит Фінанс», згідно якого вбачається, що відповідачу № платежу 2413209991 через систему платежів LiqPay на підставі договору №4010 від 02 грудня 2019 року, перераховані кошти в розмірі 15 000 грн, 09 січня 2024 року згідно з договором №1328-8946, на банківську картку НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 , що слідує із розділу 12 договору про відкриття кредитної лінії (а.с.24).

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 10 вересня 2025 року борг ОСОБА_1 перед ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» становить 91 673,52 грн та складається з наступного: прострочена заборгованість за кредитом - 13 432,12 грн, прострочена заборгованість за процентами - 78 241,40 грн (а.с.15-22).

Разом із тим, кредитодавцем прийнято рішення про застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг, а саме, часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у сумі 34 705,02 грн, за умови погашення позичальником решти за кредитним договором в сумі 56 968,50 грн.

Частиною першою ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до частини першої ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст.526,527,530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з частиною першою ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до абзацу 2 частини другої ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частина п`ята ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 Закону України «Про електронну комерцію»).

На виконання зазначених вимог закону, позичальнику ОСОБА_1 наданий наступний одноразовий ідентифікатор «С1088» для підписання кредитного договору №1328-8946 від 09 січня 2024 року, підтвердження ознайомлення з правилами та іншими супутніми документами.

Згідно із розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 08 червня 2017 №2401 «Про видачу ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (окрім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» Товариству з обмеженою відповідальність «Укр Кредит Фінанс» видана ліцензія на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (окрім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме, на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Позивач через партнера АТ КБ «ПриватБанк», зі яким укладений договір №4010 про надання послуг у системі LiqPay від 02 грудня 2019 року, видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, указаний відповідачем у особистому кабінеті та зазначений у договорі, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору №4010 від 02 грудня 2019 року на картку отримувача - особистий електронний платіжний засіб відповідача ОСОБА_1 , чим виконав свої зобов`язання за договором про відкриття кредитної лінії своєчасно та в повному обсязі.

На підтвердження факту видачі кредиту кредитодавець надав документи, що без жодних сумнівів підтверджують перерахування кредитних коштів відповідачу ОСОБА_2 (довідка про перерахування суми кредиту та довідка про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи).

Факт отримання коштів від ТзОВ "Укр Кредит Фінанс" у розмірі 15 000 грн ОСОБА_1 підтверджується зазначеними вище довідками, які містять матеріали справи, а також частковим погашенням відповідачем боргу, що відображається в розрахунку заборгованості.

Відповідач підтвердила виникнення своїх зобов`язань відповідно до умов укладеного договору про відкриття кредитної лінії шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме, отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання нею грошових коштів.

Пунктом 10 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03 листопада 2021 року №113 передбачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача (далі - кредитна операція), з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення, повинні містити номер особистого електронного платіжного засобу споживача - сторони договору, з використанням реквізитів якого кредитодавець здійснює кредитну операцію, у форматі НОМЕР_1 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

Отже, відповідачем при оформленні заявки зазначено повний номер картки (електронного платіжного засобу відповідача), але відповідно до наведених вище постанов Правління Національного банку України позивач не може повністю зазначати та зберігати у документах номер особистого електронного платіжного засобу відповідача.

На підтвердження перерахування відповідачу коштів до суду надано довідку про перерахування суми кредиту №1328-8946 від 09 січня 2024 року, а також лист АТ КБ «ПриватБанк, які містить номер особистого електронного платіжного засобу відповідача.

Первинні банківські документи по рахунку клієнта належать до інформації, що є банківською таємницею, порядок розкриття якої визначений Законом.

ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вказаної вище ліцензії, виданої ТОВ «Укр Кредит Фінанс», позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

Оскільки ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, а саме, надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, відповідно надати будь-який первинний бухгалтерський документ стосовно рахунку ОСОБА_1 фінансова установа не може, оскільки не володіє такою інформацією.

Отже, в матеріалах справи достатньо доказів на підтвердження позовних вимог, на противагу яким, відповідачем жодного доказу не надано.

Підсумовуючи викладене, матеріалами справи беззаперечно підтверджено, що між сторонами 09 січня 2024 року укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії №1328-8946 із дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію» та ст.ст.207,1054-1055 ЦК України. Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, що свідчить про досягнення згоди щодо всіх його істотних умов. Позивач повністю виконав свій обов`язок, перерахувавши кредитні кошти в розмірі 15 000 грн на платіжну картку відповідача, що підтверджується належними та допустимими доказами.

Доводи відповідача щодо порушення позивачем обмежень, встановлених частиною п`ятою ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», є безпідставними. Відповідно до пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону (в редакції Закону №3498-IX від 22 листопада 2023 року), законодавцем було встановлено етапне зниження граничного розміру денної процентної ставки. Для договорів, укладених у період із 24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року, максимальний розмір денної процентної ставки становив саме 2,5%.

Суд першої інстанції правильно визначив періоди дії відповідних ставок (2,5%, 1,5% та 1%) та здійснив розрахунок допустимого за законом розміру процентів із урахуванням сплачених відповідачем 18 000 грн, який склав 51 010 грн.

Оскільки позивач, діючи в межах власного розсуду та застосувавши програму лояльності (часткове списання процентів у розмірі 34 705,02 грн), заявив до стягнення проценти в розмірі 43 536,38 грн, ця сума є меншою за граничну суму процентів, розраховану судом відповідно до законодавчих обмежень (51 010 грн).

Таким чином, заявлені позивачем вимоги не порушують прав відповідача та відповідають вимогам закону.

ОСОБА_1 не надала власних належних розрахунків заборгованості, які б спростовували висновки суду першої інстанції, а також не надала доказів наявності підстав для визнання договору про відкриття кредитної лінії або його окремих частин нікчемними, які б були недійсними за законом самі по собі. Відповідач у цій справі не заявляла зустрічних вимог про визнання договору або його окремих частин, які є оспорюваними, недійсними відповідно до ст.ст.203,215 ЦК України, а тому доводи апеляційної скарги з цього приводу є неспроможними, оскільки суд апеляційної інстанції не приймає і не розглядає позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За приписами ст.89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, а рішення суду є законним та ґрунтується на встановлених обставинах справи.

За приписами пункту 1 частини першої ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відтак, у відповідності до положень ст.375 ЦПК України, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Частиною тринадцятою ст.141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовляється, а рішення суду першої інстанції залишається без змін, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, немає.

Відповідно до пункту 2 частини третьої ст.389 ЦПК України, судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини шостої ст.19 ЦПК України). Ця справа є малозначною в силу вимог закону.

Керуючись ст.ст.259,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст.389 ЦПК України.

Головуюча Судді